Національна економіка, її суть та ознаки

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Разное


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Національна економіка, її суть та ознаки


Національна економіка — це економічно й організаційно єдина система взаємопов «язаних галузей і сфер діяльності людей, яким властива відповідна пропорційність, взаємообумовлене розміщення на території, обмеженій державними кордонами.

Сучасну національну економіку характеризують низка ознак, які можна звести у декілька груп:

— національний суверенітет;

— ресурсо-виробничі;

— господарсько-організаційні;

— товарообмінні.

В цілому національна економіка виступає як досягнутий під впливом сукупності факторів цілісний організм, який функціонує за певними законами.

Для того, щоб Україна мала національну економіку потрібно провести структурну перебудову економіки з метою розвитку галузей які працюють на потреби держави. Це сільське господарство, машинобудування, машинобудування для легкої промисловості, машинобудування для харчової промисловості, розвиток легкої та харчової промисловості, розвиток галузей, які виробляють складну побутову техніку, скорочення добувної промисловості до потреб, металургії, виходячи з пріоритетів національних інтересів України. Національна економіка неможлива без розв «язання проблеми економічної безпеки. Економічна безпека формується виходячи із забезпеченості природними ресурсами, фінансування коштами, залежить від експорто- та імпорто-орієнтації економіки.

В цілому економіка України, крім структурної перебудови, потребує оновлення основного капіталу, зміни технології і відповідно проведення ряду реформ, покликаних забезпечити ефективності виробництва.

Система національних рахунків як нормативна база макроекономіки.

Система національних рахунків в найбільш широкому розумінні - це система показників та понять, яка виражає зв «язки між процесами та явищами макроекономіки. Предметом національного рахівництва є створення, розподіл і перерозподіл національного доходу та продукту в межах економічної системи.

Система національних рахунків (СНР) — це система взаємопов «язаних економічних показників та особлива форма їх представлення яка відображає найзагальніші і найважливіші аспекти економічного розвитку, пов «язане з виробництвом і споживанням продуктів і послуг, розподілом і перерозподілом доходів і формуванням національного багатства країни.

СНР базується на таких принципах:

1. В основу СНР покладена концепція господарського кругообороту, згідно з якою виробництво, розподіл і перерозподіл продукції та доходів, формування національного багатства, розглядаються як різні, взаємопов «язані аспекти процесу відтворення.

2. СНР спирається на розширювальне трактування продуктивності праці згідно з якими продукцією є будь-яка діяльність з виробництва матеріальних благ та послуг, яка приносить доход.

3. В основу СНР покладені припущення про еквівалентність продукту й доходу, тобто про те, що кількісне вираження вартості будь-якого товару складається з витрат на предмети праці й оплату факторів виробництва (заробітна плата, прибуток, амортизація).

Національне рахівництво спирається на:

— Наявність системи взаємопов «язаних класифікацій основних структурних елементів.

— Застосування до національних економічних методів бухгалтерського обліку, зокрема принципів подвійного запису та бухгалтерського балансу.

— Використання ідеї господарського кругообігу як замкнутого кола в економіці, яке забезпечує жорсткі зв «язки між показниками, що визначають балансову рівність сукупних доходів та сукупних витрат по галузях, секторах та національного господарства в цілому.

Основні результати функціонування національної економіки.

Національна економіка функціонує в режимі який описано в національних рахунках, тобто її результати оцінюються з точки зору витрат та доходів, відповідно визначають категорію національних витрат і національних доходів.

Національні доходи встановлюють види нагород які отримують виробники факторів виробництва в результаті їх участі у виробництві і розподілі національного продукту. До основних національних доходів відносять:

1. заробітну плату;

2. рентні доходи;

3. процентні доходи;

4. податки на прибутки корпорацій;

5. доходи некорпоративного підприємницького сектора;

6. дивіденди;

7. нерозподілені прибутки корпорацій;

8. амортизація основного капіталу;

9. непрямі податки.

Національні витрати — це види затрачених доходів, які потрібні для створення кінцевих товарів та послуг, інвестицій та споживання. До основних витрат відносять:

1. Споживчі витрати домогосподарств;

2. Валові приватні інвестиції;

3. Державні закупки товарів та послуг;

4. Чистий експорт.

Основним результативним показником є валовий національний продукт (ВНП), який визначається як ринкова вартість всієї виробленої кінцевої продукції та послуг у економіці за рік. Враховувалося виробництво кінцевих товарів створених громадянами даної країни як в національних межах так і за кордоном. З іншого боку, ВНП визначається як сума доходів підприємств, організацій, населення, в матеріальному і нематеріальному виробництві.

Виходячи з принципу національного рахівництва, що сума доходів дорівнює сумі витрат розрізняють ВНП за витратами і ВНП за доходами.

ВНП за витратами:

ВНПв = С + І + G + NX,

C — споживчі витрати населення для купівлі товарів і послуг.

І - валові приватні інвестиції, які складаються з чистих інвестицій та амортизації.

I = RI + A.

RI — чисті інвестиції;

A — амортизація

G — державні витрати, закупка державою товарів та послуг для загальних національних потреб.

NX — чистий експорт.

NX=Ехр-Іпор.

ВНП за доходами

ВНПд=W+R+P+i+A

W — заробітна плата;

R — рентні доходи;

P — прибутки підприємств;

і - процентні доходи;

A — сума амортизації.

При розрахунку ВНП для достовірного обчислення потрібно уникати подвійного рахунку.

Подвійний рахунок — це врахування у вартості виробленого продукту витрат попередніх періодів за технологічним ланцюжком.

Додана вартість на кожній стадії-це фактично вклад праці і капіталу цієї стадії, якщо цей капітал створений на даному підприємстві. Якщо ж матеріальні витрати прийшли з іншої галузі, то вони враховуютьс як проміжний продукт. На практиці додану вартість обчислюють як різницю між ринковою ціною продукції фірми і вартістю сировини і матеріалів, куплених у інших фірм і використаних на даному підприємстві.

Валовий Внутрішній Продукт (ВВП) — це сума доданої вартості всіх вироблених товарів і послуг резидентами — громадянами, які проживають на території даної країни, за виключенням іноземців, які живуть у країні менше року. З резидентами пов «язано обчислення різниці факторних доходів (РФД).

ВВП = ВНП + РФД

Отже ВВП — це сума продукту, виробленого національними резидентами незалежно від місця розташування.

Чистий національний продукт (ЧНП)

ЧНП = ВНП — А

Національний доход, та його розподіл.

НД на макрорівні це сума (V+m) новоствореної вартості по всіх галузях економіки.

НД=ВНП-А — НП,

НД=ЧНП-НП

НП — це непрямі податки.

Якщо розглянути НД з позиції ВНП, то НД = W+R+P+i

Категоріями розподілу НД є:

1. особистий дохід,

2. післяподатковий дохід (дохід у розпорядженні).

Особистий доход:

ОД = НД — ВСС — ППК — НПр + Т;

ВСС — виплати на соціальне страхування;

ППК — податок на прибуток корпорацій;

НПр — нерозділений прибуток;

Т — трансфертні платежі.

Доход кінцевого використання (доход у розпорядженні);

а) ДІ = ОД — ТІНД;

ТІНД — податки на особистий доход (індивідуальні).

б) ДІ = С + S;

С — споживчі видатки;

S — заощадження.

При характеристиці споживання визначають подоходну функцію споживання, яка показує, з яких джерел надходять кошти для формування доходу громадянина.

Подоходна функція споживання:

Y = f (UL + UK + UW — T);

Y — доход;

UL — доход від праці;

UK — доход від капіталу;

UW — доход від власності;

Т — податки.

Підводячи підсумок, можна дати схематичне співвідношення між розглянутими основними категоріями.


Співвідношення основних показників національної економіки

NX

Чисті надходження з закордону

Амортизація

+

G

Непрямі податки

%, та рентні доходи

+

Ід

ВВП

Прибутки

ЧНП

Національний доход

(НД)

Доход самостійно зайнятих

+

С

Виплати найманим працівникам

Структура витрат в ВНП

Визначення ВВП

Визначення ЧНП

ВНП — Амортизація

Визначення НД

НД = ЧНП — непрямі податки

Частки факторів виробництва в НД


Роль цін в обчислюванні макроекономічних показників.

Номінальний ВНП:

NВНП=å Qt x Pt;

Qt — Фізичний обсяг випуску продукції по галузях національної економіки в поточному періоді;

Pt — ціни поточного періоду.

Реальний ВНП:

RВНП = å Qt xP0;

P0 — ціни базового періоду.

Дефлятор ВНП:

Темп зміни реального ВНП:

RВНПt — реальний ВНП поточного періоду;

RВНПt — реальний ВНП базового періоду.

Розрив ВНП:

Розрив

ВНПпот — потенціальний ВНП;

ВНПфакт — фактичний ВНП.

Індекс споживчих цін:

СКt — споживчий кошик поточного періоду;

СКо — споживчий кошик базового періоду.

Темп інфляції:

а)

б)

Індексний аналіз в макроекономічних дослідженнях.

Базовий індекс:

Qjt, Qj0 — обсяги випуску продукту j в періоді t, 0;

Pjt, Pj0 — ціни одиниці продукту в періоди t, 0.

Ланцюговий індекс:

Qj t-1 — обсяг випуску в попередньому періоді;

Pj t-1 — ціни одиниці продукту в попередньому періоді.

Індекси цін:

а) базовий індекс цін Пааше:

б) ланцюговий індекс цін Пааше:

в) базовий індекс цін Ласпейреса:

г) ланцюговий індекс цін Ласпейреса:

індекси фізичного обсягу:

а) базовий індекс фізичного обсягу Пааше:

б) ланцюговий індекс фізичного обсягу Пааше:

в) базовий індекс фізичного обсягу Ласпейреса:

г) ланцюговий індекс фізичного обсягу Ласпейреса:

Індекси оптових цін:

загальний індекс оптових цін:

OBt — обсяг виробництва в поточних цінах;

ОВ0 — обсяг виробництва в базових цінах.

д) Процентні ставки.

Процентна ставка — це відносна ціна (що виражається в долях одиниці або в процентах по відношенню до об «єму грошового капіталу, що позичається) наявного кредиту:

де і - процентна ставка (в відсотках),

РМК — величина приросту (абсолютної ціни кредиту),

МК — сума грошового капіталу, що береться в борг.

Процентна ставка в макроекономіці є базою для порівняння багатьох господарський альтернатив, коли стоїть задача найбільш вигідного розміщення ресурсів в системі кругообігу.

В макроекономіці розрізняють номінальні (або фактичні) і реальні (фактичні, що скоректовані на рівень інфляції) процентні ставки. Ось зв «язок між ними:

де r — реальна процентна ставка (в %),

і - номінальна процентна ставка (в %),

linf — рівень інфляції (в %).

Отже, реальна процентна ставка може бути додатна та від «ємна (в цьому випадку кредитори лишаються своїх реальних доходів і капіталів).



_

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой