Особливості використання іменників

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Разное


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Особливості використання іменників


Слід пам’ятати, що ОДС вимагає:

1. Перевагу віддавати абстрактним, неемоційним, однозначним іменникам книжного походження: автор, біографія, варіант, габарит, гарант, довідка, екзотика, екскурсія, ємність, єство, журі, звершення, зона, інгредієнт, компрометація, кон’юнктура лабораторія, маркетинг, номенклатура, об'єктивність, поборник, прецедент та ін.

неправильно правильно

анонімка анонімний лист

сотняга гривень сто гривень

заліковка залікова книжка

маршрутка маршрутне таксі

фарбова фарбування

кадровик кадровий працівник

астматик хворий на астму

хитрун хитрий

забудько людина, яка забуває

пустуха дівчина (жінка), яка пустує

горбань людина з горбом (горбата людина)

ручище велика, сильна рука

авто автомобіль

товарняк потяг, який перевозить вантаж (вантажний потяг)

водичка злодюга вода злодій

Отже, треба уникати вживання іменників із розмовного стилю, із суфіксами збільшеності чи зменшеності, з усіченою основою тощо й заміняти їх нейтральними, книжними іменниками або іншими частинами мови чи розгорнутими пояснювальними конструкціями.

2. Написання іменників на означення статусу, професії, посади, звання (у більшості випадків) у чоловічому роді, наприклад:

неправильно правильно

викладачка хімії викладач хімії

касирка (касирша) заводукасир заводу

лаборантка (лаборантша) відділулаборант відділу

бригадирка (бригадирша) цеху бригадир цеху

працівниця фірми працівник фірми

учителька школи учитель школи

Слова (прикметник, дієслово), залежні від найменування посади чи звання, узгоджуються із цим найменуванням лише в чоловічому роді, наприклад: бухгалтер фірми виявив, старший інспектор комісії записав, висококваліфікований кухар ресторану переміг.

Форми жіночого роду набувають лише залежні займенники та дієслова, узгоджуючись із прізвищем, посадою, фахом тощо, наприклад: завідувач кафедри української мови доцент Креч Тетяна Василівна зазначила, що…

Слід звертати увагу на контекст уживання професії чи статусу, наприклад: До кабінету було запрошено секретарку директора Полякову Л. О. і До кабінету було запрошено секретаря комісії Полякову Л. О.

У конкурсі перемогла відмінниця 8-А класу Гур'єва Л, Г. й У конкурсі перемогла відмінник народної освіти викладач СШ № 8 Гур'єва Л. Г.

Зарахувати на посаду друкаря офсетного друку Козоріну Р. Ю. й Зарахувати на посаду друкарки-референта Козоріну Р. Ю.

Жіночий рід мають слова: авторка, аспірантка, вихованка, дипломантка, дисертантка, кравчиха, поетеса, студентка, учениця та ін.

Примітки

1. Лише жіночий рід мають такі слова: друкарка, покоївка, праля, швачка (на відміну від шевця, який шиє лише взуття).

2. Рахівниця — прилад для лічби (не фах).

3. Збірні іменники, що позначають:

а) сукупність однакових або подібних понять, істот, тварин, предметів тощо заміняти іменниками у формі множини, наприклад:

неправильно правильно

студентство студенти

професура професори

дітвора, дітвора

малеча діти малі діти

піхота піхотинці

птаство птахи

мишва миші

черва черви

комашня комахи

ганчір'я ганчірки

пахощі запахи

штовханина поштовхи

генералітет генерали

б) сукупні поняття професійної діяльності, назви осіб за фахом і місцем роботи, проживання та національною приналежністю треба передавати за допомогою додаткових слів, що пояснюють узагальнення, наприклад:

неправильно правильно

акторство гра на кону театру та в кіно

друкарство виготовлення друкарської продукції

поштарі працівники пошти

циркачі працівники цирку

заводчани працівники заводу

городяни мешканці міста

4. Уживати форму Кл. відмінка тільки у звертанні до осіб, називаючи:

статус — знавцю, колего, товаришу

посаду — директоре, завідувачу, голово

звання — професоре, капітане, академіку

професію — лаборанте, перекладачу, секретарю

родича — батьку, мати, сестре, тітко

ім'я — Ігоре (Ігорю), Олеже, Миколо, Юрію Маріє, Ольго, Наталю, Любове

ім'я по батькові - Іллічу, Анатолійовичу, Євгеновичу

Іллівно, Анатоліївно, Євгенівно

прізвище — Сороко, Каркачу, Багалію, Бондаре

Наприклад: Шановний пане полковнику!

Вельмишановна панно Ївго!

Дорога пані Валеріє! Колего Дмитре!

Друже Ілле Васильовичу!

Пане Петрашу!

Добродію Чорноволе!

Увага! Прізвища у звертаннях іноді можуть мати також форму Н. відмінка.

5. Уникати двозначності та багатозначності іменників без додаткового пояснення.

неправильно правильно

Голова Костюк О. П. зауважила. Голова зборів Костюк О. П.

зробила зауваження.

До 10. 07. 2002 бригаді Куця В. Г. До 10. 07. 2002 бригаді

треба побілити актову залу Куця В. Г. треба побілити

стелю в актовій залі.

На сходах стояв дипломат. На сходах стояв невеликий

металевий дипломат.

На сходах стояв сивий дипломат.

Іноді двозначність можлива у випадку збігу Р. та Д. відмінків:

Своєчасне фінансування адміністрації. Для уточнення слід доповнити вираз: Своєчасне фінансування з боку адміністрації або Своєчасне фінансування адміністрації іноземними інвесторами.

6. Указуючи час за роком, узгоджувати іменник із числівником, займенником чи прикметником не в М. відмінку з прийменником у (в), а в Р. відмінку без прийменника, наприклад:

неправильно правильно

У 2001 р. (році) … 2001 р. (року) …

У першому році … Першого року …

У цьому (тому) році… Цього (того) року …

У наступному році… Наступного року,. ,

Але: у четвер, у неділю, у грудні, у липні (без слова місяці).

7. Нульового закінчення для іменників чоловічого роду II відміни у 3. відмінку однини:

підписали акт, отримав лист, узяв олівець, видав наказ і под.

8. Уживати іменник, дотримуючись унормованих форм числа, наприклад:

неправильно правильно

придбали нову шкіряну мебель придбали нові шкіряні меблі зробили позначки різними зробили позначки різним

чорнилами чорнилом

похорони призначили на … похорон призначили на …

9. Пам’ятати, що:

— кількісний іменник раз у сполученні із числівником та іменником половина має форму рази: Продуктивність підприємства збільшилась у два з половиною рази. Якщо дробовий числівник виражений десятковим дробом, то маємо форму раза. Продуктивність підприємства збільшилась у два й чотири десятих раза;

— в Ор. відмінку множини іменників II відміни та множинних іменників слід використовувати лише закінчення -ами (-еми), -има, наприклад:

неправильно правильно

з п’ятьма колісьми із п’ятьма колесами

літак з іноземними гістьми літак з іноземними гостями

повернулись з грішми повернулись із грошима

— одиниці виміру мають паралельну форму в Р. відмінку множини: децибелів і децибел, ватів і ват, але лише бітів, Гаусів, джоулів, ергів, мілібарів, байтів. Форма множини може позначати не саму речовину, а її конкретні види, сорти, типи: Залізницею прибували мінеральні добрива, машинні масла, грузинські вина.

Але Наприкінці XX й на початку XXI ст. (століття, а не століть), бо однорідними членами є не числівники, а іменники кінець, початок;

— однина є засобом узагальнення, коли вказує на нерозчленованість, цілісність однорідних іменників: Перевезено ввесь урожай соняшнику. Та коли невизначе-ну кількість однорідних іменників можна порахувати чи виміряти, слід уживати форму множини: Завчасно було придбано комплекти спортивних костюмів;

— не можна відмінювати неживі предмети як живі істоти, наприклад:

неправильно правильно

Для транспортування Для транспортування

будматеріалів будматеріалів

використовували використовували

потужних КрАЗів і МАЗів. потужні КрАЗи й МАЗи.

10. Надавати перевагу не дієсловам, а віддієслівним іменникам, які забезпечують однозначність і водночас узагальненість змісту, наприклад:

неправильно правильно

допомагати надати допомогу

доручити дати доручення

змагатися провести змагання

наїхати зробити наїзд

оглянути здійснити огляд

переговорити вести переговори

Хоча в наказах, розпорядженнях та інших документах припускається форма наказового способу дієслова (. доручити, оглянути та под.).

11. Іменник (додаток) після дієслів повідомляти, сповіщати ставити в 3. відмінку, а не в Д., наприклад:

неправильно правильно

повідомити студентові повідомити студента

сповістити інженерові сповістити інженера водія

Карпенку Б. Т. Карпенка Б. Т.

12. Уживання низки дієслів пов’язано з іменником, який повинен стояти в Р., а не в З. чи Д. відмінку, наприклад:

неправильно правильно

зазнати біду зазнати біди

завдати шкоду завдати шкоди

пильнувати чистоту пильнувати чистоти

шкодувати гроші на освіту шкодувати грошей на освіту

радіти перемозі радіти з перемоги

Та це правило не варто застосовувати до іменників II відміни чоловічого роду однини, які мають закінчення -у, -ю, оскільки воно (закінчення) збігається з Д. відмінком, наприклад:

неправильно правильно

запобігти вибуху було запобігти вибухові було

неможливо неможливо

рейтингу не варто довіряти рейтингові не варто довіряти

ремонту передувала ремонтові передувала

інвентаризація інвентаризація

Але якщо буде зв’язок присудка, висловленого заперечним дієсловом, й додатка — іменника (предмета чи об'єкта), об'єкт ставиться переважно в Р. відмінку, наприклад:

неправильно правильно

інструкція не гарантує інструкція не гарантує

безпеку безпеки

делегати не можуть делегати не можуть

висловити свої погляди висловити своїх поглядів

не варто починати оранку не варто починати оранки

ми не припинимо боротьбу ми не припинимо боротьби

відповідь на це не відповіді на це не

знаходили півроку знаходили півроку

13. Іменники з дієсловами відмовлятися, ухилятися слід уживати в Р. відмінку з прийменником, наприклад:

неправильно правильно

ухилятися навчання ухилятися від навчання

відмовлятися подорожі відмовлятися від подорожі

14. Прізвища, що дорівнюють назвам істот, предметів або явищ, слід уживати в поєднанні з ім'ям, назвою посади тощо: Викликати водія Зайця; Завершити дослід лаборантові Комарю.

Особливості використання прикметників.

1. Перевага надається прикметникам книжного походження: автобіографічний, балансовий, валютний, гарантійний, ґрунтовний, дезорієнтований, еквівалентний, єретичний, зоологічний, ідеальний, конфіденційний, легітимний, маршрутний, нейтральний, організаційний, парламентський, регіональний та ін.

неправильно правильно

роботящий працьовитий

малюсінький дуже малого розміру

мерзлякуватий який боїться морозу

довжелезний дуже довгий

довготелесий високий на зріст

безвихідне становище безпорадне становище

головатий розумний

згоден згодний

вечірняя вечірня

молодії молоді

Отже, треба уникати вживання прикметників із розмовної, зниженої лексики, двозначним змістом, суфіксами збільшеності, зменшеності й пестливого забарвлення, стягнених повних та усічених форм, замінюючи їх однозначними, неемоційними прикметниками або розгорнутими пояснювальними конструкціями з інших частин мови.

2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надається аналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін.

неправильно правильно

працьовитіший дуже працьовитий

завеликіший надто великий

невдаліший менш вдалий

3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників: більш, найбільш, менш, найменш, але слід уникати вживання суфікса -іш-.

неправильно правильно

більш рішучіший більш рішучий

найбільш доцільніший найбільш доцільний

менш оптимальніший менш оптимальний

найменш продуктивніший найменш продуктивний

найбільш дотепніший найбільш дотепний

4. Прикметник двосторонній уживається тільки тоді, коли стосується двох сторін у значенні - особа, група осіб, організація, яка представляється в певному відношенні ійшій особі, особам, організації. Поєднується зі словами: договір, угода, домовленість, співробітництво, відносини, взаємини, стосунки, зустрічі, зв’язки, обов’язки, переговори.

5. У формах М. відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення -ому.

неправильно правильно

на попереднім з'їзді на попередньому з'їзді

на старім обладнанні на старому обладнанні

6. Замість розмовної форми треба користуватися конкретним визначенням.

неправильно правильно

чималий, чималенький, великий, більший за,. ,

великуватий, завеликий дуже великий

якнайдовшу, щонайдовшу дуже довгу, надзвичайно довгу

7. Слово «самий» на означення вищого ступеня ніколи не вживається із прикметниками. Його заступає частка най-.

неправильно правильно

самий високий найвищий

самий чорний найчорніший

самий довгий найдовший

8. Уникають уживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами. Якщо потрібне точне означення, іменник-прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р. відмінку, це ж стосується тих випадків, коли є кілька однорідних членів.

неправильно правильно

студентові досягнення досягнення студента або студентські досягнення пропозиції

Петренкові пропозиції Петренка В. П,

директорові розпорядження розпорядження директора

материна, батькова і другова поради матері, батька і друга

поради

Але усталеним є вживання присвійних прикметників:

а) у термінологічних словосполученнях: адамове яблуко, архімедова спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль, вейєрштрассова сигма-функція, ермітів многочлен, гурвіців критерій, жорданова лема, карданова передача, кесарів розтин, клейнова пляшка, лангранжові дужки, Петрові батоги, рентгенівський апарат, фредгольмів мінор, штрумова система та ін. ;

б) у крилатих висловах: аріаднина нитка, авгієві стайні, езопівська мова, дамоклів меч, прокрустове ложе, сісіфова праця та ін.

9. Уникають уживання прикметників, що походять від географічних назв з додатковим роз’яснюючим іменником.

неправильно правильно

білоцерківський житель житель м. Біла Церква

кременчуцькі цигарки цигарки з м. Кременчук

брестська адреса адреса в м. Брест

китайські товари товари з Республіки Китай

Але усталеним є вживання подібних прикметників, які означають географічні назви, що походять:

а) від топонімів та інших географічних назв:

Харківська область, Великобурлуцький район, Красноярський край, Київський проспект, Керченська протока, Казахська затока, Дніпровський лиман, Чукотський півострів та под. ;

б) від імен, прізвищ чи псевдонімів:

Соломонові острови, Магелланова протока, Баренцове море, місто Корсунь-Шевченківський, селище Гоголеве, селище Кіровське та под.

10. Прикметник узгоджується з іменником на означення певних професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді.

неправильно правильно

старша викладачка старший викладач

досвідчена інженер досвідчений інженер

нова професорша новий професор

винахідлива капітан винахідливий капітан

11. Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, три, чотири, стоять у Н. та З. відмінках множини й мають переважно закінчення -і, а не -их. Це ж стосується і прикметника останній із числівником п’ять і більше.

Два нестандартні вироби

Експонувалося три оригінальні розробки

Чотири великі контейнери

Останні десятеро працівників

За останні вісімдесят років

12. Для визначення часу треба: а) уживати відповідні прикметники в Р. відмінку без прийменника у (в), або ж прислівник; б) щоб прикметник стояв не в М., а Р. відмінку без прийменника.

неправильно правильно

у позаминулорічну навігацію позаторішньої навіґації

у минулому році торік (минулого року)

у позаминулому році позаторік

у тому місяці того місяця

в останній понеділок останнього понеділка

у наступному кварталі наступного кварталу

13. Треба слідкувати за узгодженням прикметникових закінчень з іменниками на позначення невизначеної кількості однорідних предметів, що існують у певній сукупності.

неправильно правильно

медичні приладдя медичне приладдя

величезні каміння величезне каміння

пошкоджені коріння пошкоджене коріння

рідкі пруття рідке пруття

Особливості використання займенників

1. Слід уникати використання займенників (якщо можна) або в їх значенні вживати інші частини мови (особливо в автобіографії, заяві, службових записках).

неправильно правильно

Я пропоную усунути Пропоную усунути

п. Куліша В. Д. з посади п. Куліша В. Д. з посади

лаборанта, яку він обіймав, лаборанта у зв’язку

у зв’язку з його неодноразо- з неодноразовим пору-

вими порушеннями своїх шенням службових

службових обов’язків обов’язків і перевести на…

і перевести його на…

Ним, Пінчуком О. В., було Пінчуком О. В. було залу-

залучено до своїх розробок… чено до розробок…

Я особисто сам перевірив… Я перевірив …

2. Слід уникати вживання займенників:

— із суфіксами зменшеності: такесенький, самісінький, нікогісінько;

— складних неозначених форм: абиякий, абихто, казна-хто, сякий-такий, хтозна-який, хто-небудь і под. ;

— усічених форм прикметникових займенників: на моїм, у тім, на цім, тог, тою, у всім, на чим і под.

З. Треба використовувати тільки нормативні форми займенників, уникаючи розмовних, діалектних варіантів:

неправильно правильно

на моїм на моєму

сей захід цей захід

у кожнім у кожному

которий день поспіль котрий день поспіль

був відсутній якийсь час був відсутній деякий час

у чиїм у чийому

свойого зобов’язання свого зобов’язання

воно сталося випадково це сталося випадково

невідь-скільки часу невідомо скільки часу

сі продукти ці продукти

цеї ночі цієї ночі

казна-який звіт невідомо який звіт

абичим завершили невідомо чим завершили

котрогось із присутніх декого із присутніх

тая нарада та нарада

тії розробки тієї розробки

4. Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти в Н., а не в Ор. відмінку.

неправильно правильно

мною запроваджено я запровадив

нами запропоновано ми запропонували

ними привезено вони привезли

вами доведено ви довели

5. Уникати двозначності, що може виникнути: а) якщо займенник віддалений від слова, із яким синонімічне пов’язаний:

неправильно правильно

Значна кількість учених У багатьох секційних

взяла активну участь засіданнях взяла участь

у секційних засіданнях. значна кількість учених.

Їх виявилося багато.

Пенсіонерка мешкає Аварійна квартира, у якій

в аварійній квартирі, мешкає пенсіонерка,

Її треба відремонтувати. потребує ремонту.

б) якщо можливе співвіднесення займенника з будь-яким зі слів, однаково граматично вираженим:

неправильно правильно

Лаборант Горобець В. О. Голова зборів

внесла пропозицію. Головуючий відхилив пропозицію

з нею не погодився. лаборанта Горобець В. О.

в) якщо замість особового займенника вжито присвійний:

неправильно правильно

Моїм отриманим завданням Я отримав завдання…

було… Завдання, що я отримав…

г) якщо вжито зворотно-присвійний займенник свій:

неправильно правильно

Він своїми руками відре- Він власноруч відремонтував

монтував свою машину. особисту машину.

Директор попросив присутніх Директор запропонував

прокоментувати свої присутнім прокоментувати

пропозиції. їх пропозиції.

д) якщо вжито зворотний займенник із неконкретним співвіднесенням:

правильно неправильно

Комісія запропонувала Комісія запропонувала

адміністрації взяти надати послуги адміністрації на себе функції щодо в розслідуванні НП.

розслідування НП.

е) якщо неправильно узгоджено займенник зі збірним іменником:

неправильно правильно

Цими гіллями закрили канаву. Цим гіллям закрили канаву.

ж) якщо є невиправдане використання займенника у формі Ор. відмінка:

неправильно правильно

Усією групою пішли Група в повному складі пішла

на заняття, на заняття.

Виконано за однією моєю Виконано за умови або

умовою. Виконано лише за умови.

6. Не слід використовувати займенники 3-ї особи в присутності тих, про кого йдеться.

Без займенника, як правило, укладаються ділові листи, які починаються дієсловом у 1-й особі множини (від імені організації, установи, закладу- Нагадуємо…, Надсилаємо…, Повідомляємо. .). Паралельно вживається форма 3-ї особи однини (Адміністрація повідомляє…, Ректорат просить…, Об'єднання інформує…).

Без займенника я укладаються розпорядження і накази, які розпочинаються дієсловом у 1-й особі однини (Доручаю…, Пропоную…, Наказую…).

Науковий стиль вимагає заміни авторського я на ми, залучаючи читача (слухача) до участі в міркуваннях.

Нормативним є шанобливе використання щодо осіб категорії: Ви, колего, зачекайте, будь ласка. Мати надіслали листа. Вам, пане професоре, зателефонують з Одеси.

Пам’ятайте: використання чи невикористання заіменників змінює тональність ділових текстів, може підсилювати або пом’якшувати категоричність наказу, вимоги, прохання, поради тощо.

Увага! Запам’ятайте правильну форму займенників у таких словосполученнях:

неправильно правильно

Дякую Вас. Дякую Вам.

Пробачте мене. Пробачте мені.

На котру годину призначили… О котрій годині призначили.

Скільки годин? Котра година?

Властивий для нього. Властивий йому.

Характерний йому. Характерний для нього.

Телефонував до нього. Телефонував йому.

Вибачити його. Вибачити йому.

Кепкувати над ним. Кепкувати з нього.

Окремі учасники. Деякі учасники.

Правильний наголос у займенниках — це не тільки культура мовлення, а й засіб уникнення двозначності.

У Р. й Д. відмінках однини займенників то, те, цей, це наголос падає на кінцевий склад: того, тому, цього, цьому. А в М. та Р. відмінках із прийменниками наголос переходить на перший склад: на тому, у цьому, біля того, для цього, до того, із цього, не без того, не від того.

7. Для уникання зайвого паралелізму, краще в діловому мовленні додержуватися Р. чи З. відмінків їх ніж присвійного займенника їхній.

неправильно правильно

їхнє обладнання їх обладнання

Надійшли їхні пропозиції Надійшли їх пропозиції

Реалізовано їхню продукцію Реалізовано їх продукцію

Оглянуто їхній об'єкт Оглянуто їх об'єкт



_

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой