История англійського языка

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Иностранный язык


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Классификация сучасних німецьких мов. Загальні і специфічних рис сучасних німецьких мов. Англійська мова належить до великої групі мов- німецьких. Вони свою чергу- до індоєвропейським, де він ще слов’янські, романські, кельтські, грецький, вірменський, іранський та інших. Німецькі: западногерманская підгрупа, северногерманская (скандинавская). До З Г: англ. -родн. з. більшості насел. UK Канади США, Новий. Зел., як і це офиц. язик у ПАР, Індії, та Пакистані. Фризский з. Подія. серед насел. Фрисландських гостра. в Сівши. море. Литерат. Фр. З. склався з урахуванням западнофр. діалектів. Верхненемецкий (немецкий) родн. з. Герм., Австрії, отже. частини Швейцарії. Також це литер. яз. місто. районів Герм. Сельск. насел. усе ще розмовляє диал. Нижненем. У порівн. століття ця диал. був шир. випадок. Писалися літер. произв. кіт. сягнули нашого часу. Голландський родн. з. голландського народу. Бурський з. Африкаанс. Подія. на отже. территор. ПАР. Цей з. Близький до Гол. Нею кажуть нащадки гол. колоністів (бури) після 17 В. Фламандський оч. близький до гол. населення сівши. частини Бельгії й частичн. Нідерландів. Поруч із фр. Флам. — офиц. з. Бельг. гос-ва. Идиш єврейське насел. Вост. Євр. За підсумками средневерхненем. диал. До С Г Шведський. Рідний з. Шведського народу і трохи Финл, набагато далеке минуле пересів. древнешв. племена. з диал. Найбільш выделяющ.- Готланд. Датський родн. з. Датського нар. І протягом низки століть був держ. І літ. З. Норв. Шв. І Дат. З. Схожі, іноді їх объед. У восточносканд. Грн. Норв. родн. з. норв. нар. Т.к. 400 років під владою датчан-разв. з. задерж. счас склад. нац. Норв. з. він між Дат. і Шв. яз-ми. Ісландський насел. Исланд. предки їх норв-цы. кіт. із 10 В. оч. отлич. від норв. нагадує др. норв. Фарерский на Фарерських гостра. леж. ксев. від Шетлендск. Багато сохр. із др. норв. від кіт. відколовся. Норв. Исланд. і Фарерск. часто объед. У западносканд. Подгр. Але now норв. ближчі один до Шв. і Дат.

Проблема періодизації англійської. Изуч. іст. Анг. з. прелполог. наявність некіт. числа періодів, кіт. були притаманні його разв. Проте до наст. вр. не разработ. ті критерії, на підставі кіт. з повним научн. грунтується. виділити действит. перекл. іст. англ. яз. Структ. з. измен-ся шляхом постеп. відмирання эл-тов старого кач-ва і постеп. накопл. эл-тов нового кач-ва. З. в кажд. період має особливі кач- венні ознаки, осіб. структ. Существующ. переодиз. іст. анг. з. предлож. анг. лингв. Сунтом. Він виходить лише з оч. огранич. числа критеріїв. У основе-морфологич. принцип, система словоизменит. афіксів. 3 періоду: д.а. перекл. основна хар-ка- налич. повних в звуковому отнош. аф-сов. напр. sunu син. Повне оконч. Ср. а перекл. фонетич. ослабл. словоизм. оконч. напр. sune нов. англ. пер. відсутність словоизм. аф-сов son. Ця хар-ка не дуже до кінця удовл-на. Вона основ. струму на вузькому критерії. Треба враховуватиме й той хар- тер общ-ва кіт. з. обслуговує у цей перекл. Мови розвинувши. від з. пологових до племінним потім до з. народностей потім у нац з. при соотв. умовах. Соотв. фактич. матеріал як ист-и народу і з. прийменник. слід. сист. Древнейш. пер. датується між 1-ми в. н.е. до 7−8 ст. це перекл. сущ-вания д.а. племен кіт. потім стали основою анг народ-ти. Письм. памятн. до нас не дійшло. Исслед. шляхом истор. -сравнит. методу. Древній перекл. між 7−11 ст. період складыв. анг. народн-ти. Володів цілим рыдом ознак. Судимий по дошедш. пам’яткам. Средн. пер. кінець 11 кінець 15 ст. перекл. з. слож-ся анг. народ-ти постеп. перехід. в націю. новий перекл. кінець 15 до наш. днів. 2 перекл. ранненовоанегл. Пер. становл. норм нац. з. поздненовоангл. Пер. сложивш. норм нац. яз.

Фонетическая система древнеангл. мови. Фонетика анг. з. піддалася детальн. изуч. (Г. Свит, Брунер, Эстерсен) 2 фактора: интролингв. (внутреяз.)экстралингв (внешн.) в розвинений. фон. сист. ясніше всього проявл. влиян. интролинг. Саме вокал. д.а. далі всього відійшов від общег. з. за рівнем дальності на 2 місці після древнеислан. Перше отличие: налич. принципу //-мало борг. і кр. гласн. (в ог тож були буд. і кр. гл., но був //-мало) пер. ряд-i, y, e. зад. рад-u, o, a. у борг ще. як і различ. -лабиализ. /нелаб. Значки згори диакритич. 2) д.а. дифт. разл по борг. і кр. ea, eo, ie (вессекск.)io (англ.)в о/г не было. i, e (кр), u (дол.), o (кр) не подв. зрад. Ост. фонеми возн. в рез-те разл. изм-й. Палатализ (и- умлаут) превращ зад в перед.; преломление, гь, кь умл., y-умл. Умл-переглас- ка, измен. гол. під влиян. послед-го зв. о (кр) в е, u (кр) в у, u (д)в у. Ряд ізм в доп. епоху а (д) з о/г аi*. Оконч. відхід д.а. від о/г з появл. 2 фон. _(буд і кр) з а. А (к) преим. Перед носов.n. преломл. Якщо i-умл. В усіх життєвих д/г тов прел. тока в д.а. суть: палат. гл (т.е. не зад) в поз-и перекл. опр. согл. приобр. велярн. (зад) х-ку і вони дифт. Произошло не пізніше 5 в. тільки після палат-и. Перед h чи h+согл. rr or r +согл. чи ll (+согл) не происх. перекл. rj, lj. I> iu>io (самий невуст. дифт, уже в п.д.а > і) e (д і к)> eo. _(буд і к)> ea. Частина сист. затраг-я дифт. яыла сформир-на. G-k-умл. Палат-ные g, k вызыв. дальнейш. палат. гол. перекл. кіт. заверш. образ. дифт. (e> ie) sc вызыв. палат. зв. зад. (e> ea) суть: умл. До зв. перекл. добавл. Більше узк. Эл-т. а до зв. зад- палат эл-т. появл. нові дифт. А перед n, m назализ-ся. U (back)умл. Суть: под возд. зад (вел) гол. предш. палат. зв. -велярн. Це осн. из-я затр. сист. гол. Согласн. Оказ. більш спок. Не стоку багато зрад. зак (якобы)Грима чи о/г пер-е согл. Суть: и/е смычн. в д/г. яз-ах ізм. спосіб артикул. у своїй місце ар-и остав. неизм. 1) и.е. смычн. Ptk> о/г f_h. змичка устран. І добав. шум. 2) предых. смычн. bh, dh, gh> b, d, g 3) зв. смычн. дали глухий. смычн. bdg> ptk. Передв. це т.к. одні ряди согл. последов. замін. др. р-ми. Це оч. др. я-е. (е.) огранич. :если гол. смыч. предш. p. s то ми не змінювався. Задо. Вернера суть: если в и.е. і о.г. гол. согл. після задовільно. гол. то остав. гол. якщо після незадовільно. гл. -озвонч. (скрыта инфа про том, что уд-е було подвижн.) происх. очев-но // з перекл. согл. ротацизм в долитий епоху т. тк струму result. Rлат. pater, modor> mater) животн. (сu, wulf, feoh) деревья (treo) год. тіла (heorte, to_, fot) геогр. зрозумілий. і явл. прир. (mere, snaw) повсякденні зрозумілий і отвлеч. предст-я (cunnan) общегерм. слова. зустрічей. струму в герм з. отсутст. в и/е окрім некіт. заимств. (hus, scip) собств. анг. сл. образ в анг. і зустрічей. боше ніде кр. заимств. це сложн. слова-спец-ка д.а. перекл. заимств. Слова-простые (зі словообр. аффикс. /без нього) напр. аф. -u (потім th) long-longu, strong- strengu. Рассматр. словообр. структ. необх. звернути вним на суф. произ-во, на статус суф. в д.а. (-ere fisc-fiscere-проф-я) -estere- особи ж. статі (b_cestre від bacan-печь) -ing (cyn-род) -ling- умень. ласкат чи знехтує. (deorling-deore) -scipe-форма, плож-е freonskipe. -had-состоян.- cildhad -ness отвлеч. сущ чи прил. Deorcness, seocniss. -man від слова -mann- s_man. -full, leas: healpleas, cearfull. Префиксац. Mis-отрицат значен. misd_d, un русич. не unfri_ ворожнеча. Ge (be, for, of, a) — заверш. гол. geseon. Сложн. слова сост з 2 эл-тов. 1-ый предст. неотъемл. хар-ку того предм. кіт обозн. 2-ым предм. напр. d_glic (ежедн) число слів образ з допомогою lic много-он словообр. эл-т. образ. сущ, прил, сложн. нареч. След-ет виділ. слова кальки.(переосмысл. Заимств. Сл. Засобами всоего з) -дні нед. з латів. Lunedias-monand_g струму суб. заимств. Кеннинги- сложноопис. метафорич. слово типичн. д/поэзии. Meodu-sel зал, мед- бенкетів. залу. Більше 100 кен. в беовульфе. Наприкінці д.а. изощр. кен. -поэзия.

Заимствования давньоанглійської періоду. Д.а. лексика поєднувала о/и слова, о/г сл. собств. анг. і сл. заимствов. з ін. з. Одна з найбільш многочисл. пластів заимств. зз латів. це говір. нам про отже культурн. зв’язках із Римом і влиян. рим. куль-ры. Було неск. хвиль заимств. Найбільш ранні в доп-ю епоху на контин. всієї о/г спільності. Тоді ж й у кельтск. плем. з лат. (вр. Цезаря) потім англ-саксы заимств ці сл з кельт. диал. Важнейш. хар-ка-это устн. шлях заїм. Це больш. своєму реалії кіт в саксів (адже мат. і культ. уров. Римлян выше)(торговля, быт, прд-ты сельск хоз-ва, споруджено) самі важн. Є й now. Pund (pondo, pound) фунт. Mynet-moneta. У з не струму тоді був од. измер. Простр-во, а й од. ваги і попросити грошей. Win (winum) з пили мед. Cyse-caseas сыр (казеин. клей) coc кухар, mylen (molena-мельн.) str_t- strata. Латів. міг на свій оч-дь заїм. сл. з ін. з. і вони м/б заїм в ін. з. в част-ти в анг. (д.а. sacdiabolos, cyrice arius з латів. Чим > заїм. слів тим вычлен. словообр. суф. До древнейш. кельтск. заим-я. (в усі герм. з. тобто. заїм. Оч- але происх. на кон-те під час сущ. д/г общн-ти у перекл. контакт. З кельт. плем-ми.) iron- кельт заїм. (iren) rich (rice) Wealas — предпол-ся що той було кельт. плем’я д.а. було його прийнято як чужинців. Сліди кельт заїм в географ. названо. = рівень розвинений вищі, ніж д/г (iron, rich- культура) оч небольш културу в д.а. ін. славши. Теж д/г заїм, до отдел-я а-сов. на Брит. острів. (syrcow (франц. влиян це напис. гарніше орнамент-е cu> cow) U в серед. слова на ou (на старо-фр. манер) hus> house. і кр. наприкінці сл. на у (т.к. наприкінці це як кр) і обов’язок. тож. (wif-wyf) cw> qu на фр. манер (cwen> quen) звук е: закр. у фр ie й у некіт. анг. слова тож (thief, chief) довгий про став обозн. диграф. oо (foot, took) борг е диграф її (feet) Согласн. Появ. графема h. появл. дигр. Ph, ch > заїм. з франц. (philosophy, chemistry) Важливо! Графема з замін. на k перед палатальн і сонорн. (drincan> drinken cnawan> knowen) під фр. влиян. д/передачи зв. і гол. _ диграф th. з перед палат. cтала чит. rак (p. s) (face). gh обознач. h (light) Внутрелинг. Заимств-ся слова зі зв. v в начале-требуется графема. З’явилася v і це явище обумовило заимств. графеми (love) Диграф ch (child) sh (sch) ship dg (bridge) процес ассибиляции-т.е. освіту аффрикат і шипящ. Графема йох> g. і наприкінці д. а перекл. процес разгубления у>i.

Изменения гласних в среднеанглийский період. Образів. нейтр. гол. в незадовільно. складах, удлин. гол., монофтонгиз. сокращ. гол. суш-е змінено. У сфері безуд сра вокал. вони перейшли у неопред. гол. кіт. обознач. буквою е. Наприм. оконч. инфин. (an> en tellan> tellen) оконч. І.п. мн.ч. (as> es stanas> stones-далее происход. ослабл. і отпад. конечн. n, m) У таких сл. як sunu> sone якостей. редукція. До епосі Чосера конечн. гол. отпала=кол-венная редукція. У серед. слова тож кол-венная (hadde> hadd) Це тісно связ. з сист. схил. і спряж. Начин. з 13 В. в некіт. диал. колеб-я в напис. незадовільно. гол. напр. в сівши. часто i, y в зап-центр. u. монофтонгиз. процес превращ. дифт. в монофт. Поч. в 11 В. заканч. Дванадцятирічним. затр. слід. дифт. ea (долг)>_ і потім звузився і став e. ea (кр.) преш. в _ звузився в а. (eald> ald, beatan> beten) наприкінці 12 В. д/передачи цього зв. диграф ea. eo (долг) в е (д) а в е (більш закритий) також і з разів. eo. (heorte> herte) потім дигр її. Сочет. eoht> ihgt. (knight) в больш. диал. кр_>a (gl_d> glad) а д.а. (вессекс) борг._ > позичає. одкр. е (sl_pan> slepen) Принцип борг. фундамент. призн. фонетич. сист. д.а. з. а сра він перестає бути различ. призн. звуку, а стан-ся призн. слова. У цього змінено. процес удлин. гол. поч. в 9 В. і заканч. в сра. Удлин. гол. в опред. поз-и. Перед -ld,-rd, nd, mb (cild кр> cild для, findan> finden) також, якщо стояв перед груп. cогл кіт. повністю относ. до слід стилю. особливо st (l_sta- малейш) якщо слідів. 3-тя согл. то удлин. не происх. (совр cild-children) також удлин происх в одкр. складі але пізно в 13 В. (mete> mete meat, open> open) в северн. диал. удлин. і сопровожд. переходом в е. (wicu> weke) а u>o (duru> dor) делабилиз у (кр і буд) але рез-ты различн по диал. найбільше в литерат з сохр. сівши. (і) але є держава й вкропл. з ін. диал (зап-u, ю-вост е) а busy напис. зап, а произн. сівши. а носове Півдні в про, переважають у всіх ост. в, а (land> land, lang> long)

Среднеанглийский консонантизм. Ассибиляция-образов. аффрикат і шиплячих. 1) гол. смычн. З в поз-и перед палат. подвиглась палат і пом’якшено і постеп. передвиж. від заднього полож до середньому і постеп. цей звук став аффрикатой (k'> ch) (curice> chireche) було 1 огранич. ассибил. зазнали струму ті согл. кіт. стояли перед споконвічними палат. гол (cyning> *cum) той процес подія. з півдня на север (очевидно) але там він істот. вкрай непоср-но з скандин. влиян. (шотл. kirk замість church) також сочет. зв. sc (sk')> sh () scip> ship. Однак у словах скандин. происх. цього происх. і слово скандин. якщо немає шиплячих. Етимолог. дублети (слова схід. одного о/г чи и/е рівню але проникш в анг раными шляхами) shirt, skirt. Процес ассибил. торкнувся і зв. cg[gg']> dg[dg] (ecge> adge, secgan> seggen але: прош. seide-путаница) Ассибил. -одно із заметн. явл. hl, hn, hr в поч. слова-h відпало, сталося спрощення. (hring> ring) але листі не відразу установ. Іноді був і lhoverd- h обозн. твёрд. l. в южн. диал озвонч. f в поч. слова. (f_der> vader) в кенті озвонч. поч. p. s (seofon> zeven) Согл. k зник. в інших формах прош. вр. і другого прич. глаг (maked> mad)

Лексика среднеанглийского періоду. Розвиток слів. складу сра происх. 1-внутр. рес-сы з. 2 заимствов. слів і словообр. морфем з ін. з. тож в 12−13 в. розвинений феодал, міст, торгівлі= нові види хоз-венной, політ і администр. деят-ти. Появл многочисл. новий. зрозумілий.= в анг. багато новий. слів і выраж. Специфич. услов. розвинений анг наприкінці д.а. (скандин. завоев) й у течен сра (норм завоев) причина интенс. поповнений. слів. сост. з. наприм. улад. феод. маєтку — loverd це позов. анг. слово але получ. ін. знач., було переосмысл. Була сложн. иерархич. лесница і низший-беззем. дворянин -cniht, що у позов. вар- ті обозн. хлопчик, мовляв. лицар. Ін. названо феод (baron, baronet, duke) сл. фр. происх-я. Дієслово sellen давать> продавать (за гроші) всвязи з розвинений ремесла і земледел. потрібні назв. нових профес. Образ. афікс. -er, — man (brewen> brewer броварник, shipman) були й фр. сл. обознач. ремесла (peinter, tailor) новий. юридич. норми: juge, govern, court. Словообр сист претерп. ряд зрад. спосіб чередов. гол і согл- малопродукт. Змінилися некіт. афікс. Особливо широко отглаг суф. ing (образ багато сущ зі знач. рез- та дійств чи состоян) smylyng> smylen, hunting> hunten. Д.а. суф ness все ще продукт. kindness, weikness. -man теж (gentilman) -dom, had, scipe, _u в сра малопрод. had> hood brotherhood. Scipe> ship самий продукт їх. knyghtship. _u> the welth (wealth) ig> y, lic> ly, leas> less, isc> ish, sum> some [u] ful. Усі вони продукт. Mis, un оч. прод mistake, unhappy. Преф. be. (believen) словосложение. 2 сущ (football) предл+сущ (afternoon) нареч+гл (income) гл+сущ (breakfast) мест+сущ anybody. Нареч: сущ+прил (meanwhile) мест+нар (anywhere) нареч+сущ (beforehand) нар+прил (already) кореневої спосіб явл. омонімії форм (зв. тожд-во форм) через отмир. личн. оконч. (smoke) новий спосіб словообр различн. частий. промови без афікс- конєвої обр.: гол від сущ (land, comb) сущ від гол (call крик, smile) але є і истор. омоніми (dropte ассимил.) 4) чередов s/r в сильн гол було втрачено= з 4-х хом ост 3 (chesen-ches-chosen) 5) заимств. гол. начин. образ прош. вр як слабкий. 6) число слабкий. гол. увелич. тк сохран. з д.а., перейшла частина сильн.; заимств сл майже всі образ прош вр по слабкий. 7) в сист. личн. оконч. були зрад. ними впливали диал і фонетич различ. 1лицо: південь, центр, сівши -е, 2лицо: юг, центр -es (t) сівши -es. 3лицо: юг, центр eth, сівши -es (сохр до наш днів) мн.ч.: південь eth, центр en, північ es. Юг-как продолж. д.а. спадщин. -es- скандин. влиян. начин в д.а. а сра закрепл. Центр: майже всі сохр. кр. en -возм. під давл. -en в ін. гол. формах. 8) змінено. в неличн. ф-мах глаг. Було 2 ф-мы инфинит беспредложн. і предложн. (writtene-to writtene щоб написати) разруш. падежн. сист, посилено. ролі предл. призводить до того, що предложн вытесн беспредл. форму (м/б тут влиян. скандин диал)

Образование форм майбутнього в среднеанглийском мові. Наприкінці д.а. стали зарожд. аналит. форми перфекта пасиву і буд. вр. Але того період вони перебували у процесі граматиз-и і рассматрив. як свободн синтаксич. поєднання. Протягом сра відбувається закінчать. граматиз. цих форм і буд. час входить до системи часу і майже освобожд. від зв’язки України із модальн значен. Дієслова shal і wil (wol) постеп. втратили свої модальн. знач-я й у сочет з формами инфинит смислового гол. і перетворилися на граматич. показат. буд. вр. У цьому распред в особах у вигляді як ми їх употр. Now сталося струму в новоанг. період. У перебігу сра ще устан. твердий порядок сосатавн. частин цієї форми і тому вспомогат міг стояти і після смислового. У Чосера форми буд. брешемо часто зустрічей. Іноді вони повністю позбавлені свого первонач. лексич. знач-я (I tolde yow and tellen shal) але зустрічей. і мод відтінки. = в сра є буд. вр. як аналит форма але вхід у її склад shal і wil можуть у опред. услов. выраж мод. відтінки вытекающ. з їхньої первонач. лексич. знач.

Местоимение в давньоанглійській мові мові Змінено. у сфері безуд вок-ма способствов. змінено. граматич. (відмовлялися прич. а струму спос-ли) зникає двойств число, рід пад. выдел-ся в отдельн. катег. місць., Д.п. і В.п. зливаються в объетн. падіж. Личн. местоим в сра такі: 1лицо: і.п. ich, о.п. me; 2лицо: і.п. thow, о.п. the; 3лицо м.р.: і.п. he, о.п. him; ж.р. и.п. he, she, о.п. hir, her ср.р. і.п hit, it, о.п. hit, it. Вже наприкінці 12 в. в зауд. поз-и начин. появл. форма it, але напис. hit сохран. до 16 в. але лингв. вважають — це було струму напис-е. Мн.ч.: 1лицо і.п. we, о.п. us; 2 обличчя і.п. ye, о.п. you (у Чосера вже безпосередньо до першій особі колеб. у виборі форми) 3 обличчя і.п. hi, they, о.п. hem, them.) (they them рез-тат скандин. влиян= він був оч. сильн) she мабуть рез-тат розвинений. д.а. указат. місць. seo, кіт. замінило heo. Притяжат місць. Ед. ч: min, mi; thin, thi; his; hir, her (ж.р.); his (ср.р.) мн. ч: our, your, hire, their. (min, thin якщо виступ у ролі опред-я втрачають оконч. n, і якщо ф-я предикат. члена то сохран.) у Чосера зустрічей. випадки употр. предл. of з притяжат. місць для выраж. партитивного знач-я в словосочет з сущ. (a frend of his) = знач-е падіж. начин. передавши. предл. Сра вопросит. місць. законемерно розвинулися з д.а. і.п who, what. р. п whos, об.п. whom, what. д. а форма творить пад. Hwy> why виділилася в особливе слово наріччя чому. У сра розвинувши. нова катег. возвр. місць. в д.а. цього було. Це сочет личн. місць объектн. падежу + self (сам) напр. myself. относит. местоим. З указат. __t> that. і стала як относ. місць без различ. роду та числа. (який) пізніше (в 14в) появл. Which (whiche мн.ч.) потім who (о.п. whom) тот, кто.

Чосер та її внесок у англійську історію мови. Наприкінці 14 в. госп-во фр. над анг. заверш. і фр. починають изуч. як иностр. з. дальнейш. Розвинений анг. з. багато в чому способств. тв-во отдельн. писател. (Гауэр, Винклиф) прежле всього Чосер. Як Ильиш некотор. исследоват. 19 в. були схильні чрезв. високо розцінивши. роль Чос. в створено анг нац. з. вони вважали що Ч. вперше объед. аж в различн эл-ты і полож. початок анг нац з. таке мнен. -преувелич. то й її заслуга струму в мастерск. использов. лонд. диал, а чи не в створено. його. Отже: 1340−1400. ситий лонд. торговця вином. Начебто получ. хор. средневек. образів. але немає даних яким він був Кембр. чи Оксфорд. У юності вероятн. одне із слуг, паж у ній сина Эдуарда3. він брав участ. в війнах у Фр. і потім станів. дипломат. посланий. короля. Відвідав багато країн. У 86 обрано члена. парлам в грф-ве Кент. Ще пажем начин. писати вірші на фр., потім перев. з фр. на анг. і потім созд. Кентерб. рас-зы. (1384−1400) з. Ч. увібрав в себе основн. риси того брешемо. -огромн. число заїм. з фр. але ці не заради престижу: він польз-ся тим з. кіт. увібрав у собі заимств. і начин їх ассимил-ю. (по римі мона видет ассимил заїм сл.) ассимил-фонетич., морфол., семантич (синонимы) синтаксич. Судячи з Кентерб рас-зам у період Чос. частина слів заїм з фр вже ассимилир. а ін частина наход. у процесі. У з. Ч. разн. диал. риси. оконч. 3л. ед.ч. наст вр. у Ч. це продолж. д.а. оконч. th це хар-но д/южн. диал. (а Ч. вихід. з півдня) але оконч. мн.ч. наст вр. в нього en але це центр. диал. У Чос. ми наблюд. использ. косв. форми пад. місць. 2л. мн. ч (замість і.п.) Чос. созд. свій собств. семистрофн. вірш (7мистрочн) з чітко повтор пятистопн. ямбом-раньше був цього, у анг. Произвед Чос. очев-но чит. все грамотн. насел Анг. (всі, хто вмів чит.) в отлич. від франц. романов.

Заимствования среднеанглийского періоду. 1скандин. -рез-тат процесу ассимил-и сканд. посел на ост. Британія, -в рез- ті боротьби анг і скаy яз-в перемог. анг і пополн. свій словник сл. побежд. сканд. з. -ці заїм не позначилися на грамат. -були заїм слова вже известн. англич. (с кінця 8 В. до 1042 г. коли влада датчан в анг. свергн) з завоеват вони постеп. превращ. в мирн. жителів. Були шлюби і це призвело до і. раств-ю скандин. этнич эл-та в анг. з. особливість те, що скандин слова не означ. якісь новий. понятия-это самі обычн. життєвий. слова. сл. lagu-закон (9в) совр. call, take, husbond. Сра сущ skye, windowe, egg. (про яйце eyren) Сра прил: low, loos, ill, wrong. Одне з критер. при допомоги кіт. мона відокрем скандин сл. в совр це фонетич. критер. т.к. в сл. заїм з скандин диал ряд звуків несоответст. фонетич. закономерн. анг. з. напр. сочетан sc [sk]. У анг. сл. цю групу перейшов у sh (8−9в) а коли були скандин заїм. той процес вже заверш. тому: sky, skill, skirt, skin. Або напр. налич. зв. g в поч. сл. в искон анг словах він був замін. на зв [j] і літер. у. get, guess, guest. Дуже інтер случ. заїм. з скандин диал личн. місць. 3л. мн.ч. they з сканд. their. Сканд. осоновали посел-я і їх названо скандин происх (др. скнд. thorp> torp= Althorp) франц. заїм. Після норман. завоев. обірвав. літер традиц. Альфа, эльфрика. Диглоссия. Фр. надав огромн. влиян на анг. кіт пополн. мног сл. Найбільш ранні заим-нач. 11 В. (sot-дурак, stur-башня) потім число заїм з норман і потім з ст. фр. (после14) увелич. 57% всіх слів, але ці більше малоупотр., книжн. сл. основн. слів фонд сохран. свій герм хар-р. Фр. заїм мона розділ. на групи (школа (penne) искуств (art, culour) торговля (market) воинск. звания (captain) та інших. грн) слова обозн. м’ясо животн. (уход-крестьян., ели феод) ox cow calf sheep swine-beef veal mutton pork bacon. Були й прил (povre (poor) large) і гол (cacchen, deceyven) У боротьбі між заїм і искон сл. фр. часто вытесн. анг. (here-army, fri_-peace, fon-catch) іноді те й то остав. але анг разговорн. а фр. книжн. (deep-profound, help-aid, do-act, wish-desire) з течен вр. Фр слова подвергл. поруч із анг. змінено. І гол. удар з кінця пішло на корнєв. слог.

Формирование національного літературного англійської. Норман. завоев- диглоссиия (разн. сфери общен-разн. з) анг. сохран струму в устн. общ-и. (до шкіл фр) з 12 эрлов струму 1 ненарман. но його скарбниць в 1072 г. Від фр-зов светск. лит-ра -вперв. произв нерелиг. хар-ра. Зарожд-ся рыц. роман. (чит. знати кіт ДТ. Фр) Однак у 1155 Генрих3 на престолі в нього багато земель у Фр. і він, а норман. знати начин. почуттів. себе англич. Іоанн всіх васалов позбавив улад. у Фр. Начин. говір по анг. У 1339 межд. Анг і Фр. війна- 100 лет (это посиливши. отрицат отнош. до фр) дітей знатн. сімей вже вчать фр. Учит Дж. Конвейл (1348) начин. препод анг грамат в шк. =фр. вытесн зі сфери общен. У конц. 14 В. роботи пер-ка де Тревиза. (пер. з латів на анг і сопров. їх собств предислов.) До 14 в. госп-во Фр. заканч. і фр. изуч. як з. иностр. Дальн. розвинений з способст тв-во отдельн пис. (Гауэр Винклиф) але Чос. гол. Ще пажем начин. пмс. вірші на фр. потім перши. з фр. на а. созд. Кентерб. рас-зы. (1384−1400) З. Ч. увібрав у собі основн. чорт того брешемо. -багато заїм. з фр. але ці не заради престижу: він польз-ся тим з. кіт. вобр. у собі заимств. і начин їх ассимил-ю. (по римі мона видет ассимил заїм сл.) ассимил-фонетич., морфол., семантич (синон.) синтаксич. Судячи з Кент раск. у період Чос. частина слів заїм з фр вже ассимилир. а ін частина наход. у процесі. кінець 13 В Лонд приобр больш. політ і економ знач-е. Не струму через подвір'я і суду, а й через розвинений. ремесла. Притік насел з разн. мест і вони непроизв-но использ в св. промови риси Л. диал й у Лонд тож. Постеп. Л. диал з диал огранич. террит превращ в наддиал. Або диал. койне (вар-т з сформир з some источн. і служ. разн. цілям) довго сопротивл-юристы. Л. диал обеспеч відносить ед-во анг з. (раніше з предст. картину разн диал тепер сівши з юж общат) з його осн. поч формир НЛЯ це возм-но струму при формир нации (не струму 1 гос-во, а й 1 з) огромн влиян- введ. книгопеч. 1476 кэкстон привіз. 1 печ. стан і печат текст. пригода на всю террит. Він струму печат. чуже однак і переклад (Енеїда Вергілія) Образів НЛЯ у два центр. Лонд і Эденб. Там на осн. нортумбр. -литер шотл. з. (1-е произв. поема Барбура-Брюс) в 15 В. з досяг. свого рассвета. в 16−17 цілий плеяда поет. кіт пиш. на инглисе. Однак у 17 В. після див. елизав. Шотл і Англ-одно гос-во і а вытесн. шот. і тер. статус гос-вен. з. (возрожд. лише тв-ве отдельн. писат-Бёрнс) Л. диал начин возвыш з усіх ост. але щоб созд. НЛЯ долж. придушить все ост буд. Вытесн. кельт. і скандин диал. все менше челов говір на уэльск і гаэльск. =влиян формир нац з і поширення його за все больш. террит.

Изменение гласних в новоанглийском періоді. 1) изменен. сист. борг. гл (GVSh) 2) измен. кр. гол. 3) сокращ. борг. гол. 4) возникн. долг. гл 5) розвинений вставоч. зв. 6) розвинений сра дифт. 7) розвинений гол. в незадовільно. стиль. GVSh затрон. все борг. гол. унаслед. з д.а. все гол. звужують. а потім мног. дифтонгиз. т.к. це явл затрон все гол то законч в разн. перекл. але гран. 17 В. (уальд) сутність: і: і u: дифтонгиз, остальн. підняв. на 1 щабель ввех. Наиб. раннє зрад. o>u (15в) cool [kol> kul] e>i we [we> wi] поч. в 14 задо. У 15. а: >_(15)>_>e:(16)>ei (18) take [ta: k>teik] i: >ei (15)>_i (16)>ai (17) five [fi: v>faiv] u: >ou (15)>au (16) out [ut> aut] але: дифт. був перед губн p, m (room) o: (откр) > o (16)>ou (18) (ston> stone) э: >e (16)>i (18) se> sea. Не знайшов отраж. в орфогр. Букви стан. двузначн (одна літер. разн. фонеми) зрад. кр. гол er> ar fer> far (серед. 15 В. в лонд з півдня) але у 16 в. противод-е й у учених слів. r восстан. (univer) a>_ (16в) cat> [c_t] a>o після [w] w, wh, u після q. (17) was> [woz] якщо за [а] слід. g, k тоді a>_ wag[w_g]. u>^ (17) run [r^n] якщо після губн. то ми не перех (pull, bull) сокращ. борг. гол. u: >^ (17) перед [v, d,_] (blood, mother, glove) е: перед [d, t,_] > e (кр) bread, head. (а часом не происх тоді: э: >e:>i: read. Наприкінці 17 поч. 18 втор. сокр. u: перед k й почасти d, t > u (кр) book, foot. (exc: food, mood) возникн борг гол. a> _>_:>a: перед [f, s,_, r] pass, glass, after. (в США досі [_]) a> au>a: перед lm, lv, lf. palm, calf. au> o (откр) 17 В law[lo:] a> au>o: перед lk, lt, ll наприкінці. all, talk o (откр)> ou (14) > au (15) > o (одкр) bought. o> o: (одкр) перед f, s_, r. port. ё: ou. narwe>narrow. 2протеич. w (звук. кіт виник. в поч. сл. начин з гол частіше з o чи u.) one, once. (only-exc) дифтонги ai, ei (13)> _i (14)>_:(15)>э:>e:(15−16)>ei (18) day, way. [ou] стянулся в [o:] (15) пізніше — знову в [ou] (18) snow. [eu]> iu>ju: (16) knew. Після l, r, dg, tch, [j] випад. blue. Розвинений. гол. в незадовільно. стиль. (15−16) [a: >i] age (village) ate (climate) [e> i] less, ness, ledge (darkness, college, harmless) on, our нейтр. зв. (ribbon, colour)

Великий зрушення гласних. Змінено. гол. борг. в анг. язывовед. культурі носить назв. the great vowel shift. Торкнувся все борг. гласн. унаслед з д.а. все гол. суж. та був мног. дифтонгиз. Связ. багатьма учен. -лингв. з разн. період. розвинений анг. з. Суит і Эспенсер счит що поч. в 16 В і і. законч. 18. Інший лингв. Уальд після тчат. аналізу многочисл. письм. памятн. офиц. док-тов, щоденник. счит. що поч. в 15 і законч. в 16 але отдельн був у 17. Один із наиб. ранніх [o: >u:] почав. в юго-вост. диал в 14 потім у лонд. в 15. cool [co: l>cu:l] аналог-но e: >i: (14−15) we [we> wi] a: (образ. з кр. а вследств. удлин зв в одкр. складі 13 В.) a: >_: (15)> э:>e:(16)>ei (18) take [ta: k>t_:k>tэ:k> te: k>teik] і: наприкінці 14 типу ij> ei (15)>_i (16)>ai (17) five і літера теж стала так чит-ся. u: >ou (15)>au (16) out, town. Але дифт. u: цього не сталося перед губн. p, m room. о: (откр) (з д.а. а: чи шляхом удлин. [o] в одкр. слге) o: (откр)>o:(закр)(15)>ou (18) road, stone. е: (происх чи то з д.а. _ чи то з удлин. О 13-й в) э: >e: (16)> i:(18) sea [sэ: >se:>si:] Великий зрушення гласн не знайшов отраж. в орфограф. і имеено всі літери обознач. гол стали двузначн. Одна літера обознач. 2 зв. це поданий. кореным образ. зрад. чтен гласн в одкр слоге.

Изменение згодних в новоанглийском періоді. Озвонч. глухих щелев. [f, s,_] в незадовільно. складах, Вокализ-я согл r, спрощений. груп согл., образів. нових шипящ. 1) озвонч. F, s,_ [tch] [ks] f озвонч. в v напр. сра предл. of наход в незадовільно полож. благод. цьому змінено. став [эv] тоді як його омонім off в сра завжди було в ударн. полож і змінено не произ. і закреп. напис з 2f. Озвонч. також, коли оканч на безуд. if (motif> motive) p. s озвонч. в z (was [woz] foxes) благод. цьому змінено. появ 3 вар-та аффикса мн.ч. сущ і трьох вар-ты оконч 3-го особи ед.ч. 3) _ озвонч. в _ це служ. слова як прав. в незадовільно. полож (the, this) тоді як збрешемо сущ (thought) прил (thin) з глухий. т.к. під удар. місць, предл і нареч зі дзенькіт. this, with, then. 4) [tch] озвонч в [dg] knowleche> knowledge. 5) [ks> gz] exist, exhibit. Але якщо удар цей стиль то немає озвонч. exicute. Вокаліз. r. таке фонетич. зрад. де увелич. простр-во між спиною з. і тв. небом і вибрац. прекращ. і r перех. в гласн кіт взаимод з предш. гол і удлин. його образ. дифт. (17−18) harm, care. Вокаліз не происх після гол. в конечн. полож чи перед ін. гласн. У не вокаліз. упрощ-е груп согласн. У теч-е 16−17вв. происход упрощ. груп согл в различн. полож в словах. У 16 отпад. согл [b, n] після m наприкінці слова сlimb, autumn. Також упрощ. грн. согл в серед Харцизьк. Наприкінці слова у своїй средн. согл. випад. [stl> sl] whistle. [stn> sn] fasten [skl> sl] muscle [musl] [ftn> fn] often. Спрощено. начальн грн. согл. [kn, gn, wr] k подв. ассимил з послід n і превращ. У t, а потім t і n слив до одного зв. (knife, know) у g тож саме струму він у d превращ. (gnome) начальн w ассимил з послід r (write, wrong) Образів. нових. шипящ. поч в 15 законч в 17. асимілювалися альвеол. согласн [t, d, s, z] з послід [j] преимущ в незадовільно полож. [s+j> _] (sure, special) [z+j> zh] (plesure, division] [t+j> tch] (adventure, nature) [d+j> dg] soldier. Це происх й у совр промови коли перед. слово оканч. на t, d, а слід начин. з j. I want you to…

Лексика на з. У період Возр. лекс. склад анг. з виріс у потрібен величезною мірою, і з 16 В. визначився змішаний. хар-р анг. лексики. Разнообр. по происх. елементи объед в целост. сложн. сис-му. Тісну зв’язок між разнообр. лексич. елементами подтвержд. многочисл. гибридн. образів., тобто слова сост. з исконно-англ. кореня і инояз. аффикса, чи наоборот.1. анг. корень+инояз. афікс: read- able, talk-ative, eat-table, wondr-ous, dis-belief, etc.2. фр. корень+англ. афікс: merci-ful, duke-dom, false-hood, use-ful, use-less, quarrel-some, be-cause, under-value. + заимствования.

Заимствования 15−20вв. Серед різних засобів поповнення словникового складу анг. з. нового періоду певне останнє місце посідають запозичення з певних мов. Це зв’язками з народами Європи — й ін. материків. З латів. з. У Анг. латів. з. обіймав дуже Своеобр. становище. Як мову богослужіння. Він служив джерелом, з кіт. завжди було черпати слова для выраж. нових понять. Поступово в анг. мові 16−17 В. отлож. шар латів. слів, почерпн. з книжок. Ці заимст. содерж. безліч глаголови прилаг. (cordial- cordialis; manual-manualis; morbid-morbidus; obvios-obviusto decorate- decorare; indicate-indicare; select-seligere) З фр. Найбільше у заимств. з фр. яз в на період — 17−18вв. Багато нових речей і явищ, рожд. фр. культурою, увійшли до життя господств. класів Англії, а разом із ними виникло багато слів, обознач. ці речі й явища. Характ. ознаками заимств. цього періоду явл. сохр. фр. врф. і произн. (machine, police, ballet, picturesque, mirage, etc) З італ. Многочисл. відвідин англійцями італійських міст, знайомство і іт. культурою оказ. больш. впливом геть распр. цієї культ. в Анг., що сопров. изуч. іт. з. Серед заимств. слів — слова, связ. з торгівлею, фин. опер., бухг. учетом. (bank, bankrupt, alarm, colonel) Анг. культура епохи возр. пережила у собі отже. вплив іт. культури; изобр. мистецтво, музика, архит. (studio, balcony, fresco, piano, violin, grotto, gondola, casino, umbrella, volcano, to manage, etc.) З ісп. Відвідання анг. Іспанії і ознайомлення з ісп. літ- рій, вплинули на засвоєння англійським з. низки ісп. слів (cargo, contraband, embargo, banana, cocoa, chocolate, cigar, potato, tobacco, tomato; hurricane, tornado, armada, etc.) З гол. Розвиток гол. кораблебудування і судноплавства сильно вплинуло на кораблестр. в англ. (cruise, dock, skipper, yacht, etc. landscape)

Формирование категорії виду в на з. Катег. виду в анг. дієслові склад. лише у на період. У так розбіжності у хар- ре протік. дії виражалися з допомогою префікса ge- нерегулярно і обр. грамматич. категорії виду. У са період це разл. було втрачено. Таким чином, до 16 В. кат. виду в анг. дієслові не сущ. У на період поступово поч. складыв. кат. тривалого вида (to be + прич. перше); в на відміну від форм тривалого виду, форми, обр. без вспомог. дієслова, получ. значення загального виду (дію: заверш. — незаверш.; однокр. — повторн. — залежить від лексич. хар-ра дієслова і південь від умов контексту). Протягом продолж. часу сохр. возможн. употр. як форми длит., і форми загального виду для обозн. конкретно протік. дії. Форми длит. виду зустрічей. у Шекспіра, у Чосера, але порівняно нечисленні. Употр. форм длит виду залишається порівняно огранич. й у 17−18вв. Іноді зустрічей. випадки употр. форми наст. часу длит. виду з нареч. always висловлення постійно повт. дії, з эмоц. відтінком. У цей час употр. часом і наст. перфектное длит. виду, обознач. дію, кіт. длит. протягом некотор. проміж часу, до наст. моменту. У 19 В. форми длит. виду получ. ширший. примен. Їх употр. распр. до цілого ряду таких випадків, в кіт. раніше употр. форми загального виду. Однак у поч. 19 В. форми длт=ит. виду счит. принадл. разгов. стилю, і не допуск. у вірші. У 19 В. появл. форми длит. виду страд застави. Вони більш отчетл. выраж. дію, протік. у цей той час у наст. чи минулому, на відміну результату дійств. Сис-ма часів длит. виду в страд. заставі залишилася, огранич. наст. і прошедш.: не розвинулася ні форма длит. виду буд. часу, ні перфектн. форми длит. вида

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой