Бухгалтерский облік на предприятии

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Ведення 1. Учетная політика 2. Организация бухгалтерського обліку за умов автоматизованої обробки інформації 3. Основні средства

3.1. Класифікація і - оцінка основних средств

3.2. Синтетичний і аналітичний обліки основних средств

3.3. Синтетичний і аналітичний обліки основних средств

3.4. Облік амортизації і зносу основних средств

3.5. Облік ремонту основних засобів 4. Класифікація і - оцінка нематеріальних активов

4.1. Облік надходження нематеріальних активов

4.2. Переоцінка нематеріальних активов

4.3. Амортизація нематеріальних активов

4.4. Зменшення корисності нематеріальних активов

4.5. Облік вибуття нематеріальних активів 5. Оценка виробничих запасов

5.1. Облік придбання виробничих запасов

5.2. Облік витрати тих матеріальних цінностей 6. Облік робочого дня. Форми і системи оплати труда

6.1. Порядок нарахування і заробітної платы

6.2. Синтетичний облік розрахунків з оплаті труда

6.3. Облік розрахунків із органами соціального страхування і відрахувань до Пенсійного фонду 7. Методи урахування витрат виробництво та калькулирования собівартості продукції 8. Угруповання складу витрат з економічним елементам і статтям калькуляції 9. Готова продукция

9.1. Облік готової продукций на яких складах й у бухгалтерии

9.2. Облік відвантаженої і реалізованої готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг 10. Бухгалтерський облік операцій із поточному рахунку та іншим рахунках у банку 11. Стан екологічної безопасности

Список використовуваної литературы

Акціонерне суспільство «» може вважатися великим підприємством нафтопереробної та нафтохімічної промисловості Украины.

Нині ВАТ «» переробляє нафту Западно-Сибирских родовищі, вступників трубопроводом Самара — Лисичанськ. Нафта переробляється на укрупнених комбінованих установках ЭЛОУ-АВТ-В нр2,3. Продукція установок первинної нафтопереробки частково відвантажується як: цільова, і навіть служить сировиною для установок вторинної переробки — каталітичних риформингов Л-35/11−1000 нр1 і ЛЧ-35/11−1000 нр2, гидроочисток дизельного палива ЛЧ-24−2000 нр1,2, каталітичного крекінгу Г-43−107М/1.

У 1993 року введена в устрої діючих I чергу установки по виробництву сірки потужністю 30 тис. т дизпалива на рік, 1994 року II чергу установки із виробництва сірки потужністю 27,66 тис. тонн сировиною котрим служить сірководень, утворюючись під час процесах очищення дизельного палива на установках гідроочищення і вакуумного газойлю на секції 100 установки каталітичного крекинга.

У 1988 року введена в експлуатацію установку переробки пироконденсата ЭП-300 до бензола.

У складі заводу експлуатується ТЕЦ потужністю по 1420 т/час (3 казана по 420 т/час параметрами пара 140 кг/кв. див, 560 град. З повагою та 1 казан 160 т/час з параметрами пара 20 кг/кв. див, 300 град. З) і двоє турбогенератора потужністю 50 Мвт і 60 Мвт.

Для зберігання сирої нафти та готовою своєї продукції підприємстві є товарно-сырьевое господарство, з резервуарами обсягом по 50 тыс. куб. м і з 20 тыс. куб_м соответственно.

Завод спроектований по замкнутим циклом водоспоживання без скидання стічних вод мовби в водойми. Тож у складі заводу є дві установки термічного знешкодження стічні води, виділені на отримання з них дистиляту для ТЕЦ та блоків обігового водоснабжения.

У 1994 року введений у правове устрої діючих комплекс каталітичного крекінгу Г-43−107М/1 підвищення глибини нафтопереробки до 59%.

У 1994 року в установку із виробництва водню прийнято сырье-природный на газ і отримано якісний готовий продукт — водород.

У 1994 року став до ладу комплекс виробництва поліпропілену проектної потужністю із сировини 130 тис. тонн, по полипропилену — 100 тис. тонн. Виробництво закуплено фірма «Текнимонт «Італія. Будівельні, і монтажні роботи з «ключ «також виконала фірма «Текнимонт «Італія. Виробництво призначено щоб одержати безбарвного гранульованого поліпропілену методом стереоспецифической полімеризації пропилену при низькому тиску катализаторах Циглера-Натта. Технологічний процес передбачає можливість отримання гомополимера, статистичного полімеру, гетерофазного сополимера з этиленом і термополимера.

Нині завод може виробляти таку продукцію: o — бензин автомобільний експортний марки А-92 неетилований (ТУ

38−1 165−87); o бензин автомобільний експортний марки А-80 неетилований (ТУ 38−1 165-

87); o бензин експортний технологічний марки П-1 (ТУ 38. 1 500−88); o дизельне пальне з змістом сірки до 0,2% і 0,5% (ГОСТ 305−82); o дизельне паливо утяжеленного фракційного складу із вмістом сірки до

0,2% і 0,5% (ТУ 38−1 355−86); o паливо для реактивних двигунів марки ТС-1 (ГОСТ 10 227−86); o мазут топочный М-100,40 (ГОСТ 10 585−75); o паливо технологічне експортне марки Э-4 (ТУ 38. 1 361−87); o етилен (ГОСТ 25 070−81); o пропілен (ГОСТ 25 043−81); o бутилен-дивинильную фракцію (ТУ 38−402−62−123−90); o бензол (ГОСТ 9572−77); o рідкі продукти піролізу (ТУ 38−10 285−83); o газ углеводородный скраплений паливний для комунально-побутового споживання (ГОСТ 20 448−90); o важку смолу піролізу — сировину для технічного вуглецю (ТУ

38−1 021 256−89); o сірку технічну газову (ГОСТ 127−76); o гудрон — сировину для в’язких дорожніх бітумів (ТУ38−5 901 427-

94); o поліпропілен гомополимер (ГОСТ 269 966−86 марки 2130 (ЗС) і 2160 (ВС).

1. Учетная политика

Під облікової політикою мається на увазі обрана підприємством сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються упорядкування та надання фінансової отчетности.

Облікова політика підприємства формується її керівником і підлягає оформленню з допомогою приказа.

Затверджені способи ведення бухгалтерського обліку для підприємства застосовують з початку року, наступного за виданням приказа.

У АТ «» були прийнята наступна облікова политика.

Основні кошти розподіляти за групами, встановленим пунктом 8.2 статті 8 закону України «Про оподаткування підприємств» від 22. 05. 97 № 283/97-ВР. Суми амортизаційних відрахувань звітний період визначати шляхом застосування норм амортизації, встановлених пунктом 8.6 статті 8 вищевказаного Закона.

Ліквідаційну вартість основних засобів не применять.

Початкову оцінку об'єкта основних засобів здійснювати по собівартості відповідно до П (С)БО 7. Для визнання основних засобів такими, визначення терміну корисного використання основних засобів створити яка діє комісію у складі: o головного механіка o головного енергетика o заступника головного інженера по КВП і АСУТП o головного бухгалтера o відділу оборудования

Для ліквідації об'єкта основних засобів і МБП створити постійно діючу комісію у складі: o Директори департаменту експлуатації і промислову безпеку — головного інженера, o Директори департаменту розвитку і капітального строительству

o Директори фінансово — економічного департаменту, o Директори департаменту безпеки, o Головного енергетика, o Головного механіка, o Заступника головного інженера по КВП і АСУТП, o Головного бухгалтера, o Головного технолога.

Встановити терміни служби нематеріальних активів (комп'ютерних програм) 3 року й застосовувати для нарахування їх амортизації прямолінійний метод. Комп’ютерні програми повинні перебуває у підзвіті 54 цехи і супроводжуватися працівниками цього цеха.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів відповідно до П (С)БО 8 вести по такими групам: o права користування на природні ресурси; o права користування майном; o права на знаки для товарів та послуг; o права на об'єкти промислової власності; o авторські і суміжні права; o гудвіл; o інші нематеріальні активы.

Початкову вартість нематеріального активу формувати відповідно до пунктів 11−17 П (С)БО 8.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснювати із застосуванням прямолінійного метода.

Довгострокові інвестиції враховувати методом участі у капіталі. При відображенні у фінансовому обліку й у балансі вартості довгострокових фінансових інвестицій, врахованих методом участі у капіталі, їхню вартість збільшувати у сумі частки інвестора прибутків асоційованої компанії та зменшувати у сумі отриманих дивидендов.

Відстрочені податкові активи визначати у разі, коли податку прибуток, певний відповідно до облікову політику підприємства, менше податку з прибутку, певного із єдиною метою налогообложения.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є найменування чи однорідна група (вид).

Початкову вартість запасів, придбаних за плату, визначати по собівартості запасів відповідно до П (С)БУ9.

Початкову вартість запасів, виготовлених самотужки підприємства, визначати відповідно до П (С)БУ16.

Не входять у первинну вартість запасів, а ставляться до витрат того періоду де вони було здійснено (встановлено): o наднормативні втрата часу та недостачі запасів; o відсотки користування позиками; o Витрати збут; o загальногосподарські й інші витрати, безпосередньо які пов’язані після придбання і доставкою запасів і приведенням їхній стан, де вони придатні від використання в запланованих целях.

Запаси відбивати у бухгалтерському обліку і звітності початкової вартості згідно з пунктом 24 П (С)БО 9.

При відпустці запасів у виробництво встановити такі методи списання запасів: o При відпустці готової продукції і на товарів нафтохімії, напівфабрикатів — метод середньозваженої собівартості. o При відпустці сировини, матеріалів, реагентів, каталізаторів — метод ФИФО.

Запаси, які принесуть підприємству економічних вигод у майбутньому, визнавати неліквідами і списувати у бухгалтерському обліку, а під час складання фінансової звітності відповідно до П (С)БО 9 не відбивати у балансі, а враховувати на забалансовом рахунку 07.

На вартість малоцінних і швидкозношувані предмети, врахованих на рахунку 11, нараховувати знос і враховувати їхні на рахунку 11 до зносу і списання внаслідок непридатності на експлуатацію. Суму зносу відбивати на субсчете 132.

Вартість малоцінних і швидкозношувані предмети (врахованих на рахунку 22 і списаних відразу за відпускання в експлуатацію), переданих експлуатацію, виключати зі складу активів (списувати з балансу на рахунки урахування витрат). З метою забезпечення збереження відповідальними особами зазначених предметів в експлуатації організувати належний контролю над їх рухом (зокрема, оперативний облік кількісним вираженні) по місцях експлуатацію у споживачів протягом терміну їх фактичного использования.

Дебіторську заборгованість визнавати активом, якщо є можливість отримання підприємством майбутніх економічних вигод і то, можливо достовірно визначено її сумма.

Поточну дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги включати у підсумок балансу по чистої реалізаційною вартості, рівної сумі дебіторську заборгованість з відрахуванням сумнівних і безнадійних долгов.

Значимість резерву сумнівних боргів на 2001 рік встановити рівні 5% дебіторську заборгованість за станом 01. 01. 2001.

Грошовими коштами підприємців і їх еквівалентами у фінансовому звітності відповідно до П (С)БО 4 вважати кошти розрахунковий рахунок, грошові кошти на касі підприємства, кошти у шляху й депозитні сертифікати терміном на 3 месяца.

До видатках майбутніх періодів відносити попередньо сплачену орендну плату, суми за підписку періодичних видань, попередньо оплачені рекламні послуги й інші витрати, що стосуються наступного звітного периода.

Зобов’язання відбивати тільки тоді ми, коли актив отримано чи коли підприємство укладає безвідмовне угоду придбати актив.

Відстрочені податкові зобов’язання визнавати у разі, якщо податкове зобов’язання щодо декларації про прибутку підприємства менше податку з прибутку, певного відповідно до фінансовому учету.

До складу доходів майбутніх періодів включати суми доходів, нарахованих на протязі поточного чи попередніх звітних періодів, які визначені у наступних звітних периодах.

Доходи й витрати включати до складу звіту про фінансові результати на підставі принципів нарахування та відповідності і відбивати у бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких относятся.

Товари, передані за рахунок комісії, не вважати реалізованими в останній момент передачі комісіонеру, а тому цей момент не вважати моментом виникнення доходов.

Класифікацію витрат виробництва проводити відповідно до П (С)БО 16

У виробничу собівартість продукції включати: o прямі витрати; o виробничі накладні витрати (постійні й переменные).

Загальновиробничі витрати цехів розподіляти між окремими технологічними процесами (установками) пропорційно сумі амортизації і реальної заробітної платі, віднесених на технологічні процеси установки по прямому назначению,

За асиметричного розподілу загальновиробничих витрат за розподілені і нерозподілені на ВАТ ««, з фінансового плану на 2001 рік, встановлює таку середньомісячну нормальну потужність завантаження устаткування: o ЭЛОУ — АВТ -2 — переробка 359, 1 тис. тн. сирої нафти і газового конденсату; o ЛЧ-35−11/1000−2 — переробка бензину 49,4 тис. тн; o ЛЧ-24/2000−2 — переробка 89, 1 тис. тн. прямогонного дизельного палива й гасу; o Установка приготування сірки — вироблення 1, 1 тис. тн. сірки; o Каталітичний тріщання — переробка 90, 7 тис. тн. вакуумного газойлю; o Цех приготування поліпропілену — вироблення 3,3 тис. тн. полипропилена.

Розподілені загальновиробничі витрати ставляться на собівартість виробництва та надаваних послуг переробки, а нерозподілені входять у склад собівартості реалізованої продукції (робіт, услуг).

Витрати, які пов’язані з операційній діяльністю, не включаемые в собівартість реалізованої продукції, є видатками звітного периода.

Класифікацію. адміністративних витрат і витрат на збут здійснювати відповідно до П (С)БУ16.

Затвердити систему оплати праці відповідно до колективним договором предприятия.

Здійснювати ведення бухгалтерського обліку із застосуванням журнально- ордерной системы.

Здійснювати податковий облік відповідно до чинним законодавством Украины.

Затвердити доданий графік документообігу первинних бухгалтерських документів (додаток № 2).

Фінансові результати б’ють по рахунку «79». За кредит рахунки 79 «Фінансові результати» відбиваються сума порядку закриття рахунків обліку доходів, по дебету — сума порядку закриття рахунків урахування витрат, як і належна сума нарахованого прибуток. Сальдо рахунки за його закритті знімається з цього приводу 44 «Перерозподіл прибутку (непогашені збитки) після закінчення звітного года.

Відділу діловодства даний наказ довести до всіх директорів департаментов.

Контроль над втіленням даного наказу покласти директора фінансово — економічного департамента.

2. Організація бухгалтерського обліку за умов автоматизованої обробки информации

Сучасний бухгалтер займає одне з чільних місць у управлінні підприємством. Він займається як веденням бухгалтерських рахунків, а й веде велику роботу, що охоплює планування, контроль, оцінку, огляд діяльності, проводить аудит й розробку управлінські рішення щодо господарську діяльність предприятия.

Необхідною умовою удосконалення управління є корінна реконструкція його технічною відсталістю та інформаційної бази з урахуванням автоматизованої системи обліку з допомогою автоматизованих робочих місць бухгалтера (АРМБ). Однією з найважливіших завдань є розвиток і моральне вдосконалення інформаційних систем підприємств із використанням сучасних методів управління і технічних средств.

Нині для підприємства застосовується автоматизовану систему обліку з урахуванням сучасних засобів обчислювальної техніки, що дозволяє забезпечити: o виконання контрольних і аудиторських завдань із з метою отримання необхідної інформацію про наявних відхиленнях; o отримання цілковите і своєчасне задоволення інформаційними потребами користувачів; o автоматизованим шляхом готових комп’ютерних управлінські рішення; o аналіз стану і прогнозування господарсько-фінансової діяльності предприятия.

Застосування обчислювальних машин для підприємства призвело до радикальним змін у організаційну структуру і процесі ухвалення рішень керівництвом. Багато видів робіт лише на рівні середнього керівництва були об'єднані чи взагалі виключені. Моделі прийняття рішень закінчувалися зміни зазвичай, у напрямі централізації. Застосування обчислювальних машин дало великий ефект до прийняття одноманітних і типових управлінських рішень з урахуванням вже наявну інформацію обліку, але з вплинув такі області прийняття рішень під управлінням, як визначення завдання, встановлення мети, впровадження прийняття рішень та оцінка результатів, що вимагають від керівництва великий творчої работы.

Через війну обчислювальні машини звільнили керівників середнього рівня від ухвалення одноманітних прийняття рішень та ведення паперової праці та таким чином дали можливість зосередитися на творчих завданнях. Обчислювальні машини сприяли централізації організаційної структури та процесу прийняття решения.

Розподілена система обробки даних дозволяє керівникам вищого ланки своєчасно контролювати діяльність підрозділів, а керівникам підрозділів — оперативно підбивати підсумки роботи й вчасно приймати необхідні меры.

У общесистемном плані методологічні аспекти автоматизованого бухгалтерського обліку зачіпають такі питання: o машинне формування первинної облікової інформації - документів і майже носіїв; o машинне ведення аналітичного і синтетичного обліків; o машинне ведення зведеного обліку, складання періодичної і обсяг річного звітностей; o машинну реалізацію інформаційно-довідкового забезпечення, контрольно- аналітичних функцій бухгалтерського апарату; o машинне формування управлінські рішення; o машинну реалізацію передачі підсумковій інформації системи автоматизованого бухгалтерського обліку для системного використання їх у управлінні, тобто. інформаційного забезпечення управління даними про результати господарську діяльність підприємства, організації, виникаючими у сфері бухгалтерського учета.

До основним методологічним принципам автоматизації бухгалтерського обліку з урахуванням АРМ бухгалтера (АРМБ), покликаним забезпечити єдність прийомів (способів) розробки та функціонування її як єдиної системи, необхідно віднести: o децентралізовану організаційну форму експлуатації коштів автоматизації у місцях виникнення облікової інформації, у бухгалтеріях та інших службах, що постачають і використовується первинна облікова інформацію про господарських операціях, які підлягають відображенню у бухгалтерський облік; o використання функціонального змісту автоматизованої форми бухгалтерського обліку, директивних вказівок у його організації та методології, які забезпечують єдину методологічну його основу ведення; o автоматизацію складання документів первинного обліку на паперовому і машинних носіях у тих ділянках і службах з масовим характером виникнення господарських операцій та передачу цих даних бухгалтеру відповідного ділянки обліку для автоматизованого введення і відображення даних у бухгалтерському обліку; o експлуатацію коштів автоматизації обробки облікової інформації - ПЕОМ повинні йти безпосередньо облікові працівники за умов функціонування АРМБ; o організаційну структуру внутримашинного інформаційного фонду завдань бухгалтерського обліку, адекватну структурі зовнішнього документного зберігання даних бухгалтерського обліку в дисконтних регістрах як машинних інформаційних таблиць, що відбивають набори машинних первинних документів, набори машинних документов-регистров бухгалтерського обліку; o формування управлінської, облікової, контрольної і аудиторської інформацією запросном режимі в доступному і зручному вигляді; o створення автоматизованих робочих місць бухгалтера з цілком автоматизованої системою розрахунків й відображенням інформації із пропозиціями щодо прийнятті управлінські рішення; o створення інформаційного мови показників обліку, контролю та аудиту для автоматизованого формування запросной інформації; o формування діагнозу і найближчих цілей, вироблення шляхів досягнення мети не враховуючи резервів і з урахуванням резервів предприятия.

Концепція децентралізованою обробки облікової інформації знайшла свій відбиток у широкому та масовому створенні АРМБ різних категорий.

Основна концепція побудови АРМБ залежить від децентралізованою автоматизованої обробці інформації на робочих місць облікового працівника, створенні персональних баз даних, знань, цілей, локальних, глобальних мереж з урахуванням персональних ЭВМ.

Безпаперова технологія функціонування дозволяє вживати АРМБ для рішення оперативних питань у реальному масштабі времени.

АРМБ є структурної складової автоматизованих систем управління, персональним засобом планування, управління, обліку, контролю, обробки даних, підготовки й ухвалення решений.

Принцип модульности допускає поєднання АРМБ коїться з іншими елементами системи, і навіть убудовування у чинні системи з мінімальними витратами і переривання функціонування последней.

АРМБ — елемент системи автоматизації бухгалтерського обліку, все щоб забезпечити підсистеми якої узгоджені між собой.

З урахуванням біомеханічних вимог створюються АРМБ, що забезпечують комфортні умови труда.

На підприємстві розробляються три категорії АРМБ відповідно до основними функціями дисконтних працівників та використанням персональних ЕОМ з відповідними технічними характеристиками.

При автоматизованому рішенні дисконтних завдань управлінський персонал виконує на основному роботи, пов’язані безпосередньо з здійсненням методологічних, контрольних і аналітичних функцій, упорядкуванням в установленому порядку бухгалтерської звітності, і навіть зі збиранням, реєстрацією, підготовкою на машинному носії первинної інформації з використанням ПЕОМ, передачею системі обробки даних інформації на машинному носителе.

У цьому відповідні управлінські служби (бухгалтерія, цехи, відділи) несуть повну відповідальність за передачу відповідної інформації, підготовленої як документів або машинних носіїв, а бухгалтерія, крім того, несе спільну відповідальність за організацію та влитися ведення бухгалтерського обліку для підприємства. У процесі автоматизованого рішення дисконтних, контрольних і аналітичних завдань взаємодія між бухгалтерією, цехами, відділами і жорсткою системою обробки даних здійснюється наступним образом.

З використанням інформаційної системи відповідні працівники обліку, що у автоматизованому рішенні комплексу обліку, і в автоматизованому рішенні комплексу завдань, виписують первинні документи на ПЕОМ і з певної ланцюжку заповнюють дані. Поруч із випискою первинних документів на ПЕОМ виробляється перенесення інформації на машинний носій. Відповідно до встановленим для підприємства регламентним режимом працівники обліку передають системі обробки даних інформацію, що підлягає обробці на машинному носії, і висуваються додаткові дані для контролю правильності інформації на машинному носителе.

Система обробки даних із мері отримання на машинних носіях виробляє її відповідну обробку, що включає створення умов та контроль інформаційних даних на ЕОМ більшої потужності. У процесі контролю видаються діагностичні відомостей про виявлених помилках. Отконтроллированные дані завантажуються в інформаційну базу, після чого використовують на вирішення дисконтних, аналітичних, контрольних і аудиторських задач.

Реальні обліковий, контрольний і аналітичний процеси розподілені по робочих місць біля підприємства міста і здійснюються у конкретних організаційно-технічних умовах. Тому важливим є аналіз структури робочих місць як формування структури АРМ. Через війну аналізу організація облікового контрольного і аналітичного процесів представляється як деякою схеми робочих місць, що відбиває їх взаємодія під час здійснення реалізації дисконтних, контрольних і аналітичних функцій. У цю схему має входити робочі місця працівників, функціональних обов’язків що у будь-якої мері пов’язані зображенням обліку, контролю та аналізу. До них належать як особи, здійснюють документування, систематизацію, узагальнення даних, контрольні чи аналітичні функції, по ще й технічний персонал.

Ці місця розглядати як потенційних для організації АРМБ. Попри те що, значна частина названого персоналу організаційно пов’язана з бухгалтерією, вона зобов’язана виконувати все вказівки головного бухгалтера підприємства з організації та віданні учета.

Тому організаційна підпорядкованість перестав бути чинником, які обмежують склад місць, де можуть бути АРМБ, які тією мірою забезпечують автоматизацію обліку, контролю та анализа.

На робочих місць бухгалтерських працівників сув’язь робіт пов’язані з веденням обліку, контролю та аналізу, тоді, як решти персоналу функції, пов’язані з бухгалтерським урахуванням, є основними і позичають лише деякі з їх часу. Вочевидь, організація АРМБ на таку категорії персоналу доцільна лише за умов використання АРМБ й у виконання їхніх основних функцій. Зокрема автоматизація робочих місць працівників структурних, підрозділів, здійснюють документування господарських операцій, здебільшого доцільна лише за умови комплексної автоматизації всіх дисконтних, контрольних і аналітичних функций.

Розподілена система обробки даних за умов функціонування АРМ бухгалтера будується по функціональним ознаками АРМБ із наступних трьох рівнів управління: o вищого (АРМ бухгалтера III категорії) — управління лише на рівні підприємства; o середнього (АРМ бухгалтера II категорії) — управління лише на рівні ділянок обліку; o нижчого (АРМ бухгалтера I категорії) — безпосереднього управління діяльністю цеху, ділянки, бригади, складу, комори, відділу і т.д.

На схемою 1 представлено розподіл АРМБ за рівнями управления.

Три рівня системи управління охоплюють всю сукупність проблем по обліку, контролю, аудиту та аналізу господарської деятельности.

Схема 2.1. Розподіл АРМБ за рівнями управления.

АРМБ I категорії призначено на формування і підготовки первинної інформації, що формується безпосередньо на місцях виникнення інформації (в цехах, складах тощо.), і навіть рішення необхідних завдань по структурним подразделениям.

АРМБ II категорії призначено контролю проходження первинної інформації, організації регламентних і запросных дисконтних, контрольних і аналітичних задач.

АРМБ III категорії призначається для аналізу роботи структурних підрозділів, і підприємства у цілому, узагальнення зведені дані, що з рішенням регламентних завдань із складання оперативної та періодичної звітностей, здійснення оперативного контролю у використанню трудових, потребує матеріальних та грошових ресурсів, дотримання діючих норм матеріальних і трудових витрат, виявлення відхилень від діючих систем нормування чи планування, управлінського обліку, моделювання дисконтними даними. Дане АРМБ інформаційно взаємозалежне і з віддаленими мережними пристроями, що у філіях, і з галузевими, територіальними, міжгалузевими автоматизованими інформаційними системами, і навіть глобальними інформаційними системами (мережі Internet).

У автоматизації обліку з розподіленими базами даних виділяються такі чинники: o поєднання централізації і про децентралізацію управління засобами; o вибір оптимальної структури розподілених баз даних; o раціональне розміщення з-поміж них завдань і питань; o забезпечення достовірності переданої і оброблюваної облікової информации.

3. Основні средства

3.1. Класифікація і - оцінка основних средств

До основних засобів ставляться матеріальні активи, якими підприємство володіє з використання їх, а процесі виробництва чи постачання товарів та послуг, надання у найм іншим особам або заради здійснення адміністративні функції, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких перевищує рік (чи операційного циклу, коли він перевищує год).

До складу основних засобів включаються: земельні ділянки; будинку; споруди; передавальні устрою; машини та устаткування; транспортні кошти; інструменти, пристосування, і виробничий і Київський господарський інвентар (крім об'єктів, врахованих у складі коштів); робочий і продуктивну худобу; багаторічні насадження; інші основні средства.

До основних засобів ставляться також капітальні вкладення поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші работы).

Не ставляться до основних засобів і враховуються на підприємствах як кошти на обороті: o предмети яка відслужила вже менше року незалежно від своїх вартості; o предмети вартістю до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за одиницю за ціною придбання незалежно від терміну служби, крім сільськогосподарських машин і знарядь, будівельного механізованого інструмента, робочого і вільного продуктивного худоби, що є явними засобами незалежно від своїх вартості. Гранична вартість предметів, не які стосуються основних засобів, може змінюватися виходячи з виданих нормативних актів; o спеціальні інструменти, і спеціальні пристосування (для серійного й масового виробництва певних виробів або заради виготовлення індивідуального замовлення) незалежно вартості; o спеціальний одяг, спеціальна взуття незалежно від своїх вартості і продовження терміну служби; o формена одяг, призначена для видачі работкам підприємства, і навіть одяг і взуття закладах охорони здоров’я, освіти, соціального захисту, містився рахунок бюджету, незалежно вартості і продовження строку служби; o тимчасові (не титульні) споруди, пристосування устрою, видатки будівництво яких входять у собівартість будівельно-монтажні роботи; o тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на ладах або заради здійснення технологічних процесів вартістю межах ліміту (15 неоподаткованих мінімумів) вартості набуття чи виготовлення; o предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від стоимости.

Бухгалтерський облік основних фондів організується відповідно до типовими класифікаціями основних фондів. Ці типові класифікації призначаються задля встановлення однакової їх угруповання в обліку. У відповідність до існуючої системою обліку України. Діє наступний порядок класифікації: по галузевою ознакою, характером участі у процесі виробництва, видам, приналежності, использованию.

Угруповання основних засобів по галузевою ознакою (промисловість, сільському господарстві, транспорт тощо.) дозволяє їм отримати дані про їхнє вартістю розрізі отраслей,

Залежно від характеру участі основних фондів у процесі розширеного відтворення вони поділяються на виробничі і непроизводственные.

Виробничі основні фонди функціонують у сфері матеріального виробництва, неодноразово беруть участь у процесі виробництва, зношуються які і переносять свою вартість на створюваний продукт частинами, по мері износа.

До виробничим основних фондів ставляться: будинку виробничого призначення, споруди, передавальні устрою, силові машини та устаткування, робочі машини та устаткування, вимірювальні і регулюючі прилади й устрою, лабораторне устаткування, обчислювальної техніки, інші машини та устаткування, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приналежності, господарський інвентар, робочий і продуктивну худобу, інші основні средства.

Невиробничі кошти безпосередньо не беруть участь у процесі виробництва. У процесі експлуатації вони зношуються поступово і втрачають свою вартість у міру зношеності. До невиробничим основним засобам ставляться: будівлі і споруди житлово-комунального і культурно- побутового призначення, транспортні засоби, устаткування, інструменти, і інші кошти невиробничого призначення обслуговування житлових, комунальних і культурно-побутових потреб населения.

По видам кошти підприємства поділяються ми такі групи: земельні ділянки; будівлі і споруди; машини та устаткування; транспортні засоби; інструменти, пристосування, і інвентар; робочий і продуктивну худобу; багаторічні насадження; інші основні средства.

Класифікація основних засобів за видами покладено основою їх аналітичного учета.

Аналітичний облік основних засобів ведеться за кожному об'єкту отдельно.

По приналежності кошти поділяються за власні і арендованные.

По ознакою використання — на що у експлуатації (діючі); реконструкції та програмах технічної реконструкції; про запас (резерві); на консервации.

Об'єкт основних засобів визнається як актив тоді, існує ймовірність, що це підприємство отримає у буем економічні вигоди, пов’язані з допомогою активу, та її оцінка то, можливо достовірно определена.

Основні кошти на бухгалтерський облік враховуються по початкової вартості. Початкова вартість основ-средств визначається виходячи з таких фактичні витрати: o сум, сплачених відповідно до договором, пов’язаним із постачальником чи продавцем; o сум, сплачених організаціям по здійсненню робіт договорами будівельного підряду та інших договорами; o сум, сплачених організаціям за інформаційні і консультативні послуги, пов’язані після придбання засадах коштів; o реєстраційних зборів, державного мита і аналогічних платежів, здійснених у зв’язку з придбанням (отриманням) основних засобів; o сплачених мит, податків та інших обов’язкових платежів, що з придбанням (створенням) основних засобів, які відшкодовуються підприємству; o винагороди посередницьким організаціям, якими були придбані кошти; o витрат страхування ризиків, що з доставкою основних засобів; o витрат на установку, монтаж, надстройку налагодження основних засобів; o адміністративних та інших витрат, безпосередньо з придбанням (створенням) основних засобів і приведенням їх у робочий состояние.

Безплатно отримані кошти оцінюються по справедливою вартості на дату получения.

Початкова вартість об'єкта основних засобів, отриманого в результаті обміну на набутий об'єкт, дорівнює залишкової вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то початкова вартість об'єкта основних засобів, отриманого за такий об'єкт, є його справедливою стоимостью.

Справедлива вартість — це сума, через яку можна здійснити обмін активу чи оплата зобов’язань результаті операцій між зацікавленими і незалежними сторонами.

Різниця між справедливою і залишкової вартістю переданого об'єкта вводиться до складу витрат отчетною периода.

Початкова вартістю об'єкта основних засобів придбаного у обмін (чи частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливою вартості переданого об'єкта основних засобів, скоригованого у сумі коштів чи його еквівалентів, котру передали (отримана) в процесі обмена.

Початкова вартість основних засобів поповнюється суму витрат, що з поліпшенням об'єкта (модернізацією, добудовою, дооборудованием, реконструкцією тощо.), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, спочатку очікуваних від використання. Витрати, вироблені щоб одержати майбутніх економічних вигод, спочатку очікуваних від використання об'єкта основних засобів, входять у склад витрат звітного периода.

3.2. Синтетичний і аналітичний обліки основних средств

Відповідно до Планом рахунків облік основних засобів на АТ «» ведеться рахунку 10 «Основні кошти ».

Рахунок 10 «Основні кошти «має такі субсчета:

|101 |Земельні ділянки | |102 |Капітальні видатки поліпшення земель | |103 |Будівлі і споруди | |104 |Машини й устаткування | |105 |Транспортні кошти | |106 |Інструменти, прилади й інвентар | |107 |Робітник і продуктивну худобу | |108 |Багаторічні насадження | |109 |Інші кошти |

На рахунку 10 «Основні кошти «здійснюються облік і узагальнення інформації про наявність і рух власних чи отриманих за умов фінансового лізингу об'єктів орендованих цілісних майнових комплексів, які, віднесено у складі основних средств.

По дебету рахунки 10 «Основні кошти «відбиваються записи по надходженню основних засобів на підприємства, які по початкової вартості; суми витрат, що з поліпшенням об'єкта, який призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, спочатку очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки; залишкової вартості об'єкта основних засобів. За кредит відбиваються вибуття основних засобів внаслідок продажу, безплатної передачі чи невідповідності критеріям визначення активом, і навіть, у разі часткової (ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки засадах средств.

Аналітичний облік основних засобів ведеться за кожному інвентарному об'єкту. Окремим інвентарним об'єктом є яке закінчила пристрій зі усіма пристосуваннями і приладдям чи конструктивно окремий предмет, готовий до виконання зазначених самостійних функцій. Інвентарним об'єктом вважається також окремий комплекс конструктивно з'єднаних предметів однієї чи різноманітного призначень, мають обслуговування загальні пристосування, і приналежності, загальне управління, єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати своїх функцій, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а чи не самостійно. Залежно від видів основних засобів аналітичного обліку ведеться на інвентарних картках обліку основних засобів (типова форма № 03−6, додаток 3.2. 1).

Аналітичний рахунок відбиває технічну і економічне характеристики об'єкта, його місцезнаходження, початкову оцінку і переоцінку по відновлювальної вартості, і навіть норму амортизаційних відрахувань. У аналітичному обліку відбивають зміни, які сталися час експлуатації основних засобів. Аналітичні рахунки групуються на місця, де є кошти, по матеріально відповідальних осіб, по методам нарахування амортизації, за групами та видам, по галузевому ознакою, за належністю, за ознакою использования.

Інвентарна картка відкривається за кожен інвентарний об'єкт. Якщо інвентарний об'єкт включає у собі окремі пристосування, і приналежності, складові з нею одне, то тієї ж картці наводиться перелік таких частей.

Заповнення інвентарних карток виготовляють основі первинної документації: актів прийому-передачі основних засобів, технічних паспортів та інших документів у придбанні, спорудженню, переміщенню та ліквідації об'єктів основних средств.

Інвентарні картки звіряють із даними синтетичного учета.

Для пообъектного обліку фондів у місцях перебування при матеріально відповідальних осіб ведуться інвентарні списки основних засобів (типова форма № 03−9, додаток 3.2. 2).

Задля більшої врахування основних засобів їм у момент приєднання до експлуатацію присвоюється інвентарний номер. Інвентарний номер присвоюється весь період експлуатації об'єкта до його списання. Нумерація інвентарних об'єктів будується по серийно-порядковой системе.

Підставою для бухгалтерських записів з обліку руху, і залишків основних засобів, і навіть операцій, пов’язані з їх поточної експлуатацією, служать первинні документы.

Документи, є основою бухгалтерських записів з обліку основних засобів, повинні відповідати наступним вимогам: чітка й повне заповнення всіх граф і реквізитів, наявність підписів осіб, відповідальних за оформлення цієї операції; посилання рішення, постанови чи накази, виходячи з яких зроблено прийом, передача, списання, переміщення чи переоцінка основних засобів. З іншого боку, в документах на надходження і списання основних засобів обов’язково мають бути зазначені їхню вартість, сума зносу і встановлений для даного об'єкта відсоток амортизации.

3.3. Синтетичний і аналітичний обліки основних средств

Основні вартість підприємства вступають у результаті капітальних вкладень, безоплатної передачі від підприємств, гаразд купівлі готових об'єктів, придбання за плату чи внаслідок будівництва нових об'єктів основних засобів, реконструкції, розширення й технічного переозброєння діючих виробничих потужностей, внесків у статутний капітал, отримання внаслідок обміну, виявлення неврахованих основних засобів у результаті проведеної інвентаризації і пр.

Бухгалтерський урахування витрат на виготовлення, спорудження, придбання інвентарних об'єктів основних засобів, на реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння складає рахунку 15 «Капітальні інвестиції «.

Устаткування, передане в монтаж, відбивається бухгалтерської проводкою: Дебет рахунки 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів «. Кредит рахунки 205 «Будівельні матеріали «. Сума витрат, понесених під час монтажу; виконуваному підрядним способом, відбивається бухгалтерської проводкою: Дебет рахунки 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів «. Кредит рахунки 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками «. Одночасно формується бухгалтерська запис у сумі ПДВ: Дебет рахунки 641 «Розрахунки із податків «. Кредит рахунки 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками «. За виконання робіт господарським способом формуються бухгалтерські записи: Дебет рахунки 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів «. Кредит рахунків 661 «Розрахунки по заробітної плати », 65 «Розрахунки зі страхування », 20 «Виробничі запаси «тощо. д.

При введення основних засобів в експлуатацію у сумі витрат, вироблених на виготовлення, спорудження, купівлю, здійснюється бухгалтерська запис: Дебет рахунки 10 «Основні кошти «. Кредит рахунки 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів ».

У разі розмаїття форм власності та розвитку ринкових відносин статутний капітал збільшується (кредитується) на величину які поступили основних засобів лише тоді, якщо вартість є внеском однієї з власників у його статутний капітал (підприємствам з недержавною формами собственности).

На вартість основних засобів, отримані від засновників, певну під час створення статутного капіталу підприємства із недержавною формою власності, здійснюється бухгалтерська проводка:

Дебет рахунки 46 «Неоплачений капітал «

Кредит рахунки 40 «Статутний капітал ».

На суму фактично внесених основних засобів засновником має значення пайових внесків по початкової стоимости:

Дебет рахунки 10 «Основні кошти «

Кредит рахунки 46 «Неоплачений капітал ».

У цьому необхідно пам’ятати, що Витрати транспортування, монтаж основних засобів, які внесені у статутний капітал, відбиваються наступній проводкой:

Дебет рахунки 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів «. Кредит рахунки 685 «Розрахунки з іншими кредиторами «. Одночасно формується бухгалтерська запис у сумі ПДВ: Дебет рахунки 641 «Розрахунки із податків «. Кредит рахунки 685 «Розрахунки з іншими кредиторами ».

Придбання основних засобів за плату відбивається такими бухгалтерськими записами: у сумі згідно з договором купівлі: Дебет рахунки 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів «. Кредит рахунки 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками «. Одночасно формується бухгалтерська запис у сумі ПДВ: Дебет рахунки 644 «Податковий кредит «. Кредит рахунки 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками «. Витрати підприємства придбання основних коштів (реєстраційні, транспортні, інформаційні послуги тощо.) позначаються на бухгалтерському обліку записами: Дебет рахунки 15 «Капітальні інвестиції «. Кредит рахунки 685 «Розрахунки коїться з іншими кредиторами «; одночасно робиться запис: Дебет рахунки 641 «Розрахунки із податків «. Кредит рахунки 685 «Розрахунки коїться з іншими кредиторами «. Введення в експлуатацію виробляється шляхом формування бухгалтерської проводки: Дебет рахунки 10 «Основні «кошти «. Кредит рахунки 15 «Капітальні інвестиції «.

Основні кошти, отримані безоплатно, позначаються на бухгалтерському обліку проводкою: Дебет рахунки 10 «Основні кошти «. Кредит рахунки 424 «Безоплатно отримані необоротні активи «. Визнання доходу, отриманого від безоплатної передачі основних засобів, відбивається бухгалтерської записом: Дебет рахунки 424 «Безоплатно отримані необоротні активи «. Кредит рахунки 745 «Прибуток від безоплатно отриманих активів ».

При придбання основних коштів, хто був обміняли на неподібні об'єкти, у бухгалтерському обліку формуються записи: у сумі основних коштів, здобутих у обмін готової продукції: Дебет рахунки 15 «Капітальні інвестиції «. Кредит рахунки 701 «Доходи від готової продукції «. На собівартість готової продукції робиться бухгалтерська проводка: Дебет рахунки 90 «Собівартість реалізації «, Кредит рахунки 26 «Готова продукція «. Введення в експлуатацію отриманих основних засобів оформляється бухгалтерської проводкою: Дебет рахунки 10 «Основні кошти », Кредит рахунки 15 «Капітальні інвестиції «.

При придбанні об'єктів основних засобів у приватних осіб всі витрати на по оформленню купівлі-продажу (вартість реєстрації договору продажу-купівлі в органах влади, послуги нотаріуса і. дз.) оформляються бухгалтерськими записами: Дебет рахунки 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів «. Кредит рахунки 371 «Розрахунок за виданими авансам «. Суми, нараховані у Пенсійний фонд відповідно до чинного становищу, позначаються на бухгалтерський облік записом: Дебет рахунки 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів «. Кредит рахунки 651 «Розрахунки по пенсійному забезпеченню «. Передача об'єкта основних засобів за актом оформляється бухгалтерської записом: Дебет рахунки 152 «Придбання «(виготовлення) основних засобів », Кредит рахунки 371 «Розрахунок за виданими авансам «. Оплата продавцю об'єкта основних засобів здійснюється записом: Дебет рахунки 371 «Розрахунки за виданими авансам », Кредит рахунків 30 «Каса », 31 «Рахунки у трилітрові банки «. Введення в експлуатацію куплених основних засобів у сумі всіх витрат за купівлю відбивається у обліку записом: Дебет рахунки 10 «Основні кошти «. Кредит рахунки 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів ».

Виявлені невраховані кошти під час проведення інвентаризації зараховуються на підприємства бухгалтерської записом: Дебет рахунки 10 «Основні кошти », Кредит рахунки 746 «Інші прибутки від звичайній діяльності «.

Зарахування у складі основних засобів об'єктів здійснюється шляхом оформлення акта прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № 03−1) (додаток 3.3. 1). Цей акт складається за кожен окремий інвентарний об'єкт. Акт прийому-передачі разом із технічної документацією передається в бухгалтерію підприємства, яка відкриває відповідну інвентарну карточку.

Кореспонденція рахунків з обліку надходження основних засобів приведено в таблиці 3.3.1.

Таблиця 3.3. 1

Кореспонденція рахунків з обліку надходження основних средств

| |Кореспонденція | |Зміст господарської операції |рахунків | | |Дебет |Кредит | |Пайові внески, що їх внесено |46 |40 | |засновниками статутний капітал | | | |Оприбутковано кошти й інші |10, 11 |46 | |необоротні матеріальні активи, внесені | | | |фактично засновниками відповідно до | | | |засновницьким докентам | | | |На суму, що підлягає сплаті постачальникам за |15 |63 | |куплені кошти й інші | | | |необоротні матеріальні активи | | | |На суму послуг, що з придбанням |15 |685 | |основних засобів чи інших необоротних | | | |матеріальних активів | | | |Одночасно нарахована сума ПДВ послуги, |641 |685 | |пов'язані після придбання основних засобів чи| | | |інших необоротних матеріальних активів | | | |Сума витрат, понесених і під час |15 |63 | |проектних, будівельно-монтажні роботи | | | |сторонніми організаціями | | | |Сума витрат за спорудження та виготовлення |15 |23,65, | |основних засобів чи інших необоротних | |66, 205| |матеріальних активів, виконуваних | | | |господарським способом | | | |Погашення заборгованості за кошти |63 |30,31 | |й інші необоротні матеріальні активи | | | |Безплатне надходження основних засобів или|10,11 |424 | |інших необоротних матеріальних активів | | | |Одержання основних засобів чи інших |15 |701,702| |необоротних матеріальних активів з допомогою | |, 703 | |обміну на готової продукції товарів, робіт, | | | |послуг | | | |Оприбуткування основних засобів чи інших |10, 11 |15 | |необоротних матеріальних активів | | | |Оприбуткування основних засобів чи інших |10, 11 |746 | |необоротних матеріальних активів, раніше не | | | |включених до паливно-енергетичного балансу підприємства | | | |Переклад у складі основних засобів чи інших |10, 11 |113 | |необоротних активів малоцінних і | | | |швидкозношувані предмети | | | |Одночасно у сумі зносу МБП |132 |131 | |Переміщення основних засобів чи інших |10, 11 |10, 11 | |необоротних матеріальних активів всередині | | | |підприємства від однієї матеріально | | | |відповідального особи до іншого | | |

4. Облік амортизації і зносу основних средств

Усі кошти, крім землі, піддаються фізичному моральному зносу, тобто під впливом фізичних сил, технічних і ступінь економічних чинників вони поступово втрачають свої властивості і виходять з ладу. Фізичний знос частково можна відновити, провівши ремонт, реконструюючи і модернізувати кошти, але тільки згодом видатки ремонт не окупаються, що зумовлює недоцільність їх експлуатації. Моральний знос в тому, основні кошти зі своєї конструкції, продуктивності, видатках на експлуатацію й обслуговування відстають з більш нових конструкцій, а головне — вони можуть випускати продукцію такий й у кількості, у яких можна випускати в досконалішому устаткуванні. Це заміни застарілих об'єктів основних засобів більш совершенными.

Кошти отримати відшкодування витрат на і нових основних коштів можна отримати тільки від реалізації продукції, випущеної на підприємстві. У вартість даної готової продукції включається також часткове погашення вартості діючих основних засобів. Поступове перенесення вартості основних засобів на готовий продукт й накопичення грошового фонду для заміни зношених об'єктів називається амортизацией.

Амортизація — це систематичне поділ вартості основних засобів, яка амортизується протягом терміну їхніх корисного використання (эксплуатации).

Амортизації підлягають всі об'єкти основних засобів, крім земли.

При визначенні терміну корисного використання об'єкта основних засобів треба враховувати Такі чинники, як: o очікуване корисне використання об'єкта підприємством з урахуванням її потужності чи продуктивності; o гаданий фізичний моральний знос; o правові чи такі обмеження використання объекта.

Термін корисного використання об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод що від цього об'єкта. Амортизація об'єкта основних засобів нараховується з нового терміну корисного використання починаючи з місяці, наступаючого за місяцем зміни терміну корисного использования.

Відповідно до наказом про облікову політику, на ВАТ «» застосовується податковий метод нарахування амортизації основних средств.

Втрати від зменшення корисності об'єкта основних засобів підприємства входять у склад витрат звітний період, накопичуються протягом терміну корисного використання тих об'єктів і відбиваються у балансі в складі зносу основних засобів. Нарахування амортизації виробляється ежемесячно.

Для накопичення інформацію про амортизації у бухгалтерському обліку використовується рахунок 13 «Знос необоротних активів «. Цей рахунок має такі субрахунка: o 131 Зношеність основних коштів; o 132 Знос інших необоротних матеріальних активів; o 133 Знос нематеріальних активов.

На субсчете 131 «Зношеність основних коштів «відображається нарахування амортизації необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні кошти ».

На субсчете 132 «Знос інших необоротних активів «відображається нарахування амортизації необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи ».

На субсчете 133 «Знос нематеріальних активів «відображається нарахування амортизації нематеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 12 «Нематеріальні активи ».

Амортизаційні відрахування ставляться до витрат виробництва (звернення) щокварталу, визначених як чверть річний суммы.

Суми, щомісяця нараховані виходячи з розрахунку 1/3 квартальних відрахувань, переносяться на продукт внаслідок їх зносу і служать джерелом передусім простого відтворення основних средств.

Нарахування амортизаційних відрахувань виробляють із одночасним нарахуванням амортизації і зносу основних засобів осторонь, у своїй виробляються такі бухгалтерські проводки: o нарахування амортизаційних відрахувань основних засобів (об'єктів виробничого призначення) підприємством, котрий використовує рахунки класса

8 «Витрати за основними елементами «: o Дебет рахунки 23 «Виробництво «чи рахунки 91 «Загальновиробничі витрати «. Кредит рахунки 131 «Зношеність основних коштів «; o нарахування амортизаційних відрахувань основних засобів (об'єктів, що забезпечують збут продукції) підприємством, котрий використовує рахунки класу 8

" Витрати за елементами «: Дебет рахунки 93 «Витрати збут «. Кредит счета

131 «Зношеність основних коштів «; o нарахування амортизаційних відрахувань основних засобів (об'єктів, що використовуються наукових і розробок) підприємством, котрий використовує рахунки класу 8 «Витрати за елементами «: Дебет рахунки 941

" Витрати дослідження і розробки «. Кредит рахунки 131 «Зношеність основних коштів «; o нарахування амортизаційних відрахувань основних засобів (об'єктів загальногосподарського призначення) підприємством, котрий використовує рахунки класса

8 «Витрати за основними елементами «: Дебет рахунки 92 «Адміністративні видатки ».

Кредит рахунки 131 «Зношеність основних коштів «; o нарахування амортизаційних відрахувань основних засобів (об'єктів жилищно- комунального і соціально-культурного призначення) підприємством, котрий використовує рахунки класу 8 «Витрати за елементами «: Дебет рахунки 23

Виробництво «чи рахунки 91 «Загальновиробничі витрати », Кредит счета

131 «Зношеність основних коштів «; o нарахування амортизаційних відрахувань основних засобів підприємством, використовує рахунки класу 8 «Витрати за основними елементами «: Дебет рахунки 83

" Амортизація ", Кредит рахунки 131 «Зношеність основних коштів ».

Для розрахунку суми амортизаційних відрахувань використовується типова форма № 03−14 «Розрахунок амортизації основних засобів «(додаток 3.4. 1). Вона складається з 4-х разделов:

1. За основними засобам про запас (резерве).

2. За основними засобам в эксплуатации.

3. Контрольні данные.

4. Розрахунок амортизації (зносу) основних засобів. Показники типовий форми № 03−14 служать основою відображення на відповідних рахунках суми нарахованої амортизації за звітний місяць та незначною сумою зносу основних средств.

У таблиці 3.4.1. наведено основні бухгалтерські кореспонденції рахунків з обліку амортизації основних средств.

Таблиця 3.4. 1

Кореспонденції рахунків з обліку амортизації основних засобів |Зміст господарської операції |Корреспонденц| | |іє рахунків | | | |Кредит| | |Дебет| | |1 |2 |3 | |Нарахування амортизації основних засобів предприятиями,|83 |131 | |використовуючи рахунки класу 8 | | | |Нарахування амортизації об'єктів виробничого |23 |131 | |призначення підприємствами, не використовуючи рахунки | | | |класу 8 | | | |Нарахування амортизації об'єктів загальновиробничого |91 |131 | |призначення підприємствами, не використовуючи рахунки | | | |класу 8 | | | |Нарахування амортизації об'єктів загальногосподарського |92 |131 | |призначення підприємствами, не використовуючи рахунки | | | |класу 8 | | | |Нарахування амортизації об'єктів, які забезпечують збут |93 |131 | |продукції, підприємствами, котрі використовують рахунки | | | |класу 8 | | | |Нарахування амортизації об'єктів, виділені на |93 |131 | |виконання науково-дослідницьких робіт, | | | |підприємствами, не використовуючи рахунки класу 8 | | | |Нарахування амортизації об'єктів житлово-комунального |949 |131 | |і соціально-культурного призначення підприємствами, не | | | |використовуючи рахунки класу 8 | | |

3.5. Учет ремонту основних средств

Залежно від обсягу й правничого характеру робіт, джерела фінансування розрізняють поточні і капітальні ремонти основних засобів. Ремонтні роботи організуються і проводяться підрядним і господарським способами.

Подрядный спосіб у тому, що з ремонтування залучаються спеціалізовані ремонтні підприємства й інші сторонні організації, виконують його за договору.

Господарський спосіб є виробництво ремонтних робіт силами і коштами самого підприємства. Порядок обліку ремонтів, здійснюваних підрядним способом, виготовляють підставі договорів чи нарядів-замовлень. Введення основних засобів в ремонт оформляється випискою документів типовий форми № 03−1 (додаток 3.5.1.). Устаткування, здане в ремонт, враховується на балансі підприємства. Принаймні закінчення ремонту підрядник письмово сповіщає замовника. Прийом закінченого ремонту устаткування проводиться у разі акту приймання-здавання відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів типовий форми № 03−2 (додаток 3.5.2.).

Сума витрат за цілковитий перегляд йдеться у інвентарній картці з відповідного объекту.

Розрахунки із підрядниками на перегляд устаткування виробляються за рахунками за повністю закінчені виконати ремонт стосовно об'єкта у цілому відповідності зі вартістю ремонту. До рахунках додаються акти прийому виконаних работ.

Витрати на реконструкцію, модернізацію, забудову, дообладнання об'єктів основних засобів б’ють по рахунку 15 «Капітальні інвестиції «.

На прийняті від підрядчика закінчені виконати ремонт в обліку робиться бухгалтерська запис: Дебет рахунки 15 «» Капітальні інвестиції «. Кредит рахунки 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками ».

Списання фактичних витрат з закінченому капітальний ремонт здійснюється бухгалтерської проводкою: Дебет рахунки 10 «Основні кошти », Кредит рахунки 15 «Капітальні інвестиції «.

При господарському способі виробництва ремонтних робіт витрати враховуються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції «, після завершення робіт на цю суму збільшується початкова вартість із відображенням бухгалтерської записом: Дебет рахунки 10 «Основні кошти «. Кредит рахунки 15 «Капітальні інвестиції «.

Витрати на ремонт списуються до витрат виробництва (рахунки 23, 91, 92, 93, 941, 949).

Основні бухгалтерські записи, пов’язані до витрат на поліпшення та зміст основних засобів, наведені у таблиці 3.5.1.

Таблиця 3.5. 1

Кореспонденція рахунків з обліку витрат за поліпшення та зміст основних средств

|Содержание господарської операції |Корреспонденци| | |я рахунків | | |Дебет |Кредит| |1 |2 |3 | |Витрати на поліпшення життя і зміст основних засобів |23 |63 | |виробничого призначення, здійснені для | | | |забезпечення майбутніх економічних вигод, спочатку | | | |очікуваних від використання | | | |Одночасно у сумі ПДВ |641 |63 | |1 |2 |3 | |Витрати на поліпшення життя і зміст основних засобів |91 |63 | |загальновиробничого призначення, здійснені для | | | |забезпечення майбутніх економічних вигод, спочатку | | | |очікуваних від використання | | | |Одночасно у сумі ПДВ |641 |63 | |Витрати на покращення й зміст основних засобів, |22 |63 | |загальногосподарського призначення, здійснені для | | | |забезпечення майбутніх економічних вигод, спочатку | | | |очікуваних від використання | | | |Одночасно у сумі ПДВ |641 |63 | |Витрати на покращення й зміст основних засобів, |93 |63 | |які забезпечують збут продукції, здійснені для | | | |забезпечення майбутніх економічних вигод, спочатку | | | |очікуваних від використання | | | |Одночасно у сумі ПДВ |641 |63 | |Витрати на поліпшення та зміст основних засобів, |941 |63 | |виділені на виконання науково-дослідних | | | |робіт, здійснені задля забезпечення майбутніх | | | |економічних вигод, спочатку очікуваних від своїх | | | |використання | | | |Одночасно у сумі ПДВ |641 |63 | |Витрати на поліпшення та зміст основних засобів |949 |63 | |житлово-комунального і соціально-культурного | | | |призначення, здійснені задля забезпечення майбутніх | | | |економічних вигод, спочатку очікуваних від своїх | | | |використання | | | |Одночасно у сумі ПДВ |641 |63 | |Оплата авансу за витрати з реконструкції, модернизации,|15 |63 | |забудові, дооборудованию об'єктів основних засобів | | | |Одночасно у сумі ПДВ |644 |63 | |Збільшення початкової вартості у сумі витрат за |10 |15 | |реконструкцію, модернізацію, забудову, дообладнання | | | |об'єктів основних засобів | | |

|Т| |а| |б| |л| |і| |ц| |а| |2| |.| |9| | |

4. Класифікація і - оцінка нематеріальних активов

Відповідно до національному стандарту бухгалтерського обліку № 8 «Нематеріальні активи », до нематеріальною активам ставляться: об'єкти інтелектуальної власності, об'єкти права користування природними ресурсами і майном, об'єкти права користування економічними, організаційними та ін выгодами.

Нематеріальної актив — немонетарний актив, який має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відділений від підприємства) і утримується підприємством з використання понад один рік (чи одного операційного циклу, коли він перевищує рік) для, торгівлі, в адміністративних цілях або заради надання у найм іншим лицам.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами: o права користування на природні ресурси (надрами, іншими ресурсами природного довкілля, геологічної і той інформацією щодо природної середовищі тощо. п.); o права користування майном (земельною ділянкою, будинком, права на оренду приміщень та т.п.); o права на знаки для товарів та послуг (товарні знаки, торгових марок, фірмові назви тощо.); o права на об'єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від несумлінної конкуренції та т.п.); o авторські і суміжні із нею права (літературні і музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних, і т.п.); o гудвілл; o інші нематеріальні активи (декларація про проведення діяльності, використання економічних пріоритетів і інших привілеїв і т.п.).

Гудвілл — перевищення вартості придбання частку покупця у справедливій оцінці придбаних ідентифікованих активів та зобов’язання на дату придбання. Здобутий чи отриманий нематеріальної актив відображається у балансі, якщо є можливість отримання майбутніх економічних вигод, пов’язані з його використанням, та її вартість то, можливо достовірно определена.

Нематеріальної актив, отриманий у результаті розробки, слід відображати у балансі за умови, якщо підприємство має: o намір, технічну можливість і ресурси доведення нематеріального активу до стану, коли він доречний під час реалізації чи використання; o можливість отримання майбутніх економічних вигод від чи використання нематеріального активу; o інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних із розробкою нематеріального актива.

Якщо нематеріальної актив і не відповідає зазначеним критеріям визнання, то витрати, пов’язані з його придбанням чи створенням, зізнаються витратами того звітний період, протягом яку вони було здійснено, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальними активами.

Не зізнаються активами, а підлягають відображенню у складі витрат того звітний період, де вони було здійснено: o видатки дослідження; o видатки підготовку і перепідготовку кадрів; o видатки рекламу і своєї продукції ринку; o створення, реорганізацію переміщення підприємства або його частини; o видатки підвищення діловій репутації підприємства (гудвілл), вартість изданий.

Набуті (створені) нематеріальні активи зараховуються на підприємства по початкової стоимости.

Початкова вартість придбаних нематеріальних активів складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торгових знижок), мита, непрямих податків, що підлягали відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо з придбанням і доведенням до стану, де вони придатні від використання по назначению.

Витрати на виплату відсотків за кредит не входять у початкову вартість нематеріальних активів, придбаних (створених) в цілому або частково з допомогою кредиту банка.

Початкова вартість нематеріальних активів, здобуті за результаті обміну такий об'єкт, дорівнює залишкової вартості переданих нематеріальних активів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то початкової вартістю нематеріальних активів, отримані обмін такий об'єкт, був частиною їхнього справедлива вартість зі включенням різниці в фінансові результати (витрати) звітного периода.

Початкова вартість нематеріальних активів, здобуті за обмін (чи частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливою вартості переданих нематеріальних активів, збільшеною (зменшеній) у сумі коштів чи його еквівалентів, котру передали (отримана) у час обмена.

Початкової вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів був частиною їхнього справедлива вартість на дату получения.

Початкової вартістю нематеріальних активів, внесених статутний капітал підприємства, вважається узгоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість. Нематеріальні активи, отримані внаслідок об'єднання підприємств, оцінюються з їхньої справедливою стоимости.

Початкова вартість окремого об'єкту нематеріальних активів, оплачених на суму, визначається шляхом розподілу сплаченої суми пропорційно справедливою вартості кожного з придбаних объектов.

Початкова вартість нематеріальних активів, створених підприємством, включає прямі видатки оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов’язані зі створенням цих нематеріальних активів і приведенням їх до стану, придатному від використання по призначенню (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій і т.п.).

Початкова вартість нематеріальних активів зростає у сумі витрат, що з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та терміну використання, які сприяли збільшення очікуваних економічних вигод. Витрати для підтримки об'єкта в придатному від використання стані людини і отримання спочатку певного розміру майбутніх економічних вигод від використання входять у склад витрат звітного периода.

4.1. Облік надходження нематеріальних активов

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться на рахунку 12 «Нематеріальні активи «. Рахунок має такі субсчета:

121 «Права користування на природні ресурси «

122 «Права користування майном «

123 «Права на знаки для товарів та послуг «

124 «Права на об'єкти промислової власності «

125 «Авторські і суміжні із нею права «

126 «Гудвілл «

127 «Інші нематеріальні активи ».

На субсчете 121 «Права користування, на природні ресурси «ведеться облік наявності об'єктів права користування ресурсами природного довкілля. До них належать: права користування природними копалинами, іншими ресурсами природного довкілля, геологічної й іншим інформацією щодо природної среде.

На субсчете 122 «Права використання майном «ведеться облік наявності прав користування имуществом.

На субсчете 123 «Права на знаки для товарів та послуг «відбивається облік наявності прав на знаки для товарів та послуг (товарні знаки, торгові фірмові назви тощо. д.).

На субсчете 124 «Права на об'єкти промислової власності «ведеться облік наявності прав на об'єкти промислової власності (промислові зразки, сорти рослин, ноу-хау тощо. д.).

На субсчете 125 «Авторські і суміжні із нею права «ведеться облік наявності авторських та суміжних суміжних із нею прав (права на літературні і музичні твори, програмні кошти на ЕОМ, бази даних, і т.д.).

На субсчете 126 «Гудвілл «ведеться облік гудвілу (діловій репутації підприємства), різниці між балансовою вартістю чистих активів підприємства міста і вартістю придбання предприятия.

На субсчете 127 «Інші нематеріальні активи «ведеться облік інших нематеріальних активів, якими володіє підприємство (права за проведення діяльності, використання економічних пріоритетів і інших привілеїв і т.д.).

По дебету рахунки 12 «Нематеріальні активи «відображається придбання або одержання результаті розробки нематеріальних активів, які по початкової вартості і дооцінку таких активів. За кредит цього рахунки відбиваються вибуття внаслідок продажу, безплатної передачі чи неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від використання з сумою уцінки нематеріальних активов.

Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться за видам і окремих объектам.

Основними видами надходження нематеріальних активів є: o це; o творення їхніх силами підприємства або залучення сторонніх виконавців на договірній основі; o придбання за умов обміну; o вступ у рахунок внеску до статутний капітал підприємства; o безплатне надходження; o здійснення спільної деятельности.

Придбання нематеріальних активів з урахуванням договору оформляється бухгалтерської записом: Дебет рахунки 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів «. Кредит рахунки 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками «; одночасно робиться запис у сумі ПДВ: Дебет рахунки 644 «Податковий кредит «. Кредит рахунки 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками «. Зарахування нематеріальних активів на підприємства здійснюється шляхом формування бухгалтерської записи: Дебет рахунки 12 «Нематеріальні активи », Кредит рахунки 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів ».

4.2. Переоцінка нематеріальних активов

Підприємство може переоцінювати по справедливою вартості на дату балансу ті нематеріальні активи, яких існує активний ринок. Що стосується переоцінки окремого об'єкту нематеріальних активів слід переоцінювати й інші активи групи, до якої підключено цей нематеріальної актив (крім, яких немає активного ринку). Якщо підприємством проведена переоцінка об'єктів групи нематеріальних активів, то подальшому вони підлягають щорічної переоценке.

Переоцінена початкова вартість будівництва і знос об'єкта нематеріальних активів визначаються як досягнення відповідно початкової вартості чи зносу і індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається розподілом справедливою вартості об'єкта, який переоцінюється, з його залишкову вартість. Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки — в складі витрат звітного периода.

Перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів при черговий дооцінку вартості цього об'єкта нематеріальних активів вводиться до складу доходів звітний період із відображення різниці між сумою черговий (останньої) дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів і зазначеним перевищенням у складі іншого додаткового капитала.

Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єктів нематеріальних активів при черговий уцінці залишкової вартості цього активу іде зменшення іншого додаткового капіталу із включенням різниці між сумою черговий (останньої) уцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів і зазначеним перевищенням до витрат звітного периода.

При выбытии об'єктів нематеріальних активів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта нематеріальних активів включається у складі нерозподіленого доходу з одночасним зменшенням додаткового капитала.

Переоцінка нематеріальних активів виробляється у кілька етапів: o встановлення справедливою вартості нематеріальних активів; o визначення різниці між справедливою і залишкової вартістю з розрахунку величин дооцінки чи зниження ціни по залишкової вартості; o визначення переоціненою початкової вартості нематеріального активу; o визначення величини дооцінки чи зниження початкової вартості; o проведення дооцінки після попередніх уцінок; o відбиток списання переоцінених объектов.

У таблиці 4.2.1 приведено кореспонденція рахунків з обліку переоцінки нематеріальних активов.

Таблиця 4.2. 1

Кореспонденція рахунків з обліку переоцінки нематеріальних активов

|Содержание господарської операції |Кореспонденція | | |рахунків | | |Дебет |Кредит | |Дооцінка залишкової вартості нематеріальних |12 |423 | |активів | | | |Уцінка залишкової вартості нематеріальних |975 |12 | |активів | | | |Перевищення сум попередніх уцінок над сумою |12 |746 | |попередніх дооцінок | | | |Різниця між сумою останньої дооцінки |12 |423 | |залишкової вартості | | | |Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою |423 |12 | |попередніх уцінок | | | |Різниця між сумою останньої уцінки і указанным|975 |12 | |перевищенням до витрат звітний період | | | |Зменшення корисності нематеріальних активів, |975 |12 | |врахованих по переоціненою вартості | | | |Одночасно у сумі зносу нематеріальних |133 |12 | |активів | | | |Дооцінка після усунення причин зменшення |12 |746 | |корисності нематеріальних активів | | | |Одночасно у сумі зносу нематеріальних |746 |13 | |активів | | | |Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою |423 |441 | |попередніх уцінок залишкової вартості (при | | | |выбытии) | | |

4.3. Амортизація нематеріальних активов

Нарахування амортизації нематеріальних активів складає протязі терміну їхніх корисного використання, установлюваного підприємством при визнання цього об'єкта активом (при зарахування на баланс), але з понад 20 лет.

При визначенні терміну корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід враховувати: o терміни корисного використання цих активів; o що передбачається моральний знос; o правові або інші такі обмеження щодо термінів її використання, інші факторы.

Метод амортизації нематеріальних активів вибирається підприємством самостійно з умов для отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується з застосуванням прямолінійного метода.

Під час розрахунку амортизируемой вартості ліквідаційна вартість нематеріальних активів дорівнює нулю, крім випадків: o коли є беззастережне зобов’язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці терміну його корисного використання; o коли ліквідаційна вартість може бути оцінена виходячи з інформації існуючого активного ринку виробництва і очікується, що така ринок існуватиме наприкінці терміну корисного використання цього объекта.

Нарахування амортизації починається з місяці, наступного за місяцем, в якому нематеріальної актив став придатним использования.

Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяці, наступного за місяцем вибуття нематеріального актива.

Термін корисного використання нематеріального активу і метод його амортизації переглядаються наприкінці звітного року, тоді як наступному періоді очікуються зміни термінів Корисного використання активу чи зміни умов отримання майбутніх економічних выгод.

Амортизація нематеріального активу нараховується з нового методу нарахування амортизації і продовження строку використання починаючи з місяці, наступного за місяцем изменений.

У бухгалтерський облік нарахування амортизації нематеріальних активів відбивається по дебету рахунків 23 «Виробництво », 91 «Загальновиробничі витрати », 92 «Адміністративні видатки », 93 «Витрати збут », 94 «Інші витрати здійснених операцій «і кредиту рахунки 133 «Знос нематеріальних активів ».

4.4. Зменшення корисності нематеріальних активов

Втрати від зменшення корисності нематеріальних активів входять у склад витрат звітного року зі збільшенням у балансі суми зносу нематеріальних активів, як від об'єктів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, — із зменшенням переоціненою вартості об'єкта нематеріальних активов.

Якщо причини зменшення корисності об'єкта нематеріальних активів припинили існування, то втрати від зменшення корисності об'єкта за попередні періоди виключаються на суму способом сторно з суми витрат звітний період і від суми зносу об'єкта нематеріальних активів, а втрати від зменшення корисності об'єктів нематеріальних активів, відображених в обліку з переоціненою вартості, входять у склад доходів зі збільшенням переоціненою вартості об'єкта нематеріальних активов.

4.5. Облік вибуття нематеріальних активов

Нематеріальної актив списується з балансу у разі вибуття чи внаслідок продажу, безплатної передачі чи неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод з його использования.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів окреслюється відмінність між доходом від вибуття (з відрахуванням непрямих податків і витрат, що з выбытием) та його залишкової стоимостью.

Кореспонденція рахунків по бухгалтерського обліку нематеріальних активів приведено в таблиці 4.5. 1

Таблиця 4.5. 1

Кореспонденція рахунків по бухгалтерського обліку нематеріальних активів |Зміст господарської операції |Кореспонденція| | |рахунків | | |Дебет |Креді| | | |т | |1 |2 |3 | |Вартість нематеріальних активів, фактично внесенных|12 |46 | |засновниками статутний капітал | | | |Вартість нематеріальних активів, які підлягають внесення |46 |40 | |засновниками | | | |Придбання нематеріальних активів у процесі |154 |63 | |діяльності підприємства | | | |Одночасно у сумі ПДВ |644 |63 | |Зарахування придбаних нематеріальних активів |12 |154 | |Нематеріальні активи, що надійшли безоплатно від |12 |424 | |інших підприємств й з | | | |Зарахування нематеріальних активів, створених на |125 |154 | |підприємстві | | | |Витрати створення нематеріальних активів |154 |20,22| | | |, 66 | | | |і Др.| |Списання витрат створення нематеріальних активів |125 |154 | |Нарахування амортизації нематеріальних активів |23,91,93|133 | | |, | | | |941,92,9| | | |49 | | |Безоплатна передача нематеріальних активів |976 |12 | |(залишкова вартість) | | | |Одночасно сума зносу переданих нематеріальних |133 |12 | |активів | | | |На суму ПДВ |976 |641 | |1 |2 |3 | | | | | | | | | | | | | | | | | |Прибуток від реалізації нематеріальних активів |30,31,37|742 | |Одночасно у сумі зносу реалізованих |133 |12 | |нематеріальних активів | | | |Залишкова вартість реалізованих нематеріальних |976 |12 | |активів | | | |Витрати підприємства у нематеріальних |972 |31,20| |активів | |, 66 і| | | |ін. | |Одночасно у сумі ПДВ реалізованих нематериальных|742 |641 | |активів | | |

5. Оценка виробничих запасов

Набуті чи виготовлені виробничі запаси зараховуються на підприємства по початкової стоимости.

Набута за оплату початкова вартість запасів є собівартістю виробничих запасів і складається з таких фактичних витрат: o суми, яка сплачується відповідно до договором поставки; o сум, які сплачуються за інформаційні, посередницькі й інші послуг у в зв’язку зі пошуком і придбанням запасів; o сум ввізного мита; o сум непрямих податків у в зв’язку зі придбанням запасів, які відшкодовуються підприємству; витрат за заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування вантажів до місця їх використання, включаючи витрати на страхуванню і за комерційний кредит постачальників; o інших витрат, безпосередньо з придбанням і доведенням запасів до стадії, у якій придатні від використання в запланованих цілях. До таких затратам, наприклад, ставляться прямі матеріальні витрати, прямі видатки оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісних, технічних характеристик запасов.

Початкова вартість запасів, отриманих підприємством безоплатно шляхом внесок у статутний капітал підприємства, визначається по справедливою стоимости.

Початкова вартість одиниці запасів, здобуті за результаті обміну та такі запаси, дорівнює балансову вартість переданих запасів. Якщо балансову вартість запасів перевищує справедливу вартість, то початкової вартістю отриманих запасів був частиною їхнього справедлива вартість. Різниця між балансовою та найсправедливішої вартістю придбаних запасів вводиться до складу витрат звітного периода.

Не входять у початкову вартість запасів такі витрати, які стосуються періоду їх походження: o відсотки використання позик; o наднормативні втрата часу та недостачі запасів; o видатки збут; o загальновиробничі та інші подібні витрати, безпосередньо які пов’язані після придбання і доставкою запасів і приведенням в стан, придатне використання їх у запланованих целях.

Оцінка запасів у АТ «» здійснюється за одному їх методів: o середньозваженої собівартості - за відпускання готової продукції і на товарів нафтохімії, напівфабрикатів; o собівартості перших за часом приходу запасів (ФИФО) — за відпускання сировини, матеріалів, реагентів, катализаторов.

Всім одиниць бухгалтерського обліку запасів, мають однакове значення і однакові умови використання, застосовується одне із наведених методов.

Оцінка по середньозваженої собівартості проводиться у разі кожній одиниці запасів розподілом сумарною вартості залишку таких запасів початку звітного місяця — і вартості здобутих у звітному місяці запасів на сумарне кількість запасів початку звітного місяці та здобутих у звітному місяці запасов:

З зап. нп +З зап. п

Сст = --------------------------------- ,

До зап. нп. + До зап.п.

де Сст. — середньозважена собівартість запасов;

Сзап. т — вартість запасів початку звітного периода;

Сзап.п — вартість які поступили запасов;

Кзап. нп — кількість запасів початку звітного периода;

Кзап.п. — кількість які поступили запасов.

Приклад розрахунку середньозваженої вартості виробничих запасів приведено у таблиці 5.1.

Таблиця 5. 1

Розрахунок середньозваженої вартості виробничих запасов

| |Кількість |Собівартість запасів | |Залишок виробничих |1000 |6000 | |запасів початку місяці | | | |Надійшло протягом місяця |5000 |60 000 | |Разом |6000 |66 000 | |Середньозважена вартість за |66 000: 6000 |= 11 грн. | |одиницю запасу | | |

Оцінка запасів методом ФИФО виходить з припущенні, що запаси використовують у тій послідовності, у якій надходили на підприємство (відбито у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництві (продаж та інші вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасов.

Метод ФИФО — це оцінка виробничих запасів з їхньої початкової вартості. Порядок оцінки залежить від фактичної послідовності витрати партій які поступили виробничих запасов.

Приклад розрахунку вартості витрачених виробничих запасів по методу ФИФО приведено у таблиці 5. 2

Запаси відбиваються у бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: початкової вартості чи чистої вартості реализации.

Запаси відбиваються по чистої вартості реалізації, якби дату балансу ціна знизилася, вони були зіпсовані, застаріли чи іншим чином втратили спочатку очікувану економічну выгоду.

Чиста вартість реалізації визначається з кожної одиниці запасів шляхом вирахування з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат за завершення виробництва та сбыт.

Таблиця 5.2 Розрахунок вартості витрачених виробничих запасів методом ФИФО

| |Остаток|Поступило |Израсходовано|Остаток| | | |виробничих запасов|производствен| | | |на |протягом місяця |ных запасів |на | | |початок | | |кінець | | |місяці | | |місяці | | | | | | | |Кількість |1000 |1000 |2000 |3000 |5000 |2000 | |запасів | | | | | | | |Вартість |6000 |9000 |24 000 |30 000| | | | | | | | | | | |Розрахунок вартості методом ФИФО |49 000 |20 000 | |(6000 + 9000 +24 000 + 1000 x (30 000: 3000) = | | | |49 000 | | |

Сума, яку початкова вартість запасів перевищує чисту вартість їхнього перебування реалізації, і вартість повністю втрачених (зіпсованих чи саме ті) запасів списуються до витрат звітний період з відображенням зазначеної вартістю забалансовом обліку. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується у складі дебіторську заборгованість (чи інших активів) і доходу звітного периода.

Якщо чиста вартість реалізації запасів, які раніше були уценены і є активами на дату балансу, надалі збільшується, то, на суму збільшення чистої вартості реалізації, але з більше од суми попереднього зменшення, сторнируется запис попередній зменшенні вартість цих запасов.

5.1. Учет придбання виробничих запасов

Виробничі запаси надходять від постачальників з супровідними документами — счетами-фактурами, рахунками, товарно-транспортными накладними та інших., які підтверджують кількість надходження вантажу, удостоверяющими постачальника і Порядок оплаты.

Одержання виробничих запасів безпосередньо в постачальника або в транспортної організації здійснюється матеріально відповідальним обличчям, на якого виписується доверенность.

Регламентований порядок ведення обліку доручень визначено у Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використовуваних доручень отримання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16. 05. 96 г.

Доручення отримання виробничих запасів видається лише особам, працюючим цьому підприємстві. Доручення підписується керівником підприємства міста і головний бухгалтер чи його заступниками і особами, уповноваженими цього керівником. Беруться доручення під розписку і фіксуються у спеціальній журналі реєстрації доручень. Термін дії доручень встановлюється залежно від можливостей отримання й вивезення тих матеріальних цінностей, але він ні перевищувати 10 дней.

Особи, яким видано доручення, зобов’язані пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство отриманих за дорученням цінностей надати працівникові, выписывающему доручення, документ про отриманні виробничих запасів та його оприбуткуванні складу чи матеріально що відповідає лицу.

Служби, яке здійснювало відпустку виробничих запасів, здають доручення разом із документами відпустку запасів працівникам, у яких покладено обов’язки ведення бухгалтерського учета.

Отримані виробничі запаси відповідно до виписаним супровідним документам доставляються складу підприємства чи матеріально що відповідає особі. У період прийому виробничих запасів їх старанно перевіряють на відповідність кількості, асортименту і забезпечення якості даним, зазначених у супровідних документах.

При виявленні невідповідності кількості чи якості які поступили виробничих запасів даним супровідних документів одержувач зобов’язаний скласти акт про зарахування виробничих запасів (типова форма № М- 7, додаток 5.1. 1).

Для перевірки виробничих запасів і складання акта організується комісія, у якому обов’язково включаються матеріально відповідальна особа та представник постачальника; за його нез’явленні акт складається з участю представника незацікавленій организации.

При виявленні недостачі чи псування виробничих запасів, які поступили по залізниці, водним чи повітряним транспортом, підприємство вимагає від адміністрації дороги чи порту складання комерційного акту й отримує її засвідчену копію, що є основою відшкодування одержувачу оплаченої вартості недопоступивших вантажів від транспортної организации.

Первинні документи постачальника реєструються у журналі реєстрації документів. Кожному первинному документа присвоюється порядковий номер.

При виписці платіжних документів вказується сума податку додану вартість (ПДВ), що у вартість матеріалу не входить, а записується окремо сумою. Ця сума окреслюється твір фактичної вартості матеріалів на відсоток ПДВ, який установлюють законодавством України. З даних документів виписується податкова накладна (додаток 5.1. 2).

Контроль за доставкою виробничих запасів, здійснюваної самовивозом, виготовляють основі даних реєстрацію виданих доручень. Використані доручення, якими отримані і доставлені вантажі, погашаються виходячи з прибуткових документів складів, крамниць та т. буд. Видані, непогашені доручення з истекшими термінами дії мають повертатися на підприємство. Зникнення отриманих по доручення, але з доставлених на підприємство вантажів, тягне розслідування у судебно-следственном порядку і пред’явлення позову про відшкодування збитків матеріально відповідальної особи, отримав доручення і вантаж від поставщика.

На що надійшли виробничі запаси відповідно до первинним документам заповнюються прибуткові ордера (типова форма № М-4, додаток 5.1. 3). Прибуткові ордера виписуються за кожен номенклатурний номер чи партію виробничих запасов.

На виробничі запаси, що надійшли через підзвітних осіб, складаються прибуткові ордера, але в рахунках, прикладених до авансовому звіту, проставляється позначка завідувачем складом із посиланням номер приходного ордера.

Внутрішні переміщення виробничих запасів зі складу складу оформляються спеціальними накладными-требованиями (типова форма № М-11, додаток 5.1. 4).

Принаймні надходження прибуткових документів складається реєстр прийому- здачі документів (типова форма № М-13, додаток 5.1. 5), який передається у одному примірнику в бухгалтерію разом із первинними документами.

На складі комірник кожному виду виробничих запасів привласнює номенклатурний номер, який повторюється переважають у всіх первинних документах, що відбивають рух цього вида.

Складської облік ведуть у картках складського обліку матеріалів (типова форма № М-12, додаток 5.1. 6), а обліку устаткування установки — в картці обліку устаткування установки (типова форма № М-26). У регістрах складського обліку відбиваються дані про кожному первинному документа. Первинні документи здають у бухгалтерію задля її подальшого обліку і збереження, а інформації про неї залишається на яких складах та інших місцях зберігання лише у регістрах оперативного складського учета.

Після кожної реєстрації даних тієї чи іншої первинного документа підраховується остаток.

Звірка даних складського і бухгалтерського аналітичного обліків здійснюється шляхом періодичної оцінки за цінами кількісних залишків, за даними складського обліку на певну дату у порівнянні отриманої загального обсягу з сумою залишку за даними вартісного аналітичного обліку, яке ведеться в бухгалтерії. Такий метод організації обліку називається оперативно-бухгалтерским чи сальдовым.

Для обліку розрахунків із постачальниками і підрядчиками за матеріальні цінності використовується рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками ».

Матеріальні цінності без супровідних документів і майже рахівниць-фактур називають «неотфактурованными поставками «. Що Надійшли матеріальних цінностей приходуются на склади за існуючими цінами чи за оцінкою попередніх поставок аналогічних цінностей. Неотфактурованные поставки враховують як кредитове сальдо за рахунком постачальників, рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками », вживають заходів до розшуку постачальника і платіжних документів на погашення посталої задолженности.

За матеріальних цінностей, не доставлені перевізником доречно призначення, підприємство іноді оплачує постачальнику їхню вартість. Виникає відволікання коштів на оплату активів, іменованих «матеріальними цінностями їсти дорогою «. Матеріальні цінності їсти дорогою враховуються за кожним видом матеріалів і платіжному документа окремо, демонструються як дебіторська заборгованість щодо окремих об'єктах на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками ».

У практиці трапляються випадки, коли підприємств приходять платіжні документи, якими постачальники не відправили вантажі, — безтоварні рахунки- фактури. Такі оплачені суми слід знімати зі статті «Матеріальні цінності їсти дорогою «рахунки 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками «і відносити в дебет рахунки 374 «Розрахунки за претензіями ».

Надходження виробничих запасів відбивається у бухгалтерський облік по дебету рахунки 20 «Виробничі запаси «і кредиту рахунки 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками «. Одночасно робиться бухгалтерська запис на суму на додану вартість: Дебет рахунки 641 «Розрахунки по податках «. Кредит рахунки 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками ». ,

Кожна вид тих матеріальних цінностей відкривається аналітичний рахунок, в якому об'єкти обліку відбиваються за кількістю (в прийнятих одиницях виміру) і сумі вартості (в прийнятої системі оцінки). Аналітичні рахунки групуються за групами виробничих запасів, місцях зберігання, матеріально відповідальних осіб, по субсчетам і рахунках бухгалтерського обліку. Аналітичний облік на рахунках використовують із контролю збереження і руху виробничих запасів, правильності їх оцінки, звіряння з цими складського обліку, підбиття підсумків инвентаризации.

Облік розрахунків із постачальниками виробляється у журналі-ордері № 6 Прийняті на відповідальне збереження матеріали, від оплати яких підприємство відмовилося, враховуються на забалансовом рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні «.

Віддзеркалення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку надходження виробничих запасів наведено в таблиці 5.1.1.

Таблиця 5.1. 1

Кореспонденція рахунків з обліку надходження виробничих запасів |Зміст господарської операції |Кореспонденція | | |рахунків | | |Дебет |Кредит | |Оприбутковано виробничі запаси, оплата яких |20 |372 | |зроблена підзвітними особами | | | |Прихід виробничих запасів, які надійшли від |20 |63 | |постачальників | | | |Одночасно у сумі ПДВ |641 |63 | |Претензія до постачальникам за виробничі запаси |374 |63 | |Прихід виробничих запасів, які надійшли від |20 | 40,46 | |засновників має значення їхніх вкладів статутний капітал | | | |Отримано виробничі запаси безоплатно |20 |719 | |Прихід виробничих запасів за ціною можливого |20 |24 | |використання від забракованої продукції | | | |Повернення виробничих запасів складу по |20 |23, 91,| |цінами можливого використання | |92, 93 | |Внутрішня передача виробничих запасів |20 |20 | |Оприбутковано виробничі запаси відповідно до |20 |719 | |проведеної інвентаризації | | | |Отримано виробничі запаси за |20 |742 | |неподібні активи | | |

5.2. Облік витрати матеріальних ценностей

Під витратою тих матеріальних цінностей зі складу мається на увазі відпустку їх в виробничі одиниці (цеху, відділи, ділянки тощо. буд.) підприємства для виготовлення продукції і на різні господарські потреби, і навіть на бік на переробку, реалізації, переміщення матеріалів всередині предприятия.

Відпустку тих матеріальних цінностей зі складу виробляється матеріально відповідальними особами по належним чином оформленим документам.

Видача матеріалів зі складу складає підставі лимитно-заборной карти (типові форми № М-8, № М-9, № М-28, № М-28а), накладных-требований на відпустку (внутрішнє переміщення) матеріалів, акта-требования зміну (додаткова відпустка) материалов.

Лимитно-заборные карти (додаток 5.2. 1) виписуються однією чи кілька позицій матеріалів, які стосуються певному виду продукції (робіт, услуг).

Відпустку матеріалів виробництва, зазвичай, має здійснюватися на основі установлених заздалегідь лімітів. Лімітування відпустки тих матеріальних цінностей виробництва повинна грунтуватися на затверджених прогресивних норми витрати тих матеріальних цінностей, обсягах виробничих програм виробничих підрозділів з урахуванням перехідних запасів невитрачених підрозділами матеріальних цінностей початку і поклала край месяца.

При відпустці тих матеріальних цінностей по лимитно-заборным картам один примірник карти передається споживачеві матеріалів, інший залишається на складі. Комірник зазначає у обох примірниках лимитно-заборной карти дату і кількість відпущених матеріалів і виводить залишок ліміту в кожному номенклатурного номера матеріалів. Що стосується виписки лимитно-заборной карти у одному примірнику працівник, який одержує матеріали, розписується в картці складського обліку отриманні матеріальних ценностей.

Кожен понадлімітний відпустку тих матеріальних цінностей виробництва слід оформляти виписуванням спеціального акта-требования (додатковий відпустку) матеріалів (типова форма № М-10, додаток 5.2. 2). Сверхлимитному відпустці матеріалів підлягають: додаткова відпустка матеріалів при перевиконання підрозділом виробничих програм, при перевитраті тих матеріальних цінностей по шанобливій причини, отримати відшкодування шлюби й др.

У акте-требовании вказується причина сверхлимитного відпустки, він виписується однією вид матеріалів. Акт-вимога виписується у двох примірниках, одна з яких призначений для одержувача, інший в комірника. Відповідно до відпущеними кількістю тих матеріальних цінностей комірник робить позначки акте-требовании і виводить залишок материалов.

При заміні в лимитно-заборной карті будь-якого матеріалу роблять запис «Заміна, дивися вимога №_ «і зменшують залишок ліміту. Не використані у виробництві та повернуті складу матеріали записуються в лимитно-заборную карту без складання будь-яких документов.

Після використання ліміту лимитно-заборные карти фіксуються в реєстрі приймання-здавання документів (типова форма № М-13) і передаються в бухгалтерію. Застосування лимитно-заборных карт значно скорочує кількість разових документов.

Для оформлення одноразового відпустки тих матеріальних цінностей оформляється накладна-вимога на відпустку (внутрішнє переміщення) матеріалів. Ця накладна виписується у двох примірниках, одна з яких залишається на складі, у клуні, а інший передається одержувачу (цеху, відділу, ділянці і т.д.).

Вони повинні бути підписано особами, уповноваженими цього керівником предприятия.

При переміщенні всередині підприємства від однієї матеріально відповідального особи до іншого відпустку матеріалів оформляється накладною-вимогою на відпустку (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма № М-11), яку виписує склад-отправитель у двох примірниках. Це дає можливість використовувати в складе-получателе як прибутковий документ, але в складі, отпустившем матеріал, — як расходный.

Первинні документи з приходу і витраті періодично (щодня чи щотижня), а лимитно-заборные карти — після закінчення місяці матеріально відповідальні особи здають в бухгалтерію. Приймання-здавання первинних документів оформляється спеціальним реєстром приймання-здавання документів (типова форма М- 13). Реєстр складається у одному примірнику матеріально відповідальними особами та передається що з первинними документами в бухгалтерию.

Стороннім організаціям видачі оформляються наказами і накладними, товарно-транспортными документами, счетами-фактурами. Видача матеріальних цінностей набік реєструють безпосередньо представникам покупця виходячи з належним чином оформлених доручень на право отримання цінностей і за оформленні відповідних операцій. Якщо виробничі запаси відпускаються із наступною оплатою, то 1-ї примірник служить також і виписки бухгалтерією розрахунково-платіжних документів. При перевезенні виробничих запасів замість накладної виписується товарно- транспортна накладная.

Для спрощення документообігу по відпустці виробничих запасів можна замість первинних документів використовувати картку складського обліку. З цього метою одержувачі виробничих запасів розписуються лише у картках складського обліку, стаючи у зв’язку з цим виправдувальними документами. Причому у картках проставляють код виробничих витрат з метою наступної угруповання записів з об'єктів калькуляції і статтям витрат. Таке суміщення видаткових документів і майже карток складського обліку зменшує обсяг облікової праці та посилює контролю над дотриманням норм складських запасов.

Відпущені виробничі запаси списуються кредиту рахунки 20 «Виробничі запаси «в дебет наступних рахунків до таких нужд:

15 «Капітальні інвестиції «- потреб капітального строительства;

23 «Виробництво «- у сумі відпущених виробничих запасів на виробництво продукции;

24 «Шлюб у виробництві «- для виправлення брака;

91 «Загальновиробничі витрати «- для загальновиробничих нужд;

92 «Адміністративні видатки «- на загальногосподарські нужды;

93 «Витрати збут «- задля забезпечення збуту продукции;

949 «Інші витрати здійснених операцій «- утримання об'єктів житлово-комунального і соціально-культурного назначения.

6. Облік робочого дня. Форми і системи оплати труда

Оплату праці - це заробіток, розрахований, зазвичай, в грошовому вираженні, котрий за трудовим договорами власник чи уповноважений їм орган виплачують за виконану роботу чи надані услуги.

Працівники АТ «» реалізують декларація про працю через укладання колективного договору роботи підприємстві. Колективний договір укладається основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань в цілях регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин також узгодження інтересів трудящих, власників і уповноважених ними органов.

Колективний договір укладається підприємствах незалежно від форм власності і господарювання, використовують найманої праці і правами юридичного лица.

Трудової договір — цю угоду між працівниками і власником підприємства чи котра фізичною особою, яким працівник зобов’язується виконувати роботу, певну угодою, і підпорядковані обласним внутрішньому трудовому розпорядком. Власник підприємства чи фізична особа зобов’язуються виплачувати працівникові зарплатню забезпечуватиме умови праці, необхідних виконання роботи, передбачених законодавством про праці, колективним договором і угодою сторін. Кодексом законів про працю України регулюються трудові відносини всіх работников.

На підприємствах застосовують оплату праці в трудовим соглашениям.

Трудове угода укладається між підприємством, і працівником, привлекаемым із боку до виконання роботи, коли його не можна виконати силами підприємства, чи договірних засадах з відповідними підприємствами і организациями.

Нині широко застосовується оплата праці за контракту, який полягає за домовленістю сторін і ув’язується зі виконанням умов контракта.

Що стосується найму працівника за контрактом власник чи уповноважений їм орган можуть встановлювати ті умови оплати роботи з згоди робітника, визначених у київському колективному чи індивідуальному договоре.

Під час укладання цивільно-правових договорів, договорів підряду, видавничого договору процес праці не регламентується, натомість взаємини сторін виникають тільки з питань результатів праці (обумовлюються вартість робіт, час їхнього виконання, якість тощо. д.).

Трудової договір полягає, зазвичай, в письмовій формах. Укладання договору оформляється наказом про зарахування працівника на работу.

З наказу вноситься відповідна запис в трудову книжку.

Облік робочого дня контроль над станом трудовий дисципліни на АТ «Линос» здійснюються табельною учетом.

Сутність табельної обліку залежить від щоденної реєстрації явки працівників працювати, звільнення з роботи, всіх випадків запізнень і неявок з зазначенням причини, і навіть часу простоїв і понаднормової работы.

Кожному принимаемому працювати присвоюється табельний номер, робиться позначка у його трудовий книжці. На знову прийнятого працівника відкривається особиста картка, у якій вказуються необхідні анкетні дані і всі зміни службовими щаблями. Бухгалтерія кожного працівника відкриває лицьової счет.

У АТ «» табельний облік реєструють безпосередньо в виробничих подразделениях

Табельні номери встановлюються для підприємства загалом порядково- серійної системі, причому кожному виробничому підрозділу відводиться своя серія номеров.

Оперативний облік явки працівників та його перебування на роботі ведеться в цілому в підприємству чи з кожному виробничому підрозділу в спеціальному табелі обліку використання робочого дня (типові форми Т- 12, Т-13), призначений як для обліку використання робочого часу (додаток 6. 1), але й розрахунку заробітної платы.

У табель заносяться прізвища всіх працівників незалежно від форми оплати труда.

Табельний облік використання робочого дня здійснюватися шляхом суцільний регистрации.

Для працівників з погодинної оплати праці на зворотному боці табеля виробляється розрахунок заробітної платы.

Після закінчення місяці на табелі в кожному працівникові підраховують і показують загальний календарний фонд робочого дня, кількість неявок по причин та інші втрати, і навіть фактично відпрацьоване время.

Остаточно оформлений табель передається в бухгалтерію, де використовується до розрахунку заробітної плати працівникам предприятия.

Основними чинниками регулювання зарплати визначаються форми і системи оплати труда.

На підприємстві перебувають у основному дві форми оплати праці - погодинна і сдельная.

Є дві системи погодинної форми оплати праці: проста погодинна і повременно-премиальная.

Проста погодинна оплата праці проводиться у разі годинниковим тарифним ставками, місячним посадовим окладів за фактично відпрацьоване время.

Сума загального заробітку при погодинної оплаті визначається множенням годинниковий тарифної ставки кількість відпрацьованих годин. Місячний оклад виплачується працівникові, пропрацював повний місяць, тобто. все робочі дні місяця. Якщо він працював в повному обсязі робочі дні, то работок буде розрахований пропорційно фактично відпрацьованим времени.

Застосування погодинної оплати праці передбачає обов’язкову дотримання встановлених законодавством норм (Тривалості робочого дня, котрі мають перевищувати 40 годин на неделю.

При повременно-премиальной системі, крім основного заробітку, працівники отримують премію, що посилює їх матеріальну зацікавленість у результати своєї праці. Працівникові поза певні показники від суми заробітку за тарифом у певному відсоток додають премію до тарифної ставке.

Відрядна оплата праці застосовується у тому випадку, коли вести залежить кількості виготовленої продукції (наданих послуг, виконаних робіт), часу, витраченого їхньому виготовлення, розцінок, норм вироблення і времени.

Відрядна форма оплати праці підрозділяється безпосередньо, сдельно- преміальну, сдельно-прогрессивную, косвенно-сдельную, сдельную.

При прямий відрядної системі оплату виконують кожну вироблену продукцію по незмінною розцінці. Дня здобуття права встановити відрядну розцінку, необхідно денну тарифну ставку робочого розділити на норму вироблення за смену.

Сдельно-премиальная система оплати характеризується тим, що робочі, крім основного незбираного заробітку, отримують премії від перевиконання норм выработки,

Залежно від цього, хто працює, розрізняють дві системи відрядної оплати праці: o индивидуально-сдельная; o колективно-відрядна (бригадная).

При индивидуально-сдельной системі оплати праці працівник самостійно працює, виробляє чи надає послуги, якими визначено відрядні розцінки, норми часу й вироблення. Заробітну плату працівника у разі залежить від індивідуальної работы.

Колективно-відрядна система оплати праці передбачає, що виконує роботу, виробляє чи надає послуги, якими визначено відрядні розцінки. норми часу й вироблення, колектив (бригада). Під час цієї системі оплати праці вести кожного працівника залежить від результатів роботи всього колективу (бригади) та її особистого внеску до результат такий работы.

Сдельно-прогрессивная система оплати залежить від підвищення плати праці у виконанні норм вироблення понад встановлених нормативов.

Косвенно-сдельная оплата праці передбачає оплату праці працівникам в відсотках заробітку основних робочих. Специфіка даної форми оплати праці у тому, що вести підсобних працівників залежить від результатів роботи основних робочих, що вони обслуживают.

Акордна форма оплати праці передбачає визначення сукупного заробітку у виконанні певних стадій роботи, чи виробництва певного обсягу робіт. Специфіка даної форми оплати праці полягає у тому, що доручена робота ради має бути виконано поза певні терміни, при цьому час, витрачене їхньому виконання, особливій ролі при нарахуванні зарплати не играет.

Законодавством України ні заборонено використання інших систем оплати труда.

Керівник підприємства вибирає форми і системи оплати праці, встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок.

Держава здійснює регулювання оплати праці через встановлення мінімальної заробітної платы.

Основна вести працівника залежить від результату його і визначається тарифними ставками, розцінки, посадовими окладами.

Додаткова оплата праці - це винагороду за працю встановленої норми, за трудові успіхи, винахідливість і поза особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функций.

Інші заохочувальні і компенсаційні виплати включають виплати за формі винагород за підсумками роботи протягом року, премії спеціальними системам і положенням, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які передбачені актами чинного законодавства чи виробляються понад встановлених актами норм.

6.1 Порядок нарахування і заробітної платы

Оплату праці працівникам виробляється відповідно до їхнього особовому трудовому внеску з урахуванням кінцевого результату роботи підприємства, максимальна величина її ограничивается.

Оплату праці за тарифними ставками виготовляють основі тарифних сіток ставок і окладів і тарифно-квалификационных характеристик. Тарифна система оплати праці використовують у залежність від його складності, а працівників — в залежність від встановленої їм класифікації і південь від розрядів тарифної сетки.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується з урахуванням: o тарифної ставки працівника першого розряду, яка, встановлюється у вигляді, перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної зарплати; o міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок

(посадових окладов).

Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляються Міністерство праці Украины.

Посадові оклади працівникам встановлюють власник чи уповноважений їм орган відповідно до займаній посадою і кваліфікацією працівника. За результатами атестації власник чи уповноважений їм орган заслуговують змінювати посадовий оклад працівникам в межах затверджених мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідної должности.

Літочислення оплати праці рабочих-сдельщиков й визначення обсягу виконаних робіт виробляються в первинних документах з обліку выработки.

Система обліку вироблення поєднує засоби одержання інформації, порядку її запису і застосовуваних форм первинних документов.

Для обліку вироблення продукції, обсягу виконаних робіт і оподаткуванням заробітної плати застосовують у залежність від характеру виробництва, системи організації та оплати праці, способу контролю за якістю продукції і на інших особливостей роботи затверджені установленому порядку форми первинної облікової документации.

На підприємствах, в цехах і ділянках поряд із дрібносерійним і індивідуальним характером виробництва з неповторяющихся поодинокі й ремонтні роботи для обліку вироблення використовуються накопичувальні чи разові наряди (форми № т- 40, № Т-41).

Облік вироблення продукції при серійному характері виробництва слід здійснювати з допомогою маршрутних карт. Маршрутні карти виписуються на партію деталей і супроводжують її за всьому технологічного циклу обробки, починаючи з першого операції, і закінчуючи останньої. Це дозволяє вживати маршрутні карти як єдиного документа як для обліку вироблення і нарахування зарплати робочим, але й контролю над рухом деталей у виробництві. Строї на відрядну (акордну) роботу є основними документами для обліку виконаних робіт, їхньої якості і заробітної плати, підлягає нарахуванню бригаді, чи окремому рабочему.

Строї, зазвичай, виписуються деякі виробничі процеси, передбачені нормами, чи комплекс робіт і видаються бригаді чи робочому на початок роботи. При видачі аккордного наряда-задания до нього включаються як основні, і допоміжні роботи. Останні виділяють в акордному наряді по відповідним кодам затрат.

Табель-расчет застосовується поруч із нарядами для обліку робочого дня і підрахунку сум місячної зарплати членів бригады.

Нарахування зарплати за кінцеві результати виробляється за зміну, добу, тиждень, місяць з ціні одиниці продукции.

У комплексних бригадах зарплатню обчислюють множенням комплексної відрядній розцінки на роботи вистачить, виконаною всієї бригадой.

На підприємстві розподіл заробітної плати у бригаді проводиться у разі тарифним ставками, привласненим окремим членам бригади, фактично відпрацьованим часу, і навіть коефіцієнта трудового участі (КТУ).

КТУ є узагальнену кількісну оцінку реального вкладу кожного працівника бригади в результат її колективної праці залежно від індивідуальної продуктивності і забезпечення якості труда.

При визначенні КТУ кожного члена бригади приймається вихідна величина, рівна одиниці. Фактичний КТУ кожного члена бригади встановлюється радою бригади рівним базовому, більшою або меншою його — в залежність від індивідуального вкладу робочого в загальні результаты.

З протоколу рішення ради бригади про привласнених КТУ і вбрання на оплату праці розподіляють сдельный заробіток і всі види колективних премий.

У підсобних та допоміжних виробництвах, обслуговуючих господарства, для обліку виконаних робіт застосовуються відомості вироблення продукції, відомості виходу продукції, шляхові листки та інші документы.

Нехтування від нормальні умови роботи, передбачених технологією, оплачуються і оформляються листком на доплату. У аркуші вказуються операції, причини винуватці доплати, витрачене час, розцінка, сума до доплате.

Розрахунок з робітниками та представниками ввозяться залежність від їх чисельності, ведеться у різних варіантах роздільно по розрахунково-платіжній ведомости.

Заробітну плату працівникам, відповідно до колективним договором, може видаватися одну чи дві раз місяць. За першій половині місяці видається аванс, другу — виробляється повний розрахунок за месяц.

Кошти з виплати заробивши плати підприємства здійснюють за чеку розрахункового рахунки банку. Разом з чеком підприємства надають банку всі необхідні перерахування інших організацій і приватним особам, на користь яких було зроблено утримання з заробітної платы.

Видача зарплати проводиться у разі платіжним даними. У відомості вказуються табельний номер, прізвище, ім'я, по батькові працюючого підприємства і сума, підлягаючий видачі на руки. На титулі робиться дозвільна підпис керівника підприємства міста і головного бухгалтера.

6.2. Синтетичний облік розрахунків з оплаті труда

Синтетичний облік основний рахунок і додаткової оплати праці та її використання ведеться на рахунку 66 «Розрахунки з праці «, який має два субрахунка: 1 «Розрахунки по заробітної плати»; 2 «Розрахунки з депонентами». Рахунок — пасивний, сальдо кредитове означає заборгованість підприємства працівникам за нарахованої, але з виданої заробітної плати; оборот по дебету — сума, виплачена готівкою чи через перерахування, суми, утримані податків до бюджету, по виконавчим листам тощо.; оборот за кредитами — суми, нараховані у звітній місяці як зарплати, премії й інші нарахування. Нараховані суми зарплати основним виробничим робочим, зайнятим безпосередньо, виробництвом продукції, відбиваються по дебету рахунки 2 «Виробництво» (коли підприємством не використовує рахунки класу 8) чи рахунки 81 «Витрати на оплату праці» (при використанні рахунки класу 8) і кредиту рахунки 66 «Розрахунки за оплатою труда».

За кредитом рахунки 66 «Розрахунки з праці «, субрахунок «Розрахунки по заробітної плати», враховуються нарахування зароботной плати, нарахування зарплати під час чергових відпусток, посібники з тимчасової непрацездатності, премії з фонду матеріального заохочення й інші выплаты.

По дебету рахунки 66 «Розрахунки з праці «, субрахунок 1 «Розрахунки по заробітної плати», відбиваються виплачені суми зарплати, премій, посібників з тимчасової непрацездатності, депоновані суми, і навіть суми утримань податків, платежів за товари, здобуті кредит, по виконавчим документами та інші утримання, встановлені законодавством України. Видача зарплати з каси оформляється бухгалтерської проводкою: Дебет рахунки 66 «Розрахунки за оплатою руда «. Кредит рахунки 30 «Каса ».

Не видана у призначений термін раніше нарахована вести (з- за неявки одержувачів) переноситься з дета рахунки 66 «Розрахунки за оплатою праці «, субрахунок 1 «Розрахунки заробітної плати », в кредит рахунки 66, субрахунок 2 «Розрахунки депонентами ».

Облік депонованої суми зарплати ведуть у бухгалтерії у книзі обліку депонованої заробітної дати, заповнюваної за даними реєстру не виданої зарплати. До кожного депонента у книзі відкривається готельна рядок. Книжка ведеться протягом року й містить такі дані: дату, табельний номер, прізвище, ім'я, по батькові депонента, депонируемую суму і позначки про видачу депонованої зарплати. Видана сума депонованої зарплати відбивається у бухгалтерському подружжю записом: Дебет рахунки 66, субрахунок 2 «Розрахунки з депонентами », Кредит рахунки 30 «Каса «. Чергові відпустки працівникам видають у протягом року нерівномірно. Щоб якось забезпечити рівномірний протягом року віднесення на собівартість продукції сум на оплату відпусток, виробляється резервування цих витрат у вигляді планового відсотка від фактично нарахованої основний заробітної плати. У цьому резерв створюється як на зарплатню під час відпусток, а й у майбутні відрахування з її соцстраху. Заробітну плату за відпустки у частині, відповідної виплаті преміальних винагород з фонду матеріального заохочення, не резервируется.

На суму резерву майбутніх відпусток дебетуются рахунки, на які віднесена основна вести: o робочим — дебет рахунки 23 «Виробництво «; o іншому виробничому персоналу — дебет рахунки 91

" Загальновиробничі витрати «; o адміністративному персоналу — дебет рахунки 92 «Адміністративні видатки «; o персоналу, який здійснював збут продукції, — дебет рахунки 93 «Витрати збут «; o персоналу об'єктів соціально-культурного призначення — дебет рахунки 94

" Інші витрати здійснених операцій «. o Перелічені рахунки кредитуються з рахунком 471 «Забезпечення виплат відпусток ».

Протягом звітного року це суми мали бути зацікавленими списані на виробничі рахунки. На суми відпускних, нараховані працівникам в поточному звітному періоді і належні за дні відпустки, формується бухгалтерська проводка:

Дебет рахунки 471 «Забезпечення виплат відпусток «. Кредит рахунки 66 «Розрахунки з праці «.

Нарахована матеріальна допомогу працівникам відбивається у бухгалтерському обліку записом: Кредит рахунки 661 «Розрахунки по заробітної плати », Дебет рахунки 949 «Інші витрати операційну діяльність «. Видача матеріальної допомоги відбивається бухгалтерської записом: Дебет рахунки 661 «Розрахунки по заробітної платі «. Кредит рахунки 30 «Каса ».

Облік розрахунків із робітниками та представниками на інших операціям, не що з оплати праці (розрахунки за товари, продані кредит, та інших., ведеться на рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами «. За кредитом даного рахунки відбивається заборгованість працівників із виданими позичкам, а, по дебету — погашення цієї задолженности.

Утримання із плати прибуткового податку відбивається бухгалтерської записом: Дебет рахунки 661 «Розрахунки по заробітної плати «. Кредит рахунки 641 «Розрахунки із податків ».

Утримання з зарплати сум на обов’язкове державне пенсійне забезпечення відбиваються бухгалтерської проводкою: Дебет рахунки 661 «Розрахунки по заробітної плати «. Кредит рахунки 651 «Розрахунки по пенсійному забезпечення «. Утримання на обов’язкове соціальне страхування у разі безробіття відбиваються бухгалтерської записью:

Дебет рахунки 661 «Розрахунки по заробітної плати «. Кредит рахунки 653 «Розрахунки зі страхування т випадок безробіття ».

Віддзеркалення зарплати на відповідних рахунках виробничих витрат здійснюється відповідно до зведеної домости розподілу її за кодам виробничих витрат, составляемой бухгалтерією виходячи з первинних документів за працею і збільшення заробітної платі. У відомості вказуються призначення витрат, дебет рахунків, куди слід вести нараховані суми заробітної плати, види заробітної платы.

При журнально-ордерній формі обліку нарахування зарплати відбивається у журналах-ордерах № 10 і 10/1, виплати заробітної плати журналі-ордері № 1 (додаток 6.2. 1), утримання з зарплати податків до бюджету, по виконавчим листам на користь, третіх осіб, зарахування в депонированную своєчасно не виплаченої зарплати — в журналі-ордері № 8.

6.3. Облік розрахунків із органами соціального страхування і відрахувань в

Пенсійний фонд

Соціальне страхування — одне з гарантій здійснення прав трудящих матеріальним обеспечение.

Об'єктом оподаткування на обов’язкове страхування і обов’язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, суспільних та інших установ і закупівельних організацій, об'єднань громадян, і інших юридичних, філій, відділень та інших відособлених підрозділів, які мають статус юридичної особи, розташованих на території інший, ніж платник збору, територіальної громади, і навіть фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, використовують працю найманих працівників, філій є фактичні Витрати оплату праці працівників, які включають Витрати виплату основний рахунок і додаткової заробітної плати інших видів заохочень і виплат з тарифних ставок, як премій, заохочень, зокрема у натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних лиц.

На обов’язкове державне пенсійне страхування ставка збору встановлена у розмірі 2% від об'єкта оподаткування, певного по цій групі платників, якщо сукупний оподатковуваний дохід перевищує 150 гривень, і одну%, якщо сукупний оподатковуваний дохід не перевищує 150 гривен.

Збір на державне обов’язкове пенсійне страхування сплачується разом з отриманням коштів установами банків на оплату труда.

У бухгалтерський облік нарахування на обов’язкове страхування і обов’язкове державне пенсійне страхування відбиваються за кредитами рахунки 69 по відповідним субсчетам в кореспонденції зі своїми рахунками витрат виробництва, куди була віднесена нарахована працівникам підприємства заробітна плата.

Частина державних страхових коштів використовується посередньо на підприємствах під медичним наглядом місцевих профспілок, іншу частина -через відповідні державні органы.

Залежно від характеру використання коштів соцобеспеспечения і соцстрахування передбачено наступний порядок їх учета.

На підприємствах найпоширенішим виглядом використання коштів соціального страхування плата лікарняних листів непрацездатності. Нарахування посібників працівникам за тимчасової непрацездатності (у зв’язку з хворобою, вагітністю тощо.) виробляються рахунок коштів фонду соціального страхування й у обліку відбиваються записом: Дебет рахунки 65, субрахунок 2 «Розрахунки із соціального страхуванню », Кредит рахунки 661 «Розрахунки з праці «.

Виплати посібників одноразового характеру (у зв’язку з народженням дітей чи похованням) відбиваються по дебету рахунки 652 в кореспонденції з рахунком 30 «Каса ».

Відрахування на соціальне страхування позначаються на бухгалтерський облік по кредиту рахунки 652 відповідних субрахунків і дебету тієї ж рахунків, на які належить нарахована заробітна платня і інші нарахування — 23,91,92,93,94. Після відображення всіх операцій із рахунку 652 виявляється кінцеве стан розрахункових взаємовідносин підприємства з відповідними органами соціального страхування і обеспечения.

Кореспонденція рахунків з обліку праці та оплати приведено в таблиці 6.3.1.

Таблиця 6.3. 1

Кореспонденція рахунків з обліку праці та його оплаты

|Содержание операції | | | | |Дебет |Кредит | | | | | |Нарахована оплата праці робочим основного |23 |661 | |виробництва | | | |Нарахована оплата праці персоналу |91 |661 | |загальновиробничого призначення | | | |Нарахована оплата праці адміністративному |92 |661 | |персоналу | | | |Нарахована компенсація учасникам ліквідації |91, 92 |661 | |наслідків на ЧАЕС | | | |Нарахована оплата праці працівникам, пов’язаних |93 |661 | |зі збутом і реалізацією продукції | | | |Нарахована оплата праці в виконання |941 |661 | |досліджень, і розробок | | | |Нарахована оплата утримання об'єктів |949 |661 | |житлово-комунального призначення | | | |Нарахована оплата праці працівникам за роботи, |15 |661 | |пов'язані з капітальними вкладеннями | | | |Надходження грошей до касу погашення |30 |661 | |переплат і авансів, виданих до цього часу рахунок | | | |зарплати | | | |Нарахована оплата праці, що з |24 |661 | |виправленням шлюбу | | | |Нараховано суми зарплати, пов’язані с|471 |661 | |оплатою відпусток | | | |Виплати готівкою належної |661 |301 | |оплати праці | | | |Депонирована вести |661 |662 | |Перерахування через рахунок у банку |66 |31 | |належної оплати праці | | | |Утримання з оплати праці податків |661 |641 | |Утримання з оплати праці виданих під звіт |661 |372 | |сум, які підзвітні особи не | | | |прозвітували | | | |Утримання на обов’язкове соціальне |661 |653 | |страхування у разі безробіття | | | |Утримання з зарплати сум на |661 |651 | |обов'язкове державне пенсійне | | | |забезпечення | | | |Нарахована матеріальна допомогу працівникам |949 |661 | |Видана матеріальна допомогу |661 |30 |

7. Методи урахування витрат виробництво та калькулирования собівартості продукции

Під методом урахування витрат виробництво та калькулирования собівартості продукції розуміється сукупність прийомів зі збирання, угрупованню в бухгалтерський облік інформації про виробничих витратах і обчисленні фактичної собівартості продукції, контролю за витратами предприятий.

Нині існує наступна класифікація основних методів урахування витрат: o стосовно технологічному процесові - нормативний, стандартний, позаказный, попередельный методи обліку; o з об'єктів калькуляції - облік по деталей, вузлам, виробам, процесам, переділам, виробництвам, замовлень; o за способом збору інформації, що забезпечує контролю над витратами, — метод попереднього контролю та нормативний метод.

Літочислення собівартості одиниці окремих видів продукції або робіт і всієї товарної продукції називається калькуляцією. Насправді застосовують планову, кошторисну, нормативну і фактичну калькуляции.

Планові калькуляції визначають допустимі видатки продукцію (роботи, послуги). Вони складаються з прогресивних норм витрати сировини, матеріалів, палива, витрат праці, використання устаткування й норм витрати з організації обслуговування производства.

Кошторисні калькуляції складаються на разові роботи, чи знову проектовані і осваиваемые вироби, визначення. мети, розрахунків із заказчиком.

Нормативні калькуляції складаються з урахуванням діючих початку місяці норм витрати сировини, матеріалів та інших затрат.

Фактична калькуляція складається за даними бухгалтерського обліку про фактичних витратах виробництва продукції (робіт, послуг), а відбиває фактичну собівартість вироблену продукцію (робіт, услуг).

У практичній діяльності з ступеня повноти розрізняють собівартість продукції цехову, виробнича й полную.

Цехова собівартість є вартість витрачених сировини, матеріалів, трудових витрат і т.д.

Виробнича собівартість продукції визначається за додаванням цехових і загальногосподарських расходов.

Повна собівартість складається з виробничу краще й внепроизводственных (комерційних) витрат. Зразок калькуляції приведено у приложение.

Для нормативного методу урахування витрат виробництва характерні такі принципи організації обліку: o попереднє складання нормативних калькуляцій з урахуванням технічно обгрунтованих діючих норм витрати по основних статтях витрат за виробництво натуральному і грошовому висловлюваннях; o облік змін діючих поточних і визначення впливу цих змін собівартість продукції; o виявлення відхилень фактичних витрат від діючих норм з причин і виновникам.

У АТ «» застосовується нормативний метод обліку, і калькулирования расходов.

Нормативний метод — це основний метод виробничого обліку, сприяє запровадження прогресивних норм витрат, дієвому контролю за рівнем витрат виробництва, що дозволяє використовувати дані обліку виявлених резервів зниження собівартості продукції і на оперативного управління производством.

Нормативний метод обліку, і калькулирования витрат виробництва включає: o поточний облік витрат за чинним нормам з урахуванням відхилень від нього, виявлення місць, про причини і винуватців відхилень; o системний облік зміни самих норм; o впорядкування і періодичну коригування нормативної калькуляції, що базується на діючих нормах витрат; o визначення фактичної собівартості випущеної продукції як алгебраїчній суми нормативної вартості, відхилень від і зміна самих норм.

Облік, фактичних витрат за нормативному методу здійснюється окремо у частині витрат за нормам й у частині витрат, які мають собою відхилення від норм. Це досягається щоденним документуванням витрат за основним видам, викликаним відхиленнями від норм, чи розрахунками за порівняно короткі періоди времени.

Нормативний метод урахування витрат виробництва сприяє своєчасному виявлення і встановленню причин відхилень фактичних витрат від діючих норм основних витрат і кошторисів витрат на обслуговування виробництва та управление.

Відхиленням від норм вважається як економія, і перевитрати потребує матеріальних та трудових витрат (зокрема обумовлених заміною сировини й матеріалів, оплатою робіт, не передбачених технологічним процесом, доплатами за відступу від нормальні умови праці та др.).

На підприємстві здійснюється чіткий контролю над дотриманням норм витрат про те, ніж допускати необгрунтованих відступів від встановленої технології виготовлення виробів, нераціональної заміни сировини і матеріалів, перевищення встановлених доз расходов.

Відхилення від норм допускаються лише з дозволу відповідальних співробітників. Усі випадки відхилення від норм оформляються відповідними документами і враховуються. Облік відхилень проводиться в цілях забезпечення керівників виробництва своєчасної інформацією щодо розмірах, причини й винуватців додаткових, не передбачених нормами витрат й терміни прийняття необхідних заходів для їх запобіганню, у разі економії матеріалів — з метою поширення передового опыта.

Для обчислення фактичної собівартості своєї продукції у разі застосування нормативного методу обліку підставою служить калькуляція нормативної собівартості (нормативна калькуляція). Фактична собівартість продукції обчислюється шляхом додатку до нормативної собівартості чи вирахування з її виявлених звітному періоді відхилень від і зміни норм.

Розмежування в звітних калькуляціях фактичної собівартості своєї продукції нормативну, відхилення і зміни від норм дає можливість аналізувати собівартість окремих виробів і виявляти резерви її подальшого снижения.

Нормативний спосіб калькулирования передбачає складання калькуляції нормативної собівартості. Застосування нормативного способу визначає особливості калькулирования собівартості продукції. Ці калькуляції від плановых.

Друга особливість даного способу у тому, що собівартість при нормативної калькуляції постійно коригується відповідно до застосуванням норм затрат.

Витрати у звітній періоді розраховуються за такою формуле:

Фс = М ± Про ± Ізм., где

М — нормативні затраты;

Про — відхилення від норм;

Ізм. — зміни норм.

Нормативна калькуляція собівартості вироби відбивається у спеціальної карті, де є такі дані: найменування, код вироби, його застосовність, технологічний маршрут обробки, дата складання карти, видаткові нормативи за статтями витрат, зміна норм.

8. Угруповання складу витрат з економічним елементам і статтям калькуляции

Відповідно до Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати «визначено методологічні основи формування у бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства міста і її розкриття у фінансовому отчетности.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), що була реалізована протягом звітний період, нерозподілених постійних витрат і наднормативних виробничих затрат.

Положенням (стандартом) 16 «Витрати «визначено склад витрат, які входять у виробничу собівартість продукції, саме: o прямі матеріальні витрати; o прямі видатки оплату праці; o інші прямі витрати; o загальновиробничі затраты.

До елементу «Матеріальні витрати «належать витрати на: o сировину й матеріали, що розвиваються у сторонніх підприємств і входять до складу готової продукції, створюючи її основу, або є необхідним компонентом виготовлення продукції (робіт, послуг); o куплені матеріали, використовувані у процесі виробництва продукции-

(робіт, послуг) задля забезпечення нормального технологічного процесу упаковки продукції або. інших виробничих та господарських нужд

(проведення; o випробувань, контроль, зміст, помешкання і експлуатація устаткування, будинків, споруд, інших основних фондів тощо.), і навіть запчастини на ремонт устаткування; o знос інструментів, пристроїв, інвентарю, приладів, лабораторного устаткування й інших засобів і предметів праці, не які стосуються основним виробничим фондам; o знос спецодягу, спецобуви; інші кошти індивідуальної захисту, мило і миття, знешкоджувальні кошти, молоко і лечебно- профілактичне харчування; o куплені комплектуючі вироби і напівфабрикати, підлягають монтажу чи додаткової обробці цьому підприємстві; o роботи й послуги виробничого характеру, які, виконуються сторонніми підприємствами чи структурними підрозділами підприємства, не які належать до основному виду своєї діяльності. o витрати, пов’язані з допомогою природного сировини у частині відрахувань на покриття витрат на геологорозвідку і пошуки з корисними копалинами, на

. рекультивацію земель, плату деревину, продану повністю, за воду, яка забирають з водогосподарських систем не більше затверджених лімітів, відшкодування не більше нормативу втрат сільськогосподарського виробництва з вилучення угідь належала для розширення видобутку мінерального сировини, і навіть платежі використання природних ресурсів; o придбане у сторонніх підприємств паливо, расходуемое в технологічних цілях виробництва всіх видів енергії, опалення виробничих приміщень, транспортні роботи, пов’язані з обслуговуванням виробництва власним транспортом; o придбану енергію всіх видів, расходуемую на технологічні, енергетичні та інші виробничі потреби підприємства; o втрати внаслідок недостачі тих матеріальних цінностей не більше норм природного зменшення населення. o З витрат на матеріальні ресурси, які включаємо в собівартість продукції, віднімається вартість зворотних відходів. o Поворотні відходи — це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, утворювані у процесі виробництва (робіт, послуг), втратили в цілому або частково споживчі властивості. o До поворотним відходів не ставляться: o залишки матеріальних ресурсів, які у відповідність до встановленої технологією передаються до інших цеху, підрозділи як повноцінний матеріал для інших напрямів продукції (виконання, надаваних послуг); o побіжна продукція, отримувана разом з цільовим (основним) продуктом на єдиній технологічному процесі. o До елементу «Витрати оплату праці «ставляться: o Витрати виплату основний рахунок і додаткової зарплати; o виплати, передбачених законодавством про працю; o витрати, пов’язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів: виплата працівникам підприємств середньої зарплати по за основним місцем роботи під час їх навчання з відривом з виробництва у системі підвищення кваліфікації, і перепідготовки кадрів; o виплати у виконанні робіт (послуг) відповідно до договорів гражданско- правового характеру; o виплата звільненим працівникам вихідної допомоги й середнього заробітку. o До складу інших прямих витрат охоплюють усі інші виробничі витрати, які можна безпосередньо віднесено до конкретного об'єкту затрат.

До елементу «Інші витрати «ставляться: o відрахування на соціальні заходи; o плату оренду земельних і паїв; o амортизація; o інші расходы.

До складу загальновиробничих витрат включаються: o видатки управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, ділянками тощо.); o відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, ділянками; o видатки оплату службових відряджень персоналу цехів, ділянок та ін.; o амортизація основних засобів загальновиробничого призначення; o амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення; o видатки зміст, експлуатацію й ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; o видатки вдосконалення технологій і організації производства

(оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технологій і організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик виробничого процесу); o витрати матеріалів, покупних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, послуги сторонніх організацій корисною і ін.; o видатки опалення, висвітлення, водопостачання, водовідведення та інші зміст виробничих приміщень; o видатки обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу); o відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників і апарату управління виробництвом; o видатки здійснення технологічного контролю над виробничим процесом і якістю продукції, робіт, послуг; o видатки охорону праці, техніку безпеки та охороні довкілля; o інші витрати (втрати від шлюбу, оплата простоїв і пр.).

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні й переменные.

До змінним общепроизводственным затратам ставляться видатки обслуговування може й управління виробництвом (цехів, ділянок), які змінюються прямо (або «майже прямо) пропорційно зміни обсягу деятельности.

Змінні загальновиробничі витрати розподіляються за кожен об'єкт витрат з допомогою бази розподілу (кількість годин праці, зарплати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо. буд.) з фактичної потужності звітного периода.

До постійним общепроизводственным затратам ставляться видатки обслуговування може й управління виробництвом, що залишаються незмінними (чи майже незмінними) за зміни обсягу діяльності. Постійні виробничі накладні витрати розподіляються за кожен об'єкт витрат, з допомогою бази розподілу (годин праці, зарплати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо.) при нормальної потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати входять у склад собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у період їхнього| возникновения.

Витрати, пов’язані з операційній банківською діяльністю та входять у собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, видатки збут й інші операційні затраты.

До адміністративним затратам ставляться такі загальновиробничі витрати, створені задля обслуговування може й управління предприятием:

o загальні витрати (організаційні, представницькі тощо.); o видатки службові відрядження, зміст апарату управління підприємством, і іншого загальновиробничого персоналу; o видатки зміст основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, висвітлення, водопостачання, водовідведення, охрана);

o винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські тощо.); o видатки зв’язок (поштову, телеграфну, телефонну, телекс, факс тощо.); o амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; o видатки врегулювання суперечок у судових органах; o податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкових платежів (крім податків, зборів і обов’язкових платежів, які входять у виробничу собівартість продукції, робіт, послуг); o плату розрахунково-касове обслуговування може й інші послуги банків; o інші витрати загальногосподарського назначения.

Витрати на збут включають такі витрати, пов’язані у реалізації (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): o витрати матеріалів на упаковку готової продукції; o видатки ремонт тари; o оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам і працівникам підрозділів, які забезпечують збут; o видатки рекламу як дослідження ринку (маркетинг); o видатки передпродажну підготовку товарів; o видатки відрядження працівників, зайнятих збутом; o видатки зміст основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних із збутом продукції, товарів, робіт, услуг

(операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, висвітлення, охорона); o видатки транспортування, перевалку страхування готової продукции

(товарів), транспортно-експедиційні та послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) в умовах договору поставки; o видатки гарантійний помешкання і гарантійне обслуговування; o інші витрати, пов’язані з збутом продукції, товарів, робіт, услуг.

До іншим операційним затратам ставляться: o Витрати дослідження й розробки; o собівартість реалізованої іноземної валюти, яка з метою бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти на національну грошову одиницю і є еквівалентом, вираженим в грошової одиниці України з курсу Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов’язані з продажем іноземної валюти; o собівартість реалізованих виробничих запасів, що складається з їхньої облікової вартості і витрат, пов’язані з їх реалізацією; o сума безнадійної дебіторську заборгованість і відрахувань до резерв сумнівних боргів; o втрати від операційній курсової різниці; o втрати знецінення запасів; o недостачі і причини цінностей; o визнані штрафи, пені, неустойки; o видатки виплату матеріальної допомоги, утримання об'єктів соціально- культурного призначення; o інші витрати операційній Діяльності. Перелік елементів витрат і Порядок їх урахування визначаються галузевими інструкціями із планування, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг). o Витрати поділяються на: o витрати здійснених операцій; o фінансових витратах; o надзвичайні витрати; o інші затраты.

Відповідно до Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати «витрати операційну діяльність розподіляються із таких економічним елементам: o матеріальні витрати; o видатки оплату праці; o відрахування на соціальні заходи; o амортизація; o інші операційні затраты.

До складу елемента «Матеріальні витрати «включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): o сировини й основних матеріалів; o покупних напівфабрикатів і дистрибуції комплектуючих виробів; o палива й енергії; o будівельних матеріалів; o запасними частинами; o тари і тарних матеріалів; o допоміжних та інших материалов.

До складу елемента «Витрати на оплату праці «включаються вести по окладів і тарифами, премії і заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток чи іншого невідпрацьованого часу, інші видатки оплату труда.

До елементу «Відрахування на соціальні заходи «ставляться відрахування на: o пенсійне забезпечення; o соціальне страхування; o у разі безробіття; o індивідуальне страхование.

До складу елемента «Амортизація «включається суму нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інші необоротних матеріальних активов.

До складу елемента «Інші операційні витрати «включаються витрати здійснених операцій, які увійшли до складу вищеописаних елементів, зокрема видатки відрядження, послуги зв’язку, на виплату матеріальної допомоги, плату розрахунково-касове обслуговування може й т.п.

До фінансових витрат ставляться видатки відсотки (користування кредитами, за облігації випущені, за фінансову оренду й т.п.) й інші витрати підприємства, пов’язані з допомогою позикового капитала.

До складу інших витрат включаються витрати, які під час звичайній діяльності (крім на неї), але з пов’язані безпосередньо з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких затратам ставляться: o собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансову вартість і їхньої витрати, пов’язані у реалізації фінансових інвестицій); o собівартість реалізованих необоротних активів (залишкова вартість будівництва і витрати, пов’язані у реалізації необоротних активів); o собівартість реалізованих майнових комплексів; o втрати від неопераційних курсових різниць; o сума уцінки необоротних активів та фінансових інвестицій; o видатки ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо.); o залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів; o інші витрати звичайній діяльності. Податки з прибутку зізнаються затратами.

Надзвичайні витрати входять у фінансову звітність з відрахуванням суми, яку зменшується податку з прибутку від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних событий.

До видатках на надзвичайні події ставляться як прямі збитки від наслідків цих подій, і Витрати заходи, пов’язані з запорукою щодо і ліквідацією таких наслідків (відшкодування, плата стороннім організаціям, вести працівників, зайнятих на відбудовних роботах, вартість використаних сировини й матеріалів і пр.).

Угруповання за елементами витрат є єдиною всім галузей народного господарства. Вона показує що став саме витрачено на виробництво продукції (робіт, послуг), співвідношення окремих елементів витрат у загальній сумі расходов.

Угруповання у бухгалтерському обліку з економічним елементам і статтям калькуляції взаємопов'язані, оскільки вони характеризують одні й самі витрати підприємства з складу і цільовим призначенням. Усе це дозволяє формувати у бухгалтерському обліку інформацію про витрати виробництва — підприємством у цілому поэлементном розрізі - і деталізувати її за місцях виникнення витрат (цехах, ділянкам, відділам, бригадам тощо.) і видам продукції, робіт, послуг, за статтями калькуляції, вірогідніше вести собівартість продукції, покращувати контролю над витратами предприятий.

Угруповання в обліку витрат з елементам і статтям калькуляції різняться між собою за величиною виробничих витрат, із цільового призначенню, обліково-економічної інформації. Угруповання витрат з економічним елементам застосовується вивчення їх структури, а угруповання за статтями калькуляції використовується в організацію: аналітичного обліку витрат підприємства, калькулирования і місцевого контролю собівартості продукции.

Витрати, пов’язані з виробництвом, збутом (реалізацією) продукції (робіт, послуг), групуються за такими статьям.

1. Сировина і материалы.

2. Куплені комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи й послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і организаций.

3. Паливо і енергія на технологічні нужды.

4. Поворотні відходи (вычитаются).

5. Основна заробітна плата.

6. Додаткова заробітна плата.

7. Відрахування на соціальне страхование.

8. Витрати, пов’язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукции.

9. Відшкодування зносу спеціальних інструментів, і пристроїв цільового призначення, інші спеціальні расходы.

10. Загальновиробничі расходы.

11. Адміністративні расходы.

12. Втрати внаслідок технічно неминучого брака.

13. Побіжна продукція (вычитается).

14. Інші виробничі расходы.

15. Комерційні расходы.

Результат перших чотирнадцяти статей утворює виробничу вартість продукції, а підсумок всіх п’ятнадцяти статей — повну собівартість продукции.

9. Готова продукция

9.1. Учет готової продукций на яких складах й у бухгалтерии

Готової вважається продукція, що пройшов все стадії обробки, відповідає відповідним стандартам, прийнята відділом технічного контролю, документально оформлена у порядку і здана на склад.

Стільникова продукція враховується на підприємствах, у місцях зберігання у окремих видів й у встановлених одиницях измерения.

Облік готової продукції ведеться в натуральних, условно-натуральных і вартісних показателях.

Условно-натуральные показники використовують із узагальнених даних про однорідної продукції (наприклад, в консервному виробництві - в умовних і т.д.).

Готова продукція надходить складу після приймання технічним контролем. Здачу своєї продукції склад цеху оформляють спеціальними сдаточным накладным.

Склад готової продукції веде кількісний облік продукції аналогічно обліку матеріалів. У встановлених термінів завідуючий складом готової продукції здає в бухгалтерію первинні документи, відбивають рух готової продукції. При сальдовом методі обліку готової, своєї продукції 1-е число кожного місяці воно становить відомості залишків складі чи записує залишки у спеціальний книжку. Записи, зроблені комірником в картках складського обліку, систематично перевіряються працівниками бухгалтерии.

Зразок картки складського обліку наведено ниже.

Картки відкриваються за кожен номенклатурний номер готової продукції. Записи в картках здійснюються за кожному приходному і видаткового документа. Після кожного запису виводиться залишок готової продукції натуральному выражении.

Задля більшої точності обліку руху готової продукції бухгалтерії впродовж місяця виходячи з первинних документів по приходу і витраті ведуть накопичувальні відомості випуску готової продукції натуральному і вартісному висловлюваннях і накопичувальну відомість відвантаженої продукції. Оскільки остаточно місяці фактична собівартість готової продукції невідома, її враховують і з приходу, і з витраті лише у оцінці (в відпускної чи планової стоимости).

Коли фактична собівартість випущеної готової продукції визначено шляхом калькулирования, випуск готової продукції аналітичному і синтетичному обліках вказується по фактичної собівартості. На підприємствах роздрібної торгівлі, і комунального харчування в обліках товари відбиваються по продажним (роздрібним) цінами, а оптовому ланці і снабженческо- збутової сфері - по продажним чи покупним ценам.

Синтетичний облік готової продукції ведеться на рахунку, 26 «Готова продукція «по початкової вартості. Рахунок 26 «Готова продукція «активний, сальдо дебетове у сумі фактичні витрати чи повної фактичної собівартості відбиває кількість готової продукції, яка залишилася складі початку місяці; оборот по дебету відбиває надходження готової своєї продукції склад із виробництва й у сумі фактичні витрати чи повної фактичної собівартості; оборот за кредитами відбиває відпустку продукції та її відвантаження покупцям по фактичним затратам.

По прибутті продукції з виробництва протягом місяця робиться наступна бухгалтерська запис: Дебет рахунки 26 «Готова продукція «. Кредит рахунки 23 «Виробництво «. Ця запис виробляється у журналі-ордері № 10−1.

Крім накопичувальної відомості випуску готової продукції, для підприємства також відбивають рух готової своєї продукції складах (відомість № 16, розділ 1 «Рух готових виробів на ціннісному вираженні «).

Організація обліку готової продукції, відвантаження їх та її реалізації приведено на схемою 9.1.1.

Схема 9.1.1. Організація обліку готової продукції, відвантаження їх і реалізації при журнально-ордерній формі учета.

Таблиця 9.1.1.

Кореспонденція рахунків з обліку готової продукції (робіт та надаваних послуг), доходов

|Зміст господарської операції |Кореспонденція | | |рахунків | | |Дебет |Кредит | |1 |2 |3 | |Облік готової продукції | | | |Фактична собівартість готової продукції, |26 |23 | |оприбуткованої з основного виробництва (крім | | | |продукції сільськогосподарського виробництва) | | | |Фактична собівартість продукції |27 |23 | |сільськогосподарського виробництва, | | | |оприбуткованої складу | | | |Вартість оприбуткованих напівфабрикатів |26 |25 | |власного виробництва, виділені на | | | |реалізації | | | |Списана собівартість реалізованої продукції |901 |26 | |Списання вартості готової продукції, |23 |26,27 | |витраченої потреби виробництва | | | |Списання вартості готової продукції, |91 |26,27 | |витраченої на загальновиробничі мети | | | |Списання вартості готової продукції, |92 |26,27 | |витраченої на адміністративні потреби | | | |Списання вартості готової продукції, |93 |26,27 | |витраченої на збут продукції | | | |Списання вартості готової продукції, |24 |26,27 | |витраченої на виправлення шлюбу | | | |Внесок статутний капітал іншого підприємства |14 |26 | |готової продукції | | | |Уцінка готової продукції до чистої вартості |946 |26,27 | |реалізації | | | |Недостача готової продукції, списана з її |947 |26,27 | |балансову вартість | | | |Списання готової своєї продукції інші витрати |949 |26,27 | |операційну діяльність підприємства | | | |Списання готової продукції, втраченої в |99 |26,27 | |результаті стихійних лих | | | |Сума недостачі готової продукції, підлягаючий |375 |26 | |відшкодуванню винними особами | | | |Виявлені надлишки готової продукції при |26 |719 | |проведенні інвентаризації | | |

9.2. Облік відвантаженої і реалізованої готової продукції, виконаних робіт і наданих услуг

Готова продукція відвантажується покупцям відповідно до існуючих договорами (контрактами). При відвантаженні працівники складу на відібрану і упаковану продукцію виписують накладну, у якій ставиться підпис представника покупця чи іншого уповноваженого особи. Ця накладна і інші первинні документи (залізничні квитанції тощо.) передаються в бухгалтерію підприємства, де на кількох підставі цих договорів, зазвичай, виписується рахунок-фактура (додаток 9.2. 1).

Рахунків-фактури на відвантажену продукцію направляються покупцям, які копії залишаються у бухгалтерії предприятия-поставщика. У рахунках-фактурах вказуються: найменування вантажоодержувача і вантажовідправника, їх адреси, номери договору, найменування банку та її реквізити, сума рахівниць-фактур, найменування залізничної станції, дата відвантаження готової продукції і на інші необхідні реквізити. Одночасно (зазвичай, у чотирьох примірниках) виписується платіжне поручение-требование банку отримання грошей від покупців за відвантажену їм продукцію. Платіжні поручения-требования нумеруються на єдиній порядке.

Для вивезення готової продукції із території підприємства представникам вантажоодержувача видаються товарні пропуску на вивезення із території підприємства готової продукції. Пропуску підписують керівник та головний бухгалтер підприємства або уповноважені ними особи. Перепусткою може бути копія товарно-транспортной накладної чи фактури, де ставляться дозвільні подписи.

При відпустці готової продукції покупцю безпосередньо з складу одержувач зобов’язаний пред’явити доручення їхньому получения.

При журнально-ордерною формі обліку впродовж місяця в бухгалтерії ведеться аналітичного обліку відвантаження готової продукції відомості № 16.

У ньому в кожному рахунку-фактурі реєструється відвантаження готової продукції та робиться позначка оплату кожного рахунки, що дозволяє своєчасно контролювати отримання денег.

Відомість № 16 відкривається щомісяця. Існуючі початку місяці залишки по неоплаченими рахунками з відомості за місяць переносяться в нову відомість. При відвантаженні готової своєї продукції підставі відвантажувальних документів робляться відповідні запис у звітному періоді в відомості № 16. З виписок банку або інших документів робиться позначка про оплаті рахунків, із зазначенням дати, суми зарахування має значення расчетов.

Організація обліку готової продукції, відвантаження їх та її реалізації при журнально-ордерною формі обліку приведено на схемою 9.2.1.

Кореспонденція рахунків з обліку реалізації готової продукції приведено в таблиці 9.2.1.

Схема 9.2.1. Організація обліку готової продукції, відвантаження їх і реалізації при журнально-ордерною формі учета.

Таблиця 9.2.1.

Кореспонденція рахунків з обліку реалізації готової продукции

|Зміст господарської операції |Кореспонденція | | |рахунків | | |дебет |кредит | |1 |2 |3 | |Реалізовано готову продукцію |30,31, 36,|701 | | |37 | | |Одночасно у сумі нарахованих податків і платежів |701 |641, 642| |Реалізовано товари по продажною вартості |30,31, 36,|702 | | |37 | | |Одночасно у сумі нарахованих податків і платежів |702 |641, 642| |Реалізація послуг та виконання робіт |30,31, 36,|703 | | |37 | | |Одночасно у сумі нарахованих податків і платежів |703 |641, | | | |642 | |Реалізація товарно-матеріальних цінностей |30,31, 36,|712 | | |37 | | |Одночасно у сумі ПДВ |712 |641 | |Курсова різниця за продану готової продукції |362 |714 | |Списана собівартість готової продукції |791 |901 | |Списана собівартість товарів |791 |902 | |Списана собівартість робіт та надання послуг |791 |903 | |Отримано прибуток від реалізації виробничих запасов,|30, 31, 37|712 | |МБП | | | |Одночасно у сумі ПДВ |712 |641 | |Закриття субрахунка «Доходи від готової |701 |791 | |продукції» | | | |Закриття субрахунка «Доходи від товарів» |702 |791 | |Закриття субрахунка «Доходи від робіт і |703 |791 | |послуг» | | | |Закриття субрахунків 71 «Інший операційний дохід» |711−719 |791 | |Закриття субрахунків 73 «Інші фінансові доходи» |731−733 |792 | |Закриття субрахунків 72 «Доходи від участі у капіталі» |721−723 |793 | |Закриття субрахунків 75 «надзвичайні доходи» |751−752 |794 | |Закриття субрахунків 74 «Інші доходи» |741−746 |793 |

10. Бухгалтерський облік операцій із поточному рахунку та іншим рахунках в банке

У бухгалтерський облік рух коштів на поточному рахунку по даним виписок банку віддзеркалюється в активному рахунку 31 «Рахунки у трилітрові банки », що має 4 субсчета.

Облік розрахунків з банківським операціям ведеться на рахунку 31 «Розрахунки в банках », що має такі субсчета:

311 «Поточні рахунки національної валюти «

312 «Поточні рахунки іноземній валюті «

313 «Інші рахунки банках у національній валюті «

314 «Інші рахунки банках в іноземній валюті «.

Для відображення у бухгалтерському обліку руху коштів, зарахованих і списані з розрахункового рахунки, перевіряється і обробляється виписка банки з прикладеними до неї документами. З записів в виписці банку бухгалтер проставляє кореспонденцію рахунків, у своїй на що надійшли кошти дебетуется рахунок 31 «Рахунки у трилітрові банки», але в списання — кредитуется.

Поточні банківські операції у національній валюті ведуться на субсчете 311 «Поточні рахунки національної валюти ».

Валютні операції б’ють по рахунку 312 «Поточні рахунки іноземної валюті «.

По дебету рахунки 312 «Поточні рахунки іноземній валюті» відбивається надходження коштів на валютні рахунки підприємства, а, по кредиту відбивається списання з валютних рахунків грошових средств.

Вартість придбаної іноземної валюти, исчисленной з української валюті за курсом Національного банку України на дату зарахування іноземної валюти з цього приводу підприємства у уповноваженому банку, відображається по дебету рахунки 312 «Поточні рахунки іноземній валюті «і кредиту рахунки 333 «Кошти їсти дорогою у національній валюті «.

Підставою щодо операцій як у поточному рахунку у зміцнілій національній валюті, і за рахунком в іноземній валюті, є виписка банків. Виписки банків бухгалтерії старанно перевіряються і їх підставі виробляються запис у регістрах бухгалтерського обліку. Обороти по кредиту рахунки 31 «Рахунки в російських банках «позначаються на журналі-ордері № 2, а обертів по дебету цих рахунків записуються у різних журналах, але контролюються декларації № 2 при журнально-ордерній формі обліку (схема 10. 1).

Суми з кожної виписці розвиваються й записуються у межах кореспонденції рахунків в журнал-ордер й у відомості итогами.

Журнал-ордер № 2 відкривається озер місяцем, на день передбачена рядок. Аналогічно побудована відомість № 2.

Для бухгалтерського обліку наявності і руху засобів інших рахунках банках, акредитивах, розрахункових чекових книжках застосовують рахунок 313 «Інші рахунок у банку у національній валюті «й валютний рахунок 314 «Інші рахунок у банку в іноземній валюті «.

Суми з кожної виписці розвиваються й записуються у межах кореспонденції рахунків в журнал-ордер й у відомості итогами.

Схема 10.1. Організація бухгалтерського обліку операцій із рахунках в російських банках при журнально-ордерною формі учета.

Суми з кожної виписці розвиваються й записуються у межах кореспонденції рахунків в журнал-ордер й у відомості итогами.

Журнал-ордер № 2 відкривається озер місяцем, на день передбачена рядок. Аналогічно побудована відомість № 2.

Для бухгалтерського обліку наявності і руху засобів інших рахунках банках, акредитивах, розрахункових чекових книжках застосовують рахунок 313 «Інші рахунок у банку у національній валюті «й валютний рахунок 314 «Інші рахунок у банку в іноземній валюті «.

Облік операцій із рахунку 314 «Інші рахунок у банку в іноземній валюті «виробляється у такому порядку, що і стосовно коштами у Раді національної валюті України. Облік за рахунками 313 і 314 ведеться з виписок на цих рахунках. Аналітичний облік побудовано із забезпеченням отримання даних про рух коштів в кожному направлению.

Розрахунки по акредитивам і «особливим рахунках враховуються на рахунку 313 «Інші рахунок у банку у національній валюті «. Зарахування коштів у акредитиви відбивається по дебету рахунків 313, 314 і кредиту рахунків 311 «Поточні рахунки національної валюти », 312 «Поточні рахунки іноземної валюті «, 60 «Короткострокові позички «та інших. Невикористані кошти на акредитивах повертаються Організацію. Їх відновлюють сіло рахунки, з якого Їй були раніше перераховані, і списують кредиту рахунків 313, 314 в дебет рахунків 311, 312, 60 та інших. Принаймні використання акредитивів їх списують кредиту рахунків 313, 314 в дебет рахунки 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками «чи інших схожих рахунків. Аналітичний облік за рахунками 313, 314 ведеться за кожному виставленому аккредитиву.

З виписок банку синтетичний і аналітичний обліки за рахунками 313, 314 досліджують журналі-ордері № 3 при журнально-ордерною формі учета.

На рахунку 313 «Інші рахунок у банку у національній валюті «враховується рух коштів, що у чекових книжках. Порядок здійснення розрахунків чеками регулюється банком.

На рахунку 33 «Інші кошти «ведеться облік наявності і рух грошових документів (у Раді національної і в іноземній валюті) з їхньої номінальною вартості, які у касі підприємства: поштові марки, оплачені проїзні документи, оплачені путівки в санаторії, пансіонати, вдома відпочинку та інші грошові документи. На даному рахунку формується інформація про грошових засобах їсти дорогою, т. е. сумах, внесених каси банків, ощадні каси чи поштові відділення на подальше зарахування на розрахункові або інші рахунки підприємства. Аналітичний облік грошових документів організується з їхньої видам.

Рахунок 33 «Інші кошти «має такі субсчета:

331 «Грошові документи у національної валюти «

332 «Грошові документи у іноземній валюті «

333 «Кошти їсти дорогою у національній валюті «

334 «Кошти їсти дорогою в іноземній валюті «.

По дебету рахунки 33 «Інші кошти «відображається надходження грошових документів мають у касу підприємства міста і засобів у шляху, а, по кредиту — вибуття грошових документів і майже списання засобів у шляху після їх зарахування на відповідні счета.

Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видам.

Одержання грошових документів підзвітними особами відображається бухгалтерської записом: Дебет рахунки 331 «Грошові документи у національної валюті «. Кредит рахунки 372 «Розрахунки з підзвітними особами «. На суму витрачених грошових документів формується бухгалтерська запис: Дебет рахунки 92 «Адміністративні видатки «. Кредит рахунки 331 «Грошові документи у національної валюти ».

Під час продажу безготівкової іноземної валюти формуються такі бухгалтерські проводки: o у сумі продажу іноземної валюти: Дебет рахунки 334 «Кошти їсти дорогою в іноземній валюті «. Кредит рахунки 312 «Поточні рахунки іноземній валюті «; o у сумі надходжень сучасний рахунок коштів, отриманих від продажу валюти: Дебет рахунки 311 «Поточні рахунки національної валюти ».

Кредит рахунки 711 «Прибуток від реалізації іноземної валюти «; o у сумі проданої іноземної валюти: Дебет рахунки «Собівартість реалізованої іноземної валюти », Кредип рахунки 334 «Кошти & шляху до іноземної тітці «; o у сумі нарахованого винагороди банку: Дебет рахунки 334 «Кошти їсти дорогою в іноземній валюті «. Кредит рахунки 685 «Розрахунки коїться з іншими кредиторами », одночасно списання цієї суми на реализацию:

Кредит рахунки 711 «Прибуток від реалізації іноземної валюти «. Дебет счета

685 «Розрахунки коїться з іншими кредиторами «; o сума отриманого фінансового результату від продажу іноземної валюты:

Дебет рахунки 711 «Прибуток від реалізації іноземної валюти «. Кредит счета

791 «Результат основний діяльності «; o собівартість реалізованої іноземної валюти, визначене шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом НБУ на дату продажу валюты:

Дебет рахунки 791 «Результат основний діяльності «, Кредит рахунки 942 «

Собівартість реалізованої іноземної валюти «; o у сумі курсової різниці на кошти у шляху: Дебет рахунки 334

" Кошти їсти дорогою в іноземній валюті «. Кредит рахунки 714 «Прибуток від операційній курсової різниці «; o списання курсової різниці на фінансовий результат: Дебет рахунки 714 «Прибуток від операційній курсової різниці «, Кредит рахунки 791 «Результат основний діяльності «.

11. Стан екологічної безопасности

За 2000 рік викиди шкідливих речовин у атмосферу склали 12 293 тн. Скидів шкідливих речовин у поверхневі водойми був. У довкіллю розміщено відходів (шлам ТЕЦ) у кількості 1352,665 тн. На 01. 01. 2001 року, згідно із чинним томом ПДВ для підприємства зарегестрировано 115 стаціонарних джерел викидів, яких у повітря може вступити 54 забруднюючих речовини. Із ріки Сев. Донец взято 5725,5 тыс. м3 технічної води. Надходження питної води вироблялося від Міськводоканалу та й склав 1283,1 тыс. м3, з артскважин — 37,6 тыс. м3.

У перебігу року служба екологічну безпеку, керуючись природоохоронним законодавством України, нормативної документацією, наказами ВАТ ««, проводила свою работу.

Проводилася планова і позапланова робота з перевірці дотримання природоохранноного законодавства усім об'єктах підприємства. За результатами обстеження підготовлено 6 наказів по заводу, 1 розпорядження, складено 14 актів, видано 116 розпоряджень. По середах проводилися селекторні екологічні наради. Оперативно здійснювалося реагування щодо виконання нормативів ПДВ, ПДС, розміщення промислових відходів. Тісно велася роботу з органами Мінприроди України, Госуправлением екологічну безпеку, регіональної інспекцією і санэпидстанцией, що дозволило установленому порядку отримати Дозвіл, Ліміти з питань природоохоронного значення. Проведено атестація промислово-санітарної лабораторії на право проведення аналізів повітря робочої зони і мікроклімат. Оформлені документи й отримані врегулювання розміщення відходів, розроблено й затверджено інструкції поводження з промисловими відходами, поводження з отруйними веществами.

Виконання багатьох робіт з службі екологічну безпеку стримується відсутністю необхідних коштів финансирования.

Список використовуваної литературы

1. Про бухгалтерський облік і фінансової звітності України: Закон від 16. 07. 1999 р. № 996-XIV //Усе про бухучете. -2000. -№ 11.

2. Про оподаткування прибутку підприємств. Закон від 04. 11. 97. № 639/97 — ВР з ізм. і доп. // Усе про бухобліку. — 2000. — № 96.

3. Про податок додану вартість. Закон від 03. 04. 97 № 168/97- ВР з ізм. і допУ/ Баланс — 2000. — № 43.

4. Про прибутковий податок з громадян. Декрет КМУ від 26. 12. 92. № 13−92. з ізм. і доп. // Усе про бухобліку. — 2000. — № 67.

5. Інструкція про прибутковий податок з громадян. Утв. прик. ГГНИУ № 12 від 21. 04. 93. з нзм. і доп. // Усе про бухобліку. — 2000. — № 67.

6. Інструкція про службових відрядженнях не більше України та до інших держав. Утв. прик. Мінфіну України від 13. 03. 98. № 58 у редакції прик. Мінфіну України від 29. 07. 99. Л Усе про бухобліку. — 2000. — № 96.

7. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і закупівельних організацій. Утв. наказом Мінфіну України від 30. 11. 99. № 291 // Усе про бухобліку. — 2000. — № 11.

8. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і закупівельних організацій, від 30. 11. 99. № 291 // Усе про бухобліку. — 2000. — № 11.

9. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і майже розрахунків від 11. 08. 94. — № 69 з ізм. і доп. від 08. 12. 1997 р. — № 268 // Баланс. — 1999. — № 43. -2 вид. Доп.

10. Становище (стандарт) бухгалтерського обліку 1. «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 31. 03. 1999. — № 87 // Усе про бухобліку. — 2000. — № 11.

11. Становище (стандарт) бухгалтерського обліку 2. «Баланс» від 31. 03. 1°9°,.- «№ 8 «^// «Усе про бухобліку «. — 2000. — № 11.

12. Становище (стандарт) бухгалтерського обліку 3. «Звіт фінансових результатів» від 31. 03. 1999. — № 242 // Усе про бухобліку. — 2000. — № 11.

13. Становище (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух коштів» від 31. 03. 1999. № 87 // Усе про бухобліку. — 2000. — № 86.

14. Становище (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власну капіталі» від 31. 03. 1999. № 87//Все про бухучете. -2000. -№ 86.

15. Становище (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок до зміни у фінансових звітах» від 28. 05. 1999. № 137 // Усе про бухобліку. — 2000. — № 11.

16. Становище (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні кошти» від 27. 04. 2000. № 92 // Усе про бухобліку. — 2000. — № 86.

17. Становище (стандарт) бухгалтерського обліку 8. «Нематеріальні активи» від 31. 03−1999. -№ 242 // Усе про бухобліку. — 2000. № 11.

18. Становище (стандарт) бухгалтерського обліку 9. «Запаси» від 20. 10. 1999. — № 246 // Усе про бухобліку. — 2000. — № 11.

19. Становище (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» від 08. 11. 1999. № 237 // Усе про бухобліку. — 2000. — № 86.

20. Становище (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання» від 31. 01,2000. № 20 // Усе про бухобліку. — 2000. — № 86.

21. Становище (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» від 26. 04. 2000. № 91 // Усе про бухобліку. — 2000. — № 86.

22. Становище (стандарт) бухгалтерського обліку 15. «Доход» від 29. 11. 1999. № 290 //Усе про бухобліку. — 2000. -№ 11.

23. Становище (стандарт) бухгалтерського обліку 16. «Витрати» від 31. 12. 1999. — № 318 // Усе про бухобліку. — 2000. — № 11.

24. Становище (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об'єднання підприємств» від 07. 07. 99. № 163 // Усе про бухобліку. -2000. -№ 86.

25. Становище (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансова звітність суб'єкта малого підприємництва)» від 25. 02. 2000. № 39// Усе про бухобліку. — 2000. — № 86.

26. Порядок подачі фінансової звітності Утв. посаду. КМУ від 28. 02. 2000 р. № 419 //Усе про бухобліку. — 2000. — № 86.

27. Бірюкова И. К., Виних Г. Т. Практичний бухгалтерський облік і аудит в Україні. — К. :

Економіка право, 1998. — 224 с.

28. Грабова М. М. Теорiя бух. облiку. Начальний посiбник. /Пiд ред. М. В. Кужельного. — 5-те видав, доп. і перероб. -До.: А.С.К., 1998. — 223 с.

29. Грабова М. М., Добровольський В. М. Бух. облік в виробничому і торговому підприємництво: Навчальний посібник для студентів вузів. -До.: Економіка, фінанси і право. -2000. -624с.

30. Завгородній В. П. Бухгалтерський облік, контроль і аудит у системі управління підприємством. — До.: ВАКЛЕР «ДИ-КСИ», 1998. — 976 с.

31. Козлова ЇВ, Парашутин І.В. та інших. Бухгалтерський облік. — М. :Финансы і статистика, 1996. -576 с.

32. Ревенко В. П., Вольфман У., Кисельова Т. Фінансова бухгалтерія. — М. :Инфософт, 1995. -208 с.

33. Снвак У., Осейко Н.І. Бухоблік з допомогою самого персонального комп’ютера. — -До.: Інтерпрес, 1998. — 268 с.

34. Сопко У. Бухгалтерський облiк: Навчальний посiбник. 2-ге вид, перероб. і доп. — До.: КНЕУ, 1999. — 500 с.

35. Ткаченко М. М. Бухоблік на підприємствах, із на різні форми власності. — До.: ВТОВ А.С.К., 1998. — 800 с.

36. Харламова Г. В. Практичне посібник бухгалтеру-менеджеру. — X.: Основа, 1997. — 200с.

37. Чебанова Н. В., Котенко Л. Н. Бухгалтерські облік: торгові й посередницькі підприємства: Навчальний посібник. — 4-те вид., доп. і перераб. — X.: Олант, Друк, 1998.- 456с.

-----------------------

АРМБ III категории

АРМБ II категории

АРМБ I категории

уровень управління у целом

рівень управління лише на рівні обліку в бухгалтерии

рівень управління на низових рівнях предприятия

Цехи

Склады

Отдел маркетинга

Бухгалтерия

Ведомость № 16, 15

Реєстри здачі документів на прихід й отпуск

Картки складського учета

Відомість обліку залишків готової продукции

Журнал-ордер № 11

Главная книга

цехи

бухгалтерия

склады

отдел маркетинга

ведомость № 16

податкова накладная

реєстри здачі документів на прихід й відпустку готової продукции

журнал-ордер № 11

приложения № 1 до податкової накладной

главная книга

приложение № 2 до податкової накладной

картки складського обліку готової продукції і на материалов

ведомости обліку залишків готової продукции

книга обліку придбання товаров

книга обліку продажу товаров

Отделение банка

Выписка банки з приложениями

Бухгалтерия

Ведомость № 2

Журнал-ордер № 2

Главная книга

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой