Основные події української православної церкви

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Религия і мифология


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ОСНОВНЫЕ ПОДІЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

987−989 — Хрещення святого рівноапостольного благовірного князя київського Володимира Святославича та її шлюб — з Ганною, сестрою візантійського імператора Василя II

988 — Хрещення Русі

996 — Освячення церкви Пресвятої Богородиці - Десятинної у Києві

до 997 р. — Заснування Київської митрополії Константинопольського Патріархату та низки епископий (Білгородської, Новгородської, Полоцькою, можливо, Чернігівської, Переяславської, Волинської)

1005/1006 — Заснування Турівської єпископії

1007 (?) — Перенесення мощів святої рівноапостольної княгині Ольги в Десятинну церкву

1008 — Миссийный архієп. Бруно Кверфуртский у Києві і в печенігів, створення місійної Печенежской єпархії Київської митрополії (?)

1015 — Мученицька смерть свв. мчч. Бориса і Гліба рукою брата Святополка

1020-е рр. — Перенесення мощів свв. мчч. Бориса і Гліба в присвячену їм церкву у Вишгороді при митрополиті Жанні I; початок церковного вшанування святих

до 1036 р. — Закладення кам’яного кафедрального собору честь Преображення Господнього у Чернігові

1037 (1017 ?) — Закладення кам’яного кафедрального собору св. Софії, Премудрості Божою, у Києві

1051 — Поставляння Іларіона в Київського митрополита Собором російських архієреїв

1054 — Сила відторгнення Римської Церкви від Східних патріархатів при патріархові Константинопольському Михайла Керуларии

1050-е рр. — Початок Києво-Печерського монастиря при прп. Антонії Печерському

1060-е рр. — Заснування в Чернігові і Переяславі титулярных митрополій, котрі закінчують існування у Чернігові із смертю митр. Неофіта, а Переяславі - із смертю митр. Єфрема

1069 — Втеча прп. Антонія Печерського від гніву кн. Ізяслава Ярославовича у Чернігів та невдовзі підставу Єлецького монастиря на Болдіних горах

1072 — Урочисте перенесення мощів свв. мчч. Бориса і Гліба на нову дерев’яну церква, побудовану кн. Ізяславом Ярославичем

1073 — Преставление прп. Антонія Печерського

1074 — Преставление прп. Феодосія Печерського

1070-е рр. — Початок літописання в Києво-Печерському монастирі

1087 — Перенесення мощів свт. Миколи з Мір Ликійських в апулийский р. Барі

1089 — Освячення собору честь Успіння Пресвятої Богородиці в Києво-Печерському монастирі

1089 — Послання антипапи Климента III до свт. Івану II, митрополита Київського, про церковному єдності та відповідь Іоанна II

1091 — Перенесення мощів прп. Феодосія Печерського в Успенський собор Києво-Печерського монастиря

1093/1095 — Оформлення Києво-Печерського літописного зводу (так зв. Початкового зводу)

прибл. 1095 р. — Встановлення у Російській Церкви свята на вшанування перенесення чесних мощів свт. Миколи з Мір Ликійських в Бар-град (9 травня)

прибл. 1106/1107 р. — Паломництво ігумена Данила в Святу землю

1108 — Віднесення до образу святих прп. Феодосія Печерського (внесення імені його він в синодик)

1115 — Перенесення мощів свв. мчч. Бориса і Гліба в кам’яну церкву у Вишгороді, побудовану кн. Олегом Святославичем

1110-е рр. — Завершення роботи в Києво-Печерському монастирі над Повістю минулих років

1128/1132 — Перша зі збережених дарчих княжих грамот Російської Церкви (дарчий київського кн. Мстислава про Великого і сини новгородського кн. Всеволода Мстиславича Юр'єву монастирю в Новгороді)

1147 — Мученицька смерть св. блгв. кн. Ігоря Ольговича

1147 — Поставляння на Київську митрополію без санкції Константинопольського Патріарха Климента Смолятича, не визнаного, проте, в Новгородської, Смоленської і, можливо, Ростовської єпархіях

1140-е рр. — Заснування Галицької єпископії шляхом відокремлення єпископії Волинської чи перенесення кафедри з Перемишля

1155 — Перенесення ікони Пресвятої Богородиці Володимирській з Вишгорода в Ростовську землю св. блгв. кн. Андрієм Боголюбським

1156−1157 — помісні Собори у Константинополі про тлумаченні слів «Ти еси приносяй і принесений» з молитви на літургії

1157−1168 — Суперечки у Російській Церкви щодо посад у середовище, й п’ятницю, якби ті дні потрапляють Панський або інші свята

після 1164 р. — Встановлення з ініціативи св. блгв. кн. Андрія Боголюбского у Російській Церкви свята у ім'я Усемилостивого Спаса і Пресвятої Богородиці 1 серпня

1166 — помісний собор у Константинополі про тлумаченні слів «Отець Мій більш Мені» (Ін. 14. 28)

1169 — Кандидат у Володимирського митрополита і узурпатор Ростовської кафедри Феодор (ец) страчений у Києві за наказом митрополита Костянтина II

1174 — Мученицька смерть св. блгв. кн. Андрія Боголюбского

1199/1200 — Завершення у Київському Видубицькому монастирі роботи над Київської літописом

прибл. 1200 р. — Заснування Рязанської єпископії шляхом відокремлення єпископії Чернігівської </ p>

1219 — Створення Сербської архієпископії свт. Савою Сербським (1169- 1236)

прибл. 1219 р. — Заснування Перемишльською єпископії шляхом відокремлення єпископії Владимире-Волынской

1220-е рр. — Створення Патерика Києво-Печерського монастиря працями Владимиро-Суздальского єпископа Симона і печерського ченця Поликарпа

1233 — Вигнання з міста Києва домініканських проповідників київським кн. Володимиром Рюриковичем

1235 — Відновлення Болгарської патріархії

1230-е рр. — Створення Угровской і Луцької єпархій шляхом відокремлення єпископії Владимиро- Волинської (Угровская кафедра невдовзі перенесена в Холм)

1245, 20 вересня — Мученицька смерть в Орді св. блгв. кн. Михайла Чернігівського та її боярина Феодора через відмову змінити християнської вірі

1246/1247−1281 — Митрополит Київський і всієї Русі свт. Кирило (з 1243 р. наречений митрополит)

1267 — Перший достовірно відомий ярлик ханів Золотої Орди Російської Церкви, стверджував недоторканність віри і духівництва

1273 (чи 1274) — Митрополит Кирило скликав собор у Києві усунення несправностей в богослужбової практиці, введена у її слововжиток нова редакція Кормчей книжки

1274 — Лионская унія із Західної Церквою, підтримана візантійським имп. Михайлом VIII Палеологом

1283 — собор у Константинополі, де по смерті візантійського имп. Михайла VIII Палеолога були низложены багато єпископи за старанність до Ліонській унії

1285−1305 — Митр. Київський й усієї Русі свт. Максим

1299/1300 — Переїзд свт. Максима у Володимир Суздальський

прибл. 1300 р. — Св. блгв. кн. Данило Олександрович запровадив у Москві монастир на вшанування прп. Данила Стовпника (Свято-Данилов)

1301 — Свт. Максим був присутній на Соборі у Константинополі

прибл. 1303 р. — Перше виділення Галицької єпархії в митрополію (скасовано в 1305 р.)

1308−1326 — Митр. Київський й усієї Русі свт. Петро

пізніше 1311 р. — Собор в Переяславле-Залесском, який виправдав свт. Петра від звинувачення у симонії

прибл. 1317 р. — На вимогу вів. кн. литовського Гедимина Константинопольський патр. Іоанн Глика заснував самостійну Литовську митрополію з кафедрою в Новогрудке (скасовано прибл. 1328 р.)

прибл. 1321−1392 р. — Прп. Сергій Радонежский

1322 — Свт. Петро остаточно переселяється у Москві

1326 — Закладено собор на вшанування Успіння Пресвятої Богородиці у Москві. Свт. Петро заповідав поховати себе тут, цим затвердивши фактичний перенесення митрополичої катедри у Москву

1328−1353 — Свт. Феогност, митр. Київський і всієї Русі

1330−1332 — Об'їзд південних та західних єпархій свт. Феогностом

прибл. 1331 р. — На прохання галицьких князів патр. Константинопольський Исаия знову дав Галицькому єп. Федору титул митрополита, який, проте, невдовзі було скасовано внаслідок протесту митр. Київського і всієї Русі свт. Феогноста

1337 р. (1339 ?) — Прпп. Сергій і Стефан Радонежские заснували обитель на вшанування Пресвятої Трійці (згодом Троїце-Сергієва лавра)

1339 — Канонізація митр. Петра Константинопольським патр. Іоанном XIV Каликой за поданням митр. Феогноста і раніше вів. кн. Івана Даниловича Калити

1347 — Свт. Феогност домігся скасування Константинопольським патр. Исидором Галицької митрополії, відтвореної незадовго доти

1347 — Мученицька смерть християн Антонія, Іоанна і Євстафія від рук язичників Литва

1354−1378 — Свт. Алексій, митр. Київський і всієї Русі

1354/1355 — Поновлення самостійної Литовської митрополії при патр. Константинопольському (Рилофее. Присвята Романа в митрополити Волыно-Литовские (митрополія скасовано в 1361 р. у зв’язку з смертю митр. Романа)

прибл. 1360−1430 р. — Прп. Андрій Рубльов

1375−1406 — Свт. Кипріян, митр. Київський і всієї Русі (з перервами)

прибл. 1376 р. — Прп. Сергій вводить общежительный статут в Троїцької обителі; початок відродження киновии на Русі

1378 — Після смерті свт. Алексія, митр. Київського і всієї Русі, св. блгв. вів. кн. Димитрій Иоаннович прийняв митр. Купріяна і надіслав свого духівника Михайла (Митяя) до Константинополя за присвятою в митрополити

1379 — Смерть Митяя шляхом до Константинополя. Присвята Пимона в митрополити

1380 — Встановлення дня пам’яті полеглих на Куликовому полі за віру і батьківщину (Димитриевская субота перед 26 жовтня)

1381 — Св. блгв. вів. кн. Димитрій Иоаннович не визнав митр. Пимона, запроторивши їх у монастир, і викликав у Москві свт. Купріяна

1382 — Свт. вів. кн. Димитрій Иоаннович вигнав свт. Купріяна з Москви та тимчасово повернув митр. Пимона

1383 — Свт. Діонісій, архієп. Суздальський, пішов у Константинополь для посвяти в митрополити

Кон. 1384 — поч. 1385 р. — Повалення у Москві митр. Пимона послами Константинопольського Патріарха

1385 — Смерть свт. Діонісія у Києві

1389 — Новопоставленный патр. Константинопольський Антоній підтверджує скинення митр. Пимона. Смерть Пимона (II вересня)

1390 — Свт. Кипріян прибув до Москви і було прийнято вів. кн. Василем 1

1404 — Відвідання свт. Киприаном російських єпархій біля Польщі й великого князівства Литовського

1408 — При митрополичої кафедрі завершено роботу над общерусским літописним склепінням (Троїцький літопис)

1408−1431 — Свт. Фотій, митр Київський і всієї Русі

1414 — На вимогу вів. кн. литовського Вітовта Собор западнорусских єпископів обрав і рік тому висвятив (без благословення Константинопольського Патріарха) митрополита для Литви та Галича Григорія Цамблака

1416,1427 — Два послання свт. Фотія псковичам проти єресі стригольников

1419 — Смерть митр. Григорія Цамблака і возз'єднання Російської митрополії під керівництвом митр. Фотія

1433−1435 — Митр. Київський й усієї Русі Герасим. У 1435 р. митр. Герасим спалено Вітебську за наказом литовського кн. Свидригайло

1437 — Прибуття з Константинополя нового митр. Київського і всієї Русі Ісидора

1438−1445 — Ферраро-Флорентийский Собор з участю візантійських ієрархів і митр. Київського і всієї Русі Ісидора, прийняв в 1439 р. унію із Західної Церквою

1441−1442 — Митр. Ісидор, який підписав Флорентійську унію, ні прийнятий у Москві, утік у Твер, потім до Литви і далі до Рима

1443 — Обрання Собором російських єпископів свт. Іони, єп. Рязанського, митрополитом Київським й усієї Русі

1448 — Присвята названого митр. Іони Собором російських архієреїв в митрополити Київські й усієї Русі, що поклало початок фактичної самостійності Російської митрополії

13 грудня 1448 р.- 31 березня 1461 р. — Предстоятельство свт. Іони, митр. всієї Русі

1450 — Втеча до Рима патр. Костантинопольского Григория (Маммы)

1458 — Папа Римський Калліст III висвятив у Римі митрополита Київського і всієї Русі Григорія (Болгарина), учня кардинала (вигнаного митр. Київського) Ісидора.

1459 — Остаточне поділ Російської Церкви на Східну (Московську) і Західну (Київську) митрополії.

1464 — Втеча у Москві Брянського і Чернігівського єп. Юхимія

1465 — Поїздка намісника митр. Григорія Мануїла до Константинополя

1467 — Визнання Константинополем митр. Григорія Київським митрополитом і розрив Київської митрополії з Римом

1473 — Перше звернення духівництва і світських вельмож великого князівства Литовського до тата Сиксту IV 1476 Друге звернення духівництва і світських вельмож до тата Сиксту IV

1480 — Безкровна перемога російських військ над полчищами хана Ахмата завдяки заступництву Пресвятої Богородиці через Її Володимирську ікону

1494 — Відновлення й освячення кафедрального собору у Володимирі Волинському

1498 — Початок агітації Київського митр. Йосипа Болгариновича на користь унії з Римом

1499 — Підтвердження Олександром Ягеллончиком «свитка Ярославля»

1500 — Звернення митр. Йосипа до Рима з згодою визнати влада тата

1502−1503 — Відновлення перетинів поміж Київської митрополією і Константинополем

1511 — Підтвердження Сигізмундом 1 «свитка Ярославля»

1517 — Виступ Мартіна Лютера. Початок Реформації у Європі

1522 — Призначення православного митрополичого намісника Я. Гдашиц- - кого біля колишній Галицький єпископії

1539 — Заснування православної єпископії до Львова

1540 — собор у Новогрудке й визначення становища Львівської єпископії у Київській митрополії

1540 — Твердження ордена єзуїтів татом Павлом IV

1545 — Завершення роботи Тридентского Собору католицької Церкви. Початок Контрреформації у Європі

1568 — Звернення православного духівництва до Сигізмунду II з проханнями про поліпшення стану православної Церкви

1568−1569 — Видання Іваном Федоровим в Заблудове «Учительного Євангелія»

1576−1577 — Заснування Острозького училища на навчання православної молоді

1580−1581 — Видання Острозької Біблії

1582 — собор у Константинополі проти вживання григоріанського календаря, введеного у Європі розпорядженням папи Григорія з п’ятьма жовтня 1582 р.

1583 — Хвилювання на Різдво Христове, пов’язані з намаганнями католиків змусити православних ухвалити новий календар

1585−1586 — Відвідання Львова Антіохійським патр. Иоакимом і запровадження їм статуту львівського братства

1588−1589 — Відвідання Київської митрополії Константинопольським патр. Иеремией II

1590, травень — Константинопольський собор з участю Східних Патриархив (крім Олександрійського). Твердження Московського патріаршества покладеної грамотою.

1590 — Скликання Собору у Бресті. Звернення частини Западнорусских єпископів до короля висловлювати готовності визнати верховну влада тата

1594 — З'їзд єпископів в Сокалі і вироблення умов унії з Римом

1595 — Звернення єпископів до тата КлиментуУШ, поїздка єпископів Іпатія Поцея і Кирила Терлецького до Рима. Окружне послання кн. Костянтина Острозького, і почав виступів православних проти унії

1596 — Скликання у Бресті двох Соборов: Собору прибічників унії, провзгласившего перехід Київської митрополії під владу Римського престолу, і Собору православних, засудив це рішення і позбавив сану котрі підписали його ієрархів

1596 — Універсали Сигізмунда III з вимогою, щоб православні підкорилися униатским єпископам

1597 — Підстава Почаївського монастиря на вшанування Успіння Пресвятої Богородиці

1597 — Сеймовый суд над патріаршим екзархом Никифором; хибне обвинувачення у шпигуна і висновок екзарха за грати. — Послання до православних місцеблюстителя Константинопольського престолу Олександрійського патр. Мелетія Пигаса із закликом вимагати зберегти вірність православ’ю; - призначення Львівського єп. Гедеона Балабана, Кирила Лукаріса і кн. До. До. Острозького экзархами патріарха

1598 — Під час сейму волинська шляхта вимагає скинути уніатську ієрархію. — Невдалі спроби уніатів опанувати Киево-Печерским монастирем.

1599 — З'їзд протестантів і висновок конфедерації православної та протестантській шляхти у Вільно для боротьби проти насильницького насадження католицизму

1599, літо — Смерть уніатського митр. Михайла Рагозы

1600 — Сеймове судовий розгляд за скаргою православних послів незаконності дій, зроблених униатским митр. Іпатієм Пітніємо і униатским Луцким єп. Кирилом Терлецьким

1606 — Дебати про касації Брестської унії на сеймі

1607 — Прийняття сеймовій конституції про права «грецької релігії», а її практиці не виконувалася

1610 — Приїзд у Києві намісника уніатського митр. Іпатія Пітніючи і «Протестация» козацтва проти порушення прав православної Церкви. — Наказ Сигізмунда III закрити друкарню в Вільно, де надруковано «Тренос». Смотрицького, ув’язнити у в’язницю — типографа, а книжки знищити

1615 — Підстава православного братерства й школи Києві

1618 — Репресії проти православних і закриття православних храмів у містах Східної Білорусі Полоцким униатским архієп. Иосафатом Кунцевичем

1620, весна — Прибуття Єрусалимського патр. Феофана у Києві

1620, серпень — Православний собор у Києві

1620, жовтень — Рукопокладання Єрусалимським патр. Феофаном в митрополити Іова Борецького, рукопокладання інших православних ієрархів

1620, 9 жовтня — 1621, 2 березня — Предстоятельство Іова (Борецького), митр. Київського

1621, січень — Поставляння православних єпископів Єрусалимським патр. Теофаном

1621, февраль-март — Універсали Сигізмунда III про арешт православних єпископів як турецьких шпигунів. Переслідування православних міщан Вільно, визнали нову православну ієрархію; «Протестация» — митрополита Іова і ієрархів Київської митрополії.

1621, червень — З'їзд козацтва і православного духівництва в Сухий Діброві

1621, осінь — Православний Собор «Ради про благочесті»

Зима 1621 р. — Від'їзд Єрусалимського патр. Феофана із керівництвом України

1623 — Створення сеймом комісії в організацію примирливого Собору православних і уніатів

1623, жовтень — Повстання в Вітебську, вбивство уніатського Полоцького єп. Йосафата Кунцевича

Поч. 1624 р. — Спроба уніатів розпочати переговори щодо примирення з православними

1624−1625 — Поїздка архієп. Мелетія Смотрицького сходові

Поч. 1625 р. — Антиуніатські виступи козаків у Києві

1626, лютий — Посольство козаків на вальний сейм. Включення питання про права православної Церкви до порядку денного дня сейму

1627, вересень — Православний собор у Києві на питання догматичних розбіжностях між православ’ям і католицизмом

1628, весна — Православний собор у Гродке в питанні про догматичних розбіжностях між православ’ям і католицизмом

1628, літо — Публікація «Апології» архієп. Мелетія Смотрицького до Львова

1628, серпень — Православний собор у Києві; осуд «Апології»

Поч. 1629 р. — Вимога православних послів виробити умови «заспокоєння грецької релігії»

1629, липень — Православний собор у Києві у зв’язки й з спробою організувати спільний примирливий Собор уніатів і православних

1631, 18 листопада — 1633 — Предстоятельство Ісаї (Копинского), митр. Київського

1632, весна-літо — Виступи православної шляхти на сеймиках і конвокационном сеймі на захист прав православної Церкви

1632, осінь — Прийняття «Статей заспокоєння грецької релігії» на елекційному сеймі. — Обрання з'їздом дворян двох кандидатів на митрополичий престол — Петра Могили і ескізів Михайла Ласка. — Підстава Києво-Могилянської академії

1633, зима — Видання Владиславом IV диплома, що підтверджує «Статті заспокоєння православної Церкви»

1633, квітень — З'їзд православного духівництва до Львова, поставляння Петра Могили в митрополита

1633, 4 квітня — 1646, 31 грудня — Предстоятельство Петра (Могили), митр. Київського

1635, зима — Спроба православної шляхти домогтися надання сили закону «Статтям заспокоєння грецької релігії». Прийняття конституції про права православної Церкви

1636 — Спроба переговорів про нове унії та створення підлеглого Риму Київського патріархату

1638 — Прийняття конституції «Про грецької релігії», котра підтвердила конституцію 1635 р.

1640 — Поїздка митр. Петра Могили на вальний сейм. Спроба православних депу татов підготувати і започаткувати проект — конституції про права православної Церкви

1640, вересень — Собор православного духівництва в Киеве: одобрение великого Катехізису

1642 — Обговорення та виправлення великого Катехізису Собором православного духівництва в Яссах

1643 — Схвалення виправленої великого Катехізису Константинопольським Собором при патр. Парфении II

1644 — Видання «Лифоса» в Києві

1645 — Публікація «Збори короткій науки про артикулах віри» (малого Катехізису) митр. Петра Могили у Києві

1646 — Видання «Евхологиона» («Требника») митр. Петра Могили

1647,25 лютого — Обрання митрополитом Сильвестра Косова

1647, квітень — Православний собор у Вільно у питанні про унії православної та уніатською Церков

2-га підлогу. 1647 р. — Переговори про підготовку спільного Собору православних і уніатів

1648 — Припинення діяльності католицької і уніатською Церков біля Українського гетьманства

1649 — Видання у Москві малого Катехізису митрополита Київського Петра Могили

1650 — Повернення Холмської єпархії православним по Эборовскому договору

1651 — Народження свт. Димитрія, митр. Ростовського, під Києвом

1652,25 липня — Поставляння Новгородського митр. Никона патріархом Московським й усієї Русі

1653,14 березня — По церквам розіслана «Пам'ять» патр. Никона. Початок церковної реформи

1654 — Повернення Росії Чернігівської єпископії

1654, 27 лютого — 2 травня — Собор про виправлення богослужбових книжок і обрядів

1654−1657 — Перебування на Україні Антіохійського патр. Макарія

1655, 2 лютого — Приїзд в Москву Антіохійського патр. Макария

1655,25−31 березня — Собор, скликаний патр. Ніконом для звірення богослужбових книжок і рукопи цей, привезених з Греції Арсенієм — Сухановим, зі стародавніми слов’янськими рукописами і друкованими книжками

1656, 24 лютого — Вислів прокльони на дв оперстя Антіохійським патр. Макарием, Сербським патр. Гавриїлом і Нікейським митр. Григорієм

1656 — Смерть митр. Сильвестра (Коссова)

Грудень 1657 р.- 10 травня 1663 р. — Діонісій (Балабан). митр. Київський

1658,10 липня — Залишення патр. Ніконом первосвятительского престолу

1658,1 вересня — Заснування Київської Духовної Академії

1661 — Видання Києво-Печерського Патерика

4 квітня 1664 р.- 26 липня 1676 р. — Йосип (Нелюбович-Тукальский). митр. Киевский

1664. червень -1667 — Київський митр. Йосип (Нелюбович Тукальский) заточений в Мариенбурге

1666, лютий — 2 липня — Одинадцять засідань Собору у справі виправлення церковних книжок і осуду розколу

1666, 7 листопада — 5 грудня — Собор у справі патр. Никона

1666,12 грудня — Оголошення патр. Никону вироку церковного суду й виверження його з сану, посилання в Ферапонтов монастир

1667 — Великий собор у Москві

1668 — Твердження Київського митр. Йосипа (Нелюбовича-Тукальского) екзархом Константинопольського патриархав Польщі

1674 — Вихід друком «Синопсису» — першого підручника з історії

1685. 8 листопада — Обрання єп. Гедеона (кн. Четвертинського) в митрополита Київського

1686, листопад — Поставляння патр. Иоакимом Гедеона (кн. Четвертинського) митрополитом Київським; - перехід Київської митрополії в підпорядкування Московському патріархату

1689−1705 — Видання друкарнею Києво-Печерського монастиря Четьих Міней свт, Димитрія Ростовського

1690, січень — Собор засудив католицьке вчення про час пресуществления Святих Дарів і заборонив ряд творів українських богословів

1700 — Відкриття Чернігові славяно-латинской школи для духівництва свт. Іоанном (Максимовичем)

1700 — Введення ЄІАС у Славяно-греко-латинской академії статуту Київської Духовної Академії

1702 — Маніфест про свободу віросповідань

1712 — Підстава Александре-Невской лаври

1719 — Вигнання єзуїтів з Росії

1721 — Відкриття перших архієрейських шкіл, майбутніх семінарій. — Припинення монастирського літописання

1721, 25 січня — Маніфест про заснування Духовної колегії

1721,14 лютого — Перейменування Духовної колегії в Святійший Правительствующий Синод

1722 — Заснування посади обер-прокурора. Видання «Додатку до Духовному регламенту»

1726, 8 лютого — Поділ Синоду на 2 апартаменту: духовний, і світський. Позбавлення Синоду і Сенату титулу «Правительствующий»

1730 — Перетворення архієрейських шкіл у семінарії

1731,18 жовтня — Підпорядкування Синоду Сенатові; залежність Синоду від лютеранина Остермана

1736 — Початок «розборів» духівництва (рекрутські набори)

1742 — Повернення Синоду титулу «Правительствующий». — Заснування Троїцької семінарії. — Звернення архієп. Амвросія (Юшкевича) і митр. Арсенія (Мацеевича) до імператриці з жаданням відновленні патріаршества. — Заснування Санкт-Петербурзької та Московської єпархій

1744 — Спорудження Троїце-Сергієва монастиря до статусу лаври. — Видання Статуту духовних консисторій

1751 — Видання у Москві виправленої перекладу Біблії («Елизаветинской» Біблії)

1762, 21 березня — Указ про секуляризації церковних майн

1762, 25 червня — Указ про рівнянні релігій, необязательнрсти постів, неосуждении гріхів проти сьомий заповіді

1762, 12 серпня — Маніфест про повернення церковних вотчин Церкви

1762, 29 листопада — Заснування Особливою комісії з церковним имуществам

1764, 26 лютого — Маніфест про секуляризації церковних нерухомих майн у Росії

1773 — Указ про віротерпимість

1786−1788 — Секуляризація монастирських вотчин в Малоросії і Слобідської Україні

1795 — Возз'єднання із Російською Православної Церквою близько двох млн. уніатів.

1796 — Запровадження світських нагород для духівництва і «визволення священиків від тілесних покарань

1805 — Видання «Стислого Російської церковної історії» митр. Платона (Левшина) і першого тому «Історії Держави Російського» М. М. Карамзіна

1795 — Возз'єднання із Російською Православної Церквою близько двох млн. уніатів.

1796 — Запровадження світських нагород для духівництва і «визволення священиків від тілесних покарань

1800 — Заснування армійської семінарії. — Упорядкування митр. Платоном (Левшиным) «Правил єдиновірства»

1807 — Указ про віротерпимість.

1808, 26 червня — Початок реформи духовних училищ

1811 — Освіта Грузинського екзархату у складі Російської православної церкви

1813 — Відкриття Библейского суспільства

1814 — Твердження Статуту духовних академій.

1816 — Початок перекладу Священного Письма російською мовою під керівництвом ректора Санкт-Петербурзької Духовної Академії архим. Філарета (Дроздова)

1819 — Реформа Київської Духовної Академії

1820 — Закінчення перекладу Нового Завіту російською мовою. — Вигнання єзуїтів із Росії.

1824 — Видання «Катехізису» свт. Філарета (Дроздова).

1825 — Підпорядкування православних парафій в царстві Польському Синоду

1826 — Закриття Библейского суспільства

1831 — Повернення Почаївської Успенської лаври з унії до православ’я

1839 — Скасування Комісії духовних та установа Духовно-учебного управління

1841 — Видання Статуту духовних консисторій

1843 — Заснування училищ для дочок осіб — духовного звання.

1851 — Відновлення архієп. Херсонським Інокентієм (Борисовим) святих місць у Криму

1859 — Заснування Таврійської єпархії

1864 — Заснування парафіяльних опік при православних церквах. — Положення про церковних братствах

1867 — Новий Статут семінарій і училищ. — Створення Навчального комітету при Св. Синоде

1869 — Закон про вихід із духовного стану і вільний доступ до нього. — Новий Статут духовних академій

1873 — Возз'єднання холмских уніатів із Російською Православної Церквою

1876 — Закінчення російського перекладу Біблії

1883 — Освячення храму на вшанування Різдва — Христового (Христа Спасителя) у Москві. — Обдарування старообрядцям деяких цивільних правий і дозволу відправлення церковних треб. — Новий Статут духовних консисторій

1884 — Видання правил про церковнопарафіяльних школах і підпорядкування їх Синоду. — Собор архієреїв південних та західних єпархій в Києві.

1888 — Святкування 900-річчя Водохреща Русі

1890 — Нове становище про управлінні церквами і духівництвом Військового і Морського відомств. — Нова інструкція церковним старостам

1896, 9 вересня — Відкриття святих мощів і прославляння свт. Феодосія, архієп. Чернігівського

1903, 19 липня — Прославляння прп. Серафима Саровського

1905 — Заснування Холмської єпархії

1905,17 квітня — Маніфест «Про зміцнення почав віротерпимість», дозволивши богослужіння старообрядцям і скасував покарання відпадання від православ’я

1905−1906 — «Відгуки» єпархіальних архієреїв про стан церковних справ

1906 — Запровадження «Тимчасових правил» в духовних академіях

1906, 16 січня — Твердження имп. Миколою II складу Предсоборного Присутствія на підготовку скликання Помісного Собору

1906, 8 березня — 15 грудня — Засідання Предсоборного Присутствія

1907, 25 квітня — Відмова имп. Миколи II скликати помісний собор

1908 — Всеросійський місіонерський з'їзд у Києві. — Правила про побудову внутрішньої місії Російської Церкви.

1912, 9 березня — 1913, 3 квітня — Робота Предсоборного Наради

1917, 9 березня — Послання Синоду «всім вірним чадам православної Російської Церкви» про покорі Тимчасовому уряду

1917, 27 березня — Визнання Тимчасовим урядом автокефалії Грузинської Церкви

1917, березень — Звільнення на спокій Петербурзького митр. Питирима (Окнова), Московського митр. Макарія (Невського), Тобольского архієп. Варнавы (Накропина), Харківського архієп. Антонія (Храповицкого) та інших.

1917, 29 квітня — Рішення Синоду про підготовку Помісного Собору і медична установа Предсоборного Ради

1917, квітень — Звільнення колишнього складу Синоду та призначення нових членів Синоду

1917, 5 липня — Указ Синоду скликати Помісного Собору

1917, 15 серпня — Відкриття Помісного Собору

1917, 5 листопада — Відновлення патріаршества. Обрання патріархом Московським й усієї Русі свт. Тихона (Белавина).

1918, 25 січня — Розстріл більшовиками під стінами Києво-Печерської лаври свт. Володимира (Богоявл енського), митрополита Київського університету та Галицького.

1918, 17июля — Убивство Єкатеринбурзі Царської сім'ї.

1918−1921гг — Громадянська війна, руйнування монастирів і храмів, розстріли православних священиків і чернецтва.

1921 — Початок проведеної ВЧК «церковної політики розвалу «: арешти і укладення концтабору православного духівництва, створення умов та підтримка «антитихоновских сил «всередині церкви — обновленческих, автокефальних тощо. течій і груп.

1921 — Заклик патріарха Тихона до світу допомоги голодуючим.

1922, 2 січня — Видання Раднаркомом декрету про вилучення церковних цінностей. Масові погроми і пограбування церков.

1922, 15 березня — Опір православних Шуи пограбуванню церков.

1922, 20 березня — Лист Леніна членам Політбюро щодо подій в Шуї з обгрунтуванням можливості у в зв’язку зі голодом провести «з максимальною швидкістю і нещадністю придушення реакційного духівництва «з «розстрілом дуже великої числа найвпливовіших і найнебезпечніших чорносотенців «Москви й інших духовних центрів. Арешти і розстріли православного духівництва. Найбільш сильного удару припав мені до Петрограду, де розстріляли більш 500 священиків, ченців і віруючих на чолі з митрополитом Веніаміном.

1924 — Арешт і посилання в Туркестан за виступ проти автокефального розколу Михайла (Єрмакова), митрополита Київського.

1925, 7 квітня — Преставление який перебуває під домашнім арештом Патріарха Тихона.

1925, 14 грудня — Арешт Місцеблюстителя Патріаршого престолу свт. Петра, митрополита Крутицького (священномученик після 12 років каторги і таборів був розстріляний Верхнеуральской в’язниці).

1926 — Розгром і закриття Києво-Печерської лаври. Закриття і «перепрофілювання «православних храмів під господарські та «просвітницькі «потреби.

1924−1928 рр — Арешти і укладання тимчасово управляли Київської єпархією архієреїв: єпископа Георгія (Делієва), єпископа Макарія (Кармазіна), єпископа Сергія (Куминского). Усі троє у 30-ті ж роки були розстріляні.

1934 — Перенесення столиці України з Харкова Київ. Початок служіння на Київської кафедрі митрополита Київського і Галицького Костянтина (Дьякова).

1937 — Убивство митрополита Костянтина під час допиту в в Лук’янівській тюрмі Києва. Тотальне знищення православного духівництва.

1940 — Загибель у в’язниці Харкова тимчасово управляючого Київської єпархією архієпископа Харківського Олександра (Петровського).

1940-х роках — Послаблення атеїстичних гонінь, відкриття монастирів і храмів.

1943 — Повернення з табору выживших православних священиків і віруючих. Пожвавлення церковному житті. Обрання патріархом Московським й усієї Русі Сергія (Страгородського).

1946 — Львівський Собор, упразднивший унію. — Кінець 50-х — 60-ті роки. Хрущовські цькування Церква, закриття більшої частини православних храмів і монастирів.

1962 — Закриття Києво-Печерської лаври.

1970-ті - середина 80-х — «Планомірне «закриття православних храмів і монастирів «у міру просування до комунізму ».

1987 — Демократизація суспільства торкнулася та церковною життя. Церкви дозволено відновити Свято-Данилов монастир й справити 1000-летие Хрещення Русі.

1988 — Святкування 1000-ліття Водохреща Русі. Передача православної церкви кількох корпусів Києво-Печерської лаври. Відродження у ній монастирського життя. Зняття заборон на реєстрацію православних громад.

1989 — Відновлення прав уніатською (греко-католицької) і автокефальної церков України. Початок «храмової війни », насильств і утисків проуниатскими владою Православ’я на Галичині.

1990, 7 червня — Обрання патріархом Московським й усієї Русі Алексія II (Редигера).

1990 — Створення Української православної церкви з урахуванням Українського екзархату Російської православної церкви. Надання Україні статусу самостійність і незалежність під управлінням.

1992, 27 травня — Харківський Архієрейський Собор української православної церкви. Повалення і заборона в священнослужении колишнього митрополита Філарета (Денисенко) за злочину проти Церкви. Обрання Предстоятелем Церкви Блаженнійшого Володимира (Сабодана), митрополита Київського і всієї України. Рішення собору підтримали 19 (з 21) православних єпископів України.

1992, червень — Відмова Президента України Л. Кравчука визнати рішення Харківської собору, Заява Президії Верховної Ради України, ініційоване проуниатски налаштованими політиками й була партноменклатурой, проти Харківського Собору. Відмова Філарета передавати справи соборної комісії. Штурм бойовиками УНА-УНСО Києво-Печерської Лаври.

1992, 26 червня — Створення проуниатскими і автокефальними народний депутат України філаретівської «церкви «УАПЦ (УПЦ)-КП. Оголошення її «власницею «майна України та фінансів всього православ’я України.

1992, липень — Категоричне неприйняття УПЦ-КП православної діаспорою України.

1992−1993 — Штурми филаретовскими бойовиками і нардепами єпархіальних управлінь у Луцьку на, Вінниці, Херсоні, розбійні захоплення православних храмів не на Волині. Протести Східних патріархів, міжнародних релігійних і правозахисних організацій — проти переслідування владою Православ’я України.

1992, жовтень — Відмова автокефального патріарха Мстислава (Скрипника) очолити УПЦ-КП, відлучення від своїй церкві автокефальних єпископів Антонія (Масендича) і поважали Володимира (Романюка) за змова з Філаретом.

1992, 24 грудня — Звернення Мстислава Генеральної прокуратури України з вимогою притягнути до кримінальної відповідальності всіх організаторів УПЦ-КП.

1993, 20 серпня — Протест Генеральної прокуратури України, припиняючий діяльність УПЦ-КП як незаконносозданной організації. Протест відхилений, Генпрокурор втратити посаду він.

1993, жовтень — Остання спроба Л. Кравчука домогтися визнання УПЦ-КП світовим православ’ям. До Стамбула відправлений віце-прем'єр-міністр М. Жулинський. Вердикт Вселенської Церкви: «Такий інституції, як УПЦ-КП, в Православ'ї немає, а Філарета хто б визнає архієреєм ».

1993, грудень — Прийняття Верховним Радою України ініційованих проуниатскими і профиларетовскими депутатами правок релігійному законодавству, які передбачають «почергове користування «храмами. Новий виток «храмової війни ».

1994 — Перехід української православної діаспори під омофор Вселенського патріарха. Поразка на президентських і більшість парламентських виборах організаторів і покровителів филаретовского розколу. Скасування Ради у справах релігії. Тимчасовий згортання антиправославної пропаганди.

1995, 18 липня — «Чорний вівторок «. Провокаційна виступ филаретовского розколу проти влади, що призвело до «софиевскому побоїщу ».

1995 — Відродження Комітету у справі релігії. Початок новий виток шельмування Православ’я як у державних ЗМІ.

1997, 24 вересня — Зустріч Одеси Предстоятелів та вищих ієрархів православних церков (патріарха Константинопольського Варфоломія I, Патріарха Московського Алексія II, патріарха Грузинського Іллі, митрополита Київського і всієї України Володимира Смалинюка й ін.). Осуд ними розколу в Православ'ї України.

1997, січень — Найбільший форум Православ’я до Запоріжжя «Аще можливо, будьте у світі з усіма », присвячений підготовки до святкування 2000-летнего ювілею християнства.

1997, лютий — Анафематствование Михайла Денисенко (Філарета).

1998, травень — Осуд Постійної Конференцією українських православних єпископів діаспори розкольницькою діяльності УПЦ-КП.

1998, 29 червня — 1 липня — Сімферополь-Севастополь. Друга Міжнародна конференція «У всю землю изыде мовлення їх », присвячена підготовки до святкування ювілею Різдва.

1998, листопад — Третій Міжнародний православний форум в Почаєві, присвячений підготовки до святкування Різдва Христового «Світло Христов просвіщає всіх ».

1999 — Початок відновлення Успенського собору Києво-Печерської Лаври.

Георгій Коваленка, прот., Георгій Тарабан, диякон, Василь Анісімов «Основні події з української православній церкві »ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой