Іонометричне визначення срібла в гірських породах після термохімічного розкладу силікатів

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Разное


Узнать стоимость новой

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Іонометричне визначення срібла в гірських породах після термохімічного розкладу силікатів


Для визначення срібла в мінеральній сировині широке розповсюдження отримав атомно-абсорбційний метод [1], який дозволяє визначити срібло при вмісті від 0,2 до 2000 г/т в мінеральній сировині різного вмісту. Перед вимірюванням аналізуючі проби розкладають кислотами: фтористоводневою, азотною або царською горілкою.

На сьогоднішній час успішно розвивається іонометричний метод вимірювання концентрації іонів в розчинах, який відрізняється високою селективністю і простотою застосованої вимірювальної апаратури. Розроблена методика іонометричного визначення срібла в розчинах із допомогою сульфідсрібного електрода, основана на вимірюванні ЕДС в присутності уротропіну, який при рН 6−6,8 перешкоджає виникненню малодисоціюючого хлориду срібла, якщо концентрація хлоридів в розчині не перевищує 5 ·10−4 М [2]. Це дозволяє проводити вимірювання концентрації срібла, не прибігаючи до повного видалення хлоридів із розчина.

У розчині, який містить уротропін, вимірюванню концентрації срібла заважають лише ртуть і мідь. Для попередження впливу міді в розчині вводиться цитрат натрію, а ртуть переводиться в стійкий комплексонат додаванням невеликих кількостей розчину двонартієвої солі ЕДТА.

В гірських породах срібло, як правило, присутнє у вигляді сульфідних мінералів або тонких металічних вкраплень. Вагомою наважкою для аналізу в залежності від вмісту срібла є маса 1−10 г.

Вскриття таких наважок потребує великих затрат часу, що різко понижує ефективність аналізу, який включає експресивний спосіб вимірювання аналітичного сигналу.

В останні роки розроблений простий спосіб розкладу силікатних гірських порід, умовно названий термохімічним [3]. Цей спосіб особливо ефективний для розкладу великих наважок при визначенні мікродомішок елементів в гірських породах.

Поєднання термохімічного способу розкладання із простотою і експресністю іонометичного вимірювання аналітичного сигналу дозволяє значно вдосконалити методику визначення срібла в гірських породах.

Суть термохімічного способу розкладання силікатних гірських порід і перспективи його застосування для аналізу мінеральної сировини викладені у згаданій роботі. Спосіб оснований на незворотних реакціях взаємодії силікатної гірської породи з фторидом алюмінію і мінеральної кислоти. Результатом такої взаємодії є практично повна деструкція силікатних мінералів і виникнення нових з'єднань типу: (NH4)2 ·SiF6 ·NH4 °F, (NH4)3 AlF6.

Розкладання гірських порід термохімічним способом проводиться в дві стадії:

1) перемішування попередньо подрібнених гірських порід (200) з фторидом амонію (подрібнений до — 0,5 мм) в тефлонових стаканах;

2) обробка отриманої суміші концентрованої мінеральною кислотою.

Ефективність розкладання досягається при вихідному відношенні реагуючих мас проби і фториду амонію 1:3 — 1:5 і наступні, введенні мінеральної кислоти в кількості, рівному 70−90% від введеної маси фториду амонію. Процес розкладу носить екзотермічний характер.

Наступна хімічна підготовка проб передбачає переведення аналізуючого елемента в розчин. Пастоподібну масу, отриману після термохімічного розкладу, обробляють розведеною азотною кислотою для переведення срібла в розчин. Розчин знаходиться в рівновазі з великою кількістю осаду фторидів. Срібло осадом не сортується (встановлено дослідами із радіоактивним ізотопом срібла 110 Ag).

Вивчення можливостей термохімічного способу розкладу показано, що поряд із силікатами в аналізуючих пробах виникає вскриття сумішей мінеральних речовин других класів.

Методика іонометричного визначення срібла була досліджена на силікатних гірських породах, які мають суміші сульфідних мінералів: сфалериту, галеніту, піриту, халькопіриту, а також на мідно-цинкових і золото-срібних рудах, стандартних зразках золото-срібної руди РЕС — 1 і сульфідних руд (РУС — 2 і РУС — 4).

Методика аналізу.

Наважку аналізуючої проби 1−5 г (в залежності від вмісту срібла) поміщають в тефлоновий стакан об'ємом 70−100 см3. При аналізі сульфідних руд наважку попередньо обжарюють у фарфоровому тиглі в муфельній печі при 5000С протягом 1 год. Потім на кожний грам проби додають по 3 г фториду амонію. Суміш в стакані перемішують тефлоновою паличкою діаметром 1 см протягом 7−10 хв. Потім на кожний грам проби додають по 3,5 мл концентрованої азотної кислоти і продовжують перемішувати до закінчення екзотермічної реакції (7−10 хв.) До майже охолодженої суміші додають 3 мл розбавленої 1:5 азотної кислоти і витримують суміш на гарячий водяній бані протягом 2 год., періодично перемішуючи суміш тефлоновою паличкою. До суміші, що загусла, додають 20−25 мл води, 1 г КNO3, доливають 20 мл 2 М розчину уротропіну, переносять розчин з осадом в мірну колбу об'ємом 50 мл і доводять до мітки водою. При аналізі сульфідних або поліметалічних руд, що містять > 1% міді, після додавання води вводять в суміш 10 мл 25%-ного розчину цитрату натрію, все добре перемішують, а потім додають нітрат калію і уротропін.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой