Основи організації фінансів підприємств

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Разное


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Основи організації фінансів підприємств


План.

1. Суть та форми прояви фінансів підприємств.

2. Функції фінансів підприємств.

3. Принципи організації фінансів підприємств.

4. Форми власності підприємств та їх вплив на організацію фінансів.

5. Галузеві особливості та їх вплив на організацію фінансів підприємств.

6. Фінансові ресурси підприємства.

7. Оцінка фінансового становища підприємства.

1.

Фінанси, кредит, гроші виступають основними регулювальниками як економіки, так і суспільних відносин взагалі. Ці регулювальники і забезпечують постійний розвиток суспільства. Безпосередні умови для виникнення фінансових відносин створюють грошові відносини. Але поява грошей не означала появу фінансів — фінанси є певна частина грошових відносин. Наявність фінансів передбачає обов’язкове існування грошей. Виконуючи функцію засобу звертання гроші за певний період стають капіталом, тобто тією самовозрастною вартістю, що забезпечує отримання додаткового приросту в ході реалізації продукту — додаткової вартості.

Грошові відносини перетворилися в фінанси коли рух грошей придбав відому самостійність. Внаслідок виробництва товарів і їх реалізації формуються грошові прибутки, формуються фінансові ресурси підприємства у вигляді різноманітних фондів. З’являється самостійна сфера діяльності кожного підприємства, що виходить за рамки його виробничих функцій, але представляюча собою частину виробничих відносин, суть якої полягає в певній системі організації грошових потоків. Ця частина і є фінанси.

Фінанси підприємства являють собою систему грошових відносин, що виражають формування і використання грошових фондів в процесі кругообігу ресурсів підприємства, формування його грошових прибутків та накопичень.

Фінанси підприємств забезпечують кругообіг основного та оборотного капіталу, взаємовідношення з державними органами, податковою системою, бюджетами, банками і іншими кредитними установами, страховими компаніями і так далі. У кожній державі будь-яка державна система включає фінансову систему. Вона складається з двох підсистем:

— загальнодержавні фінанси;

— фінанси господарюючих суб'єктів.

Форми вияву фінансів підприємств:

Відносини з іншими господарюючими суб'єктами в процесі формування і розподілу виручки (нематеріальні відносини):

— штрафи, пені, неустойки;

— відносини оренди;

— випуск і реалізація цінних паперів;

— спільна діяльність;

— комерційне кредитування;

— відносини з працівниками по виплаті заробітної плати. У цей час доцільно виділяти самостійну групу фінансових відносин, які складаються у підприємства зі своїми працівниками з приводу розподілу прибутку: виплати дивідендів, виплати за паї в статутному капіталі.

Фінансові відносини з власними структурними підрозділами. Сюди ж відносяться відношуння всередині виробничих об'єднань і відносини підприємства зі своїми дочірніми структурами.

Відносини з податковою службою.

Значна частина відносин — відносини з банківською системою. Це не просто система розрахунків і кредитування, адже з’явилися нові форми відносин: факторинг, траст, застави і так далі.

Відносини з різними страховими компаніями по всіх видах страхування.

Відносини з органами державного управління (митниця, Міністерство зовнішніх відносин, різні бюджети, позабюджетні фонди і так далі).

Фінанси — зустрічні потоки грошових коштів, послуг, різні форми вияву інтересів підприємства з одного боку і рушення платіжних коштів з іншою.

Платіжні кошти:

гроші (готівка) на банківських рахунках

грошові кошти у касі

у вигляді чеків (чекових книжок, кошти фактично знаходяться на субрахунках)

у вигляді електронних грошей

борги з боку покупців (дебіторська заборгованість)

кредити, що отримуються підприємством

нормальна кредиторська заборгованість (кошти, тимчасово залучені до обороту за умовами розрахунків, що склалися)

нормальна заборгованність по ЗП (від 16 до 20 числа)

векселі

Фінансові процеси, що відбуваються на підприємстві, — це всі надходження грошових коштів і всі здійснювані виплати.

Надходження — це результат господарської діяльності підприємства, тобто результат продажу товарів, надання послуг, слідство різних банківських операцій, отримання дивідендів.

Виплати, переліки — також результат господарської діяльності, пов’язаної із закупівлею початкових видів сировини і матеріалів, оплатою сторонніх послуг і труда власних працівників.

Якщо необхідно встановити величину платіжних коштів, якими має в своєму розпорядженні підприємство на певну дату, то вона складається між приходом і витратою платіжних коштів:

ПС = НПС + ППС — ВПС

начальні поступивші виплачені

Фінансова стійкість підприємства визначається наявністю платіжних коштів. Його фінансове положення залежить від того наскільки триваліше проміжки часу ПС > 0.

Не завжди і не у всіх підприємств ПС > 0, тобто надходження коштів виявляються меншими, ніж виплати, які проводить дане підприємство, отже виникає черговість платежів, штрафи і т.п.

Даний розрив необхідно закрити, для чого потрібно вирішити питання:

Який розмір необхідних для цього ресурсів?

За рахунок яких джерел їх можна отримати?

Їх рішення покладене на фінансових менеджерів, що забезпечують управління фінансами підприємства.

6). Самоокупність підприємства. Підприємство повинно забезпечувати покриття своїх витрат за рахунок результатів своєї власної виробничої діяльності, тим самим забезпечується відновлюванність виробництва та кругообіг ресурсів підприємства.

7). Розподіл коштів, що беруть участь в обслуговуванні обороту підприємства, на власні та позикові. (Короткострокові банківські кредити — джерело позикових коштів.)

8). Розмежування основної і інвестиційної діяльності підприємства.

Умовою існування ринкової економіки взагалі є присутність на ринку товаровиробника.

Головна відмінність товаровиробника — форма власності, яка є першоосновою будь-якого підприємства.

· приватна

· державна

· колективна

· іноземна,

які відображають внутрішню організаційну специфіку підприємства, а це відрізняє підприємства одне від іншого за формами володіння капіталом, розподілу і використання прибутків та фінансового результату.

Специфіка окремих підприємств виділяється особливостями організаційно-правового характеру.

По цій ознаці підприємства поділяються:

· по кількості працюючих (МП);

· по виробничому характеру.

Відносини власності виділяють підприємства:

1. колективні (різні форми товариств);

2. акціонерні товариства;

3. орендні підприємства;

4. різноманітна участь грошей власників в створенні і формуванні капіталу (по різному розподіляється відповідальність).

Існують і доповнюють один одну різні підприємства, що знаходяться у відносинах конкурентної боротьби. Це забезпечує змагання у підвищенні ефективності виробництва, економії витрат живого і матеріалізованого труда.

Власник підприємства по своєму розсуду може володіти, користуватися і розпоряджатися всім майном, що належить йому, може передавати свої повноваження іншій особі. Використати майно як заставу. Здійснювати відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Підприємницька діяльність здійснюється самим власником або суб'єктом, керуючим його майном.

Власник майна вирішує обмежувати або не обмежувати права володіння і управління при передачі його іншому обличчю.

Підприємства є юридичними особами: і, отже, організує власну фінансову діяльність. Кожне підприємство використовує наступні основи для організації:

1. відособлення майна підприємства, яким дана юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями. Це відособлення майна фіксується в Статуті підприємства, а потім в балансі;

2. ведення самостійного балансу

3. використання власного імені при здійсненні операцій і прийнятті відповідальності по них;

4. отримані прибутки підприємства є власність підприємства, а отже, розподіл і використання їх відбувається на правах власності.

За рахунок яких джерел забезпечується формування майна підприємства:

1. грошові і матеріальні внески засновників або учасників підприємства;

2. отримані підприємством прибутки від всіх видів діяльності;

3. проценти, дивіденди, отримані внаслідок володіння різними цінними паперами;

4. кредити банків;

5. кошти кредиторів;

6. тимчасове володіння чужими коштами в обороті;

7. субсидії, дотації, інвестиції з бюджетних та позабюджетних фондів і інші види сонаций;

8. орендна плата;

9. добродійні внески;

10. прибутки від довгострокових фінансових вкладень.

5. Галузеві особливості організації фінансів.

Кожну галузь відрізняють певні технологічні особливості, що впливають на грошові потоки підприємств галузі (безперервність або циклічність, об «єм грошових коштів, повнота і розміри грошових потоків).

Зараз в ринкових умовах віднесення до галузей розмите, так як підприємство може займатися крім основного, побічним видом діяльності.

Особливості у великій мірі відбиваються на формуванні витрат і організації оборотних коштів підприємства. Галузі відрізняються характером зробленого продукту, тривалістю виробничого циклу, характером накопичення витрат. У галузі з тривалим виробничим циклом (більше року) замовник бере участь в фінансуванні виробництва.

Особливості ринку товарів:

· Кількість потенційних споживачів (об'єм продажу);

· динамічність ринку (відповідність НТП);

· обмеженість споживачів товару.

· Технологічна складність виробництва.

· Взаємовідносини підприємств (велика міра ризику, якщо продукція технологічно складна).

· Трудомісткість, матеріалоємкість і т.д.

· Географічне положення (прихильність до сировини).

· Рентабельність, що історично склалася в отраслі.

С/Г

1. Грунтово-кліматичні особливості (позначаються на врожайності і прибутку).

· Зональна специфіка.

· Тривалість робочого періоду.

· Об'єм культурно-технологічних робіт.

2. Погода визначає результативність с/г робіт.

3. Біологічний чинник.

4. Соціально-економічні особливості с/г виробництва.

5. Ризикованість с/г, отже додаткове страхування і створення резервів (грошових і натуральних).

Будівництво

1. Рухливість виробничої бази.

2. Розрахунки замовника і підрядчика.

Транспорт.

1. Специфіка готової продукції.

2. Висока частка жвавого складу.

3. Висока частка централізації прибутків та ресурсів.

6. Фінансові ресурси підприємств.

Основа нормального функціонування -наявність достатнього об'єму фінансових ресурсів, що забезпечують можливість задоволення виникаючих потреб підприємства для поточної діяльності і розвитку. Фінансові ресурси — грошові прибутки і надходження, що знаходяться в розпорядженні господарюючого суб'єкта і призначені для виконання фінансових зобов’язань, здійснення витрат по простому і розширеному відтворюванню і економічному стимулюванню на підприємстві.

Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних та позикових коштів. Спочатку фінансові ресурси з’являються в момент створення підприємства і відбиваються в статутному фонді. Основне джерело формування — вартість реалізованої продукції, різні частини якій набувають форми грошових прибутків і накопичень. На більшості підприємств — нестача фінансових ресурсів, так як:

1. Недолік власних оборотних коштів.

2. Систематична втрата частини фінансових ресурсів внаслідок інфляції.

3. Неадекватність керівництва підприємства новим умовам господарювання.

Для стабільного формування достатнього об'єму фінансових ресурсів джерела самі повинні бути стабільними.

Об'єм фінансових ресурсів за рахунок перерозподілу між різними джерелами може відповідати потребам нашого підприємства.

Кредитні ресурси необхідні для підприємства, тому що під час коливання потреб фінансових ресурсів і їх наявність може не дорівнювати. Необхідно оцінити можливість для підприємства відшкодувати позикові кошти з процентами і в термін, якщо існує можливість непогашення позики, засобу краще не залучати, оскільки автоматично збільшуються витрати.

Підприємство користується правом емісії цінних паперів для формування додаткових коштів за рахунок випуску акцій, облігацій та інш.

Розміщення коштів в цінних паперах у інших емітентів.

Організація і використання фінансових ресурсів на підприємстві на основі принципу максимізації прибутковості і мінімізації ризику веде до більш стійкого фінансового положення. Для забезпечення раціональної організації і управління фінансовими ресурсами існує фінансове планування, воно повинно розглядатися в двох основних аспектах:

1. планування величини фінансових ресурсів, передбачуваних до отримання;

2. планування величини поточних потреб в фінансових ресурсах.

Планування величини поточних потреб фінансів враховує наступне:

реальну величину потреб підприємства в минулому періоді

зміна потреб в майбутньому періоді виходячи з кон’юнктури ринку і задач підприємства

ризик збільшення або зменшення потреб в фінансових ресурсах в майбутньому періоді.

7 Оцінка фінансового становища підприємства.

Головна мета фінансової роботи на підприємстві -створення умов для безперебійного формування фінансових ресурсів — основи фінансової і господарської діяльності підприємства. Від раціонального використання ресурсів підприємства залежить стабільність всієї господарської діяльності підприємства. результат фінансової діяльності від якості рішень, що приймаються по управлінню грошовими потоками на підприємстві. Якість рішень виражається в стані фінансової діяльності.

Фінансове становище підприємства — сукупність показників, що оцінюють міру задоволення потреб підприємства в фінансових ресурсах, необхідних для його нормального функціонування, що відображають забезпеченість або незабезпеченість підприємства грошовими коштами для здійснення нормальної господарської діяльності (своєчасного погашення заборгованості і т.д.)

Фінансові показники, що характеризують фінансове становище підприємства, являють собою обсяг інформації, що використовується внутрішніми і зовнішніми користувачами.

Внутрішня інформація — стан підприємства. фінансове становище характеризується мірою забезпеченості фінансовими ресурсами. нормальне фінансове становище — основа стабільності, яка характеризується збереженням постійності і відсутністю різких коливань протягом тривалого часу в наявності фінансових ресурсів.

Можливі певні протиріччя, які викликані невідповідністю реальних потреб підприємства по характеру його фінансової діяльності.

Основні показники фінансового становища підприємства:

1. фінансова стійкість

2. ліквідність

3. платоспроможність

Кожний являє собою систему показників більш низького рангу:

1)фінансова стійкість буває внутрішня і зовнішня. Зовнішня визначається стабільністю економічної середи, внутрішня — матеріально-речовинною і вартісною структурою виробництва.

Формування витрат на виробництво і реалізацію продукції:

1. Витрати на виробництво і реалізацію продукції, їх склад і структуру.

2. Ефективність виробництва і резерви зменшення витрат на виробництво і реалізацію продукції.

3. Контроль і управління витратами.

4. Джерела фінансування витрат на виробництво і реалізацію продукції.

5. Незалежно від організаційно-правової форми, підприємства здійснюють матеріальні і грошові витрати, пов’язані з виробництвом і збутом продукції, інвестиційною діяльністю. Існують операційні витрати на соціальні програми.

Найбільша питома вага в сукупній величині витрат — витрати, пов’язані з виробництвом продукції. Величина цих витрат визначає грошове вираження витрат, пов’язаних з використанням сировини, палива, енергії і т. д. Крім виробничих витрат, підприємство здійснює витрати по збутовій діяльності позавиробничі витрати: на тару і упаковку, транспортування ті ін.

Виробничі витрати:

сировина і основні матеріали

допоміжні матеріали

паливо

енергія

зарплата

відрахування на соціальне і медичне страхування

деякі готівкові платежі

деякі податкові платежі

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой