Основні положення інтрасекторної торгівлі

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Разное


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Основні положення інтрасекторної торгівлі

Найбільш розповсюдженим виміром внутрішньопромислової торгівлі є індекс Грубеля-Ллойда
причому Bi=1 (Xi=Mi) визначає максимальну внутрішньопромислову торгівлю, і Ві=0 означає, що внутрішньопромислова торгівля відсутня. За всіма правилами сектори розрізняються за стандартною промисловою класифікацією (SITC). При цьому поряд із зростаючим розмежуванням чітко встановлюються менші розміри внутрішньопромислової торгівлі.
Із різноманітних гіпотез (Globerman & Dtan, А 1990) випливає зростання внутрішньопромислової торгівлі. Індекс Грубеля-Ллойда для SITC — підрозділів 3,5−9 (усі групи товарів, окрім сільськогосподарських) дорівнює для більшості країн-учасниць організації міжнародного співробітництва і розвитку за 1985 рік приблизно 2/3. Внутрішньопромислова торгівля сільськогосподарськими товарами і сировиною є меншою.
Оскільки внутрішньопромислова торгівля не є статистичною проблемою, потрібно розрізняти, чи товари на думку споживача однорідні, чи диференційовані. При однорідних товарах внутрішньопромислова торгівля може здійснюватись, коли високі транспортні витрати є причиною просторововузької обмеженої території збуту (нафтопереробний завод) і при цьому в залежності від місцезнаходження, території збуту, виробнича активність розширюються за межі національних кордонів. Також різні моменти виробництва (збіжжя у Північній та Південній півкулях) і споживання (електрика) при дуже високих коштах на утримання можуть сформувати внутрішньопромислову торгівлю однорідними товарами. Нарешті внутрішньопромислова торгівля може бути пояснена дистриб’юторством і маркетингом.
Поряд з однорідними товарами внутрішньопромислову торгівлю можуть сформувати і диференційовані товари. Тоді товари включаються до однакових статистичних категорій, якщо вони характеризуються високою взаємозамінністю при використанні або подібними виробничими процесами. З цієї точки зору можливі три підходи до пояснення внутрішньопромислової торгівлі. Перший: товари подібного використання з різною технологією виробництва (меблі з дерева і металу) можуть бути пояснені згідно з теоремою Гекшера-Оліна. Другий: товари з низькою взаємозамінністю, при виробництві яких використовується аналогічна технологія (бензин і дьоготь), можуть бути пояснені за допомогою теореми Гекшера-Оліна, коли вони є взаємопов'язаними і технічні умови призводять до надлишку певного товару в країні. Третій: товари з аналогічним призначенням і однаковим процесом виробництва (різні марки автомобілів) відрізняються, як правило, лише назвою фірми. При цьому мова йде про диференційовані товари, для яких можуть бути використані положення внутрішньопромислової торгівлі. [2, c. 284]
Стосовно цих диференційованих товарів велике значення має теза Ліндера (Linder 1961) про подібність попиту. Вона визнає твердження Гекшера-Оліна про первинні товари, проте стосовно промислових продуктів з цієї тези випливає, що товар лише тоді може стати експортним, якщо спочатку він виробляється для вітчизняного споживача. Національний попит визначає, таким чином, експортний потенціал країни. Тому зовнішня торгівля може виникнути лише тоді, коли експортні потенціали країн перекриваються. Співвідношення попиту в країнах подібні. Оскільки подібність попиту також залежить від доходів на душу населення, то можна висунути тезу, що обсяги торгівлі промисловими товарами між двома країнами тим більші, чим ближче один до одного є доходи на душу населення. Це посилання на значення попиту може пояснити, чому майже половина світової торгівлі проходить між промислово розвиненими індустріальними країнами.
Крім цього, для пояснення внутрішньопромислової торгівлі можна посилатись на внутрішньозаводську торгівлю, інтернаціоналізацію виробництва і на вертикальну інтеграцію. Проте в центрі уваги перебуває комбінація спадаючих витрат на одиницю продукції і диференційованість товарів. Неоднорідність товарів або переваги товарної різноманітності, з точки зору домогосподарств, перешкоджає занадто сильній спеціалізації на користь однієї країни і веде від монополістичних позицій до недосконалої конкуренції (гетерогенна олігополія, спірні ринки).
ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой