Логіка

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Разное


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Поняттями називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх ознаках.

Із цього визначення випливає, по-перше, що поняття — це увний образ предмета, його відображення, а не сам предмет. Тому поняття про предмети не можна змішувати із самими предметами, відбитими цими поняттями.

Поняття — це логічна форма думки, думка про предмет.

Предмет думки — це той предмет або явище, про який мислить людина. Предметами думки можуть бути як матеріальні предмети і явища, так і думки про ці предмети, які існують в об'єктивній дійсності, і предмети та явища видумані (Бог, русалка).

По-друге, поняття відтворює не все, що має предмет, не всі його ознаки, а тільки істотні.

Ознакою називається все те, в чому предмети схожі один з одним або чим відрізняються.

Кожен предмет і явище матеріального світу мають численні ознаки. Одні з них істотні, інші - неістотні.

Істотні ознаки — це такі ознаки, котрі відображають природу предмета, його від усіх інших предметів. Істотними ознаками є загальні та необхідні ознаки, такі, котрі належать усім предметам роду і без яких немислений.

Неістотні ознаки — це ознаки, наявність або відсутність котрих не приводить до зміни природи предмета чи явища. Неістотні ознаки є ознаками нестійкими, зовнішніми, одиничними, які не виражають властивості предмета. Різниця між істотними й неістотними ознаками відносна, ознака, що є істотною, із розвитком і зміною предмета може перетворитися в неістотну, і навпаки. Ознака неістотна в одному відношенні може виявитися істотною в іншому. Критерієм істотності ознак, які відтворюються поняттям, є суспільна практика людини.

Поняття відрізняється від уявлення. Уявлення, як і поняття, відбиває предмет у його ознаках. Тільки поняття відтворює істотні ознаки, а уявлення — предмет в сукупності найрізноманітніших його ознак. Уявлення багатіше, ніж поняття відображає предмет глибше, воно дає нам знання про властивість предмета, тоді як уявлення властивості речей і явищ не розкриває.

Поняття — результат глибокого пізнання предметів або явищ. Щоб утворити поняття, необхідно вивчити предмет в усіх істотних його проявах. Вироблення того чи іншого поняття завжди є кроком уперед у пізнанні навколишнього світу, щаблем у розвитку науки.

Операції над поняттями — це такі логічні дії, унаслідок яких утворюються нові поняття. Оскільки обсяг понять розглядається як клас, із яким проводяться, ці операції, то останні й називаються операціями з класами. Унаслідок цих операцій (операцій над поняттями) здобувають нові класи. Розгляньмо такі операції над поняттями: а) складання, б) множення, в) заперечення, г) узагальнення і обмеження понять.

А. Операція складання понять полягає в об «єднанні двох чи кількох класів у один клас.

Так, операція складання понять «обвинувальний присуд» і «виправдувальний присуд» полягає в об «єднавші класу обвинувальних присудів з класом виправдувальних присудів у один клас, або в одне поняття «обвинувальний присуд» літерою А, а поняття «виправдувальний присуд» літерою В, то результат цієї операції. можна відобразити графічно так (див. рис. 1) Заштрихована поверхня є клас присудів.

За допомогою операції складання можна об'єднати класи (поняття), що перебувають між собою у найрізноманітнішнх відношеннях: тотожність, підпорядкування, перехрещення, супідрядність, суперечність, протилежності. Наприклад, при об «єднанні понять «свідки» (А) і «родичі» (В), які перебувають у відношенні перехрещення, ми здобудемо повий клас (рис. 2), до якого увійдуть не тільки свідки, що не є родичами, і родичі, котрі не є свідками, а й родичі-свідки. При складанні понять

Рис. 1. Рис. 2

«договір» (А) та «угода» (В),. між котрими існують відношення підпорядкування, здобудуть новий клас (заштрихована поверхня рис. 3), до якого увійдуть на тільки угоди, що не є договорами, а й угоди, які є договорами.

Під час операції складання понять часто користуються сполучником «або». Він уживається не в розділювальнім, а в єднально-розділювальному значенні. Це слід мати на уїзазі при тлумаченні правових норм. Так, за ст. 161 КК України, де йдеться про те, що «Полювання в заборонений час, або в недозволених місцях, або забороненими знаряддями і способами, чи то на звірів і птахів, полювання на котрих повністю заборонене… -карається… «, відповідальність будуть нести не тільки особи, що займаються полюванням у заборонений час, а й особи, які займаються полюванням у недозволеянх місцях, або на звірів і птахів, полювання на котрих повністю заборонене.

Обсяг понять «А або В», здобутий унаслідок операції складання, є об «єднання класів, що відповідають поняттям, А і В. Тому вираз «А або В», наприклад, «студенти або спортсмени», означає, що до цього нового класу входять не тільки студенти, котрі не є спортсменами, і спортсмени, які не є студентами, а й студенти, котрі одночасно є і спортсменами.

Б. Операція множення понять полягає в пошуку таких предметів (елементів), котрі входять одночасно до класу обох помножуваних понять. Наприклад, операція множення понять «свідок» (А) і «родич» (В) полягає в пошуку таких елементів серед класу свідків і таких

Рис. 3 Рис. 4

елементів серед класу родичів, котрі одночасно входять до обох класів, тобто таких людей, які є одночасно і свідками і родичами.

Графічно результат цієї операції можна відобразити так (див. рис. 4). Заштрихована частина поверхні і означає шукане класу предметів, тобто тих людей, котрі є Одночасно і свідками, і родичами.

Операцію множення можна проводити з поняттями, що перебувають між собою у різних відношеннях. Наприклад, якщо нам треба провести операцію множення понять «злочин» (А) і «посадовий злочин» (В), що перебувають у відношенні підпорядкування, то ми виділяємо такі елементи підпорядкування, котрі одночасно входять до обох цих класів, тобто відшукуємо такі злочини взагалі, які одночасно є і посадовими.

Графічно результат операції множення цих понять матиме таке відображення (див. рис. 5). Заштрихована поверхня позначає клас тих елементів (злочинів), котрі одночасно входять до поняття, А («злочин») і до поняття В («посадовий злочин»).

Під час множення понять, обсяг яких не збігається, мн здобуваємо нульове поняття. Наприклад, нам необхідно провести операцію множення над поняттями «навмисно» і «необережно». Оскільки обсяг цих понять не має загальних елементів, то здобута унаслідок операції множення множинність дій є одночасно навмисним і необережним, буде нульовим класом.

Операція множення позначається здебільшого за допомогою сполучника «і» («студент і спортсмен», «право і державне прано», «хабар і халатність»), котрий вживається у поєдиувальному значенні.

В. Операція заперечення поняття, А полягає в утворенні нового поняття не-А, обсяг якого, складений з обсягом поняття А, становить логічний клас області предметів, про яку ми розмірковуємо.

Наприклад, областю нашого міркування е юридичні угоди. Заперечуючи поняття «купівля-продаж» (А), ми здобудемо поняття «не купівля-продаж» (не-А).

Рис. 5 Рис. 6

Склавши поняття «купівля-продаж» і «не купівля-продаж», ми здобудемо клас юридичних. угод.

Графічно результат цієї операції можна уявити так (див. рис. 6). Тут квадрат-це область предметів, про яку ми міркуємо (у даному випадку юридичні угоди). Коло поняття (А) «купівля-продаж». Заштрихована. частина квадрата-поняття (не-А) «не купівля-продаж». Поняття не-А, що заперечує поняття А, має певний обсяг. Так, до обсягу поняття «не купівля-продаж» (ие-А) увійде не все, що завгодно, не будь-який предмет дійсності, наприклад, дерево, дім, людина і т. д., а тільки ті елементи класу юридичних угод, котрі не є купівлею-продажем, не входять до обсягу поняття А. Але оскільки кожен предмет або явище. матеріального світу може проглядатися нами у складі різних областей предметів, то обсяг конкретного поняття не-А перебуватиме у залежності від обсягу тієї області предметів, про яку ми міркуємо.

Наприклад, якщо областю предметів, про яку ми міркуємо, є клас злочинів взагалі, то до обсягу поняття «. чи крадіжка» (не-А), здобутого завдяки заперечення поняття «крадіжка» (А), увійдуть усі злочини, що не є крадіжкою, а саме: всі державні злочини, усі злочини проти власності, за винятком крадіжки, злочини проти життя, здоров «я, свободи і гідності особи і т. д. Якщо ж областю предметів, про яку ми міркуємо, є злочини проти особистої власності громадян, то до обсягу поняття, «не крадіжка» (не-А), утвореного за допомогою заперечення поняття «крадіжка» (А увійдуть уже не всі злочини, передбачені кримінальним -кодексом,. окрім крадіжки, я тільки злочини проти особистої власності громадян,. що не є крадіжкою, тобто грабіж, розбій, шахрайство, шантаж і т. д.

Поняття (А і не-А), здобуті завдяки операції заперечення, перебувають між собою у відношенні суперечності.

Література

Булатов М. А. Логические категории и понятия. — К., Наукова думка, 1981 — 235 с.

Войшвило Е. К. Понятие как форма мышления: логико-гносеологический анализ. — М., издательство МГУ, 1989 — 239 с.

Горский Д. Г. Краткий словарь по логике. — М., Просвещение, 1991 — 208 с.

Жеребкін В.Є. Логіка. — К.: Основа, 1995. — 256 с.

Івін О. А. Логіка — К., Артек, 1996 — 231 с.

Хоменко І. В. Логіка — К. Четверта хвиля, 1997 — 392 с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой