Макроекономічні показники України
2013 рік
• Зростання ВВП: -0.8%
• Інфляція: 0.5%
• Безробіття: 8.0%
2012 рік
• Зростання ВВП: 0.2%
• Інфляція: -0.2%
• Безробіття: 8.1%
2011 рік
• Зростання ВВП: 5.2%
• Інфляція: 4.6%
• Безробіття: 8.6%
Зворотній зв'язок
Замовити
загрузка...

Головна:Развитие програмного обеспечения

Тенденции розвитку програмного забезпечення

Программное забезпечення як товар. Створення програмного забезпечення для персональних комп'ютерів за якийсь десять років перетворилося з заняття программистов-одиночек у воду важливу і потужну сферу промисловості. Тільки США понад 50 відсотків фірм – виробників програмного забезпечення мають обсяги продажу понад десять млн. дол., а й у десяти їх (зокрема, Microsoft, Lotus, Novell, Borland, Autodesk, Symantec і Computer Associates) обсяги продажу перевищують 100 млн. дол. Тому розвиток програмного забезпечення, покликаного забезпечити кола користувачів, відбувається не в змаганні індивідуальних програмістів, а процесі жорстокої конкурентної боротьби між фірмами-виробниками програмного забезпечення. Частка некомерційного програмного забезпечення постійно знижується й дедалі більше обмежується програмами, які у процесі наукових досліджень про або заради власного задоволення.

Важнейшие властивості программ. Під час розробки комерційних програм основним завданням фирм-разработчиков є, природно, забезпечення їх успіху ринку. І тому необхідно, аби програма мали такими якостями:

функциональность програми, тобто. повнота задоволення нею потреб користувача;

наглядный, зручний, інтуїтивно зрозумілий і звичний користувачеві інтерфейс (тобто. спосіб взаємодії програми з користувачем);

простота освоєння програми навіть початківцями користувачами, навіщо використовуються інформативні підказки, вбудовані довідники і докладна документація;

надежность програми, тобто. стійкість її до помилок користувача, отказам устаткування й т.д., і розумні його дії у тих ситуаціях.

Стандартизация. Во багатьох областях спільну роботу різних виробників програмного забезпечення призводить до стандартизації окремих елементів інтерфейсу програм, форматів даних, і т.д., що дуже зручне користувачів. Це відбувається насамперед тому, що головні розробники програм переймають друг в одного вдалі знахідки і прийоми і прагнуть забезпечити сумісність коїться з іншими найбільш популярними програмами. Через війну використання спадаючих (pull-down) меню чи вид таблиці табличного процесора будуть приблизно однаковими переважають у всіх програмах, хоча вони нанесені різними розробниками, аналогічно, як схожі кнопки в ліфтах, виготовлених різними заводами.

Удобство користувальницького інтерфейсу программ є найважливішим чинником якого, визначальним прийнятність програми для користувачів, отже, і його успіху ринку. Більшість випущених ринку програм використовують досить стандартні методи щодо організації інтерфейсу: спадаюче меню, панелі для вибору відповіді, вбудовані діалогові довідники тощо. Зазвичай, користувач може працювати лише з клавіатурою, але й мишею. Останнім часом дедалі більше програм використовують графічний користувальницький інтерфейс (graphical user interface, GUI), у якому, зокрема, спрощення роботи користувача замість написів на екрані вживаються малюнки (піктограми). У цьому графічний інтерфейс використовується у таких програмах, як графічні редактори чи видавничі системи, а й у табличных процесорах, текстових редакторах тощо. Чимало понять з програм з графічним інтерфейсом працюють під керівництвом системи Windows.

Увеличение потужності програм. Важнейшей тенденцією розвитку програмного забезпечення є неухильне збільшення його потужності – програми можуть обробляти велику кількість даних, робити це швидше, надають користувачеві більше виконуваних функцій тощо. Отже, розробники програмного забезпечення використовують можливості, з'являються через підвищення потужності комп'ютерів. Дуже помітно й прагнення інтеграції функцій програмного забезпечення. Наприклад, в табличний процесор включаються функції бази даних, в видавничу систему – функції текстового редактора тощо.

Оборотной стороною збільшення потужностей програм є збільшення їх вимог до апаратурі. Наприклад, програми, працюючі під керівництвом Windows, не можна використати в 486, потрібно комп'ютер не нижче класу Pentium, для стерпного швидкодії у своїй необхідний комп'ютер з мікропроцесором 100 Mhz і 16 Мбайта пам'яті, а комфортною роботи – 200 Mhz і 32 Мбайт оперативної пам'яті. Багатьом програм необхідні оперативна пам'ять щонайменше 16 Мбайт, графічний монітор класу не нижче VGA, хороша графічна плата тощо.

Коммерческие різновиду програм

В час більшість програм поширюється на комерційній основі. Для придбання таких програм необхідно спочатку сплатити них певну суму. Такі програми називаються комерційними.

Существуют і ті програми, які поширюються безплатно. Найчастіше ці програми написані якимось досвідченим програмістом собі, потім передані у загальне користування. Такі програми називаються безплатними (freeware). Іноді розробники програми вказують, що й програма безплатна для індивідуальних користувачів, але від використання в організаціях повинна купуватися відповідна ліцензія.

Промежуточное становище між безплатними і комерційними програмами займають умовно-безкоштовні програми (shareware). Ці програми можна одержати й випробувати безплатно, але для систематичного їх використання необхідно сплатити розробникам чи розповсюджувачам програми певну суму.

Нумерация версій програм

Программы, знайдені популярність у користувачів, зазвичай, вдосконалюються розробниками: у яких виправляють помилки, включаються нові можливості тощо. Аби зберегти наступність, кінцевим програмам ся не дає інше ім'я, а натомість вони називаються версіями вихідних програм.

По усталеним традиції версії програм позначаються числами виду 1.00, 3.5 тощо., тобто. десяткових дробів ув американській записи. Номер версії зазвичай вказується після назви програми, наприклад Windows 3.0 (читається “три нуль”). У цьому істотних змін у програмах відбиваються збільшенням цифри до точки, незначні зміни чи виправлення помилок – збільшенням цифр, що стоять після точки. Наприклад, початкова версія програми позначається 1.0, версія з декотрими поліпшеннями - 1.1, а після внесення істотних доповнень нова версія програми матиме номер 2.0.

Также існує нумерація програм за літами, наприклад: Windows 98 – версія, випущена 98 року.

Большинство фирм-разработчиков програм продають на на пільгових умовах (інколи ж навіть надають безплатно) нові версії своїх програм тим, хто вже придбав жодну з попередніх версій. Наприклад, програма може коштувати 400 дол., а власників попередніх версій – 50 дол.

Головна:Развитие програмного обеспечения