Бекович-Черкасский Олександр

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Биографии


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Бекович-Черкасский Олександр (?-1717)

Девлет-Кизден-Мурза Бекович, в хрещенні князь Олександр Бекович-Черкасский, родоначальник роду Бекович-Черкасских, капітан Преображенського полку, відомий своєю невдалої експедицією в Хиву.

Ні про походження Бековича, про часу надходження його за службу й терміни прийняття християнства точних даних немає. По запевненням історика Соймонова, батьківщиною Бековича була Кабарда, звана ми Черкасскою землею, чому запозичене найменування Черкаський; назва ж Бекович походить від слова «бек»; як належав до вищої стану, він у Росії отримав княже достоинство.

У 1707 р. Петро відправив за кордон. Через сім років імператор розпорядився відправити експедицію в Середньої Азії з метою підпорядкування Росії ханств Бухарського і Хівинського, дослідження старого русла Аму-Дарьи і щоб зав’язати торгові зносини із Індією. Начальником і керівником експедиції призначили Бекович. Туркменів Ходжа-Нефес в 1713 р. прибув Астрахань та повідомив таке: 1) у річці Аму-Дар'я є золотий пісок; 2) хивинцы, намагаючись приховати його від росіян, відвели річку в Аральське море; 3) легко відновити старе протягом її, як тим за достатку добувати у ній золото.

Власті дослухалися слуху і перепровадили Ходжу-Нефеса до Петербурга. Дуже нуждавшийся тоді гроші, Петро повірив звістці, особливо як його було підтверджено хивинским посланником і повідомленням князя Гагаріна. Останній доніс, що біля калмыцкого містечка, на річці Дарьє, видобувають піскове золото, причому доставив і мішок золотий пилу, що у столиці визнали за чистий метал, лише кілька блідого кольору. У тому ж році в Бухарию відправили підполковник Бухгольц, а 14 лютого 1716 р. Петро вручив Бековичу особисто їм написану таку інструкцію: 1) досліджувати старе протягом Аму-Дарьи і, якщо можливо, знову звернути їх у старе русло; 2) схилити хівинського хана під маєстат; 3) шляху до Хіві і особливо в гирло Аму-Дарьи влаштувати, де потрібна, фортеці; 4) утвердившись там, зав’язати відносини з бухарским ханом, схиляючи та її до подданству; і п’яти) відправити з Хіви у вигляді купця поручика Кожина в Індостан для прокладання торгового шляху, а іншого вправного офіцера — для розвідки золотих руд. У розпорядження Бековичу давалося 4000 регулярних військ, 2000 яицких і гребенских козаків і 100 драгунів; ще, до експедиції ввійшли кілька морських офіцерів, два інженера і двоє купца.

Більшість 1716 р. пройшов у готуваннях, що виготовлялося в Астрахані. Тут Бекович побував ще роком раніше й досліджував берега моря; результатом стала перша карта моря, складена їм, про що він було зроблено в капітани гвардії. У вересні 1716 р. Бекович виступив з Астрахані в Каспійське морі та мав зупинки у мису Тюк-Карагана, в затоці Олександрівському і в урочища Червоні води; скрізь були залишені загони будівництва фортець. У урочища Червоні води Бекович думав старе гирло Аму-Дарьи, звідси послав він двох послів (які повернулися) в Хиву, а сам поїхав знову на Астрахань. Набравши нові війська, чисельністю які переважали перші, направився він сухим шляхом в Хиву.

За кілька часу поширилась звістку, що Бекович загинув із усією своєю загоном. Звістка звідси приніс яицкий козак Ахметов, з кількома іншими що врятувався від полону. Вони розповідали: відійшовши від Астрахані, Бекович пішов до Гур'єву, далі переправився через річку Эмбу і п’ятого дня шляху дістав листа від Петра веління послати через Персію до Індії надійного людини, знайомого з тубільним мовою, для розвідки про засоби торгівлі, і добування золота. Бекович відправив мурзу — майора Тевкелева, але був арештований Астрабате (через довгий час, завдяки посередництву нашого посла при перській дворі, Волинського, він було звільнено). Відправивши Тевкелева, Бекович продовжував шлях близько місяця і був Хіви з відривом трохи більше 120 верст, у урочища Карагач, біля якого, вважали, це і є гребля, запрудившая воду старого русла Аму. Тут їхнім зустрів хивинский хан, не доверявший посольської місії Бековича, з 24 000 війська. Після триденного бою хан був відбитий з втратою не міг завадити подальшому руху до Хіві. Тоді надіслав послів з мирними пропозиціями та запрошенням Бековича в Хиву для остаточних переговорів. Останній прибув із загоном на 500 гривень людина, залишивши начальником над іншим військом майора Франкенбека. Хан став переконувати Бековича, що російське військо прогодувати важко, потрібно розставити його загонами у містах. Не підозрював зловмисності, Бекович змусив Франкенбека, двічі відмовився виконати його волю, розділити все військо п’ять загонів й відправити їх в зазначені міста. Коли загони відійшли на значна відстань від Хіви, хивинцы раптово напали на загін Бековича і перебили всіх до одного. Також надійшли вони з іншими загонами, із яких лише дуже небагатьом вдалося врятуватися й повідомити сумну звістку. Насамперед досягнути знову побудованих фортець; залишені тут загони негайно повернулися на Астрахань, втративши багатьох від переслідувань і бур на море. Ідеї Петра судилося реалізуватися через понад сто, і те почасти, ну, а сумна доля його посла увійшла у приказку. І досі кажуть: «Пропав, як Бекович», — тобто бесследно.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой