Макроекономічні показники України
2013 рік
• Зростання ВВП: -0.8%
• Інфляція: 0.5%
• Безробіття: 8.0%
2012 рік
• Зростання ВВП: 0.2%
• Інфляція: -0.2%
• Безробіття: 8.1%
2011 рік
• Зростання ВВП: 5.2%
• Інфляція: 4.6%
• Безробіття: 8.6%
Зворотній зв'язок
Замовити
загрузка...

Головна:Практические завдання щодо маркетингу

Практичні завдання щодо маркетингу

Зміст 1. Рекламне агентство: цілі й завдання; штат, оргструктура; функції і товарний асортимент 3 2. Основні можливості вивчення поведінки споживача методом “фокус- група” 7 3. «Консюмеризм – ганьба маркетингу» П. Друкер 15 4. Фірмі постачальнику лікерів необхідно оцінити споживання лікерів в місті, у якому формально діє сухий закон. 16 5. Компанії, що займається поширенням журналів, необхідно визначити число читачів російськомовного журналу у приймальнях лікарів, в коридорах поліклінік, відділеннях лікарень, і навіть характеристики цих читачів 18

1. Рекламне агентство: цілі й завдання; штат, оргструктура; функції і товарний ассортимент

Мета і завдання рекламної агенції: Цілі: ефективної діяльності рекламної агенції, дає достатню прибуток в існуванні та розвитку, що досягається шляхом завоювання певну частку ринку на початковому етапі знають з наступним його розширенням Завдання: організація рекламної служби, постановка рекламного справи на рівні, впорядкування системи розміщення в друкованих виданнях, на радіо й телебаченні, поліпшення дизайну реклами, проведення рекламних кампаній. Рішення всіх цих завдань допомагає досягти основні цілі, поставлених перед агентством у його образования.

Оргструктура і штат агентства:

Руководитель: загальне керівництво агентством, контролю над діяльністю всіх підрозділів підприємства; Фінансовий відділ: виконує відразу дві функції – ведення фінансових справ підприємства (бухгалтерська звітність тощо.), і навіть оцінка фінансових витрат конкретних рекламних проектів; Відділ роботи з клієнтами: пошук клієнтів - і роботу з лицарями у протязі всього рекламного проекту; Творча група: створення ідеї, розробка макетів реклами, фірмового дизайну. Відділ для роботи…: організація тиражування, виготовлення реклами, і навіть розміщення реклами у засобах масової информации.

Штат агентства: Керівник – 1 чел.

Гол. бухгалтер – 1 чел.

Економіст – 1 чел.

Фахівець із працювати з клієнтами – 3 чел.

Дизайнер – 1 чел.

Фахівець із рекламі – 1 чел.

Комп'ютерне забезпечення – 1 чел.

Фахівець із працювати з посередниками – 1 чел.

Фахівець із роботи з ЗМІ – 1 чел.

РАЗОМ – 11 чол. Розглянемо фахівців, безпосередньо що у рекламному виробництві: Фахівець із працювати з клієнтами - ключова постать у рекламному бізнесі. У умовах ужесточающей конкуренції, коли дуже важко знайти, а тим паче утримати солідного замовника, саме від нього залежить характер співробітництва з нею- спонтанний чи запланований, вузькоспеціалізований чи комплексний, обмежений чи широкомасштабний, короткостроковий чи довгостроковий. Рекламному агентству дуже важливо, щоб цих людей мали особливими качествами:

1) професіоналізмом (у своєму, рекламному справі, слід також знання проблем рекламодавця, вміння їх прогнозувати і оперативно вирішувати, використовуючи можливості рекламы.

Професійний контактор мимоволі викликає повагу, спонукає до доверию)

2) здатністю задовольнити очікування рекламодавця. Організовувати таку рекламну кампанію, яка принесла його фірмі, виробам, послуг популярність, забезпечив би їм стійкий збут, принесла відчутну прибыль

3) умінням налагодити ділові зв'язки з замовниками. Вочевидь корінна відмінність таких зв'язків від традиційно культивировавшихся у радянському суспільстві. Не догоджання того, від чиїх грошей залежить рекламне агентство, а поведінка фахівця, знає собі ціну, свій уровень

4) якостями, властивими хорошим працівникам- захоплення своєю справою, ретельністю і акуратністю, оперативністю реагування, неординарним мисленням, логікою, здатністю систематизувати свою працю й прогнозувати события

5) ерудицією, хорошим смаком, знанням технології рекламного творчості, здатністю підтримувати контакти, й вести плідні переговори з творчими людьми

6) життєво необхідно вміння коротко, точно, переконливо викладати свої міркування усно чи письмово, представляти дані як наочної графічної інформації, знання особливостей і прийомів міжособистісного спілкування Дизайнер - відпо-відає візуальний аспект (тобто оформлення) рекламного проекту. Разом із фахівцем щодо рекламі генерують нові й технології Фахівець із рекламі – своїми рисами може бути схожий з фахівцями роботи з клієнтами, крім якостей необхідні спілкування. Працює у тісному взаємозв'язку з, та був передає завдання дизайнеру Комп'ютерне забезпечення – знання комп'ютерних програм дизайну і рекламних технологій. Разом з іншими працівниками відділу створює макети реклами, і допрацьовує їх за бажанню замовника Економіст - роз'яснює клієнтам думку агентства, і агентству- точку зору клієнта з питань фінансів. Повинні знати багато- маркетинг, посередництво, планування і і те, що роблять працівники творчого відділу Фахівець із роботи з ЗМІ – як розміщає рекламу, а й вибирає конкретне місце та палестинці час виведення рекламы.

Функции і товарний асортимент: Функции:

V пошук клиентов;

V створення початкового варіанта рекламної продукції, включаючи оформлення і дизайн

V пошук виробничих потужностей та організація виробництва рекламы

(якщо потрібно тиражування і реклама технічно складна виготовлення потужностями агентства);

V вибір каналу поширення реклами (засоби інформації) і з розміщення реклами найбільш вигідних условиях

V контролю над виходом рекламы

Товарный ассортимент:

V поліграфічна рекламна продукция

V видеоролики

V аудиоролики

V комплексна рекламна компания

V створення концепції, дизайну газет, журналів, підприємств і организаций

V виготовлення ярликів, етикеток, візитних карток, листівок з атрибутикою предприятий

2. Основні можливості вивчення поведінки споживача методом “фокус- группа”

Останніми роками вітчизняні соціологи виявляють величезну цікавість до пізнавальним можливостям, особливостям і перспектив участі використання, теоретико-методологическим підставах методу “фокус-группа”, до розробки його методик і технік, до аналізові досягнень і уявленню результатів исследования.

Такого висновку можна прийти проаналізувавши ряд сучасних навчальних посібників, монографій, і статей, насамперед тих авторів як Белановский С.А., Богомолова М.М. і Фоломеева Т.В. , Богословська До., Дебюс М., Дмитрієва Є.В., Семенова В.В. . Вище згадані автори відзначають, що метод “фокус-группа” може застосовуватися як метод збору, обробки та якісного аналізу соціологічною інформації, і у сполученні з іншими соціологічними методами, на різних етапах комплексного дослідження. Світова практика показала, що метод “фокус-группа” ефективно використовується у сфері маркетингу щодо поведінки споживачів певних товарів, послуг й ідей, реакцій реклами, у сфері при з розробки й оцінці результатів різних соціальних і розширення політичних програм, щодо іміджу політичних діячів, у сфері соціології здоров'я та перемоги медицини, щодо делікатних тим, у сфері соціології комунікації щодо комунікативного поведінки цільової аудиторії (читання друкованих видань, перегляд передач телебачення, прослуховування радіостанцій тощо.) та інших сферах.

Існує різне визначення методу “фокус-группа”. У цій статті ми дотримуватися визначення Дмитрієвій Е.В.

“Метод фокус-группа - це якісний метод збору соціологічною інформацією гомогенних (по значимим на дослідження ознаками) групах, мають фокус, з участю ведучого і заснованих на виключно принципах груповий динаміки” [6, із 16-го]. Як “фокусу” можуть виступати фільм, рекламний ролик або його розкадровка, продукт, імідж компанії, обрана тема груповий дискусії, проблема чи явище соціальної жизни.

Энджел Д., Блэкуэлл Р., Миниард П. - автори вперше перекладеного на російську мову 1999 року восьмого видання класичного навчального посібника по щодо молодий наукової дисципліни “Поведінка споживача”, досліджуваної у багатьох інших вузи протягом вже майже понад тридцять років з виходу 1968 року першого видання даних авторів, вважають: “фокус-групи - традиційна форма дослідження споживача...” [13, з. 113].

Донедавна у Росії традиційним способом дослідження споживача та споживання був метод “опитування”. Як стверджує Семенова В.В. “... вся соціологія радянських часів розвивалася, як соціологія макроаналізу, джерело якої в кількісної парадигмі...” [10, з. 8].

У вашій книзі Овсяннікова А.А., Петтай І.І., Римашевской М.М. [9, з. 9, з. 46- 50] докладно описуються типологічні дослідження споживання і споживчого поведінки які проводилися у Росії радянських часів в руслі чотирьох напрямів: політекономічного (де споживання розглядалося як компонент системи відтворення), конкретно- економічного (де споживання розглядалося як компонент системи реалізації товарів), соціологічного (де споживання розглядалося як компонент життя), соціально-психологічного (де споживання розглядалося як компонент поведінці особистості). Різні підходи до споживання (політекономічний, конкретно-экономический, соціологічний і соціально-психологічний) представляли рівноцінними в пізнавальному сенсі, та заодно кожен підхід призначався на вирішення лише специфічних завдань. Споживче поведінка розглядалося як економічне явище, як бачимо і щодня поновлюване поведінка людей сфері споживання. Вважалося, що споживаючи, люди входять у певні суспільні відносини, сукупність яких характеризує їх споживче поведение.

На очах протягом останніх десятиліття сталися кардинальні зміни у економіку й політику Росії. У економіка була підпорядкована адміністративно-бюрократичним методам регулювання із боку державних підприємств і профспілкових органів, дії споживача були жорстко регламентированны, випуск товарів, деякі з них продовжують надходити на прилавки наших магазинів, явно не задовольняв потреби споживачів, панували масове виробництво і "масове споживання. Споживач позбавили свободи вибору житла, медичних закладів, багатьох дорогих предметів тривалого користування: автомобіль, меблі тощо. У разі ринкової економіки спостерігається набуття росіянами прав на свободу економічної поведінки, яка передбачає незалежність, свободу і суверенітет як споживача, і виробника. Під суверенітетом споживача зазвичай розуміється “... право власника будь-яких видів ресурсів (землі, нерухомості, коштів) самостійно приймати рішення, пов'язані з розпорядженням цими ресурсами та його використання ...” [11, з. 13]. Суверенітет виробника обмежує попит споживачів - потреби, бажання й можливості споживачів купити товару, послугу, навчання у потрібному місці, у потрібний час, потрібного якості за певного рівні ціни цей товар, послугу, ідею. Від переваги покупців при розвиненою ринковою економіці залежить найчастіше набір товарів, послуг, ідей які вигідно виробляти. Проте, така обмеженість суверенітету виробника відносна, оскільки виробник може створювати попит зважується на власну продукцію, випускаючи ринку нові, і кращі за якістю товары.

Тема цієї статті представляється нам цікавою, актуальною й перспективної через те, що у вітчизняній соціологічною літературі не розроблено у достатньої мере.

Поведінка споживача можна вивчати під різним кутом зору. З юридичної погляду поведінка споживачів регламентується у межах спеціального Закону Російської Федерації “Про захист прав споживача”, прийнятого 15 березня 1994 року. Голубків Е.П. [4, із чотирьох] споживача розглядає у межах котрогось із напрямів комплексних маркетингових досліджень вивчення споживачів (ставлення до певним компаніям і маркам товарів, вивчення системи цінностей споживачів і підвищення рівня задоволення їх запитів, і навіть намірів споживачів), поруч із вивченням ринку (потенційного і поточного попиту, ринкової частки) і конкурентів (дослідження конкурентоспроможності фірми загалом і його окремих продуктов).

У підручнику учнів старшої школи загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, які завоювали 1-е місце на Всеросійському конкурсі навчальних посібників з захисту споживачів, поведінка споживачів розглядається як із елементів нової навчальної дисципліни “споживацька культура” - “... сукупність історично сформованого рівня потреб людини, вміння говорити та можливість розумно задовольняти ці потреби, ступінь розвитку законодавства та інститутів захисту прав споживачів” [11, з. 9].

Всесвітньо відомий класик маркетингу Котлер Ф. воліє підходити щодо поведінки споживачів як до однієї з областей маркетингу, вивчаючих “... процес вибору товарів, послуг, ідей чи досвіду їх придбання і розпорядження окремими споживачами, групами і міжнародними організаціями для задоволення якихось своїх потреб та бажань...” [8, з. 230].

Російський учений, випустив перший Росії підручник за курсом “поведінка споживачів”, Ільїн В.І. вважає, що “поведінка споживачів” - це прикладна научнаядисциплина, предметом якої є ринкове поведінка людини, як споживача кінцевої продукції [7, з. 5-8]. Ільїн В.І., викладаючи курс “Поведінка споживачів” переважно з погляду соціології споживання, вважає: “Логіка появи цього напрями приблизно така: економічна наука породила маркетинг, однією з розділів якого є “Поведінка споживачів”. Надалі з маркетингу виділилася самостійна дисципліна “Поведінка споживачів”” [7, з. 3].

Американець Энджел Д., якого вважають родоначальником науки “поведінка споживачів” та її співавтори відзначають, що із моменту появи книжки “...завжди підходили до предмета “поведінка споживача” з погляду маркетингу” [13, з. 44]. Проте, автори, захоплені ідеями постмодернізму, у восьмому виданні пишуть щодо поведінки споживача як "про великою і быстроразвивающейся впродовж останніх 30 років міждисциплінарної області наукові дослідження: “Поведінка споживача - це діяльність, спрямована безпосередньо отримання, споживання й розпорядження продуктами і послугами, зокрема процесів прийняття рішень, які передують цих дій й випливають по них” [13, з. 38]. Автори розглядають предмет дослідження поводження споживачів на трьох, почасти переплетених ракурсах: (1) впливом геть споживача; (2) новітні дослідження; (3) межкультурная перспектива.

У цій статті ми пропонуємо свою ухвалу поведінки споживачів виходячи з проаналізованій сучасній науковій літератури. Поведінка споживачів - то соціальна явище, що характеризується діяльністю типових представників певних груп населення з задоволення своїх і бажань за певних можливостях у процесі придбання, споживання і розпорядження продуктами, послугами, ідеями, зокрема процесів прийняття рішень споживачами, які передують цим діям і звідти прямують по них. На процес прийняття рішень споживачами про купівлі впливають зовнішні чинники (культура, соціальне становище, персональне вплив, сім'я, ситуація), індивідуальні чинники (можливості, знання, ставлення, мотивація і зацікавленість особистість, цінності й спосіб життя), психологічні процеси (обробка інформації, навчання, зміна поведінки й відносини). Модель поведінки споживача в процес прийняття рішення включає зазвичай сім типів: (1) усвідомлення потреби; (2) пошук інформації; (3) предпокупочная оцінка варіантів; (4) купівля; (5) споживання; (6) послепокупочная оцінка варіантів; (7) розпорядження продуктом.

Концепція споживача як “економічного” раціональної людини, приймає рішення про купівлю продукту як раціональне економічне рішення, у результаті оцінки варіантів найкращого співвідношення якості продукту та її ціни відійшла до минулого. Споживач набуває продукт не тільки завдяки його корисності задля задоволення утилітарних потреб, а й для отримання різноманітних удовольствия.

Ми вважаємо, що метод “фокус-группа” можна використовувати щодо феномена мотивації і європейських механізмів поведінки споживача усім семи етапах процесу прийняття рішень з урахуванням комплексних чинників, які впливають це процес, ні з урахуванням цілей і завдань конкретного соціологічного дослідження. Під мотивацією ми розуміємо “... осмислення індивідом ситуації, вибір, і оцінка різних моделей поведінки, їх гаданих результатів процес формування цій основі мотивів...” [12, з. 189]. Під мотивом ми розуміємо “... усвідомлене спонукання до діяльності суб'єкта (особистості, соціальної групи, спільності), пов'язані з прагнення задовольнити свої потреби...” [12, з. 189].

Наприкінці наведемо класифікацію основних можливостей вивчення поведінки споживача методом “фокус-группа”:

1. Оцінка потреб. Виявлення існуючих мотиваційних причин з наступного уявлення продукту, послуги, ідеї як повноцінного кошти на задоволення виявлених потребностей.

2. Оцінка мотивації споживача у процесі пошуку миру і обробки інформації про продукті, послузі, ідеї. Контроль за впливом усного обміну інформацією між споживачами відношенні продукту, послуги, ідеї, й власного досвіду. Контроль за зміною поведінки споживача і ставленням до продукту, послузі, ідеї під впливом рекламы.

3. Оцінка обслуговування різних категорій споживачів на процесі купівлі продукту, товару, ідеї для правильна інтерпретація даних про продажах.

4. Оцінка мотивації різних цільових груп споживачів (частини генеральної сукупності, яку рекламодавець хоче охопити для досягнення максимального ефекту при заданому бюджеті, зважаючи на такі зміни, як демографія, стиль життя, орієнтація для придбання на продукт, медіа предпочтения).

5. Ставлення до дизайну упаковки продукту. Різні форми упаковки продукту, концепції дизайну і погляду звідси обговорюються в групах потенційних споживачів. Метою такий фокус-групи є вибір з багатьох кількох варіантів найприйнятніших упаковок, які потім можуть бути оцінені з допомогою опитування. У разі фокус-группа більш краща, оскільки він дозволяє самим дизайнерам стежити учасниками фокус-групи і стимулює появу нових идей.

6. Пояснення ідентифікації й визначення причин проблем ідентифікації. Під час проведення фокус-групи між людьми, які мають певним продуктом, намагаються зрозуміти, чому певний сорт даного продукту немає попиту цьому регіоні, тоді як і іншому регіоні він розкуповується добре. І тут інформацію можна отримати роботу оперативно, до проведення кількісного исследования.

7. Висування гіпотез на підготовчому етапі комплексного дослідження. Метод фокус-группа є загальновизнаним засобом висування гіпотез, які висування гіпотез, які потім перевіряються в кількісних дослідженнях. Ці гіпотези може бути про можливі аттитюдах до продукту, причинах вибору торговельну марку, чинниках, структурирующих рынок.

8. Допомога у створенні анкет. Головна мета фокус-груп в цьому випадку - почути як респонденти говорять про продуктах. Знання слів, що використовують споживачі може допомогти у формулюванні питань на мові, зрозумілому для респондентів. Це може допомогти ранжирувати варіанти відповідей в закритих вопросах.

9. Розгляд категорій фокус-груп то, можливо зручним способом зробити швидкий огляд ставлення до новому продукту, що корисно для розробників нових продуктів. І це допоможе компаніям в досліджень потенційних рынков.

10. Оцінка концепцій нових продуктів. Попри те що, що фокус-группа невідь що підходящий метод для ранжирування нових продуктів, він то, можливо корисними у визначенні слабких і сильних сторін нової ідеї. Часто споживачі можуть виявити перешкоди, які стоять шляху нових продуктів (ідей), хто був втрачені не врахували розробниками. Фокус- групи також можуть перевірити чи правильно відбиті вигідні сторони, і порядок використання нового продукту, особливо перед кількісним исследованием.

11. Генерація нових ідей старі продуктах. Слухаючи як споживача говорять про про нові шляхи використання наявних продуктів, маркетингова команда іноді здатна зрозуміти необхідність напрацювання нових, альтернативних шляхів використання вибороли ринок продуктов.

12. Пропозиція нових творчих підходів. Рекламні агентства часто використовують фокус-групи для стимулювання творчих ідей. Турбота навколо тому, як споживачі свідчать, як вони використовують продукт, що він подобається і навіть, які проблеми виникають, підштовхує творчих людей до висування ідей для рекламної компании.

13. Інтерпретація результатів кількісних досліджень. Іноді фокус-группа використовують як остання стадія дослідження. Якщо результатом важливого дослідження є з'ясування того, чому респонденти відповідали питанням саме так, фокус-группа використовується для апробування результатів кількісного исследования.

14. Запобігання помилок. Іноді фокус-групи використовуються як засіб перевірки нових ідей (рекламних, промоушенов чи продуктів) на наявність грубих ошибок.

Ми вважаємо, що наведений список то, можливо расширен.

Використання сучасних комп'ютерних технологій відкриває широку перспективу використання методу “фокус-группа” на глобальному рівні, стало реальністю одночасне проведення серії фокус-групи у містах світу, проведення відеоконференцій. Можливість працювати у мережі INTERNET включає російських соціологів у світовий науковий співтовариство, дозволяє обмінюватися інформацією і вивчати іноземний досвід проводити дослідження методом “фокус-группа”.

3. «Консюмеризм – ганьба маркетингу» П. Друкер

С цим я погодитися не можу. Адже маркетинг загалом значенні – це роботу з ринком (тобто. розробка товару, дослідження ринку, налагодження комунікацій, розгортання служби сервісу тощо.) заради здійснення обмінів з задоволення людських потреб і потреб (а чи можна зробити це з допомогою неякісних товарів хороших і послуг – того, на чому виступає консюмеризм). Маркетинг прагнути зробити прагнення збуту непотрібними, гаразд пізнати клієнта, що товар або послуга будуть точно підходити останньому й продавати самі себе, тобто. до створенню цивілізованого ринку товарів та послуг. Але ж до цьому прагнуть і представники консюмеризма... За логікою Друкера, можна сказати, що будь-який підприємство, що прагне до випуску якісною і безпечної продукції, до створення мережі сервісного обслуговування клієнтів, надає вичерпну інформацію про судовий процес виготовлення, переваги чи недоліках товару тоді як аналогами - ганебна організація, не варта уваги ринку виробників. І навпаки, хто всіляко «извертывается» перед споживачем, намагається заробити більше грошей, продавши небезпечний і неякісний товар - це еліта маркетингу. Звісно, якщо підміняти «чесні» методи досягнення мети маркетингу сумнівними прийомами і методами, робити їх основними і єдино можливими, то можливо конс'юмеризм ганебний. Проте, я - не вважаю, що метою маркетингу є пошуку шляхів «обшахраювати» споживачів: одержання прибутку будь-якою ціною, продати товар в якомога більшій обсязі, незалежно з його якості. Я вже говорив, одній з наших спільних цілей маркетингу (на мою думку) є прагнення тому, щоб товари продавали себе. А цього можна досягнути лише за допомогою того, внаслідок чого виступають консюмеристы: високого якості продукції і на її безпеки для споживача. І де тут ганьба я не бачу. Набагато ганебніше існування «брудних» методів маркетингу, ніж те, що з тим хоче боротися (і борется).

4. Фірмі постачальнику лікерів необхідно оцінити споживання лікерів у місті, у якому формально діє сухий закон.

У такій ситуації, по-моєму, думці найдоцільніше використовувати метод опитування за телефону за такими причинам:

. необхідність охоплення досить великий групи споживачів (у разі – весь город)

. невеликою кількістю питань, які потрібно поставити опитуваному (у разі від 3 до 5 питань); отже й невеликим проміжком часу необхідним опитування одного респондента;

. неможливість застосування деяких якісних методів збору первинної інформацією в зв'язку зі формальним забороною продаж спиртних напитков

. високий рівень затрагивания морально-етичних аспектів (за умов сухого закона)

. проблема обмеженої кількості респондентів, мають телефон негаразд актуальна в міських умовах перетворюється на наше время

. відсутність необхідності уточнювати особистість опитуваного (крім віку), тобто. не порушується особистісна сторона, що схиляє правдивим ответам

. під час збору інформації відбувається «самовыборка» респондентов

Приблизна форма опроса:

Добридень! Вас турбує фірма «……..», ми займаємося виробництвом лікерів. Ми хотів би поставити Вам декілька питань, якщо в них є пара вільних хвилин: Конфіденційність, отриманої від Вас інформації, гарантируется.

|1. Досягли ви віку |Питання задається із усунення | |повноліття (18 років)? |з опитування неповнолітніх. | | |Причому інтерв'юер може | | |контролювати голос відповідального, а| | |відповідно частково може | | |«відсіяти» дітей, розмовляючих | | |неправду. Що стосується отримання | | |негативної відповіді, запитувач| | |просить покликати інших члени сім'ї,| | |чи просить вибачення і припиняє| | |опитування. | |2. Вживають у вашу сім'ю |Питання покликаний перевірити, | |духи? |споживаються взагалі будь-які | | |спиртні напої. Якщо отримано | | |негативна відповідь, продовжувати | | |опитування немає сенсу. | |3. Вживаєте ви (ваша сім'я) |Виявлення безпосереднього числа | |лікери? Скільки повнолітніх |вживають лікери. | |членів сім'ї вживають лікери? | | |4. Яке приблизно кількість |Виявлення приблизного обсягу | |лікеру, на вашу думку, ви |споживання лікерів. Термін | |вживаєте протягом місяця: |підлягає «контролю» (місяць), | |до 1 літра |обраний випадково. Людині | |від 2 до 3литров |набагато легше згадати кількість | |понад 3 літрів |спожитого лікеру протягом місяця, ніж | | |підраховувати (вигадувати) цифри за | | |рік. Брати більш маленький період, | | |на мою думку, також | | |доцільно. У результаті | | |попереднього опитування рамки | | |обсягів лікеру можуть підлягати | | |уточненню. |

5. Компанії, що займається поширенням журналів, необхідно визначити число читачів російськомовного журналу у приймальнях лікарів, в коридорах поліклінік, відділеннях лікарень, і навіть характеристики цих читателей

У цьому вся випадку, вважаю можливим (необхідним) проведення прямого структуризованного спостереження. І тому тимчасово проведення дослідження необхідно організувати безплатне поширення часопису на місцях проведення опитування (коридори поліклінік, відділення лікарень). У безпосередній близькості до «пункту» поширення розташовується спостерігач (який поводиться як звичайний пацієнт, він очікує черги до лікаря – цим досягається, одна з бажаних умов проведення спостереження - скрытость). Наглядач фіксує всіх, хто журнал, стежить право їх поведінкою і записує все Форму реєстрації спостережень (приблизний вид) – заповнюється кожному за взяв часопис на пункте:

|1. Вік: |З'ясування характеристик людей, | |до 18 років |які взяли журнал | |19-50 | | |старше 50 | | |2. Пол: | | |чоловічої | | |жіночий | | |3. Узявши журнал є: | | |працюють у у лікарняному закладі | | |пацієнтом | | |4. Поведінка: |Контрольний питання, виявлення| |став читати відразу ж потрапляє |людей просто які взяли «халяву» і | |став переглядати журнал |швидше за все які є | |стане читати, взяв із собою |читачами журналу і тих, хто | |стане читати, не взяв із собою |зацікавився у прочитанні | | |журналу. Перші 3 позиції – | | |можливо читач, остання – | | |швидше за все немає. | | |Отже, при обробці | | |результатів, враховувати форми де | | |обраний варіант 4-4 непотрібно. |

-----------------------

Творча группа

Відділ роботи з виробниками засобами масової информации

Фінансовий отдел

Руководитель

Відділ роботи з клиентами

Головна:Практические завдання щодо маркетингу