Бухгалтерский облік на підприємствах оптової торговли

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Содержание: Введение…2 1. Організація і специфіка бухгалтерського обліку в оптову торгівлю 1.1. Організація бухгалтерського обліку в оптової торговле.6 1.2. Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в торговле…9 1.3. Об'єкти бухгалтерського обліку у торгівлі та їх классификация…11 2. Бухгалтерскоий облік на підприємствах оптової торгівлі 2.1. Форми здійснення оптової торговли… 15 2.2. Договори в оптової торгівлі як надходження товаров… 16 2.2.1. Договір купли-продажи… 18 2.2.2. Договір поставки… 19 2.2.3. Договір мены… 21 2.2.4. Взаимозачеты… 32 2.3. Облік операцій із продажам товаровов… 38 2.4. Імпорт товаров… 44 2.4.1. Зовнішньоекономічний контракт… 44 2.4.2. Порядок розрахунків з імпортному контракту…49 2.4.3. Бухгалтерський облік зовнішньоекономічних торгових сделок… 51 3. Облік витрат на упаковку І транспортних витрат организациЙ оптової торгівлі 3.1 Облік транспортних витрат организациЙ оптової торговли… 57 3.2. Облік витрат на упаковку товарів …65 Заключекние…68 Список використаної литературы…70 Приложения…72

Торговля — величезна галузь народного господарства. У цієї сфери залучено майже всі її або у ролі продавців, або у ролі покупців. Під торгівлею ми розуміємо господарську діяльність із обороту, купівлі і продаж товарів. Причому якості й продавців, і покупців можуть виступати юридичних осіб, індивідуальні підприємці і особи без реєстрації як підприємців. Оскільки вести бухгалтерський облік зобов’язані юридичних осіб, то даної роботі йтиметься саме про неї. Надалі я їх називатиму торговими організаціями. На загальну визначенню, бухгалтерський облік — це система збору, виміру, реєстрації, оброблення і передачі в грошах про господарських операціях юридичної особи, його майні, джерелах формування цього майна, виникненні і рух зобов’язань організації. Спочатку бухгалтерський облік з його балансом, подвійний записом і інвентаризацією з’явився саме торгувати. Щодня у діяльності торгової організації йде чимало господарських процесів, що з оборотом товарів: придбання, транспортування до місця продажу, приймання, вибракування, навантаження і розвантаження, зберігання, продаж, доставка покупцям, уцінка, списання та інших. Процес придбання й законність продажу товарів безпосередньо пов’язані з рухом грошових потоків у створенні, освітою і формуватимуться погашенням заборгованостей продавців і покупців. Усе це стосується до господарським операціям. З іншого боку, забезпечення нормальної діяльності торгова організація повинен мати торгове обладнання, холодильники, склади, приміщення торгівлі, транспортні засоби та ін. Щоб обзавестися таким майном, необхідні кошти — джерела формування майна. До них належать вклади власників, позики, кредити, прибуток організації, цільове фінансування, безплатні надходження, заборгованість постачальникам і покупцям. за рахунок самих джерел формується як основний, а й оборотний капітал організації. І, насамкінець, головним чинником торгового процесу є працю, тобто внесок людей виробництво формі безпосереднього витрати розумових і фізичних зусиль. Завданнями бухгалтерського обліку у Міжнародній торговій організації є: а) облік всього майна організації у кількісно торб- мовом вираженні, тобто за кількості в натуральних едини цах і вартістю грошових одиницях. Правильно налагоджений облік майна забезпечує його збереження й раціональне використання; б) облік джерел формування майна організації (зобов'язань організації); на змалювання усіх господарських процесів, що відбуваються у Міжнародній торговій організації. Це опис проводиться за допомогою бухгалтерських проводок: кожному господарському явища відповідає одна чи кілька бухгалтерських проводок; р) облік кількості і забезпечення якості витраченого у Міжнародній торговій і управлінською діяльності праці. Кількість праці изме- ряется в годиннику, днях, місяцях. Якість праці становить грошовому вираженні; буд) формування повною і достовірною інформації про ре- зультатах діяльності торгової організації. Цю інформацію необхідна для оперативного керівництва та управління організацією. Керівник, який своєчасно отримує таку інформацію, може проаналізувати поточну діяльність торгової організації та прийняти правильне управлінське рішення. Це необхідне отримання задовільних фінансових результатів, запобігання явищ у комерційній діяльності, виявлення внутрішньовиробничих резервів та його ефективне використання, забезпечення фінансової стійкості організації. Крім керівника і менеджерів організації користувачами зазначеної інформації є інвестори, банки, податкові органи, постачальники, покупці, кредитори, інші зацікавлені лица.

Законодательство про бухгалтерський облік висуває следую-

щие вимоги: — бухгалтерський облік може бути суцільним. Це означає, що необхідно враховувати всі майно і всі господарські операції організації, не допускаючи вибірковості; - бухгалтерський облік може бути безперервним у време- ні, тобто відбивати господарські операції безупинно в хронологічному порядку день у день; - бухгалтерський облік може бути суворо документальним: господарські операції можна відбивати основі первинних документів, оформлених відповідно до требова- ниями законодательства.

1. ОРГАНИЗАЦИЯ І СПЕЦИФІКА БУХГАЛТЕРСЬКОГО УЧЕТА У ОПТОВОЇ ТОРГОВЛЕ

1.1. ОРГАНИЗАЦИЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО УЧЕТА У ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ Організація бухгалтерського обліку — це система побудови облікового процесу. Обліковий процес складається з таких ос- новных елементів: 1) первинний облік; 2) регістри бухгалтерського обліку; 3) документообіг; 4) інвентаризація; 5) отчетность. Обліковий процес організує головний бухгалтер, який підпорядковується безпосередньо керівнику організації. При формуванні облікової політики головний бухгалтер визначає структуру бухгалтерської служби й рівні підпорядкованості. Головний бухгалтер забезпечує відповідність осуществляе- мых господарських операцій законодавству Російської Федерації, контролю над рухом майна України та зобов’язань організації. Саме тому головний бухгалтер разрабатыва- ет систему первинного обліку. Він визначає, якими первинні- ми документами повинні оформлятися все господарські опера-

ции, здійснювані у цій організації. Требова-

ния головного бухгалтера по документального оформлення хо-

зяйственных операцій та уявленню в бухгалтерію необхо-

димых документів і майже відомостей обов’язкові всім работников

организации. Без підписи головного бухгалтера грошові і рас-

четные документи, фінансові та кредитні обязательства

считаются недійсними і мають приймати до ис-

полнению. Головному бухгалтеру організації забороняється при-

нимать до виконанню й оформленню документи з операциям,

которые суперечать законодавству чи порушують дого-

ворную і фінансовий дисципліну. Про такі документах глав-

ный бухгалтер письмово повідомляє керівнику организации.

Если керівник видає розпорядження ухвалення указанных

документов до врахування, то головний бухгалтер виконує це распо-ряжение. При цьому всю повноту відповідальності за незаконність скоєних операцій несе керівник. Як ми вже говорили, кожна господарська операція повинна оформлятися первинним документом, лише у такому разі вона до бухгалтерського обліку. Первинний до- кумент складається в останній момент скоєння операції або відразу після закінчення. Врахувати операцію це зробити бухгалтер- скую проводку, тобто відбити операцію на рахунках бухгалтер- ского обліку. І ці рахунки беруть із робочого плану счетов, который розробляється головний бухгалтер в облікову політику організації. Регістри бухгалтерського обліку призначені для систематизації та накопичення грошових інформації, котра міститься в прийнятих до врахування первинних документах. Головний бухгалтер решает, по жодній формі на яких носіях (паперових чи машинних) вестиметься бухгалтерський облік у створенні. Порядок документообігу у створенні також визначається головним бухгалтером в облікову політику. Документообіг — це, який проходять документи від часу їх виписки до здачі у комп’ютерний архів. У графіці документообігу визначається коло осіб, відповідальних оформлення документов, указывается порядок, місце та палестинці час проходження документу з часу написання до здачі у комп’ютерний архів. Інвентаризація майна, і зобов’язань організації це перевірка і документальне підтвердження їхніх наявності, гніву й оцінки. Інвентаризація забезпечує достовірність бухгалтерського обліку, і бухгалтерської звітності. Главный

бухгалтер розробляє, а керівник стверджує план про-

ведения інвентаризацій у Міжнародній торговій організації. У плані визначають порядок, форми і продовжити терміни проведення планових і позапланових інвентаризацій. Форми бухгалтерської звітності, як зовнішньої, і внутрішньої, також розробляються головний бухгалтер і затверджуються у наказі по облікової політиці. З іншого боку, головний бухгалтер визначає: — звітний період, протягом якого складається та чи інша форма звіту; - об'єм і терміни уявлення звітності внутрішнім і зовнішніх користувачам; - коло посадових осіб (внутрішніх користувачів), кото- рим видаються певні форми звіту; - найменування і адреси установ (зовнішніх пользовате- лей), яким представляється бухгалтерська звітність; - спосіб подачі звітності (поштою, кур'єром, тілі- комунікаційними каналами зв’язку тощо.); - прізвища працівників бухгалтерії, відповідальних за зі- ставление конкретних форм звітності. На закінчення треба сказати, що, відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік», відповідальність за організацію бух- галтерского обліку, і дотримання природоохоронного законодавства при выполне- нді господарських операцій несуть керівники організацій. Організація може мати у своєму штаті головного бухгалтера і фахівців бухгалтерської служби. Вона може доручити ве- дение бухгалтерського обліку, і складання звітності стороннім підприємствам або фізичним особам, у яких у своїй покладаються та ж відповідальність й самі обов’язки у сфері бухгалтерско- го обліку, що й штатного головного бухгалтера.

1.2. СИСТЕМА НОРМАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО УЧЕТА У ОПТОВОЇ ТОРГОВЛЕ

Ведение бухгалтерського обліку у Міжнародній торговій організації має бути суворо регламентовано, тобто підпорядковане певних правил. Можна сміливо сказати, що є цілий правила, якими ведеться бухгалтерський облік. І відступ від результатів цих правил веде до серйозних помилок у бухгалтерській і податкової звітності, у визначенні фінансових результатів діяльності організації, призводить до зловживань із боку матеріально відповідальних осіб тощо. п. Звід правил бухгалтерського обліку — це система норматив-

ных документів, які залежно від призначення і стату-

са можна розділити за такими уровням:

|1-й рівень |Закон «Про бухгалтерський облік» Цивільний кодекс| | |РФ Інші закони з бухгалтерського обліку Укази | | |Президента Р Ф Постанови Уряди Р Ф | |2-ї рівень |Положення по бухгалтерського обліку (стандарти) | |3-й рівень |Нормативні документи Мінфіну Росії: — накази | | |- методичних рекомендацій (вказівки) — | | |інструкції - коментарі - листи | |4-й рівень |Нормативні документи інших міністерств і | | |відомств | |5-ї рівень |Наказ по облікову політику організації Інші | | |робочі документи організації |

Закон «Про бухгалтерський облік» визначає: — склад суб'єктів господарювання, зобов’язаних вести бухгалтерський облік і представляти фінансову звітність; - правові основи бухгалтерського обліку; - зміст, принципи й організацію бухгалтерського обліку; - порядок упорядкування та уявлення бухгалтерської від- парності. Положення по бухгалтерського обліку (ПБУ) встановлюють порядок обліку, і оцінки певного об'єкта чи совокупнос- ти об'єктів. ПБУ конкретизують закону про бухгалтерський облік. Методичні рекомендації Мінфіну Росії конкретизують статті законів і окремі ПБУ. До таких рекомендаціям ставляться: — Методичні вказівки по інвентаризації майна та фінансових зобов’язань (наказ Мінфіну Росії від 13 ію ня 1995 р. № 49); - Методичні вказівки по бухгалтерського обліку маті риально-производственных запасів (наказ Мінфіну россі! від 28 грудня 2001 р. № 119н).

Важнейшим документом 3-го гатунку є наказ Мин-

фина Росії від 31 жовтня 2000 р. № 94н, яким схвалено План

счетов бухгалтерського обліку фінансово-господарської деятель-

ности громадських організацій і Інструкцію із застосування (далі -

План рахунку також Інструкція). Відповідно до Планом рахунків бух-

галтерский облік майна, зобов’язань та господарських опе-

раций здійснюється способом подвійного запису. Методичні рекомендації інших міністерств та встановлюють галузеві особливості ведення бухгалтерського обліку. Так, Комітетом РФ про торгівлю затверджені: — Методичні рекомендації по бухгалтерського обліку витрат, які включаємо в витрати обігу євро і виробництва, і фі- нансовых результатів на підприємствах торгівлі, і обществен- ного харчування (листа від 20 квітня 1995 р. № 1−550/32−2); - Методичні рекомендації з урахування та оформленню опе- рацій прийому, збереження і відпустки товарів у організаціях тор- говли (листа від 10 липня 1996 р. № 1−794/32−5). Мінсільгоспом Росії затверджені 25 січня 2001 року. Рекомендації ведення бухгалтерського облік і звітність в сільськогосподарських споживчих кооперативах. 1.3. ОБ'ЄКТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО УЧЕТА У ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ ТА ЇХНІ КЛАСИФІКАЦІЯ Предметом бухгалтерського обліку в оптову торгівлю є господарська діяльність торгової організації. Складовими частинами предмета бухгалтерського обліку є об'єкти бухгал- терекського обліку. До них належать: 1) майно (активи організації); 2) обязательства організації (джерела формированияимущества); 3) господарські операції, викликають зміна майна України та джерел формування. Уявімо склад майна організації у вигляді наступній таблицы:

|Активы організації | |Внеоборотные активи (основний |Оборотні активи (оборотний | |капітал) |капітал) | |- кошти |- матеріальні оборотні | | |кошти | |- нематеріальні активи |- кошти | |- вкладення у внеоборотные |- фінансові вкладення | |активи | | | |- кошти на розрахунках |

К основних засобів ставляться кошти праці, термін служби яких перевищує 12 місяців. Це то, можливо холодильне устаткування, контрольно- касові машини, торгові прилавки, ваги. Нематеріальні активи немає фізичної основи, але мають вартісну оцінку дають дохід організації. До них належать, наприклад, виняткові права владельца

на товарний знак, найменування місця походження товаров,

деловая репутація організації. Під вкладеннями у внеоборотные активи розуміють затра- ти організації на об'єкти, що у наступному при- няты до бухгалтерського обліку як основних засобів чи нематеріальних активів. Матеріальні його оборотні кошти — це товари, предназна- ченные на продаж, господарський інвентар (терміном служби менш 12 місяців), тара, упаковка, чекова стрічка й інші рас- ходные матеріали, Витрати продаж на залишок товару, рас- ходи майбутніх періодів. До коштами ставляться готівка до каси торгової організації, грошові документи, грошей розрахунок- ных, валютних і спеціальні рахунки у трилітрові банки, переклади їсти дорогою. Фінансові вкладення — це інвестиції в акції акціонер- ных товариств, статутні (складочные) капітали інших органи- заций, боргові цінних паперів, вклади за договором простого товариства, надані інших організацій позики. Кошти під час розрахунків — це дебіторська заборгованість поку- пателей за продані товари, постачальників товарів по отримано- ным авансам, покупців і постачальників за пред’явленими претензіям, працівників організації з підзвітним сумам, відшкодуванню матеріальних збитків, наданим їм орга- низацией позикам та інших. З наступної таблиці читач може побачити, що отно-

сится до джерел формування майна (активів) органи-зации:

|Источник формування майна (активів) організації | |Власний капітал |Позиковий капітал | |- статутний капітал |- кредити банку | |- викуплені акції (частки) |- позикові кошти | |- додатковий капітал | | |- резервний капітал |- кредиторської заборгованості | |- нерозподілена прибуток |- зобов’язання в | | |розподілу | |- цільове фінансування | |

Власний капітал — це вартість чистих активів. Вона визначається за такою формулою: ЧА = А — ЗК, де ЧА — вартість чистих активів; А — вартість активів організації; ЗК — позиковий капітал. Позиковий капітал — це частина вартості активів организа- ции, сформована з допомогою зобов’язань (позикових коштів) організації над іншими організаціями, фізичними особи- ми, власниками, своїми працівниками. Основні господарські процеси торгової організації - придбання й продаж товару. Ці процеси складаються з багатьох господарських операцій, що з товарним і грошовим оборотом. Крім корінних торгових операцій необхідно виконувати управлінські функції, утримувати, обслуговувати і ремонтувати приміщення, устаткування, інвентар, обеспе- чивать постачання електроенергією, теплом, водою тощо. буд. Ці господарські операції спрямовані обслуговування торгового процесу. Як бачимо, все господарські операції взаимо- пов’язані Шекспір і є об'єктами бухгалтерського учета.

2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У ОПТОВОЇ ТОРГОВЛЕ

2.1. ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ Оптова торгівля — це перепродаж товарів, придбаний- ных лише заради цього. Оптова торгівля може здійснюватися через оптові склади та фінансової бази, оптові ринки, оптові торгові центри. Торгівлю через оптові склади та фінансової бази здійснюють середні і великі торгові організації з більший обсяг товарообігу. Оптовий ринок — це найкраще місце проведення оптових торгових операцій. Перевагу оптовим ринків віддають малі і середовищ ние торгові організації, що спеціалізуються на перепродажу товарів невеликими партіями. Оптові ринки організуються у вигляді юридичної особи, що надає за плату торгове місце над ринком оптовим організаціям. Торговельна організація укладає договір оренди торгового місця з адміністрацією оптового ринку. Договір то, можливо довгостроковим, короткотерміновим чи поденным. Торговельна органи зация отримує торгову секцію, підготовлену для експлуатації і оснащену необхідним устаткуванням. Оптовий ринок надає торгової організації ще й складське приміщення (місце для зберігання товарів). На території оптового ринку функціонують допоміжні служби, які забезпечують підвезення і розвантаження товарів, охорону территории, вывоз сміття, забезпечення весоизмерительными приборами, тепло, енерго і водопостачання, зв’язок. До продажу в оптовому ринку допускаються лише товари, перевірені якості. Оптові ринки мають власну спеціалізовану службу товарних експертиз. Правилами оптового ринку то, можливо передбачена можливість роздрібної торгівлі. Для цього виділяються спеціальні торгові секції й час допуску населення на придбання товарів. Оптовий торговий центр — це поєднання магазину, і складу, що надає покупцю можливість за принципами самообслуговування набувати оптові партії товару. У опто вом торговий центр обладнаний торговельну залу, у якому на стелажах, полицях, вітринах розміщається товар в упакованому вигляді, готовий для оптової продажу, і навіть виставлено зразок цього товару. У оптовому торговий центр можна поєднати оптову торгівлю з роздрібного. Для здійснення роздрібної торгівлі необхідно мати касовий апарат. Організація торгового процесу через оптовий торговий центр найбільше придатний для малих та середніх підприємств, які спеціалізуються з продажу окремих товарних груп у великому асортименті (наприклад, одягу та взуття, будівельних матеріалів, побутових приладів та т. д.).

2.2. ДОГОВОРИ У ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ ЯК ПІДСТАВИ НАДХОДЖЕННЯ ТОВАРОВ

Отношения, виникаючі між продавцем (оптової торгової організацією) і покупцем, оформляються договором. Договором визнається угоду двох або кількох осіб встановити, зміні чи припинення громадян- ских правий і обов’язків (ст. 420 ДК РФ). Відповідно до нормами громадянського права договір вважається ув’язненим, якщо сторонами в необхідної формі досягнуто згоди з усіх істотних умовам договору. До істотним умовам ставляться: — предмет договору; - умови, визначених як суттєві законів та інших правових актах; - умови, визначених у законі чи правових ак- тах як необхідних договорів цього виду; - умови, котрі за заяві однієї зі сторін повинні бути включені у договір. Договір вважається укладеної час чи- цом, який надіслав оферту (пропозицію укласти договір), її акцепту (прийняття пропозиції) інший стороной.

Договор то, можливо полягає у будь-якій формі, передбаченої скоєння угод, якщо законом не встановлено певна форма для договорів цього виду. Якщо боку домовилися укласти договір у певному формі, хоча законом і передбачена дана форма як обов’язкова, договір вважається ув’язненим після надання йому домовленої форми. Угоди між юридичних осіб мають вершитися в письмовій формах (ст. 161 ДК РФ). Договір в письмовій формах то, можливо укладено шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, а так- самим шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграф- іншої, телетайпной, телефонної, електронної й інший зв’язку, поз- воляющей напевно встановити, що він виходить від боку за договором. Недотримання простий письмовій форми угоди позбавляє боку права (у разі виникнення спору з-поміж них) ссы- латься на підтвердження угоди та її умов на свидетельские показання, але з позбавляє їхніх прав приводити письмові і дру- гие докази (ст. 162 ДК РФ). Договірні відносини вважаються встановленими, якщо боку обмінялися будь-якими документами, які однозначно визначають предмет договору ЄС і його суттєві умови. На- приклад, оптова торгова організація відвантажила товар покупа- телю по усній домовленості і спрямувала з товаром сопро- водительные документи (товарну накладну, рахунок-фактуру і лічба на оплату). Ці документи містять суттєві усло- вія договору: найменування товару, його кількість, ціну товару і загальну суму угоди. Напрям супровідних документів є офертою зі боку торгової організації. Покупець, отримавши товар, оприбуткував його й виконав оплати. Цим він поєднує акцептував оферту (прийняв пропозицію продавши- ца щодо постачання товару за цінами й у кількості, зазначеній у супровідних документах). Відсутність договору не звільняє боку від фінансових зобов’язань. Тож якщо поставлений товар був оприбутковано покупцем і використаний у подальшому для перепродажу, в виробничих чи інших цілях, то докази про відсутність договору не приймаються під час розгляду суперечок між сто- ронами. В тому випадку покупець зобов’язаний оплатити поставлений- ный і спожитий їм товар.

2.2.1. ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ За договором купівлі-продажу (ст. 454 ДК РФ) один бік (продавець) зобов’язується передати річ (товар) у власність боці (покупцю), а покупець зобов’язується прийняти цей товар і сплатити для неї певну гроші (ціну). Договір то, можливо укладено на купівлю-продаж: — товару, що є в наявності в продавця на даний момент підписання договору; - товару, який придбаний продавцем у майбутньому. Умови договору купівлі-продажу товару вважаються согла- сованными, якщо договір дозволяє визначити найменування і кількість товару. За договором купівлі-продажу продавець зобов’язаний: — передати покупцю товар, передбачений договором; - передати покупцю документи товару (технічний паспорт, сертифікат якості, інструкцію по експлуатації тощо. п.), передбачені Законом, правовими актами, дого- злодієм. Термін виконання договору продавцем встановлюється в са- мом договорі. Якщо такий термін не установлен, то зобов’язання за договором має бути виконане розумний термін. Покупець зобов’язаний оплатити товар безпосередньо до чи після передачі товару продавцем. 2.2.2. ДОГОВІР ПОСТАВКИ

Визначення договору поставки дано у статті 506 ДК РФ: «За договором поставки поставщик-продавец, здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати в обумовлений термін чи строки вироблені чи закуповувані їм товари покупцю від використання в підприємець- ской діяльності чи інших цілях, які пов’язані з особистим, сімейним, домашнім й іншим подібним використанням». Як бачимо, договір поставки застосовується під час продажу товарів від використання їх як проміжного по- требления, саме: — для подальшої переробки. Наприклад: — м’ясокомбінат закуповує м’ясо виготовлення ковбасних изделий;

— до виконання робіт (ремонтно-будівельна организа-

ция закуповує фарбу, щоб ремонтувати помещений,

квартир тощо. буд.); - з метою послуг (перукарня закуповує лак для укладання волосся); - для подальшої перепродажу (оптова організація заку- пает товар на продаж юридичних особах і індивідуальним підприємцям, роздрібний магазин закуповує товар для про- дажи населенню). За договором поставки поставляють: а) продукцію власного виробництва; б) товари, придбані для перепродажу. Отже, оптова торгова організація укладає такі види договорів поставки: — з виробниками своєї продукції придбання цієї про- дукции для подальшої перепродажу; - коїться з іншими оптовими, снабженческо-сбытовыми, заготови- тельными організаціями для закупівлі товару для піду- щей перепродажу; - коїться з іншими оптовими, снабженческо-сбытовыми, заготови- тельными організаціями про поставки своїх товарів, приобрета- емых цієї мети; - з організаціями роздрібній торговій мережі про поставки товарів; - з організаціями комунального харчування, соціальної сфе- ры, бюджетними установами (дитячими дошкільними, освітніми, медичними тощо. буд.) про поставки товарів продовольчого і непродовольчого призначення. Договір поставки може передбачати поставку товарів протягом усього дії договору окремі партії. Якщо за цьому терміни поставки окремих партій (періоди по- ставки) не визначено договором, відповідно до статті 508 Цивільного кодексу РФ, товари повинні поставлятися рівномірними партіями помісячно. У договорі поставки може бути передбачений графік по- ставки товарів (декадний, добовий, вартовий і т. п.). Дострокова постачання товару може проводитися тільки з дозволу покупателя.

2.2.3. ДОГОВІР МІНИ За договором міни кожна зі сторін зобов’язується передати у власність з іншого боку один товар за інший (ст. 567 ДК РФ). До договору міни застосовуються правила про купле-продаже, изложенные у розділі 30 ДК РФ, якщо не суперечить суті міни правовою основам міни, певним главою 31 Цивільного кодексу РФ. За договором міни кожна зі сторін визнається продавцем товару і покупцем товару. У цьому кожна сторона як продавець зобов’язується передати один товар і як покупця прийняти у обмін інший товар. Товари, підлягають обміну, передбачаються рівноцінними, якщо договором міни не передбачено інше. Витрати передачу і прийомку товару здійснюються у разі тойстороной, яку покладено відповідні обязанности. Если за договором міни обмінювані товари признаютсянеравноценными, то сторона, яка передає товар по болеенизкой ціні, повинна оплатити різницю у цінах безпосередньо до або ж після передачі товару. Договором міни може бути передбачений інший термін оплати різниці в ціні. За договором міни право власності на набуття товар переходить до сторін по тому, як вони виконали свої обов’язки в ролі продавців, тобто обов’язки про передачу товару. Проте договором може бути передбачений інший порядок переходу права власності. Слід зазначити що товарообмінні (бартерні) операції позначаються на бухгалтерський облік як три господарські операції: 1) отримання товару від учасника договору міни — в зави- симости та умовами договору моменті переходу права собст- венности: ДЕБЕТ 002 «Товарно матеріальних цінностей усталені відповідальне зберігання» чи: ДЕБЕТ 41 «Товари» КРЕДИТ 60 «Розрахунки з постачальниками і подрядчиками»;

2) відвантаження товару учаснику договору міни — залежно та умовами договору моменті переходу права власності: ДЕБЕТ 45 «Товари відвантажені» КРЕДИТ 41 чи; ДЕБЕТ 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» КРЕДИТ 90 «Продажи»,

ДЕБЕТ 90 КРЕДИТ 41; 3) залік взаємних вимог щодо договору мены:

ДЕБЕТ 60 КРЕДИТ 62, а) при неравноценном обміні додатково: ДЕБЕТ 51 КРЕДИТ 60,62 або ДЕБЕТ 60, 62 КРЕДИТ 51 «Розрахункові рахунки».

Момент переходу права власності може визначатися: — відповідно до статтею 570 ДК РФ — право собственнос- ти на обмінювані товари переходить до учасників після виконання ними зобов’язань за договором міни; - відповідно до договором.

пример Торговельна організація «Апіс» уклала договір міни з репетування- ганизацией «Барс». Обмін є рівноцінним. Право соб- ственности товару переходить до сторін договору після виконання ними зобов’язань за договором. «Апіс» відвантажив товар на 120 000 крб. (у цьому числі ПДВ 20 000 крб.) і коли одержав товар ту суму — 120 000 крб. з урахуванням ПДВ 20%. Покупна (облікова) вартість відвантаженого товару становить 90 000 крб. У обліку «Апіс» зроблено такі проводки. Ситуація 1 Товар відвантажується після отримання товару від другої боку: ДЕБЕТ 002 — 120 000 крб. — надійшов товар від «Барса»;

ДЕБЕТ 62−1 КРЕДИТ 90−1 — 120 000 крб. — відвантажено товар «Барсу»;

ДЕБЕТ 90−2 ПДВ КРЕДИТ 41−1 — 90 000 крб. — списана вартість відвантаженого товару в покупних ценах

ДЕБЕТ 90−3 КРЕДИТ 68−3 — 20 000 крб. — нарахований ПДВ на вартість відвантаженого товара;

КРЕДИТ 002 — 120 000 крб. — отриманий обмін товар списаний із забалансового обліку у зв’язку з переходом права власності до «Апису»;

ДЕБЕТ 41−1 КРЕДИТ 60−1 — 100 000 крб. — що поступив від «Барса» товар враховано в балансе;

ДЕБЕТ 19−3 КРЕДИТ 60−1 — 20 000 крб. — відбито ПДВ, пред’явлений «Барсом»;

ДЕБЕТ 60−1 КРЕДИТ 62−1 — 120 000 крб. — зроблено залік взаємних вимог щодо договору міни. Ситуація 2 Товар відвантажується до отримання товару від другої боку: ДЕБЕТ 45 КРЕДИТ 41−1 — 90 000 крб. — відвантажено товар «Барсу»;

ДЕБЕТ 41−1 КРЕДИТ 60−1 -100 000 крб. — у балансі «Апіс» відбито надходження товару від організації «Барс»;

ДЕБЕТ 19−3 КРЕДИТ 60−1 — 20 000 крб. — ПДВ, пред’явлений «Барсом»;

ДЕБЕТ 62−1 КРЕДИТ 90−1 — 120 000 крб. — відбито прибуток від продажу товару за договором ме- ны після отримання товару від «Барса»;

ДЕБЕТ 90−2 КРЕДИТ 45 — 90 000 крб. — списана вартість (в покупних цінах) відвантаженого товара;

ДЕБЕТ 90−3 КРЕДИТ 68−3 — 20 000 крб. — нарахований ПДВ з вартості переданого за договором міни товара;

ДЕБЕТ 60−1 КРЕДИТ 62−1 — 120 000 крб. — залік взаємних вимог щодо договору мены.

Положениями по бухгалтерського обліку передбачено осо-

бый порядок визначення виручки від продажу товарів по дого-

вору міни та засобами визначення фактичної собівартості отримано- ных за договором міни товарно-матеріальних ценностей.

Согласно пункту 6.3 ПБУ 9/99 «Доходи організації», прибуток від передачі товарів за договором міни відбивається у учетеисходя з вартості отриманого майна. У цьому вартість отриманого майна визначається за цінами, якими організація зазвичай набуває таке чи аналогичное

имущество.

пример Організація «Продторг» обміняла 100 мішків борошна по 50 кг у кожному на 60 мішків цукру по 50 кг у кожному. Облікова ціна борошна (ціна, через яку борошно оприходована у балансі «Продторга») становить 8 крб. за 1 кг. Обмін є рівноцінним. «Продторг» відвантажив борошно після отримання цукру. За за останній місяць «Продторг» набував цукор у постав- щиков за ціною 15 крб. за 1 кг. Отже, вартість отриманої по обміну партії цукру «за цінами» становить 45 000 крб. (60 мішків x 50 кг x 15 крб.). Відвантаження борошна «Продторгом» слід відбити проводками: ДЕБЕТ 62−1 КРЕДИТ 90−1 — 49 500 крб. (45 000 крб. + 10% ПДВ) — відбито прибуток від продажу муки;

ДЕБЕТ 90−2 КРЕДИТ 41−1 — 40 000 крб. (100 мішків x 50 кг x 8 крб.) — списана вартість отгру- женной борошна в дисконтних ценах;

ДЕБЕТ 90−3 КРЕДИТ 68−3 — 4500 крб. (45 000 крб. x 10%) — нарахований ПДВ з вартості переданого по договору міни товару. Якщо вартість отриманого внаслідок обміну товару визначити неможливо (наприклад, організація вперше підлозі- сподівається такий товар), то виручку від продажу треба визначати виходячи з ціни, по якою зазвичай реалізується передане за договором міни имущество.

пример Організація «Врожай» обміняла 100 мішків борошна (по 50 кг у кожному) на килимові вироби. Обмін визнається договором рівноцінним. Облікова ціна борошна (ціна, через яку борошно оприходована у балансі «Врожаю») становить 8 крб. за 1 кг. «Врожай» відвантажив борошно після отримання килимових изделий.

«Урожай» будь-коли закуповував килимових виробів ранее,

поэтому визначення розміру виручки від продажу «Урожай»

должен визначити вартість переданої за договором муки

в звичайних для «Врожаю» цінах реалізації. Припустимо, що протягом останнього місяці «Врожай» продавав борошно по 11 крб. за 1 кг (в тому числі ПДВ). Отже, вартість переданої партії борошна становитиме 55 000 крб. (11 крб. x 100 мішків x 50 кг), зокрема ПДВ 5000 крб. (55 000 крб. x 10: 110). У обліку «Врожаю» передачу товару за договором міни слід відбити проводками:

ДЕБЕТ 62−1 КРЕДИТ 90−1 — 55 000 крб. — відбито прибуток від продажу муки;

ДЕБЕТ 90−2 КРЕДИТ 41−1 — 40 000 крб. (100 мішків x 50 кг x 8 крб.) — списана вартість від- вантаженої борошна в дисконтних ценах;

ДЕБЕТ 90−3 КРЕДИТ 68−3 — 5000 крб. — нарахований ПДВ з вартості переданого за договором міни товара.

Согласно пункту 10 ПБУ 5/01 «Облік материально-производ-

твенных запасів", фактична собівартість товарів, отриманих за договором міни, дорівнює вартості товарів, переданих за договором міни. У цьому зазначена вартість визначається з цен, по що у порівняльних обсто-

ятельствах зазвичай організація визначає вартість аналогич-

ных товаров.

пример Повернімося до місцевих умов прикладу про обмін борошна цукор і визначимо, яку ціну «Продторг» повинен оприходо- вать цукор. Протягом останнього місяці «Продторг» продавав борошно по 10 крб. за 1 кг (не враховуючи ПДВ). Вартість переданої партії борошна «зі звичайних цінами» становитиме: 10 крб. x 100 мішків x 50 кг == 50 000 руб.

Отже, «Продторг» повинен оприбуткувати партію са- хара за вартістю 50 000 крб. і зробити на обліку запись:

ДЕБЕТ 41−1 КРЕДИТ 60−1 — 50 000 крб. — оприходована партія сахара.

Поставщик цукру на товарної накладної і счете-фактуре

на цукор зазначив вартість партії цукру 49 500 крб., зокрема ПДВ — 4500 крб. Саме цей суму «Продторг» зможе прийняти до податковому відрахуванню при обчисленні ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету. Суму ПДВ, яку постачальник цукру пред’явив в счете-фактуре, слід відбити проводкой:

ДЕБЕТ 19−3 КРЕДИТ 60−1 -4500 руб.

Залік взаємних вимог відбивається проводкой:

ДЕБЕТ 60−1 КРЕДИТ 62−1 -49 500 руб. Різниця між вартістю (з урахуванням ПДВ) отриманого това- ра та вартістю (з урахуванням ПДВ) переданого товару належить на позареалізаційні доходы:

ДЕБЕТ 60−1 КРЕДИТ 91−1 — 5000 крб. С50 000 + 4500 — 49 500. Зверніть увагу: якщо вартість переданого товару вище вартості отриманого товару, то зазначена різниця належить на позареалізаційні расходы.

Если організація неспроможна визначити ціну передаваемого

товара (наприклад, раніше організація не продавала той самий или

аналогичный товар), то вартість отриманого за договором ме-

ны товару слід вести звичайною купівельною ціною анало-

гичного товара.

пример Змінимо умови прикладу про обмін борошна на килимові з- делия і припустимо, що «Врожай» що раніше не прода- вал борошно. А звичайна покупна ціна партії килимових виробів для"Урожая" становить 60 000 крб. не враховуючи ПДВ. Таким образом, ковровые вироби будуть оприбутковано за вартістю 60 000 руб. ;

ДЕБЕТ 41−1 КРЕДИТ 60−1 -60 000 руб. Постачальник килимів в счете-фактуре зазначив вартість переду- ваемого товару у вигляді 49 500 крб., зокрема ПДВ 8250 крб. Тому «Врожай» відіб'є ПДВ, пред’явлений постачальником, такий проводкой:

ДЕБЕТ 19−3 КРЕДИТ 60−1 -8250 руб. Гроші від продажу борошна «Врожай» має визначити за вартістю отриманих килимових виробів, яким він обыч та їх набуває. Ця вартість становить 60 000 крб. У обліку «Врожаю» зроблено записи:

ДЕБЕТ 62−1 КРЕДИТ 90−1 — 66 000 крб. (60 000 крб. + 10% ПДВ) — відбито прибуток від продажу муки;

ДЕБЕТ 90−2 КРЕДИТ 41−1 — 40 000 крб. — списана вартість борошна в дисконтних ценах;

ДЕБЕТ 90−3 КРЕДИТ 68−3 — 6000 крб. — нарахований ПДВ з вартості переданої борошна, певної з звичайних покупних цін партії килимових изделий;

ДЕБЕТ 60−1 КРЕДИТ 62−1 — 66 000 крб. — відбито залік взаємних вимог щодо договору мены;

ДЕБЕТ 60−1 КРЕДИТ 91−1 — 2250 крб. (60 000 + 8250 — 66 000) — відбито відмінність між вартістю (з урахуванням ПДВ) надходження товару і продажною вартістю (з урахуванням ПДВ) переданого товара.

В пункті 17 Методичних вказівок по бухгалтерського уче-

ту матеріально-виробничих запасів уточнено, що при

неравноценном обміні різниця у вартості обмінюваних това-

ров значиться у боку, яка передала товар більшої стоимости,

по дебету рахунки розрахунків. Новоутворена заборгованість пога-

шается гаразд, встановленому договором.

пример Торговельна організація «Рив'єра» за договором міни отримала товари від постачальника. Вартість отриманих товарів становить 180 000 крб., зокрема ПДВ 30 000 крб. У обмін отримані товари «Рив'єра» відвантажила товари у сумі 150 000 крб., зокрема ПДВ 25 000 крб. Закупівельна вартість (вартість дисконтних цінах) відвантаженого товару становить 100 000 крб. Згідно з умовами договору міни «Рив'єра» повинна доплатити постачальнику 30 000 крб. У обліку «Рив'єри» зроблено проводки: ДЕБЕТ 002 — 180 000 крб. — отримано товар від постачальника (учасника за договором мены);

ДЕБЕТ 62−1 КРЕДИТ 90−1 — 150 000 руб. — відбито прибуток від продажу переданого за договором міни товара;

ДЕБЕТ 90−2 КРЕДИТ 41−1 — 100 000 крб. — списана балансову вартість (вартість дисконтних цінах) переданого товара;

ДЕБЕТ 90−3 КРЕДИТ 68−3 — 25 000 крб. — нарахований ПДВ з вартості переданого товара;

КРЕДИТ 002 — 180 000 крб. — списаний із забалансового обліку отриманий товар у зв’язку з переходом права власності цей товар до «Ривьере»;

ДЕБЕТ 41−1 КРЕДИТ 60−1 — 750 000 крб. — оприбутковано отриманий за договором міни товар у цінах поставщика;

ДЕБЕТ 19−3 КРЕДИТ 60−1 — 30 000 крб. — нарахований ПДВ, пред’явлений постачальником товара;

ДЕБЕТ 60−1 КРЕДИТ 62−1 — 150 000 крб. — відбито залік взаємних требований;

ДЕБЕТ 60−1 КРЕДИТ 51 — 30 000 руб. — «Рив'єра» оплатила постачальнику (іншому учасникові до- говору) різницю вартості обмінюваних товаров.

2.2.4. ВЗАЄМОЗАЛІКИ Залік зустрічних однорідних вимог є один із засобів припинення зобов’язань та регулює глава 26 ДК РФ. Однорідними є вимоги, які якісно можна порівняти і може бути було зведено до одному еквівалентом. За статтею 410 ДК РФ, взаємозалік — це спосіб повно- го чи часткового припинення зобов’язання заліком зустрічей- ного однорідної вимоги, термін якого настав, або термін якого зазначений, або визначено моментом востребования.

При проведенні взаємозаліку мають бути дотримані сле-

дующие обов’язкові умови: — наявність зустрічних заборгованостей, визнаних і ос- париваемых сторонами; - однорідність зустрічних вимог; - факт наступу терміну погашення зобов’язань. Під час проведення двостороннього взаємозаліку між двома організаціями погашаються зобов’язання в двом самостоя- тельным договорами, які можна укладено як одне- тимчасово, і у час. Ціна цих договорів, терміни й умови оплати можуть бути різними. Кожен із учасників заліку за одним договором виступає кредитором, а, по іншому -должником.

пример 000 «Красоптторг» 20 червня 2003 р. уклало договір з- ставки № 98 із харківським ЗАТ «Пивзавод». Згідно з договором, «Красоптторг» має поставити 1500 кг цукру за ціною 16,50 крб. (з урахуванням ПДВ). ЗАТ «Пивзавод» в умовах договору має оплатити поставлений товар протягом трьох днів із моменту поставки. Облікова ціна на цукор становить 12 крб. 24 червня 2003 р. 000 «Красоптторг» відвантажило товар «Пив- заводу». У обліку «Красоптторга» записано: ДЕБЕТ 62−1 КРЕДИТ 90−1 — 24 750 крб. (16,50 крб. x 1500 кг) — відбито прибуток від продажу сахара;

ДЕБЕТ 90−2 КРЕДИТ 41−1 — 18 500 крб. — відбито собівартість відвантаженого цукру (вартість цукру на дисконтних ценах);

ДЕБЕТ 90−3 КРЕДИТ 68−3 — 2250 руб. (24 750 руб. x 10: 110) — нарахований ПДВ з вартості відвантаженого цукру. ЗАТ «Пивзавод» регулярно поставляє пиво і безалкоголь- ные напої 000 «Красоптторг» за договором про тривалих мо- зяйственных зв’язках № 16 від 10 січня 2003 р. За станом на 27 червня 2003 р. заборгованість 000 «Красоптторг» за підлозі ченную від «Пивзаводу» продукцію становила 20 000 крб. Тому «Пивзавод» запропонував зробити залік взаємних заборгованостей у сумі 20 000 крб., а решту суми боргу «Пивзавод» перерахував на розрахунковий рахунок «Красоптторга». 27 червня склали таке соглашение: (см. додаток 1.)

З зазначеної угоди в обліку «Красоптторга» зроблено запись:

ДЕБЕТ 60−1 КРЕДИТ 62−1 — 20 000 руб.

Поступление коштів від «Пивзаводу» відбито проводкой:

ДЕБЕТ 51 КРЕДИТ 62−1 4750 крб. (24 750 — 20 000) — надійшли на розрахунковий рахунок кошти от"Пивзавода".

Участников домовленості про взаємозалік то, можливо более

двух. Такий взаємозалік називається багатостороннім. Він проходив, коли в 3 або більш організацій виникають зустрічні взаємні заборгованості друг перед іншому. Під час проведення багатостороннього взаємозаліку його учасники погашають ці взаємні задолженности.

Взаимоотношения трьох організацій («Аліна», «Берта» і «Вікторія») уявімо як таблиці: |Организация|Операция |Сума, |До того ж: | | | |крб., коп. | | | | | |ПДВ |собівартість | | | | | |відвантаженого | | | | | |товару | |"Аліна" |Відвантажила товар «Берті» |120 000 |20 000 |80 000 | | |Отримала товар від |60 000 |10 000 |* | | |"Вікторії" | | | | |"Берта" |Відвантажила товар «Вікторії» |84 000 |14 000 |60 000 | | |Отримала товар від «Аліни» |120 000 |20 000 |* | |"Вікторія" |Відвантажила товар «Аліні» |60 000 |10 000 |40 000 | | |Отримала товар від «Берти» |84 000 |14 000 |* |

У бухгалтерських балансах організацій, після проведення операцій із відвантаженні й отримання товару утворилися такі дебіторські і кредиторські заборгованості: |Баланс |Дебет |Кредит | |організації:| | | | |дебітор |сума, крб. |кредитор |сума, крб. | |"Аліна" |"Берта" |120 000 |"Вікторія" |60 000 | |"Берта" |"Вікторія" |84 000 |"Аліна" |120 000 | |"Вікторія" |"Аліна" |60 000 |"Берта" |84 000 |

Организации «Аліна», «Берта» і «Вікторія» склали таке угоду про заліку зустрічних однорідних вимог: (див. додаток 2.)

Теперь подивимося, як зазначені операції отраженыв балансах організацій: «Алина»

ДЕБЕТ 62−1 КРЕДИТ 90−1 120 000 крб. — прибуток від продажу товару (відвантажено товар «Берті»); ДЕБЕТ 90−2 КРЕДИТ 41−1 — 80 000 руб. — списана собівартість відвантаженого товара;

ДЕБЕТ 90−3 КРЕДИТ 68−3 — 20 000 крб. — нарахований ПДВ із продажною вартості відвантаженого товара;

ДЕБЕТ 41−1 КРЕДИТ 60−1 «Вікторія» — 50 000 крб. — отримано товар від «Виктории»;

ДЕБЕТ 19−3 КРЕДИТ 60−1 «Вікторія» — 10 000 руб. — ПДВ, пред’явлений «Викторией»;

ДЕБЕТ 60−1 «Вікторія» КРЕДИТ 62−1 «Берта» — 60 000 крб. — виходячи з угоди проведено взаимозачет;

ДЕБЕТ 51 КРЕДИТ 62−1 «Берта» — 60 000 крб. (120 000 — 60 000) — «Берта» перерахувала залишок заборгованості після проведення взаимозачета;

«Берта» ДЕБЕТ 62−1 «Вікторія» КРЕДИТ 90−1 — 84 000 крб. — прибуток від продажу товару (відвантажено товар «Виктории»);

ДЕБЕТ 90−2 КРЕДИТ 41−1 — 60 000 крб. — списана собівартість відвантаженого товара;

ДЕБЕТ 90−3 КРЕДИТ 68−3 — 14 000 крб. — нарахований ПДВ із продажною вартості відвантаженого товара;

ДЕБЕТ 41−1 КРЕДИТ 60−1 «Аліна» — 100 000 руб. — отримано товар від «Алины»;

ДЕБЕТ 19−3 КРЕДИТ 60−1 «Аліна» — 20 000 крб. — ПДВ, пред’явлений «Алиной»;

ДЕБЕТ 60−1 «Аліна» КРЕДИТ 62−1 «Вікторія» — 60 000 крб. — виходячи з угоди проведено взаимозачет;

ДЕБЕТ 51 КРЕДИТ 62−1 «Вікторія» — 24 000 крб. (84 000 — 60 000) — «Вікторія» перерахувала залишок заборгованості після проведення взаимозачета;

ДЕБЕТ 60−1 «Аліна» КРЕДИТ 51 — 60 000 крб. (120 000 — 60 000) — «Берта» перерахувала залишок заборгованості перед «Аліною» після проведення взаємозаліку; «Вікторія» ДЕБЕТ 62−1 «Аліна» КРЕДИТ 90−1 — 60 000 крб. — прибуток від продажу товару (відвантажено товар «Алине»);

ДЕБЕТ 90−2 КРЕДИТ 41−1 — 40 000 крб. — списана собівартість відвантаженого товара;

ДЕБЕТ 90−3 КРЕДИТ 68−3 — 10 000 крб. — нарахований ПДВ із продажною вартості відвантаженого товара;

ДЕБЕТ 41−1 КРЕДИТ 60−1 «Берта» — 84 000 крб. — отримано товар від «Берты»;

ДЕБЕТ 19−3 КРЕДИТ 60−1 «Берта» — 14 000 руб. — ПДВ, пред’явлений «Бертой»;

ДЕБЕТ 60−1 «Берта» КРЕДИТ 62−1 «Аліна» — 60 000 крб. — виходячи з угоди проведено взаимозачет;

ДЕБЕТ 60−1 «Берта» КРЕДИТ 51 — 24 000 крб. (84 000 — 60 000) — «Вікторія» перерахувала залишок заборгованості перед «Бертою» після проведення взаимозачета.

2.3. ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ ПО ПРОДАЖАМ ТОВАРОВ

У бухгалтерських і місцевих податкових нормативні акти употреб-

ляются поняття «продаж товарів» і «реалізація товаров».

Это різні назви однієї й тієї ж господарського явления,

поэтому правомірно застосування і ще, чи іншого словосочета-

ния. Термін «продаж» широко став з введени-

ем 2001 року нового Плану рахунків. Колишній рахунок 46 «Реализа

ция" замінений рахунком 90 «Продажі». А суть самої хозяйствен-

ной операції (продаж або реалізація) не змінилася. Бухгалтерський облік реалізації товарів у оптову торгівлю ведеться на сопоставляющем операционно-результатном рахунку 90 «Продажі». За статтею 39 таки Податкового кодексу РФ, реалізацією товару визнається передавати право власності нею поку- пателю. Торгові організації відвантажують товар згідно з укладених договорів. У бухгалтерському учете

(реализации) товарів у оптову торгівлю керуються сле-

дующими поняттями, встановленими Цивільним кодексом: — час виконання обов’язки продавця передати товар (ст. 458, 224 ДК РФ); - момент переходу ризику випадкової загибелі товару (ст. 459 ДК РФ); - мить виникнення (переходу) права власності (ст. 223 ДК РФ). Статтею 458 ДК РФ встановлено, що й інше не предусмот- рено договором купівлі-продажу, обов’язок продавця передати товар покупцю вважається виконаної в останній момент: — вручення товару покупцю чи зазначеному їм особі, єс- чи договором передбачена обов’язок продавця з доставки товару; - надання товару у розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцю чи зазначеному чи їм- цв на місці перебування товару. Моментом переходу ризику випадкової загибелі і випадкового ушкодження товару до покупця є момент, як у зі- ответствии до закону чи договором продавець вважається испол- нившим свій обов’язок про передачу товару покупцю. Моментом виникнення права власності у покупате- ля є момент передачі товару, якщо інше не предус- мотрено законом чи договором. Договором купівлі-продажу може бути передбачене, що моментом переходу права власності товару є мо- мент оплати покупцем. Така ситуація регулюється статтею 491 ДК РФ: право власності на переданий покупа- телю товар зберігається за продавцем, а покупець неспроможна продати цей товар чи розпорядитися їм інакше. Ми вже казали про те, що така товар досі оплати відбивається у покупця на забалансовом рахунку 002 «Товарно-материаль- ные цінності, усталені відповідальне збереження». І тільки після оплати товару покупець відбиває його у балансовому обліку на рахунку 41 «Товари». За статтею 501 ДК РФ, у договорі можна передбачити умова, щодо переходу права власності товару покупець є наймачем (орендарем) переданого йому товару. Це договір найму- продажу. У цьому, якщо інше не передбачено договором, покупець стає власником товару з оплати. Бухгалтер повинен пам’ятати, що з будь-якій формі договору бухгалтерському обліку реалізація товару відбивається у момент переходу права власності на товар від продавця покупцю. Дещо по-іншому ситуація з податковим урахуванням. Тут виникає поняття «момент відображення реалізації товарів для оподаткування». Відповідно до податкового законодавства, віз- можна літочислення податків, що з реалізацією товару, як у дату відвантаження товару, і на час їх оплати. Для податкового обліку дата відвантаження збігаються з датою переходу права власності товару. Організація самостійно вибирає метод визначення виручки від: «за відвантаженням» (метод нарахування) чи «за оплатою» (касовий метод). Цей вибір фіксується у податковому політиці організації. Від обраного методу залежить нарахування податків, як-от податку додану вартість, податку користувачів автодоріг, деякі місцеві податки. Розглянемо, як позначаються на бухгалтерський облік опто- виття організації операцій із продажу (реалізації) товарів. Ситуація 1. Право власності товару переходить по- купателю в останній момент відвантаження товару. За статтею 486 ДК РФ, покупець зобов’язаний оплатити то- вар безпосередньо до або ж після передачі продавцем товару, якщо інше не передбачено договором. Можливі такі способи оплати товару покупцем: — попередня оплата; - наступна оплата. Натомість, наступна оплата то, можливо произве- дена: — одноразово; - з допомогою товарного кредиту; - у розстрочку. Розглянемо схеми бухгалтерських проводок, привношу- щих продаж (реалізацію) товару в різних засобах рас- подружжя за товар. 1.1. Продаж товару із наступною оплатою Договором купівлі-продажу то, можливо передбачена оплата товару після отримання покупцем. Покупець зобов’язаний зробити оплату товару вчасно, передбачений до- говором.

|Дата |Зміст операції |Проведення | |проводки| | | | | |Дебет |Кредит | |Дата |Відбито прибуток від продажу товару |62−1 |90−1 | |відвантаження| | | | |товару | | | | | |Списана собівартість відвантаженого товару |90−2 |41−1 | | |Нарахований ПДВ із реалізації товару при |90−3 |68−3 | | |визначенні виручки від «по |90−3 |76−5 | | |відвантаженні» чи: Враховано ПДВ із реалізації | | | | |товару щодо виручки від | | | | |реалізації «за оплатою» | | | |Дата |Вступила оплата за товар від покупця |51 |62−1 | |оплати | | | | |товару | | | | | |Нарахований ПДВ із реалізації товару при |76−5 |68−3 | | |визначенні виручки від «по | | | | |оплаті» | | |

1.2. Попередня оплата товара

Якщо договором купівлі-продажу передбачена обязанностьпокупателя оплатити товар в цілому або частково до передачі продавцем товару, то покупець повинен зробити оплату вчасно, передбачений договором.

|Дата |Зміст операції |Проведення | |проводки | | | | | |Дебет |Кредит | |Дата оплаты|Поступила передоплата за товар від |51 |62−3 | |товару |покупця | | | | |Нарахований ПДВ із авансів, отриманих під |62−3 |68−3 | | |поставку товару | | | |Дата |Відбито прибуток від продажу товару |62−1 |90−1 | |відвантаження | | | | |товару | | | | | |Списана собівартість відвантаженого |90−2 |41−1 | | |товару | | | | |Нарахований ПДВ із реалізації товару |90−3 |68−3 | | |Відновлена сума ПДВ із авансів |68−3 |62−3 | | |отриманих | | | | |Зарахована отримана передоплата |62−3 |62−1 |

1.3. Оплата товару на виплату Схема проводок буде такою, як й у ситуації із наступною оплатою товару (п. 1. 1). Деякі відмінності будуть у датах проводок в організацію, визначальною виручку від для обчислення ПДВ «за оплатою». Подивимося це примере.

пример 000 «Красоптторг» визначає виручку від това- рів для обчислення ПДВ «за оплатою». 22 квітня «Красоптторг» відвантажив товар ЗАТ «Торговельний Дім» у сумі 120 000 крб., зокрема ПДВ (20%) — 20 000 крб. Облікова вартість (собівартість) відвантаженого товару становила 82 000 крб. Договором передбачена розстрочка платежу в відповідності зі наступним графіком: — 6 травня — 48 000 крб. — 20 травня — 24 000 крб. — 10 червня — 48 000 крб. «Торговельний Дім» виконав свої зобов’язання в оплаті това ра згідно з договором. Бухгалтер «Красоптторга» зробив такі проводки: 22 квітня ДЕБЕТ 62−1 КРЕДИТ 90−1 — 120 000 руб. — відвантажено товар;

ДЕБЕТ 90−2 КРЕДИТ 41−1 — 82 000 крб. — списана собівартість відвантаженого товару (списаний відвантажене товар за обліковими ценам);

ДЕБЕТ 90−3 КРЕДИТ 76−5 — 20 000 крб. — враховано ПДВ із реалізації товару; 6 травня ДЕБЕТ 51 КРЕДИТ 62−1 — 48 000 крб. — надійшла оплата від покупателя;

ДЕБЕТ 76−5 КРЕДИТ 68−3 — 8000 крб. (48 000×20: 120) — до сплати до бюджету нарахований ПДВ із що надійшла сплати реалізований товар;

20 травня ДЕБЕТ 51 КРЕДИТ 62−1 — 20 000 крб. — надійшла оплата від покупателя;

ДЕБЕТ 76−5 КРЕДИТ 68−3 — 4000 крб. (24 000×20: 120) — до сплати до бюджету нарахований ПДВ з що надійшла сплати реалізований товар; 10 червня ДЕБЕТ 51 КРЕДИТ 62−1 — 48 000 крб. — надійшла оплата від покупателя;

ДЕБЕТ 76−5 КРЕДИТ 68−3 — 8000 крб. (48 000×20: 120)-к сплаті до бюджету нарахований ПДВ із що надійшла сплати реалізований товар.

2.4. ІМПОРТ ТОВАРОВ

2.4.1. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ КОНТРАКТ Визначимо основні відмінності зовнішньоекономічного контракту (договору) від інших договорів: — під час укладання договору застосовуються норми міжнародного права; - під час укладання договору застосовуються норми права інших держав; - один бік за договором перестав бути резидентом Російської Федерації. Зовнішньоекономічний контракт вважається заключенным, если сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умовам, саме: — вказано предмет договору; - включені умови, прямо названі на міжнародному договорі, законі чи іншому акті як суттєві для даного виду договорів; - вказано, якими угоду досягається за заявою однієї з сторон.

При складанні зовнішньоекономічного договору необхідно враховувати особливості вітчизняного законодавства у галузі цивільних, митних, податкових та інших правовідносин. Контракт необхідно укласти у дуже простій письмовій фор- ме. У нього слід обумовити, якою мовою чи мовами він з- ставляется. У контракті слід зазначити, якою мовою буде вестися листування з питань виконання контракту. Якщо ні спеціальних вказівок цього, то листування ведеться мовою протилежного боку, яка укласти сделку. Как правило, кожна сторінка контракту підписується і скріплюється печаткою. На самому контракті записують, що контракт (договір) складено стількох аркушах (сторінках), з кожної з яких коштує підпис уповноважених представників сторін і поставив печатку кожного боку. У преамбулі контракту вказують: — назва, номер, місце і дату укладання (тоді як кін- тракті нічого очікувати застереження про застосовне право, то застосовується право тієї країни, у якій контракт укладено); - повні та точні найменування сторін, які уклали договір, їх організаційно-правова форма, де, хто, і коли боку зареєстровані, їхнє месцеперебування; - документ, підтверджує повноваження осіб, підписавши- ших договір (статут, доручення, посвідчення та інших.). Якщо повноваження зберігають у Статуті, необхідно ознайомитися з його оригіналом чи належним чином завіреною копією. Якщо статут складено іноземною мовою, маєш бути завірений його переклад російською мовою. У тексті договору необхідно вказати пункт, статтю статуту, у яких вказані повноваження лиц, подписавших договір. Предметом договору продажу-купівлі є імпортований товар, який має митну стоимость. В разделео предметі договору вказують: — найменування товару, вид, тип, сорт, клас" і т. п.; - кількість товару (щодо кількості товару заходи виміру повинні трактуватися сторонами однаково); - особливості товару, пов’язані з впливом тиску, вологи тощо. п.; - включаються чи ні тара й упаковки у єдиний вагу товару; - якість товара;

В контракті слід визначити: — порядок узгодження додатків та його підписання; - обов’язки, і відповідальність сторін; - порядок приймання товару за кількістю якості, термін приймання, термін пред’явлення рекламацій; - взаємовідносини сторін під час вирішення спірних питань; - порядок незалежної експертної оцінки якості товару (якість товару має підтверджуватися сертифікатом качест- ва, ветеринарним чи санітарним сертифікатом); - вид тари, у якій поставляється товар; - упаковку і маркірування товару; - форс-мажорні обставини; - інших умов (наприклад, заборона реекспорт; продаж товару з допомогою фірмових знаків; обов’язок сторін повідомити друг друга про зміну адрес, реквізитів, організаційно-правовою форми; інші умови). Ціна на поставлений товар встановлюється за коли- чественную чи вагову одиницю товару чи як загальна сума договору. Ціна то, можливо тверда, ковзна чи фиксируе- травня під час виконання контракту. Сторони вправі не відбивати розмір ціни в внешнеэконо- мическом контракті купівлі-продажу. У разі вона визначається з цін, зазвичай стягнутих за аналогічні товари при схожих умовах. У контракті боку визначають валюту платежу. У контракт можуть бути включені застереження: валютна, індексна або про перегляді контрактної ціни. Валютна обмовка — це основна умова, відповідно до яким сума платежу змінюється у тій пропорції, як і відбувається зміна валюти платежу стосовно курсу валютної застереження. Валютні застереження може бути як односто- ронними (діяти у інтересах одного боку), і багато- сторонніми (діяти у інтересах обох сторін). Перерахуємо види валютних застережень. Пряма валютна обмовка встановлюється, коли валюта ціни, і платежу збігаються, але величина суми платежу залежить через зміну валюти платежу стосовно інший понад сто- бильной валюті. Наприклад, ціна товару і платіж устанавлива- ются в євро. Але якщо курс євро до долара США перевищив на день платі- жа змінюється проти курсом на день підписання контракту, то відповідно змінюються ціна контракту з сумою платежу. Непряма валютна обмовка застосовується, коли то- вару зазначена лише у валюті, а платіж ввозяться інший. Наприклад, ціна товару встановлюється у доларах США, а пла- теж виробляється у євро. Якщо курс долара США до євро на дату платежу зміниться проти курсом на дату укладання контракту, то відповідно змінюються ціна контракту і торб- мало платежу. Мультивалютная обмовка полягає в коригуванні торб- ми платежу пропорційно зміни середнього курсу набору валют. Цей середній показник валютної кошика (СПВК) рас- зчитується математичними методами. Індексна обмовка ставить суму платежу залежними від індексних ціни світових товарних ринках: ціна товару з сумою платежу змінюються відповідно до зміною опре- діленого індексу цін на момент платежу, обумовленого кін- трактом, проти його величиною на даний момент укладання контракту. Обмовка про перегляд контрактної ціни передбачає, що й зміна валюти, у якій встановлено фіксовану ціну товару, виходить поза встановлені сторонами межі колеба- ний, то експортер проти неї зажадати зміни контракт- іншої ціни по незакінченим поставкам. У зовнішньоекономічний контракт включають арбітражне угоду (арбітражну обмовку). Арбітражне угоду можна скласти як документ, де чітко визначають, які суперечки, й із чиїм участю буде вирішувати. У угоді встановлюють: — процедуру призначення арбітражу; - місцезнаходження арбітражу; - суперечки, підлягають вирішенню в арбітражному порядку; - взаємне визнання відповідного арбітражного ре- шения; - правові норми, відповідно до якими арбітраж су- дет обгрунтовувати власне рішення, й інші підстави рас- смотрения суперечок у відносинах. За наявності контракті арбітражного угоди госу- дарственный суд повинен визнати себе некомпетентним в разре- шении суперечок, якщо інше не передбачено міжнародними до- говорами. 2.4.2. ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ ПО ІМПОРТНОМУ КОНТРАКТУ Порядок розрахунків з імпортному контракту встановлено нині спільної інструкцією за Центральний банк РФ та Державного митного комітету РФ від 4 жовтня 2000 р. № 91-И, 01−11/28 644 «Про порядок здійснення валют- ного контролю над обґрунтованістю оплати резидентами импорти- руемых товарів». Інструкція встановлює порядок валютного контролю за розрахунками імпорту товарів. Імпортер — це юридична особа чи індивідуальний підприємець, від чийого імені підписано контракт. З- гласно контракту імпортер проти неї (без спеціального раз- рішення Банку Росії): — перераховувати до іноземній валюті зі свого рахунку з цього приводу нерезидента неустойку (штраф, пеню), завдані збитки у разі невиконання чи неналежного виконання импор- тером умов контракту; - отримувати на рахунок іноземної валюти, який надійшов від нерезидента як неустойки, відшкодування заподіяних збитків; - видавати має значення виконання своїх зобов’язань по кін- тракту простий вексель в іноземній валюті і оплачувати цей вексель; - оплачувати не більше зобов’язань за контрактом переклад- іншої вексель в іноземній валюті, виданий нерезидентом має значення зобов’язань імпортера за контрактом і акцептований імпортером; - оплачувати іноземною валютою послуги банку з выпол- нению ним функцій валютного контролю; - зараховувати іноземної валюти на рахунок у банку в ка- честве страхове відшкодування за договором страхування ризику неповернення іноземної валюти, перекладеної нерезиденту в умовах контракту. Основним документом валютного контролю є пас- порт імпортної угоди. У паспорті містяться необхідних валютного контро- ля дані з контракту. Паспорт оформляє імпортер. Оплата імпортованих товарів може здійснюватися їм- портером лише з їхніми банківських рахунків, відкритих в уполномо- ченном банку, і вказаних у паспорте.

2.4.3. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ УГОД Торгові організації, які отримують імпортний товар за іноземну валюту, ведуть обліку цих товарів на рахунку 41-«Товары». Вартість надходження товару, котре виражається у іноземній валюті, перераховується на рублі за курсом ЦБ РФ, встановленому на дату переходу права власності до імпортеру на імпортовані товари. Момент переходу права власності встановлюється контрактом. Надалі, після прийняття товарів до врахування, їхню вартість пересчету заборонена. У собівартість товару, отриманого імпорту, включаються: — ціна товару за контрактом; - доставка до російського кордону; - мито; - митні збори за митне оформлення; - митні збори за зберігання товарів; - митні збори за митне супровід товарів; - плата митному органу за прийняття попереднього решения.

Информация про наявність і рух грошових средств

в іноземних валютах на валютних рахунках організації отра-

жается на балансовому рахунку 52 «Валютні рахунки». По дебету рахунки відбивається надходження коштів на валютні рахунки, а, по кредиту — списання коштів із валютних рахунків організації. Операції по валютним рахунках позначаються на бухгалтерському обліку виходячи з виписок кредитної організації та прило- женных до них денежно-расчетных документів. Аналітичний облік за рахунком 52 ведеться за кожному рахунку, відкритого для хра- нения коштів у іноземній валюті. Бухгалтерський облік по балансовому рахунку 52 ведеться в іноземній валюті й у рублях. Перерахунок іноземної валюти на рублі виробляється за курсом ЦБ РФ, встановленому на дату зарахування на валют- ный державний кошт або списання з валютного рахунки коштів. З іншого боку, перерахунок залишків коштів на валютних рахунках виготовляють останню дату звітного місяці перед упорядкуванням бухгалтерської звітності. Перерахунок виробляється за курсом ЦБ РФ, встановленому на звітну дату. Розрахунки з іншими постачальниками враховуються на балансовому рахунку 60 осторонь на спеціальному субсчете чи рахунку аналітичного обліку. Перерахунок зобов’язань, виражених в іноземній валюті, також провадиться за курсом ЦБ РФ, вус- тановленному на дату виникнення чи погашення обяза- тельств, і навіть на звітну дату (на останню дату звітного місяці). При розрахунках іноземною валютою неминуче виникає курсова різниця. Курсова різниця — це відмінність між рубле- виття оцінкою відповідного активу чи зобов’язання, стои- мость яких виражена в іноземній валюті: а) исчисленной за курсом ЦБ РФ на дату виконання обяза- тельств за оплатою і дату прийняття їх до бухгалтерського обліку у звітній періоді; б) исчисленной за курсом ЦБ РФ на звітну дату составле- ния бухгалтерської звітності за звітний період, і на звітну дату складання бухгалтерської звітності попередній від- парний період. Курсова різниця відбивається у бухгалтерському балансі на той звітний період, до якої належить дата виконання обяза- тельств за оплатою чи який складена бухгалтерська від- парність. Курсова різниця зараховується у позареалізаційні доходи чи витрати організації з мері її прийняття до бухгалтерського обліку. приклад Торговельна організація отримала по імпортному контракту товар у сумі 10 000 дол. США. Контракт укладено на услови- ях поставки «С1Р» до російського кордону. Це означає, що перевезення і страхування оплачені постачальником до прикордонного пункту російській боці. Отже, право власності товару переходить до торгової організації у момент перетину товаром російського кордону. Дата переходу права власності товару до торгової організації визначається по штемпелю російського прикордонного пункту на супровідних документах. Товар пройшов кордон 16 квітня 2002 року й прибув пункт перебування торгової організації 18 квітня 2002 року. Курс долара США, встановлений ЦБ РФ, 16 квітня склад- лял 31,1522 руб. /дол., 18 квітня — 31,1517 руб. /дол. Згідно з умовами контракту торгова організація повинна произ- вести розрахунок із постачальником після прибуття товару до пункту на- ходіння торгової організації. Для розрахунків із постачальником і митним органом організація придбала 18 квітня валюту в 10 005 дол. США. 19 квітня організація справила розрахунок із постачальником. Курс долара США становив вона 31,1649 руб. /дол. 19 квітня організація розпочала растаможиванию товару. І тому організація оплатила митні процедури у вигляді 0,1% вартості ввезеного товару в рублях і п’яти дол. США, мито у вигляді 15% вартості ввезеного товару в рублях і ПДВ у розмірі 20% від митної вартості товару в рублях. У цьому вартість товару в рублях визначається по дати перетину товаром митного кордону, тобто 19 квітня. Розмір і щодо оплати митне оформлення становив: (10 000 дол. x 31,1649 руб. /дол.) x 0,1% = 311,65 крб. Визначимо суму мита: (10 000 дол. x 31,1649 руб. /дол.) x 15% = 46 747,35 крб. Митна вартість товару становитиме: (10 000 дол. x 31,1649 руб. /дол.) + 46 747,35 крб. = = 358 396,35 руб.

Рассчитаем суму ПДВ на митну вартість товару: 358 396,35 крб. x 20% = 71 679,27 крб. 22 квітня на митної декларації поставили штамп митного органу «Випуск дозволено». У обліку торгової організації записано: 16 квітня ДЕБЕТ 41−1 КРЕДИТ 60−1

— 311 522 крб. (10 000 дол. x 31,1522 руб. /дол.) — оприбутковано товар на дату переходу права власності нею до торгової організації. 18 квітня ДЕБЕТ 52 КРЕДИТ 76 субрахунок «Купівля валюты»

— 311 672,75 крб. (10 005 дол. x 31,1517 руб. /дол.) — придбана валюта й зараховано на валютний рахунок торгової организации;

ДЕБЕТ 60−1 КРЕДИТ 52 — 311 517 руб. (10 000 дол. х31,1517 руб. /дол.) — проведено оплати товару поставщику;

ДЕБЕТ 60−1 КРЕДИТ 91. 1

— 5 крб. (311 522 крб. -311 517 крб.) — відбито курсова різниця за розрахунками з постачальником. 19 квітня ДЕБЕТ 76 субрахунок «Розрахунки з митницею» КРЕДИТ 51 -311,65 крб. — оплачені митні процедури в рублях;

ДЕБЕТ 76 субрахунок «Розрахунки з митницею» КРЕДИТ 51 — 46 747,35 крб. — перераховано митна пошлина;

ДЕБЕТ 76 субрахунок «Розрахунки з митницею» КРЕДИТ 51 — 71 679,27 руб. — перераховано сума НДС;

ДЕБЕТ 52 КРЕДИТ 91−1 — 0,77 руб. (5 дол. x (31,1649 -31,1517)) — відбито курсова різниця по залишку на валютному счете;

ДЕБЕТ 76 субрахунок «Розрахунки з митницею» КРЕДИТ 52 — 155,82 крб. (5 дол. х31,1649 руб. /дол.) — оплачені митні процедури в валюте;

ДЕБЕТ 41−1 КРЕДИТ 76 субрахунок «Розрахунки з митницею» — 47 214,82 крб. (311,65 + 46 747,35 + 155,82) — митні платежі включені в собівартість імпортного товара;

ДЕБЕТ 19−3 КРЕДИТ 76 «Розрахунки з митницею» — 71 679,27 руб. — відбито ПДВ на митну вартість товару. 22 квітня ДЕБЕТ 68−3 КРЕДИТ 19−3 — 71 679,27 крб. — зроблено податковий відрахування ПДВ щодо імпортному товару.

3. ОБЛІК ТРАНСПОРТНИХ ВИТРАТ І ВИТРАТ НА УПАКОВКУ ТОВАРОВ

3.1 ОБЛІК ТРАНСПОРТНИХ ВИТРАТ ОРГАНІЗАЦІЙ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ Оптова організація використовує транспорт (автомобіль- ный, залізничний, повітряний, водний) як доставки товарів — від постачальників на склади, так розвозу товарів по- купателям. Транспортні послуги з перевезення товарів надають тор- говым організаціям спеціалізовані транспортні перед- прийняття. Торгові організації може мати власні авто- мобили, залізничні вагони. У складі великих торгових організацій то, можливо автотранспортне хозяйство.

ПЕРЕВОЗКИ ТОВАРІВ ВЛАСНИМИ СИЛАМИ Торговельна організація, має власні автомобілі, здійснює доставку товарів через експедиторів чи водите- лей-экспедиторов. Із кожним експедитором і водителем-экспе- дитором полягає договору про матеріальну відповідальність. На товари, відвантажені покупцям, оформляється то- варная накладна форми № ТОРГ-12. У форму накладної сле- дме додати рядок для підписи експедитора (водителя-экспе- дитора). Про доставлених і повернутих товарах, і навіть про возмож- ных втрати при транспортуванні експедитор становить «Звіт експедитора» формою № МХ-21 (заповнена форма № МХ-21 приведено при застосуванні сторінка 476). Якщо покупець відмовився частково доставленого товару, то неухвалені товарних позицій може бути викреслені із на- кладной. У цьому внесені виправлення повинні прагнути бути під- тверждены підписами тих осіб, які підписали докумен- ти, тобто експедитора (водія-експедитора) і представителя

покупателя, прийняв товар. Не ухвалений покупцем то-

вар може бути повернутий складу. Це необхідно отразить

в звіті експедитора. Слід також сказати оформити накладную

на внутрішнє переміщення форми № ТОРГ-13, на основании

которой завідуючий складом зробить відбудовні запи-

си в картках і часописах складського обліку товарів. Договором поставки чи купівлі-продажу може бути передбачена можливість відмови покупця від доставленого з його заявці товару. У разі складається акт про вуста- новленном розбіжності за кількістю якості формою № ТОРГ-2. З боку вантажовідправника (торгової организа- ции) такий акт може підписати працівник, має удостове- рение на право участі у приймання надходження до покупця товару, у визначенні його якості і комплектности.

ПЕРЕВОЗКИ ТОВАРІВ СТОРОННЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЄЮ Перевезення регулюються главою 40 ДК РФ. Надання транс- кравців послуг проводиться у разі договору перевезення вантажу. З- гласно статті 785 ДК РФ, за договором перевезення вантажу перевіз- чик зобов’язується доставити очолюваний ним відправником вантаж до пункту призначення і видати його одержувачу. Натомість, отпра- витель зобов’язується сплатити перевезення вантажу встановлену плату. Укладання договору перевезення вантажу підтверджується зі- ставлением і видачею відправнику вантажу транспортної наклад- іншої, коносамента чи іншого документа на вантаж, предусмотренно- го відповідним транспортним статутом чи кодексом. За перевезення вантажів стягується провізна плата. Розмір цієї плати встановлюється угодою сторін, якщо інше не преду- дивлено законами. При перевезенні вантажів транспортом загального користування (на- приклад, залізничні перевезення) провізна плата опреде- ляется виходячи з тарифів, які затверджуються гаразд, передбаченому транспортними статутами і кодексами. Якщо перевізник виконує на вимогу вантажовласника роботи і комунальні послуги, непередбачений тарифами, то ці роботи (послуги) оплачуються за згодою сторін. За статтею 790 ДК РФ, перевізник проти неї удер- живати передані йому для перевезення товари на забезпечення належної йому провізної плати й на інших платежів, свя-

занных в перевезенні, якщо інше встановлено законом, право-

выми актами чи договором. Перевізник зобов’язаний подати під навантаження справне транс- портное засіб, придатне перевезення відповідного вантажу. Якщо транспортний засіб відповідає вимогам від- правителя, обумовленим 10 у договорі, або в неисправ- ном стані, то відправник вправі відмовитися від поданого транспортний засіб Вантаження і вивантаження товарів ввозяться порядку, передбаченому договором, транспортної організацією чи відправником (одержувачем). Якщо навантаження (вивантаження) товарів здійснюється силами відправника (одержувача), то договорі повинні прагнути бути предусмо- трены терміни на навантаження (розвантаження). Такі терміни може бути також встановлено транспортними статутами і кодексами і з- даваемыми відповідно до ними правилами. У разі у договорі ця дата годі й обмовляти, або повинні відповідати термінів, встановленим нір- мативными документами. Перевізник зобов’язаний доставити вантаж до пункту призначення до сро- кі, передбачені транспортними статутами і кодексами, а за її відсутності - в розумний термін (ст. 792 ПК РФ). Перевізник відповідає за схоронність товарів після ухвалення їх до перевезення і по видачі товарів грузополу- чателю. Цивільним кодексом (ст. 796) встановлено іду- щие види шкоди, які перевізник повинен відшкодувати за- казчику: — втрата чи недостача вантажу — у вигляді вартості недоста- ющего чи втраченого вантажу; - втрата вантажу з оголошеної цінністю — у вигляді объяв- ленній вартості вантажу; - ушкодження (псування) вантажу — у вигляді суми, яку знизилася вартість вантажу. При неможливості восстановле- ния ушкодженого вантажу — у вигляді повної вартості вантажу. Вирішуючи питання про відшкодування збитків вартість вантажу визначається виходячи з її ціни, яка вказана у рахунку продавця чи передбаченої договором. Якщо рахунок відсутня ціна не ука- зана у договорі, то застосовуються ціни, які за порівнянних обставин зазвичай стягуються за аналогічні товары.

Перевозчик також повертає відправнику (получателю)провозную плату, стягнену перевезення втраченого, відсутнього, зіпсованого чи ушкодженого вантажу. При здійсненні систематичних перевезень товарів торгова організація може укласти транспортної організацією довгостроковий договір про організації перевезень. Таким договору транспортна організація зобов’язується у вуста- новленные терміни приймати, а торгова організація — предъяв- лять до перевезення товари в зумовленому обсязі. У договорі необхідно визначити обсяги, строки й інші умови пре- доставляння транспортних засобів і пред’явлення вантажів для перевезення, порядок розрахунків, інші умови організації пе- ревозок.

НОРМЫ ПРИРОДНОЮ УБУВАННЯ ПРИ ПЕРЕВЕЗЕННІ ТОВАРІВ Норми природного зменшення населення при транспортуванні установле- ны залежно від кілометражу, ваги вантажу, пори року та інших чинників. Норми природного зменшення населення застосовуються у випадках, коли за приймання виявлено фактична недо- стача товарів проти маси, яка вказана у супровідних до- кументах. У норми не включаються втрати, які утворюються слідом- ствие псування товарів, ушкодження тари, і навіть відмінність між фактичної масою тари та величезною кількістю по трафаретом (завіс тари). Спад товарів при транспортуванні стосується витрати одержувача товарів (покупателя).

пример У червні оптова торгова організація (продавець) відвантажила роздрібній торговій організації (покупцю) сир пошехонський в парафиновом покритті 3500 кг по 55 крб. за 1 кг (зокрема НДС-10%). Усього вартість відвантаженого товару з урахуванням ПДВ становила 192 500 крб. (55 крб. /кг x 3500 кг). До того ж вартість товару без ПДВ — 175 000 крб., сума ПДВ — 17 500 крб. Собівартість відвантаженого товару становить 120 000 крб. Доставку товару здійснювала транспортна організація. Відстань транспортування становило 200 км. Витрати по до- ставці товару в умовах договору несе постачальник. Вартість перевезення становила 2400 крб., зокрема ПДВ 400 крб. При приймання товару виявилася недостача у розмірі 3 кг, всього у сумі 165 крб., зокрема вартість товару — 150 крб., сума ПДВ — 15 крб. Припустимо, що норма природного зменшення населення за умов перевезення, які у даному прикладі, становить 0,05%. Велі- чину втрат внаслідок природного зменшення населення визначають так: Величина втрат Стоимость (масса) Норма природною У результаті + перевезеного + убування = 100% природного зменшення населення товара

Рассчитаем розмір природного зменшення населення: на вагу: 3500 кг x 0,05%: 100% - 1,75 кг; за вартістю: 175 000 крб. x 0,05%: 100% == 87,50 крб. Втрати понад норм склали: на вагу: 3 кг — 1,75 кг = 1,25 кг; за вартістю: 1,25 кг x 50 крб. == 62,50 руб.

Потери у межах норм природного зменшення населення торговая

организация-покупатель списано у витрати продаж. На стои-

мость (з урахуванням ПДВ) недостачі товару понад норм покупець на-

правил претензію постачальнику: 62,50 крб. + 10% = 68,75 крб. Постачальник своєю чергою пред’явив претензію суму недостачі перевізникові (транспортної організації). Перевізник визнав претензію і зробив розрахунок із відправником товару (оптової організацією). Розглянемо, як і бухгалтерський облік сторін відбивається дана господарська операція. Постачальник товару (оптова організація) ДЕБЕТ 62−1 КРЕДИТ 90−1 — 192 500 крб. — отгружены сири покупателю;

ДЕБЕТ 90−2 КРЕДИТ 41−1 — 120 000 руб. -списана вартість (в дисконтних цінах) відвантажених сыров;

ДЕБЕТ 90−3 КРЕДИТ 68−3 — 17 500 крб. — нарахований ПДВ з вартості відвантажених сыров;

ДЕБЕТ 44 КРЕДИТ 60−2 — 2000 крб. — віднесено у видатки продаж транспортні расходы;

ДЕБЕТ 19−3 КРЕДИТ 60−2 — 400 крб. — ПДВ, пред’явлений транспортної организацией;

ДЕБЕТ 60−2 КРЕДИТ 51 — 2400 крб. — оплачені послуги перевізника (зокрема НДС);

ДЕБЕТ 68−3 КРЕДИТ 19−3 — 400 крб. — податковий відрахування ПДВ з оплаченим послуг, вартість яких включено до Витрати продажу;

ДЕБЕТ 76−2 «Покупець» КРЕДИТ 62−1 — 68,75 крб. — визнана претензія покупателя;

ДЕБЕТ 51 КРЕДИТ 62−1 — 192 431,25 руб. (192 500 — 68,75) — покупець оплатив вартість отриманого товару (за мінусом недостачі понад норм);

ДЕБЕТ 76−2 субрахунок «Перевізник» КРЕДИТ 76−2 субрахунок «Покупець» — 68,75 крб. — пред'явлена претензія перевозчику;

ДЕБЕТ 51 КРЕДИТ 76−2 субрахунок «Перевізник» — 68,75 крб. — перевізник визнав претензію і перерахував кошти на розрахунковий рахунок отправителя.

Покупатель товару (роздрібна організація) ДЕБЕТ 41−2 КРЕДИТ 60−1 — 174 850 крб. (175 000 — 150) — оприбутковано сир за мінусом потерь;

ДЕБЕТ 94 КРЕДИТ 60−1 — 87,50 крб. — відбиті втрати у межах норм природною убыли;

ДЕБЕТ 44 КРЕДИТ 94 — 87,50 крб. — списані втрати у межах норм природною убыли;

ДЕБЕТ 19−3 КРЕДИТ 60−1 — 17 493,75 руб. ((174 850 + 87,50) x 10%) — враховано ПДВ, пред’явлений постачальником у сумі фактично надходження товару й гіркоти втрат не більше норм;

ДЕБЕТ 60−1 КРЕДИТ 51 -192 431,25 крб. (174 850 + 87,50 + 17 493,75) — проведено оплати постачальнику фактично надходження товару. Перевізник (транспортна організація) ДЕБЕТ 62 КРЕДИТ 90−1 — 2400 крб. — відбито прибуток від надання послуг перевезення грузов;

ДЕБЕТ 90−3 КРЕДИТ 68−3 — 400 крб. — нарахований ПДВ з вартості услуг;

ДЕБЕТ 51 КРЕДИТ 62 — 2400 крб. — отримана оплата перевезення від грузоотправителя;

ДЕБЕТ 91−2 КРЕДИТ 76−2 — 68,75 крб. — визнана претензія відправника груза;

ДЕБЕТ 76−2 КРЕДИТ 51 — 68,75 крб. — перераховано сума претензії грузоотправителю.

Согласно статті 139 Статуту автомобільного транспорта

и статті 112 Транспортного статуту залізниць, грузоотпра-

витель і вантажоодержувач має право вважати вантаж втраченим і по-

требовать відшкодування за втрату вантажу, коли цей вантаж не был

выдан вантажоодержувачу на його вимогу: — при міській молоді і приміської перевезенні автомобільним транспортом — протягом десяти днів із дня прийому вантажу; - при міжміського перевезенні автотранспортом чи з ж- лезной дорозі - за тридцяти днів після закінчення терміну доставки; - під час перевезення у прямому змішаному повідомленні - по исте- чении чотири місяці від часу прийому вантажу до перевозке.

3.2. ОБЛІК ВИТРАТ НА УПАКОВКУ ТОВАРІВ У оптову торгівлю товар, зазвичай, відвантажується по- купателю у вигляді, як він влаштувався склад торгової організації. У тому випадку упаковка є невід'ємною частиною продаваного товару. При оприбуткуванні товарів у упа- куванню і її входить у фактичну собівартість товару. приклад На оптовий склад надійшли вафлі в картонних коробках (по 20 кг в коробці). Усього отримано 400 коробок. У товарної накладної постачальник зазначив вартість вафель — 48 крб. за 1 кг, зокрема: — 40 крб. — ціна товару; -8 руб. -НДС (20%). Усього вартість вафель становить 320 000 крб. (40 крб. /кг x x 20 кг x 400 прим.), ПДВ на вартість вафель — 64 000 крб. (320 000 крб. x 20%). Окремою рядком постачальник виділив кількість і стои- мость тари: коробка картонна, 400 штук за ціною 12 крб. за 1 коробку (у цьому числі ПДВ 20%) — 2 крб.). Усього вартість тари становить 4000 крб. (10 крб. x 400 прим.), ПДВ на вартість тари -800 крб. Вафлі відпускаються з оптового складу покупцям короб- ках. Тому, за оприбуткуванні вафель вартість коробок была

включена в собівартість надходження товару. У обліку сделаны

записи: ДЕБЕТ 41−1 КРЕДИТ 60−1 — 324 000 крб. (320 000 + 4000) — оприбутковано товар за ціною поставщика;

ДЕБЕТ 19−3 КРЕДИТ 60−1 — 64 800 крб. (64 000 + 800) — враховано ПДВ, пред’явлений по- ставщиком.

Якщо оптова організація набуває пакувальні матеріали, їх слід враховувати у складі матеріалів. Вартість пакувального матеріалу відбивається по дебету рахунки 10 «Матеріали» субрахунок 1 «Сировина і матеріали» і списується принаймні відпустки матеріально відповідальних осіб для упаковки товару в Витрати продаж (дебет рахунки 44). У разі облік упаковки в оптову торгівлю нічим не відрізняється від аналогічного обліку у роздрібній торговле.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ.

В сучасної Росії оптової торгівлі є великої галуззю экономики, и власне заміняє апарат радянського Госснаба, предприятия оптової торгівлі жизнено необхідні, як різних підприємств чи виробництв, і кожному за жителя країни у отдельности. В свою роботу спробував позначити основні особливості бухгалтерського обліку на торгових (оптових) підприємствах, досліджувати характері і суть облікового процесу таких організацій корисною і дійшов выводу, что бухгалтерський облік на торговому підприємстві - найважливіше ланка формування її економічної політики, інструмент бизнеса, один з головних механізмів управління торговим процессом. Он сприяє вдосконаленню оперативного і довгострокового планування, і навіть формуванню інформаційної бази щодо аналізу господарської діяльності й прогнозування її фінансового результату. Бухгалтерський облік дає можливість уявити повної картини майнового і фінансового становища підприємства. У ній із- тримається всеосяжні синтетичні і аналітичні відомості по основних засобів, матеріальним, трудовим і грошовим ре- сурсам, за всі заборгованостях конкретної торгової организации. Структура бухгалтерії торгової фірми і організація справи в самісінький ній, формується таким чином, щоб забезпечити виконання дисконтних завдань в мінімальні строки й з високим якістю. У господарську діяльність Росії торгові організації з чисельності є одним із перших місць. На сфері малих та середніх комерційних підприємств вони за кількості стоять першому місці (див. додаток 3). Посилення ролі бухгалтерії має значення як у розвиток і процвітання кожної конкретної торгової організації, але й всієї вітчизняної экономики.

Список використаної литературы:

1. В. Я. Кожинов, Бухгалтерський облік торгувати , — М. ;"Экзамен", 2002

2. М. Н. Агафонова, Бухоблік в оптової і роздрібній торгівлі , — М. ;

«Бератор-пресс», 2003.

3. А. Я. Тзор, Торгівля як об'єкт бухгалтерського обліку, — М.; «АСТ- пресс», 2002.

4. В. М. Швецкой, Облік прибутків і витрат торгових організацій , — М. ;

«Премія», 2003. 5. М. И. Колесников, Бухгалтерська схема оптової торгівлі , — С. -Пб.; «Пальміра», 2001. 6. М. М. Удрич, Типові бухгалтерські проводки , — М.; «Дашкова і Ко'», 2003. 7. В. С. Никоненка, Оптова торгівля, — С. -Пб. ;"Раторин", 1999

8. ПБУ та інші нормативно-правові акти які у РФ. — Становище ведення бухгалтерського обліку, і бухгалтер- ской звітності Російській Федерації (наказ Мінфіну Росії від 29 липня 1998 р. № 34н); - 1/98 «Облікова політика організації» (наказ Мінфіну РФ від 9 грудня 1998 р. № 60н); - 2/94 «Облік договорів (контрактів) на капітальне устрої- тельство» (наказ Мінфіну Росії від 20 грудня 1994 р. № 167);

— 3/2000 «Облік активів та зобов’язання, вартість которых

выражена в іноземній валюті" (наказ Мінфіну России

от 10 січня 2000 р. № 2н); - 4/99 «Бухгалтерська звітність організації» (наказ Мінфіну Росії від 6 липня 1999 р. № 43н); - 5/01 «Облік матеріально-виробничих запасів» (при- каз Мінфіну Росії від 9 червня 2001 р. № 44н); - 6/01 «Облік основних засобів» (наказ Мінфіну Росії від 30 березня 2001 р. № 26н); - 7/98 «Події після звітної дати» (наказ Мінфіну Росії від 25 листопада 1998 р. № 56н); - 8/01 «Умовні факти господарську діяльність» (наказ Мінфіну Росії від 28 листопада 2001 р. № 96н); - 9/99 «Доходи організації» (наказ Мінфіну Росії від 6 травня 1999 р. № 32н); - 10/99 «Витрати організації» (наказ Мінфіну Росії від 6 травня 1999 р. № ЗЗн); - 11/2000 «Інформація про афільованих обличчях» (при- каз Мінфіну Росії від 13 січня 2000 р. № 5н); - 12/2000 «Інформація по сегментам» (наказ Мінфіну Росії від 27 січня 2000 р. № 11н); - 13/2000 «Облік державну соціальну допомогу» (наказ Минфи- на Росії від 16 жовтня 2000 р. № 92н); - 14/2000 «Облік нематеріальних активів» (наказ Минфи- на Росії від 16 жовтня 2000 р. № 91н); - 15/01 «Облік позик і кредитів і витрат з їх обслужива- нию» (наказ Мінфіну Росії від 2 серпня 2001 р. № 60н); - 16/02 «Інформація по прекращаемой діяльності» (наказ Мінфіну Росії від 2 липня 2002 р. № 66н); - 17/02 «Облік витрат на науково-дослідні, досвід- но-конструкторские і технологічні роботи» (наказ Мін- фіна Росії від 19 листопада 2002 р. № 115н).

Приложения

Приложение 1. УГОДА № 1

проведення взаємних розрахунків р. Сосновоборск «27» червня 2003 000 «Красоптторг» від імені генеральний директор Шакурина А.Є., чинного виходячи з Статуту, що називається надалі «Сторона I», і ЗАТ «Пивзавод» в особі генеральний директор Потапова І.І., чинного виходячи з Статуту, що називається надалі «Сторона 2», уклали справжнє Угоду проведення взаємних розрахунків у наступному порядку: 1. Сторона 1 — 000 «Красоптторг» — припиняє грошові зобов’язання Сторони 2 — ЗАТ «Пивзавод», виниклі виходячи з договору поставки № 98 від 20 червня 2003 р., у сумі 20 000 (двадцять тисяч) крб. 2. Сторона 2 — ЗАТ «Пивзавод» — припиняє грошові зобов’язання Сторони 1 — 000 «Красоптторг», виниклі виходячи з договору тривалих господарських зв’язках № 16 від 10 січня 2003 р., у сумі 20 000 (двадцять тисяч) крб. 3. Сторона 2 зобов’язується розрахуватися зі Стороною 1 у сумі 4750 (чотири тисячі сімсот п’ятдесят) крб. вчасно до 1 липня 2003 р. 4. Справжнє Угоду складено у двох примірниках, маю- щих рівну юридичної чинності, за одним кожної зі сторін. 5. Угоду набирає чинності з підписання і діє до виконання сторонами узвичаєних себе зобов’язання. 6. Угоду то, можливо розірвано лише з взаємному зі- гласию сторін. Односторонній відмови від виконання зобов’язань, прийнятих по справжньому Угоді, заборонена. 7. Суперечки, виниклі у виконанні Угоди, підлягають рас- споглядання в арбітражний суд. Адреси і підпису сторін: Сторона 1 000 «Красоптторг» р. Сосновоборск, вул. Свердлова, буд. 14

Генеральний директор ___________ А.Є. Шакурин Сторона 2 ЗАТ «Пивзавод» р. Сосновоборск, вул. Північна, буд. 5

Генеральний директор __________ І.І. Потапов

Додаток 2. УГОДА № 2

проведення взаємних розрахунків р. Сосновоборск «21» жовтня 2003 р. Організація «Аліна» від імені генеральний директор Іванова І.І., чинного виходячи з Статуту, що називається надалі «Сторона I», організація «Берта» від імені генеральний директор Петрова П. П., чинного виходячи з Статуту, що називається надалі «Сторона 2», і організація «Вікторія» від імені генеральний директор Сидорова С. С., чинного виходячи з Статуту, що називається надалі «Сторона З», уклали справжнє Угоду проведення взаємних розрахунків у наступному порядку: 1. Сторона 1 — організація «Аліна» — припиняє грошові зобов’язання Сторони 2 — організації «Берта», виниклі виходячи з договору поставки № 10 від 10 жовтня 2003 р. у сумі 60 000 (шістдесят тисяч) крб. 2. Сторона 2 — організація «Берта» — припиняє грошові зобов’язання Сторони 3 — організації «Вікторія», виниклі виходячи з договору № 34 від 1 вересня 2003 р. у сумі 60 000 (шістдесят тисяч) крб. 3. Сторона 3 — організація «Вікторія» — припиняє грошові зобов’язання Сторони 1 — організації «Аліна», виниклі виходячи з договору № 15 від 18 жовтня 2003 р. у сумі 60 000 (шістдесят тисяч) крб. 4. Сторона 2 зобов’язується розрахуватися зі Стороною 1 у сумі 60 000 (шістдесят тисяч) крб. вчасно до 30 жовтня 2003 р. 5. Сторона 3 зобов’язується розрахуватися зі Стороною 2 у сумі 24 000 (двадцять чотири тисячі) крб. вчасно до 25 жовтня 2003 р. 6. Справжнє Угоду складено у трьох примірниках, маю- щих рівну юридичної чинності, за одним кожної зі сторін. 7. Угоду набирає чинності з підписання і діє до виконання сторонами узвичаєних себе зобов’язань. 8. Угоду то, можливо розірвано лише з взаємному зі- гласию сторон. Односторонний відмови від виконання зобов’язань, прийнятих по справжньому Угоді, заборонена. 9. Суперечки, виниклі у виконанні Угоди, підлягають рас- споглядання в арбітражний суд. Адреси і підпису сторін: Сторона 1 Сторона 2 Сторона 3

Додаток 3. Розподіл малих та середніх коммерческих

підприємств із галузям народного господарства Росії у відсотках |Найменування |Частка у відсотках | |галузі | | |Торгівля |42 | |Будівництво |17 | |Промисловість |14 | |Наука і |6 | |технології |2 | |Транспорт і связь|1 | |Сільське |18 | |господарство Інші | | |Усього |100 |

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой