Падение великої Булгарии

Тип роботи:
Реферат
Предмет:
Історія


Дізнатися вартість нової

Детальна інформація про роботу

Витяг з роботи

Падение великої Булгарии

Дмитрий Чулов

Всем відомо, що, який живе території сучасного Татарстану, називають татарами. Але хто чи відомо, що цей має обмаль спільного з таким звичним нам поняттям, як монголо-татари, як і того, що значно раніше навали Чінгісхана межиріччі Волги і Ками населяли жителі величезного високорозвиненої держави — волзькі булгары. Адже саме їхній нинішніх нащадків історично правильніше було називати не татарами, а булгарами…

Первым державою середньовічної Європи, що зіштовхнулися з армадою неприборканих монгольських воїнів, стала Волзька Булгария. І хто знає, у якому виявився сучасний економічний та політичний центр Європи, якби монголи не знищили Волзьку Булгарию.

Великая Волзька Булгария була просто розвиненим, у неї могутнім державою. Використовуючи водні шляху, булгары мали дуже великі торговельні зв’язки. До сфери інтересів Волзької Булгарии входили: Русь, Прибалтику, Скандинавія, Візантія, Хорезм, Іран, Далмація, Китаю і Індія. У 10-му столітті площа однієї з найбільших міст Волзької Булгарии — Биляра — було більше середньовічних Володимира, Києва і Парижа, разом узятих, та й за рівнем розвитку Биляр перевершував більшість сучасних йому городов.

Булгары перші Європі почали виплавляти чавун, освоїли виготовлення стали. Їх будівельники ще IX столітті споруджували кам’яні і дерев’яні мечеті, школи, палаци з центральним опаленням і водогоном. У будинку Центральної Азії, і Ірані кращу шкіру і взуття досі називають булгарской.

Еще за 76 років до хрещення Київської Русі після прямих переговорів із Багдадом Булгария прийняла ислам.

По переказам, булгарские проповідники в 986 року доходили великому князю Володимиру Святославовичу до Києва і теж пропонували прийняти іслам. Але крізь дві з зайвим року Русь, як відомо, прийнявши хрещення, пішла власним шляхом… Відомо також, що до появи войовничих монгольських племен Булгария залишалася однією з розвинених країн і впливових держав Европы.

И саме Булгария на початку ХІІІ століття стало тим форпостом лівому березі річки Итиль (так тоді називали Волгу. — прим. ред.), який загальмував просування монгольських полчищ на Русь й у глиб Європи… Саме Волзька Булгария, а чи не Русь, як заведено вважати, першою прийняла він страшного удару Орди. Втім, задля справедливості слід сказати, що набіги російських на Волзьку Булгарию були щонайменше криваві, ніж завоювання монголів, й почалися набагато раніше приходу Орди. Перший очолив Святослав ще 965 року. Наступний — в 985 року зробив князя Володимира: Київська Русь у що там що хотіла отримати торгові зв’язку Булгарии з арабами. Монголи ж рвалися до Європи, але здійснитися цим прагненням заважала Волзька Булгария. Тож доля її була решена.

В грудні 1237 року ватажок монголів Субудай Бугатур розгромив основні булгарские війська. І коли Булгарии досягли загони армії брата Батия — Шейбани, вони винищили і викрали в полон більшу частину населення Булгарии. Від колись процвітаючих, тепер розграбованих булгарських міст залишилися суцільні пепелища…

Монголы включили Булгарию у складі улусу Джучи Великої Монгольської Імперії. У 1242-м онук Чінгісхана Батий, повертаючись зі незакінченого європейського походу, влаштувався біля Волзької Булгарии. І лише трішки пізніше неподалік від Астрахані він заснував єдиний побудований, а чи не зруйнований монголами місто — знамениту столицю Золотої Орди — Сарай.

На булгарських ж землях міцно закріпилися монгольські вояки та баскаки — складальники данини. І всі колись багате і процветавшее держава перетворилося з єдиного центру «окупованих територій» у провінцію Золотий Орды.

Еще одним, безперечно, ласим куснем для монгольських завойовників став інший найбільший місто Волзької Булгарии. Історія його падіння під тиском спустошливих набігів також небезынтересна.

В домонгольские часи Биляр був ядром економічної й нерозривності культурної життя Волзької Булгарии. Це місто цілком правомірно вважався торговий центр тодішнього Поволжя, чиї товари було попиту далеко поза страны.

Центр міста займала величезна цитадель. Її площа — 60 гектарів. Поруч розташовувалися кам’яниці, у яких жили царська родина, і наближені. Найбільшого розквіту Биляр досяг до початку XIII століття: кам’яні і цегельні будівлі обігрівалися підпільної системою опалення, вікна вдома були засклені. У середньовіччі вікна зі склом навіть у Західної Європи були великий рідкістю. У Биляре ж ясно-зелене чи світло-блакитне скло варили і видували прямо поруч із що будуються зданием…

Русские літописі його називали «Великий місто Биляр». Тут жили металурги, ковалі, ювеліри, косторезы, теслі, каменярі, чинбарі, склодуви та інші ремісники. За часів голоду на Русі у 1024 й у 1229 роках багатий булгарский місто надавав «гуманітарну допомогу» голодуючим російським городам…

Здесь, в Биляре, сходилися торгові шляхи виходу з Середній Азії і Ірану, Русі і Прибалтики, Кавказу та Візантії, ні з Півночі - Земель Мороку. За часів «срібного кризи» купці у місті користувалися свинцевими чи хутряними грошима — їх еквівалентом служили шкурки куниць і білок. Приїжджали здалеку купці зупинялися в готелях — караван-сараях.

Биляр, як та інші укріплені міста Волзької Булгарии, служив буфером для сили, неухильно надвигавшейся на Русь. Однак у 1236 року, після монгольської облоги, величезний, добре оснащений і укріплений місто узяли, розграбований і зруйнований. За свідченням очевидців, «протягом днів монголи не залишили від міста нічого, крім його від імені». Так загинула одна з найбільших і найрозвиненіших міст Волзької Булгарии, та й середньовічного світу у целом.

С падінням Биляра пов’язана така легенда. Під час нашестя Батия 40 билярских дівчат побудували на вершині гори фортеця, тривалий час успішно оборонялися ворогів. Коли дівоче фортеця впала, монголи зібралися закопати відважних войовниць живцем. Але вони звернулися до в птахів та улетели.

С того часу місцеві рахували й по сьогодні вважають ці місця священними. Причому як мусульмани, та православні, і язичники. Мусульмани та православні шанують священний ключ, бьющий з-під гори. На вершині Ху-Джалар-Тау — гори прочан — у остова старого дуба поклоняються древньому поганському Богу, владиці неба Тенгре, залишаючи на гілках дерев пов’язки із найбільш потаємними проханнями і пожеланиями.

По повір'я, у цій землі ховали лише святих. З вершини пагорба відкривався прекрасний вигляд на долину, у якій колись стояв дивовижний місто Биляр…

Походы російських на Волзьку Булгарию

Ок. 965 року Військовий похід російського князя Святослава на волзьких булгар. Святослав розграбував столицю — Булгар.

985 рік Похід князю Володимиру на волзьких булгар. Похід не приніс йому остаточної перемоги. Але князю вдалося підписати з булгарами дуже значущий Києва договору про світу і торгівлі: булгары після ухвалення ісламу встановили тісні зв’язки з арабським світом, й інші зв’язку дуже цікавили русских.

Вернувшись з походу, Володимир встановив на київських пагорбах ідолів, зробив урочисте жертвопринесення Богу Перунові як і кажуть, навіть спровокував вбивство двох варягов-христиан.

988 рік Найімовірніша дата звернення Володимира християнство. Цей вибір був почасти продиктований шлюбними міркуваннями: Володимир просив руки царівни Анни, сестри Базилевса, оскільки було б, залишаючись язычником.

1006 рік Новий торговий договір з волзькими булгарами.

Волжская Булгария

VII століття Початок освоєння булгарами Середнього Поволжья

VIII століття Масове переселення булгар на Волгу

903 — 976 Карбування монет у містах Булгаре і Суваре

922, червень Прибуття послів арабського халіфату в ставку еміра Альмуша й офіційне прийняття булгарами ислама

1006 Укладання торгового договору з Київської Русью

1068, 1107, 1149 — 1157, 1164, 1171, 1205, 1218, 1220, 1221, 1222 Літописні згадування про русско-булгарских взаимоотношениях

1135 і 1155 Прибуття до міста Булгар знаменитого арабського мандрівника Ал Гарнати

1223, 1229 і 1232 Перші сутички булгар з монголами і відбиток їхньої атак

1229 Договір з Русью

1236 Взяття Булгара Батый-ханом

1236 — 1240 Виступ булгар проти монголов

1240 поновлення в Булгаре карбування монет при монголах, початок кам’яного градостроительства

1240 — 1260 Булгар — столиця улусу Джучи

1313 — 1350 Розквіт Булгара у складі улусу Джучи під час правління Узбек-хана і Джанибека

XIV століття (перша половина) Початок провадження чугуна

1361 Взяття міста Булак Тимуром

1391, 18 червня Участь булгар у бою Тимура і Тохтамиша річці Кундурча

1430 Припинення карбування монет в Булгаре

1431 Руйнування Булгара російським князем Федором Строкатим і піднесення Казані. Після цього походу Булгар практично припинив своє существование

1712 Перше докладний опис городища дяком Михайловым

1722, 2 липня Відвідання Булгара Петром I й видання указу про збереження пам’ятника. (Петро особисто облазив все городище і він дуже задоволений і взволнован.)

1884 Перші ремонтно-відбудовні роботи у чорної палаті, розкопки у соборної мечеті і нового городке

1995, 20 лютого указ президента Росії Б. Єльцина включення Булгарского історико-архітектурного музею-заповідника до переліку об'єктів історичного й будь-якого культурної спадщини федерального значения

Особую сторінку до історії боротьби волзьких булгар з монголами вписав найбільший місто як Волзької Булгарии, але й тодішньої Європи — Булгар. Давня легендою, що це був місто з надзвичайно гарними мечетями, стрункими мінаретами і розкішними палацами. Саме тут 922 року емір Альмуш прийняв іслам. Одинадцять століть тому «через тисячі племен невірних» йшло з Багдада до міста Булгар посольство халіфа ал-Муктадира. Вісім місяців добирався сюди караван з 3 тисяч верблюдів і коней і п’яти тисяч жителів.

Обращение в іслам держави щодо Волзі стало епохальним подією, вплинув як у історію міста, і на історію всього народу — волзьких булгар.

Город Булгар мав наймогутнішими на той час оборонними спорудами — величезним земляним валом і ровом тривалістю в 6 километров.

«От безлічі військ земля стогнала і гуділа, і столбенели дикі звірі…» І коли в стін Булгара стали полчища монгольських військ, її жителі надали ворогам безвихідне опір. 13 років (!) місто витримував регулярні набіги монголів. Для підкорення непокірних онук Чінгісхана — Батий зібрав величезне по ті часи військо — від 200 до 250 тисяч жителів. Але захопити і зруйнувати Булгар їм удалося тільки в 1236-м. А двох років, коли монгольські війська пішли на Русь, в Булгаре спалахнуло восстание…

Именно сюди, в Булгар, за ярликами на правління приходили російські, вірменські та інші князі завойованих монголами стран…

Только через 20 років місту вдалося оговтатися від ран, заподіяних монголами. Наприкінці XIII століття Булгар, що його у російських літописах як «Бряхимов» — чи місто Ібрагіма, був значним містом Поволжя — зосередженням ремесел і торгівлі. У 1250-х де вже карбували монети від імені верховних монгольських правителів. Ага-Базар, в 6 кілометрів від міста, став найбільшим міжнародним річковим портом, куди приїжджали купці з Каспію, Русі і Скандинавії. Волзька Булгария, хоч і увійшла до складу Золотої Орди, проте зберегла самостійність у будівництві торговле.

Впрочем, багаті булгарские землі давали спокою як монголам. Росіяни князі теж пропускали шансу захопити багатий місто та поживитися здобиччю… У 1376 року великий князь Дмитро Іванович, і Дмитро Суздальський послали в Булгарию велике військо під керівництвом князя Боброка-Волынского. Тут, під стінами Булгара, російські війська вперше маємо справу з застосуванням вогнепальної зброї і бойових верблюдів. Булгарские коня до виду верблюдів, але російська кіннота, побачивши дивовижних тварин, буквально кинулася врозтіч. Але знову ненадовго… Перемога все-таки залишилася за нападниками: булгарский князь Асан попросив світу і сплатив російським величезний викуп через те, «щоб війська не грабували города».

В 1399 року московський князь Василь I зробив іще одна похід на булгар. Йому навіть зміг тимчасово «вигнати з Булгара татар» — «обмежений контингент» воинов-монголов і баскаків — складальників данини. Останнє відоме нагадування про Булгаре належить до 1431 року, до походу нею московського князя Федора Строкатого. Саме тоді, найімовірніше, місто та зруйнували остаточно…

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet

Показати Згорнути
Заповнити форму поточною роботою