Інвентаризація основних засобів й облік її результатів, складання аудиторського висновку

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство транспорту України

Київський університет економіки й технологій транспорту

Кафедра: «Обліку аудиту й фінансів»

Контрольна робота

із предмета: «Облік й аудит»

Перевірив: ст. викладач

Р. І. Поберезська

Розробив: ст. заоч. ф. н.

гр. 3-МО-2

Д. Про. Мартиненко

Шифр: 99-МО-203

2002

План

1. Інвентаризація основних засобів й облік її результатів 3

2. Складання аудиторського висновку 14

Основні елементи аудиторського висновку 14

Види аудиторських з висновками 15

Обмеження 17

Модифікація 18

Доповнення 18

Форма складання аудиторського висновку 19

Варіанти складання аудиторського висновку 19

Використана література 22

1. Інвентаризація основних засобів й облік її результатів

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачене проведення підприємствами, їхні про «єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (далі - підприємство) незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів й фінансових. 1]

Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який винен створити необхідні умови для її проведення у стислі рядки, визначити про «єкти, кількість й рядки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов «язковим.

Проведення інвентаризації є обов «язковим: а) при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а інших випадках, передбачених законодавством; б) перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів й вол «язань, інвентаризація які проводилася не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих про «єктів основних фондів може проводитись одного разу у три рокта, а бібліотечних фондів — одного разу у п «ять років; в) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому — передачі справ); р) при встановленні фактів крадіжок чи зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); буд) за приписом судово-слідчих органів; е) у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день после закінчення явищ); є) при передачі підприємств та їхнього структурних підрозділів (на дату передачі). Інвентаризація може не проводитися у разі передачі підприємств та їхнього структурних підрозділів в межах одного органу, до сфери управління якого входять ці підприємства; ж) у разі ліквідації підприємства.

При колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов «язково у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття із колективу (бригади) понад половини його членів, а й за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади).

У випадках, коли проведення інвентаризації є обов «язковим, інвентаризації підлягають також майно й матеріальні ціності, що не належати підприємству, та облік які ведеться на позабалансових рахунках.

У разі одержання відмови постачальника задовольнити претензію щодо недовантаження товарів чи при одержанні від покупця претензії щодо недовантаження товарів проводитися вибіркова інвентаризація тихий товарів, на котрі заявлені вказані претензії.

Основними завданнями інвентаризації є: а) виявлення фактичної наявності основних фондів, немає теріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі; б) установлення лишку чи нестачі цінностей й коштів шляхом зіставлення фактичної наявності із даними бухгалтерського обліку; в) виявлення товарно-матеріальних цінностей, котрі частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів й моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються; р) перевірка дотримання умів та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів; буд) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів й фінансових вкладень, торб грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської й кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат й платежів.

У разі проведення раптових інвентаризацій усі товарно-матеріальні ціності підготовляються до інвентаризації у присутності інвентаризаційної комісії, в інших випадках — завчасно. Вони повинні бути згруповані, розсортировані та розкладені за назвами, сортами, розмірами, у порядку, зручному для підрахунку.

Інвентаризація дорогоцінних металів й дорогоцінного каміння проводитися відповідно до Інструкції Міністерства фінансів України про порядок одержання, витрачання, обліку, зберігання та транспортування дорогоцінних металів й дорогоцінного каміння на підприємствах, в про «єднаннях, установах й організаціях, затвердженої 29 грудня 1992 року.

Проведення інвентаризації у випадках, передбачених підпунктом «а» пункту 3 цієї Інструкції, та регулювання інвентаризаційних різниць здійснюється у порядку, встановленому Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яку передається в оренду, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 2 березня 1993 р. № 158.

Проведення інвентаризації в інших випадках та регулювання інвентаризаційних різниць здійснюється в порядку, наведеному в пункті 10 цієї Інструкції, із урахуванням таких особливостей.

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їхнього керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі - керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, котрі очолюються керівником підприємства чи його заступником.

На підприємствах, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, котрі добро знають про «єкт інвентаризації, ціни та первинний облік. Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства, який призначив інвентаризацію. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії самих матеріально відповідальних осіб одного і того ж працівника два рокта підряд.

Постійно діючі інвентаризаційні комісії:. проводять профілактичну роботу по забезпеченню збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів із цого запитання;. організовують проведення інвентаризацій й здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;. здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в міжінвентаризаційний період. Основними завданнями перевірок й вибіркових інвентаризацій в міжінвентаризаційний період є здійснення контролю за збереженням цінностей, дотриманням матеріально відповідальними особами правил їхні зберігання й ведення первинного обліку;. перевіряють правильність визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в всіх місцях їхні збереження;. при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводять за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації;. розглядають письмові пояснення осіб, котрі допустили нестачу чи псування цінностей чи інші порушення, й свої пропозиц ії щодо регулювання виявлених нестач та втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортиці відображають у протоколі. У протоколі мають бути наведені відомості про заподій й про осіб, винних у нестачах, втратах й лишках та про вжиті перед тим заходи.

Робочі інвентаризаційні комісії:. здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів й незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;. разом із бухгалтерією підприємства беруть доля в визначенні результатів інвентаризації й розробляють пропозиції щодо заліку нестач й надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного убутку;. вносять пропозиції із питань упорядкування приймання, зберігання й відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшенню обліку та контролю за їхнього зберіганням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей й майна;. несуть відповідальність за своєчасність й додержання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту й точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів й документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;. оформлюють протокол з зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації й з висновками щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач й втрат від псування цінностей з зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам й нестачам.

Якщо матеріально відповідальні особини виявлять после інвентаризації помилки в інвентаризаційних описах, смердоті повинні негайно (до відкриття складу, комори, відділення, секції тощо) заявити про це інвентаризаційній комісії, котра после перевірки вказаних фактів та їхнього підтвердження проводити виправлення помилок.

Контрольні перевірки інвентаризації повинні проводитись постійно діючою інвентаризаційною комісією із участю членів робочих інвентаризаційних комісій й матеріально відповідальних осіб после закінчення інвентаризації, але й обов «язково у склад (комори, секції тощо), де проводилася інвентаризація. При цьому перевіряються із опису найбільш цінні матеріальні ціності та тих, що користуються підвищеним попитом.

При виявленні значних розходжень між даними інвентаризаційного опису й даними контрольної перевірки призначається новий склад робочої інвентаризаційної комісії для проведення повторної су-цільної інвентаризації цінностей.

Керівник підприємства винен терміново по доповіді постійно діючої інвентаризаційної комісії розглянути запитання про відповідальність Першого складу робочої інвентаризаційної комісії, котра допустила порушення при проведенні інвентаризації цінностей.

Результати контрольних перевірок інвентаризацій оформляються актом (додаток № 1). Реєстрацію проведених контрольних перевірок здійснює бухгалтерія у спеціальній книзі (додаток № 2).

У інвентаризаційних відомостях наводяться дані про дату придбання чи спорудження не відображених у бухгалтерському обліку основних засобів. При інвентаризації перевіряється наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші про «єкти природних ресурсів, що підтверджують право власності підприємства на них.

При перевірці фактичної наявності цінних паперів установлюються правильність їхнього оформлення, реальність вартості відображених у балансі підприємства цінних паперів, повнота й своєчасність відображення в бухгалтерському обліку доходів із фінансових інвестицій.

Інвентаризація цінних паперів проводитися за окремими емітентами з зазначенням назви, серії, номери, номінальної й балансової вартості, термінів їхнього погашення.

Інвентаризація цінних паперів, переданих підприємством на зберігання спеціальним організаціям (депозитарій, банк), полягає у звірянні залишків, відображених на відповідних рахунках бухгалтерського обліку підприємства, із даними виписок спеціальних організацій. 2]

При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей: а) їхнього переважування, обмір, підрахунок проводитися у порядку розміщення цінностей у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого.

При зберіганні товарно-матеріальних цінностей в різних ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особини інвентаризація проводитися послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбується й комісія переходити у наступне приміщення; б) інвентаризаційні опису складаються окремо на товарно-матеріальні ціності, що знаходяться в дорозі, не оплачені у рядків покупцями відвантажені товари й ціності, та на тих, що перебувають на яких складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці); в) кількість цінностей й товарів, що зберігаються в непош-кодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів при обов «язковій перевірці в натурі частини вказаних цінностей; р) на прибуткових документах на товарно-матеріальні ціності, що надійшли на про «єкт й прийняті под годину його інвентаризації матеріально відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка «после інвентаризації» із посиланням на дату опису, де записані ці ціності; буд) на видаткових документах про товарно-матеріальні ціності, котрі відпущені зі складу под годину інвентаризації із дозволу керівника підприємства й головного бухгалтера у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, робиться відмітка, та смердоті заносяться до окремого опису в порядку, аналогічному для цінностей, що надійшли под годину інвентаризації; е) допускається складання групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівників, з зазначенням вони відповідальних за ці предмети осіб (на які ведуться особові картки) із їхнього розпискою в опису.

При інвентаризації незавершеного виробництва, незавершеного капітального будівництва й незавершеного ремонту: а інвентаризаційних описах вказується найменування заділу, стадія та ступінь їхні готовності, кількість чи обсяг робіт; б) сировина, матеріали й покупні напівфабрикати, що перебувають біля робочих місць й не піддавались обробці, до опису незавершеного виробництва не включаються, а фіксуються в описах матеріальних цінностей чи в окремих описах; в) кількість сировини й матеріалів, що входять у склад неоднорідної маси чи суміші в незавершеному виробництві, визначається технічними розрахунками у порядку, передбаченому галузевими інструкціями із питань планування, обліку й калькулювання собівартості продукції; р) інвентаризаційна комісія винна перевірити чи не значитися у складі незавершеного капітального будівництва устаткування, що передане до монтажу, а фактично не розпочате монтажем, а також стан про «єктів, що законсервовані, й будівництво які тимчасово припинено, виявити заподій й підстави для їхнього консервації; буд) на збудовані про «єкти, що фактично введені в дію повністю чи частково, але й прийняття й введення в дію які не оформлено належними документами, але в завершені, але й із якихось причин, не введені в Дію про «єкти в окремих інвентаризаційних актах вказуються заподій затримки оформлення здачі в експлуатацію вказаних про «єктів.

Інвентаризація витрат майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат й платежів полягає в перевірці обґрунтованості залишку вказаних торб на дату інвентаризації, відповідності затвердженому розпорядчим документом керівника підприємства переліку створюваних резервів, для чого: а) залишок резерву на оплату відпусток, включаючи відрахування на державне соціальне страхування із цих торб, станом на кінець звітного року визначається за розрахунком, який базується на кількості днів невикористаної працівниками підприємства щорічної відпустки та середньоденної оплати роботи працівників.

Середньоденна оплата роботи визначається діленням на 25,4 середньомісячної заробітної плати одного працівника, що за діючим законодавством приймається для оплати відпустки[3].

Кількість днів невикористаної відпустки всіма працівниками підприємства, на якої створюється резерв, не може бути обчислена более як за два рокта з зменшенням на кількість авансованої відпустки в тихий випадках, коли чергова відпустка частково надана в рахунок майбутнього (невідпрацьованого) періоду; б) при інвентаризації резерву на виплату передбаченої законодавством винагороди за вислугу років уточнюється розмір резерву, який не винен перевищувати суми нарахованої винагороди, й підлягає віднесенню на витрати виробництва й обігу; в) до суми резервів на оплату відпусток й винагороди за вислугу років додаються відрахування за встановленими нормативами на державне соціальне страхування із цих торб; р) інвентаризація страхового резерву небанківської фінансової установи, що створюється для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами полягає в обґрунтуванні відповідності залишку вказаного резерву граничному розміру такого резерву на дату інвентаризації, який обчислюється за Методикою визнання кредитів (інших видів заборгованості) нестандартними при створенні небанківськими фінансовими установами страхового резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу по кредити (іншими видами заборгованості), затвердженою постановою Кабінету міністрів України від 28 жовтня 1997 р. № 1182; [4] буд) залишку резерву на виробничі затрати для підготовчих робіт на підприємствах промисловості із сезонним виробництвом на кінець року не винне бути. При складанні річного звіту затрати, заговорили українською у «язані із обслуговуванням та Управлінням виробництва, котрі були включені до собівартості продукції у кошторисно-нормалізованому порядку, що визначається галузевими інструкціями із планування, обліку й калькулювання собівартості, повинні бути приведені у відповідність із фактичними витратами на утримання та експлуатацію устаткування, загально виробничими й загальногосподарськими витратами; е) інвентаризаційна комісія по документи встановлює й включає до опису суму, що підлягає відображенню на рахунку обліку витрат майбутніх періодів й резерву сумнівних боргів. 5] є)перевірка правильності визначення залишку інших видів резервів на кінець року проводитися відповідно до галузевих вказівок, погоджених із Міністерством фінансів України.

При інвентаризації розрахунків: а) усім дебіторам підприємства-кредитори повинні передати виписки про їхнього заборгованість, котрі перед «є інвентаризаційній комісії для підтвердження реальності заборгованості. Підприємства-дебітори вол «язані протягом десяти днів із дня отримання виписок підтвердити заборгованість чи заявити свої заперечення; б) на суми заборгованості постачальників із невідфактурованих поставок после їхні перевірки бухгалтерія винна зажадати від постачальників розрахунково-платіжні документи. Постачальники вол «язані податі покупцям такі документи чи повідомити заподій щодо їхнього неподання чи про відсутність такої заборгованості; в) на рахунках обліку розрахунків із покупцями й замовниками, постачальниками й підрядчиками, іншими дебіторами й кредиторами повинні залишатися виключно погоджені суми.

У окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунені чи залишились не із «ясованими, розрахунки із дебіторами й кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в торбах, що випливають з записів у бухгалтерському обліку й визнаються нею правильними.

Зацікавлена сторона вол «язана передати матеріали про розбіжності на вирішення відповідних органів; р) суми за розрахунками із установами банків, фінансовими й податковими органами повинні бути погоджені ними. Залишення в обліку неурегульованих торб за межі не допускається; буд) до акта інвентаризації розрахунків додається довідка про дебіторську й кредиторську заборгованість, щодо якої термін позовної давності проминувши, з зазначенням осіб, винних у минуванні терміну позовної давності дебіторської заборгованості, а також назви й адреси дебіторів чи кредиторів, суми, заподій, дати й підстави виникнення заборгованості.

При регулюванні інвентаризаційних різниць: а) взаємний залік лишків й нестач внаслідок пересортиці може бути допущено лише щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування й в тотожній кількості за умови, що лишки й нестачі утворились за й тієї ж період, що перевіряється, та однієї й тієї ж особини, Яка перевіряється.

Органи державного управління, до відання які відносяться підприємства, можуть установлювати порядок, коли такий залік може бути допущень стосовно однієї й тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо ціності, що входять у склад, мають схожість за зовнішнім виглядом чи упаковані в однакову тару (при відпуску їхнього без розпаковки тари); б) у разі, коли при заліку нестач лишками при пересортиці вартість цінностей, що виявились у нестачі, понад вартості цінностей, що виявились у надлишку, різниця вартості винна бути віднесена на винних осіб.

Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку із віднесенням їхні на результати фінансово-господарської діяльності. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії повинні бути наведені вичерпні пояснення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.

Перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі при пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей й результатів фінансово-господарської діяльності; до протоколу інвентаризаційної комісії винен бути у 5-денний термін розглянутий й затверджений керівником підприємства; р) затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства до того місяці, в якому закінчена інвентаризація, але й не пізніше грудня місяця звітного року.

У примітках до фінансової звітності наводяться відомості про результати проведених у звітному році інвентаризацій за формою, що наведена у додатку № 3. 6]

Міністерства й відомства України можуть, враховуючи галузеві особливості, розробляти вказівки по застосуванню цієї Інструкції.

ТИПОВА КОРЕСПОНДЕНЦІЯ

рахунків бухгалтерського обліку для окремих господарських операцій

(без застосування рахунків класу 8)

|№ |Зміст операції |Сума |Кореспонденція | |г/о| | | | | | | |Дебет |Кредит | | |І ПРИДБАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ЗА ОПЛАТУ | |1 |Відображення суми за |1000 |15 «Капітальні |63 „Розрахунки | | |договором постачання | |Інвестиції“ |із | | | | | |постачальниками| | | | | |та | | | | | |підрядниками» | |2 |Відображення суми податку |200 |641 «Розрахунки|63 „Розрахунки | | |на додану вартість (ПДВ) | |за податками“ |із | | | | | |постачальниками| | | | | |та | | | | | |підрядниками» | |3 |Відображення торб за |100 |15 «Капітальні |685 „Розрахунки| | |консультаційні, | |Інвестиції“ |із іншими | | |Інформаційні, | | |кредиторами» | | |посередницькі, | | | | | |реєстраційні, транспортні | | | | | |послуги І Інші витрати, | | | | | |заговорили українською у «язані із придбанням | | | | | |основних засобів | | | | |4 |Відображення торб ПДВ |20 |641 «Розрахунки|685 «Розрахунки| | | | |за податками» |із Іншими | | | | | |кредиторами» | |5 |Відрахування в Пенсійний |50 |949 «Інші |651 «За | | |фонд при придбанні | |витрати |пенсійним | | |легкових автомобілів | |операційної |забезпеченням» | | | | |діяльності» | | |6 |Зарахування про «єктів до |1100 |1 0 «Основні |15 «Капітальні | | |складу основних засобів | |засоби» |Інвестиції» | | |II БУДІВНИЦТВО ПРО «ЄКТІВ ОСНОВНИХ | | | | |ЗАСОБІВ | | | | |Підрядним способом | | | | |7 |Відображення витрат за |1500 |15 «Капітальні |63 «Розрахунки | | |проектні, | |Інвестиції» |із | | |будівельно-монтажні роботи| | |постачальниками| | |по рахункам підрядників І | | |та | | |проектних організацій | | |підрядниками» | |8 |Відображення суми ПДВ в |300 |641 «Розрахунки|63 «Розрахунки | | |рахунках підрядників І | |за податками» |із | | |проектних організацій | | |постачальниками| | | | | |та | | | | | |підрядниками» | |9 |Одержання цільового |1800 |31 «Рахунки в |48 «Цільове | | |фінансування на | |банках» |фінансування І | | |будівництво із зовнішніх | | |цільові | | |джерел (бюджет, | | |надходження» | | |різноманітні позабюджетні | | | | | |І міжгалузеві фонди) | | | | |10 |Використання коштів |1800 |63 «Розрахунки |31 «Рахунки в | | |цільового фінансування для| |із |банках» | | |розрахунку із підрядниками | |постачальниками| | | | |1800 |та | | | | | |підрядниками» |69 «Доходи | | | | |48 «Цільове |майбутніх | | | | |фінансування й |періодів» | | | | |цільові | | | | | |надходження» | | |11 |Зарахування побудованого |1500 |1 0 «Основні |15 «Капітальні | | |про «єкту у склад основних| |засоби» |Інвестиції» | | |засобів | | | | | |Господарським способом | | | | |12 |Відображення фактичних |500 |15 «Капітальні |205 «Будівельні| | |витрат за спорудження І | |Інвестиції» |матеріали» 23 | | |виготовлення основних | | |"Виробництво» | | |засобів | | |65 «Розрахунки | | | | | |за | | | | | |страхуванням» | | | | | |66 «Розрахунки | | | | | |із оплати роботи"| |13 |Зарахування побудованого |500 |10 «Основні |15 «Капітальні | | |(виготовленого) про «єкту до| |засоби» |Інвестиції» | | |складу основних засобів | | | | | |IV БЕЗОПЛАТНЕ ОДЕРЖАННЯ ОСНОВНИХ | | | | |ЗАСОБІВ | | | |19 |Відображення вартості |4000 |10 «Основні |424 «Безоплатно| | |безоплатно отриманих | |засоби» |одержані | | |основних засобів | | |необоротні | | | | | |активи» | |20 |Затрати на транспортування|300 |15 «Капітальні |685 «Розрахунки| | |й монтаж безоплатно | |Інвестиції» |із Іншими | | |отриманих основних засобів| | |кредиторами» | |21 |Сума ПДВ в рахунках на |60 |641 «Розрахунки|685 «Розрахунки| | |послуги, зазначені в п 20 | |за податками» |із іншими | | | | | |кредиторами | |22 |Зарахування витрат по |300 |10 «Основні |15 «Капітальні | | |операції 20 у склад | |засоби» |Інвестиції» | | |первісної вартості | | | | | |безоплатно отриманих | | | | | |основних засобів | | | | | |V ІНШІ ВИПАДКИ ЗАРАХУВАННЯ ОСНОВНИХ| | | | |ЗАСОБІВ НА БАЛАНС | | | |23 |Оприбуткування раніше не |800 |10 «Основні |746 «Інші | | |врахованих на балансі | |засоби» |доходи від | | |основних засобів | | |звичайної | | | | | |діяльності» | |24 |Переведення неправильно |600 |10 «Основні |112 «Малоцінні | | |зарахованих малоцінних І | |засоби» |необоротні | | |швидкозношуваних предметів| | |матеріальні | | |у склад основних засобів| | |активи» | |25 |Відображення зносу |200 |132 «Знос Інших|131 «Знос | | |малоцінних І | |необоротних |основних | | |швидкозношуваних предметів| |матеріальних |засобів» | | |(по операції 24) | |активів» | | | |VI ЗАТРАТИ НА ПОЛІПШЕННЯ 1| | | | | |УТРИМАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ| | | | |26 |Відображення витрат з |700 |15 «Капітальні |63 «Розрахунки | | |реконструкції, | |інвестиціям» |із | | |модернізації, забудові, | | |постачальниками| | |дообладнанню про «єктів | | |та | | |основних засобів | | |підрядниками» | |27 |Сума ПДВ |140 |641 «Розрахунки|63 «Розрахунки | | | | |за податками» |із посади | | | | | |чальниками та | | | | | |підрядниками» | |28 |Зарахування витрат после |700 |1 0 «Основні |15 «Капітальні | | |завершення реконструкції | |засоби» |Інвестиції» | | |на збільшення первісної | | | | | |вартості основних засобів | | | | | |VII ПЕРЕОЦІНКА ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ | | | |29 |Відображення результатів |1400 |10 «Основні |423 «Дооцінка | | |дооцінки основних засобів |600 |засоби» 423 |активів» 131 | | | | |"Дооцінка |"Знос основних | | | | |активів» |засобів» | |З0 |Відображення торб дооцінки |1100 |423 «Дооцінка |441 «Прибуток | | |основних засобів при | |активів» |нерозподілений"| | |їхньому вибутті (на дату | | | | | |набуття чинності Положення| | | | | |(стандарту) | | | | | |бухгалтерського обліку 7 | | | | | |"Основні засоби» сальдо | | | | | |субрахунку 423 «Дооцінка | | | | | |активів» має кредитове | | | | | |сальдо у конкретній | | | | | |про «єкту основних засобів | | | | | |на основі записів про | | | | | |зміну (Індексацію) | | | | | |балансової вартості | | | | | |основних засобів в картках| | | | | |Інвентарного обліку (Інших| | | | | |регістрах аналітичного | | | | | |обліку про «єктів основних | | | | | |засобів), якщо у | | | | | |підприємства сальдо на | | | | | |означеному субрахунку 423 | | | | |31 |Відображення результатів |3000 |131 «Знос |10 «Основні | | |уцінки основних засобів | |основних |засоби» | | | | |засобів» | | | | |9000 |975 «Уцінка |10 «Основні | | | | |необоротних |засоби» | | | | |активів й | | | | | |фінансових | | | | | |Інвестицій» | | |32 |Відображення результатів |1000 |131 «Знос |10 «Основні | | |уцінки основних засобів, | |основних |засоби» | | |раніше дооцінених (п 29) |800 |засобів» | | | | | |423 «Дооцінка |10 «Основні | | | |200 |активів» |засоби» | | | | |975 «Уцінка | | | | | |необоротних |10 «Основні | | | | |активів й |засоби» | | | | |фінансових | | | | | |Інвестицій» | | |33 |Відображення результатів |9000 |10 «Основні |746 «Інші | | |дооцінки основних засобів,| |засоби» |доходи від | | |раніше уцінених (п 31) | | |звичайної | | | |3000 |10 «Основні |діяльності» | | | | |засоби» |423 «Дооцінка | | | |2000 |423 «Дооцінка |активів» | | | | |активів» |131 «Знос | | | | | |основних | | | | | |засобів» | |34 |Відображення втрат від |300 |975 «Уцінка |131 «Знос | | |зменшення корисності | |необоротних |основних | | |про «єктів основних засобів,| |активів й |засобів» | | |оцінених по первісній | |фінансових | | | |вартості | |Інвестицій» | | |35 |Відображення втрат від |300 |975 «Уцінка |10 «Основні | | |зменшення корисності | |необоротних |засоби» | | |про «єктів основних засобів,| |активів й | | | |оцінка які є переоціненою| |фінансових | | | |вартістю | |Інвестицій» | | | | |60 |131 «Знос | | | | | |основних |10 «Основні | | | | |засобів» |засоби» | | |Відображення дооцінки | | | | | |вартості про «єктів основних| | | | | |засобів, що проведена | | | | | |после усунення причин | | | | | |попереднього зменшення | | | | | |корисності про «єкту | | | | | |основних засобів | | | | |36 |По про «єктам, щодо |300 |975 «Уцінка |131 «Знос | | |зменшення корисності були | |необоротних |основних | | |оцінені по первісній | |активів й |засобів» | | |вартості | |фінансових | | | | | |Інвестицій» | | |37 |По про «єктам, щодо |360 |10 «Основні |746 «Інші | | |зменшення корисності були | |засоби» |доходи від | | |оцінені по переоціненій | | |звичайної | | |вартості |60 |746 «Інші |діяльності» | | | | |доходи від |131 «Знос | | | | |звичайної |основних | | | | |діяльності» |засобів» | | |VIII. ІНШІ ОПЕРАЦІЇ 3 ОСНОВНИМИ | | | | |ЗАСОБАМИ | | | |38 |Первісна вартість |5200 |109 «Інші |01 субрахунок 4| | |Інвентарного про «єкту | |основні засоби"|"Інші основні | | |основних засобів под | |(новий План |виробничі | | |назвою «Ремонт орендованих| |рахунків) |фонди» | | |основних засобів» (за | | | | | |станом 31-ий грудня | | | | | |1999р.) | | | | |39 |Одержання коштів від |150 000 |311 «Поточні |48 «Цільове | | |пайовика на пайову доля | |рахунки в |фінансування І | | |у будівництві про «єкта | |національній |цільові | | |(вбудованого приміщення | |валюті» |надходження» | | |для магазину, квартир) | | | | |40 |Перерахування забудовнику |150 000 |377 «Розрахунки|311 «Поточні | | |коштів на пайову доля в | |із Іншими |рахунки в | | |будівництві (див.п. 39) | |дебіторами» |національній | | | | | |валюті» | |41 |Одержання (передача) | | | | | |оформлених документів про | | | | | |право власності пайовика | | | | | |на збудовану частину | | | | | |приміщення, та сама передача | | | | | |(одержання) частини | | | | | |приміщення | | | | |41. |У забудовника |150 000 |48 «Цільове |151 «Капітальне| |1 | | |фінансування й |будівництво» | | | | |цільові | | | | | |надходження» | | |41. |У пайовика: | | | | |2 | | | | | | |41 2.1 вбудоване |62 000 |103 «Будинки та|151 «Капітальне| | |приміщення магазину; | |споруди» |будівництво» | | |41 .2.2 2-х кімнатної |38 000 |28 «Товари» |151 «Капітальне| | |квартири для продаж; | | |будівництво» | | |4123 3-х кімнатну квартиру|50 000 |103 «Будинки та|151 «Капітальне| | |для потреб пайовика; | |споруди» |будівництво» | | |41 .2.4 одночасно на суму |150 000 |151 «Капітальне|377 «Розрахунки| | |боргу. | |будівництво» |із Іншими | | | | | |дебіторами» |

2. Складання аудиторського висновку

Цей норматив розроблено на основі міжнародних норм, законодавства й стандартів України, що регулюють аудиторську діяльність.

Відповідно до міжнародних нормативів аудиту, статей 7 й 21 Закону України «Про аудиторську діяльність «аудитор винен проаналізувати і оцінити інформацію, отриману на основі аудиторських доказів, для формулювання висновку про перевірені фінансові звіти.

Результати проведення аудиту оформляють у вигляді аудиторського висновку, який має містити чітко викладену думку аудитора про перевірену звітність.

Основні елементи аудиторського висновку

4. Аудиторський висновок складається із таких розділів:

4.1. Заголовок.

4.2. Замовник аудиторського висновку.

4.3. Вступна частина.

4.4. Масштаб перевірки.

4.5. Висновок аудитора про перевірену звітність.

4.6. Дата аудиторського висновку.

4.7. Адреси аудиторської фірми.

4.8. Підпис аудиторського висновку.

Заголовок аудиторського висновку містить запис про ті, що аудиторську перевірку проведено незалежним аудитором (аудиторами), а також назву фірми чи прізвище аудитора, який здійснював аудит. Це є свідченням того, що под годину аудиту не було б жадних обставин, котрі могли б призвести до порушення принципу незалежності перевірки. Незалежність міркувань аудитора — обов «язкова вимога про «єктивності аудиторського дослідження. Якщо цю умову порушене, аудитор помиляюся робити висновок про перевірену звітність, оскільки зібрана інформація не є достатньою й доказовою.

Замовник аудиторського висновку

У аудиторському висновку слід чітко зазначити, кому він адресований, а також перелічити можливих користувачів наведених в ньому відомостей.

Вступна частина

Аудиторський висновок має містити інформацію про склад перевіреної звітності та дату її складання. Слід також зазначити, що відповідальність за правильність складання звітності покладається на керівництво підприємства, яку перевіряється, а й за обґрунтованість аудиторського висновку, складеного за цією звітністю, — на аудитора.

Вступна частина аудиторського висновку може бути викладена приблизно так:

" Ми провели перевірку бухгалтерського балансу за станом на 01. 01. XX р., що додається, й відповідного звіту про прибутки й збитки за рік, який завершився 31. 12. XX р. Відповідальність за цю звітність несе керівництво підприємства. У наші обов «язки входити підготовка висновку на основі інформації, отриманої под годину аудиторської перевірки цого звіту ».

Масштаб перевірки

У цьому розділі зазначають, що аудит проведено відповідно до вимог нормативів, що діють в Україні, та загальноприйнятої практики чи загальноприйнятих (міжнародних) стандартів аудиту.

Обов «язковим є зауваження, що перевірку сплановано й проведено із достатньою впевненістю до того, що звітність не містить суттєвих помилок.

Аудитор оцінює перекручення та невідповідності в обліковій системі підприємства як суттєві, якщо смердоті можуть настільки вплинути на звітність, що це може призвести до зміни рішення її користувачів.

Суттєвість помилки аудитор визначає под годину перевірки. Вона залежить від абсолютного розміру, позиції чи похибки, оцінюваної аудитором із урахуванням конкретних обставин її виникнення, й є, скоріше, пороговим значенням чи точкою «відсікання «інформації, ніж первинною якісною характеристикою, якій має відповідати інформація у тому, щоб бути корисною.

Аудиторський висновок має містити відомості щодо:

— використання аудитором конкретних тестів при перевірці інформації, Яка підтверджує цифровий матеріал, на якому грунтується звітність;

— методології обліку, якої використовувало керівництво підприємства, що перевіряється, при підготовці звітності в цілому та фінансових звітів зокрема.

Розділ «Масштаб перевірки «може бути викладено приблизно так:

" Ми п ровели перевірку відповідно до вимог нормативів аудиту, що діють в Україні, котрі передбачають, що вона планується й здійснюється із метою збирання достатньої інформації про ті, що звіти підприємства, яку перевіряється, не містять суттєвих помилок, й скласти по них висновок про його реальне фінансове становище. Застосовуючи тестування, ми перевірили інформацію, котра підтверджує цифровий матеріал, на якому грунтується звітність. Під годину перевірки досліджено бухгалтерські принципи оцінки матеріальних статей балансу, використані керівництвом підприємства: оцінка основних засобів, матеріалів, МШП тощо. Вважаємо, що зібрана інформація є достатньою для складання аудиторського висновку ".

Висновок аудитора про перевірену звітність

Аудитор винен підготувати чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, що діють в Україні.

Дата аудиторського висновку

Датою аудиторського висновку є день завершення аудиторської перевірки. У цей день аудитор вол «язаний доповісти про результати перевірки керівництву підприємства, що перевіряється. Тільки после підписання керівництвом звітів, що додаються до аудиторського висновку, й підтвердження їхнього своїм підписом він проставляє дату аудиторського висновку.

Адреси аудиторської фірми

У аудиторському висновку слід зазначати адресою місцезнаходження аудиторської фірми чи юридичну адресою, якщо підприємство розташоване в цьому місці, а також номер й серію ліцензії Аудиторської палати України.

Підпис аудиторського висновку

Аудиторський висновок підписує від імені аудиторської фірми її директор чи аудитор, який має на це відповідні повноваження.

Аудиторський висновок рекомендується підписувати ім «ям аудиторської фірми, оскільки вон несе юридичну відповідальність за якість проведеного аудиту та згідно із Законом України «Про аудиторську діяльність «може бути позбавлена ліцензії на аудиторську діяльність Аудиторською палатою України у разі неякісного проведення аудиторської перевірки.

Після підписання аудиторського висновку й вручення примірників клієнту аудитор винен попередити його про відповідальність за несвоєчасне подання аудиторського висновку податковій інспекції у разі проведення обов «язкового аудиту.

Види аудиторських висновків

Висновок аудитора може бути безумовно позитивним, умовно позитивним (із застереженнями), негативним. Аудитор може також відмовитися від видання висновку. При цьому він викладає свою думку в звіті іншої форми. У трьох останніх випадках висновок має містити короткий виклад аргументів, що обґрунтовують думку аудитора. У разі необхідності уточнення цих аргументів можливі посилання на інші документи, наданіі аудитором клієнту, котрі містять более докладну інформацію.

Безумовно позитивний висновок складають у разі, коли, на думку аудитора, дотримані такі умови:

— аудитор отримав вичерпну інформацію й пояснення, необхідні для проведення аудиту;

— надана інформація є достатньою для відображення реального стану суб «єкта перевірки;

— є адекватні дані із всіх питань, суттєвих із погляду достовірності та повноти змісту інформації;

— фінансову документацію складено згідно із прийнятою суб «єктом перевірки системою бухгалтерського обліку, котра відповідає існуючим законодавчим й нормативним вимогам;

— звітність ґрунтується на достовірних облікових даних, котрі не містять протиріч;

— форма звітності відповідає затвердженій у встановленому порядку.

Безумовно позитивний висновок має містити однозначне й чітко висловлене схвалення аудитором стану обліку та звітності суб «єкта перевірки.

Безумовно позитивний висновок складають із використанням формулювань: «відповідає вимогам », «належно », «дає достовірне й дійсне уявлення », «достовірно відображає «, «відповідає «.

Якщо под годину перевірки у аудитора виникли сумніви щодо правильності тихий чи інших застосованих суб «єктом перевірки рішень, але й йому було б надано аргументоване й переконливе обґрунтування їхні, те в висновку аудитор не вол «язаний згадувати ці рішення, оскільки смердоті не змінюють безумовності позитивного висновку.

Аудитор не може видати безумовно позитивний висновок за таких обставин:

— невпевненість (аудитор не може сформулювати думку);

— незгода (аудитор може сформулювати думку, але й вона суперечить даним перевіреної фінансової документації).

Причини невпевненості:

— обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв «язку із тім, що аудитор не може отримати всю потрібну інформацію й пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку), не має можливості виконати усі обов «язкові аудиторські процедури (через обмеження у часі);

— ситуаційні обставини, невпевненість у правильності висновку щодо ситуації (спірна ситуація, довгострокові контракт чи програма, багатоваріантність управлінського чи технологічного рішення).

Причини незгоди:

— неприйнятність системи чи способів обліку;

— розходження у судженнях щодо відповідності фактів чи торб фінансової звітності даним обліку;

— незгода із повнотою та способом відображення фактів у обліку та звітності;

— невідповідність здійснення чи оформлення операцій законодавству та іншим вимогам.

Будь-яка невпевненість чи незгода є підставою для відмови від видання безумовно позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку аудитора залежить від ступеня невпевненості чи незгоди (фундаментальна чи нефундаментальна).

Невпевненість чи незгода є фундаментальними, якщо вплив факторів, котрі зумовили їхнього, на фінансову інформацію настільки значний, що може суттєво перекручувати дійсний стан справ у підприємстві, що перевіряється, в цілому чи в основному. Спід також враховувати сукупний ефект всіх невпевненостей й незгод.

Наявність нефундаментальної невпевненості та незгоди є підставою для формулювання умовно позитивного висновку (із застереженнями), а фундаментальної незгоди — для видання негативного висновку.

Наявність фундаментальної невпевненості є підставою для відмови від видання висновку.

У всіх випадках, коли аудитор формулює висновок, що відрізняється від безумовно позитивного, він винен викласти усі суттєві заподій своїх міркувань (невпевненості та незгоди). Ця інформація має бути стисло подано в окремому розділі висновку, який передує формулюванню висновку чи відмові від його видання. Тут можна послатися на более детальне висвітлення зазначених моментів у іншій документації, що надається клієнту.

Якщо аудитор видає умовно позитивний висновок із застереженнями, заговорили українською у «язаними із наявністю нефундаментальної невпевненості, він формулює відмову від видання висновку із конкретного запитання на підставі наведених у попередньому пункті аргументів, а останньому висловлює свої міркування, використовуючи тих сам формулювання, що і для безумовно позитивного висновку.

Якщо застереження заговорили українською у «язані із наявністю нефундаментальної незгоди, аудитор формулює її із конкретних моментів (висловлює свої міркування на підставі наведених раніше аргументів), а й за відсутності цих моментів висловлює позитивне судження.

Окремим випадком є ситуація, коли прорахунки й відхилення, виявлені аудитором под годину перевірки, було б ліквідовано до моменту складання аудиторського висновку.

У цьому випадку також є підстави для видання умовно позитивного висновку. Аудитор робить застереження, що показники звітності є достовірними із урахуванням цих відхилень за станом на відповідну дату (Яка передує даті складання аудиторського висновку).

При складанні негативного висновку аудитор використовує формулювання: «не відповідає вимогам », «перекручує дійсний стан справ », «не дає дійсного уявлення », «не відповідає «, «суперечить ».

Якщо аудитор відмовляється від видання висновку, він вказує на неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про стан справ на підприємстві, що перевіряється.

Стандартна форма аудиторського висновку може змінюватися залежно від обставин його складання. Усі зміни стандартного позитивного висновку називають відхиленнями. Вони можуть матір форму обмежень, модифікації та доповнень.

Обмеження

Обмеження вносять у висновок, коли пояснюються моменти невідповідності аудиторської перевірки нормативам аудиту, що діють в Україні. Висновок обмежується також через шлюб інформації чи відхилення від прийнятих в Україні принципів обліку.

Висновок із обмеженнями відображає такі моменти:

— відгук про відхилення від принципів обліку;

— незгода із відхиленням від принципів обліку;

— відгук про обмежений масштаб аудиторських процедур;

— неможливість видання аудиторського висновку за перевіреною звітністю чи через порушення незалежності аудитора;

— неможливість видання аудиторського висновку, що підтверджує достовірність звітності, у зв «язку із неадекватністю достовірної інформації.

У аудиторському висновку слід звернути увагу на шлюб будь-якої інформації, що призвів до неможливості виконання всіх обов «язкових аудиторських процедур. Це може трапитися через різні обставини, зокрема в разі неможливості підтвердити дебіторську заборгованість, перевірити кількість матеріальних запасів, отримати інформацію про інвестиції. Клієнт може не Дозволити підтвердження важливих рахунків дебіторської заборгованості розсиланням запит ів за адресами дебіторів. Якщо є можливість вирішити ці проблеми, зібравши необхідну доказову інформацію шляхом альтернативних процедур, то аудитор вол «язаний це зробити, й в аудиторський висновок обмежень вносити не треба. У цьому разі складають позитивний висновок. Наприклад, дебіторську заборгованість можна перевірити із використанням альтернативної процедури підтвердження платежів, отриманих после дати складання звіту. Можна провести інвентаризацію матеріальних цінностей навіть после дати складання звітності підприємства.

Викладене свідчить про ті, що масштаб перевірки має забезпечувати отримання достовірної інформації про стан справ суб «єкта, що перевіряється, дати можливість аудитору сформулювати обґрунтований висновок про його реальне фінансове становище.

Модифікація

Аудиторський висновок є модифікованим, якщо містить додаткові пояснення, котрі не вносять обмежень у його зміст.

як правило, модифікований аудиторський висновок охоплює такі моменти:

— проблеми невизначеності чи невпевненості у безперервній діяльності підприємства;

— зміни принципів обліку протягом періоду перевірки;

— виправлення, котрі слід доповнити облік підприємства за результатами аудиту:

— виклад принципів обліку (у позитивному висновку), що відрізняються від тихий, котрі діють в Україні:

— троянд «яснення із приводу використання звітів інших аудиторів;

— пояснення, що стосуються попередніх аудиторських висновків.

Доповнення

Аудиторський висновок вважають розширеним, якщо крім стандартних розділів він містить коментарі до інформації, що не входити у склад основної звітності, а саме:

— додатковий розділ, в якому звертається увага на важливу інформацію;

— зауваження про відсутність поквартальних даних чи аналітичного обліку;

— вказівки на невідповідність іншої інформації, котра входити до пакету звітності, даним перевірених звітів (неузгодженість пояснювальної записки до балансу й балансу).

У разі, якщо є значна неясність із приводу оцінки заборгованості, податків, підписаних контрактів, можливості Повернення грошових коштів у рахунок погашення витрат постачальників (підрядчиків), результату судових процесів та інших важливих обставин, це слід чітко й повно троянд «яснити у поясненнях до звітів. Аудитори повинні викласти ці пояснення в кінці аудиторського висновку, виділивши додатковий пункт, щоб привернути увагу користувачів аудиторського висновку. Висновок, що містить такі пояснення, є позитивним.

Форма складання аудиторського висновку

12. Приклад стандартної форми позитивного аудиторського висновку:

Аудиторський висновок незалежної аудиторської фірми (аудитора)

__________________________________________________

(назва фірми чи ім «я та прізвище аудитора)

раді директорів й акціонерам акціонерного товариства (назва товариства)

Ми перевірили баланс (назва підприємства) на 01. 01. XX р., що додається, й відповідні звіти про прибутки й збитки, рух основних виробничих фондів, котрі характеризують зміни фінансового стану за рік, що завершився 31. 12. XX р. Відповідальність за цю звітність несе керівництво компанії. У наші обов «язки входити підготовка висновку за даними аудиторської перевірки цієї звітності.

Перевірку здійснено відповідно до нормативів аудиту, що діють в Україні, згідно із якими ми спланували та провели аудиторську перевірку, із метою збирання достатніх доказів того, що фінансові звіти підприємства, яку перевіряється, не містять суттєвих помилок. З використанням тестів перевірено інформацію, що підтверджує цифровий матеріал, який покладено у основу звітності. Під годину аудиторської перевірки проаналізовано бухгалтерські принципи, котрі використовувалися підприємством, розглянуто принципи оцінки матеріальних статей балансу, застосовані керівництвом підприємства, й звітність в цілому. Ми вважаємо, що зібраної под годину перевірки інформації достатньо для складання висновку.

Ми підтверджуємо, що надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад активів й пасивів суб «єкта перевірки. Господарсько-фінансова діяльність здійснюється відповідно до чинного законодавства. Прийнята система бухгалтерського обліку відповідає законодавчим й нормативним вимогам.

Звітність складена за дійсними даними бухгалтерського обліку й достовірно відображає у всіх суттєвих аспектах фактичне фінансове становище підприємства, що перевіряється, на «__ «_____199_р. по результатах операцій за період із «__ «_____199_ р. до «__ «_____199_ р.

Підпис від імені аудиторської фірми

Печатка

Адреси аудиторської фірми

Номер й серія ліцензії на аудиторську діяльність

Дата

Варіанти складання аудиторського висновку

13. Варіант 1. Безумовно позитивний висновок

Ми підтверджуємо, що надана інформація дає дійсне й повне уявлення про реальний склад активів та пасивів суб «єкта перевірки. Господарсько- фінансова діяльність здійснюється відповідно до чинного законодавства. Прийнята система бухгалтерського обліку відповідає законодавчим й нормативним вимогам.

Звітність складена за дійсними даними бухгалтерського обліку й достовірно відображає у всіх суттєвих аспектах фактичне фінансове становище суб «єкта на перевірки «__ «___________199_ р. по результатах операцій за період із «__ «__________199_ р. до «__ «__________199_ р.

14. Варіант 2. Умовно позитивний висновок (є нефундаментальна невпевненість)

У зв «язку із неможливістю перевірки фактів, котрі стосуються

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

____________________через_________________________________________ _________________________________________аудитор не може висловити думку щодо зазначених моментів. Проте смердоті мають обмежений вплив на стан справ підприємства, що перевіряється, у цілому й не перекручують його дійсного фінансового становища.

У зв «язку із цим аудитор вважає за можливе підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація у всіх суттєвих аспектах свідчить про відповідність здійснюваної господарсько-фінансової діяльності чинному законодавству. Прийнята система бухгалтерського обліку відповідає законодавчим й нормативним вимогам. Фінансова звітність складена за дійсними обліковими даними й в цілому достовірно відображає фактичне фінансове становище на «__ «_________199_ р. по результатах операцій за період із «__ «__________199_ р. до «__ «__________199_ р.

15. Варіант 3. Умовно позитивний висновок (є нефундаментальна незгода)

Під годину перевірки встановлено, що операції з_________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

________________________________здійснені (оформлені) із порушенням встановленого порядку_____________________________________________

(котрі саме положення порушені й в чому суть порушень)

Більш детально наведені факти розглянуто в _____________________________________________________________

(назви документів)

Проте перелічені моменти мають обмежений вплив на стан справ у цілому й не перекручують дійсного фінансового стану підприємства, що перевіряється.

У зв «язку із цим аудитор вважає за можливе підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність здійснюваної господарсько-фінансової діяльності чинному законодавству. Прийнята система бухгалтерського обліку відповідає вимогам законодавчих й нормативних актів. Фінансова звітність складена за дійсними обліковими даними й в цілому достовірно відображає фактичне фінансове становище на «__ «______199_ р. по результатах операцій за період із «__ «_______199 р. до «__ «_____199_ р.

16. Варіант 4. Негативний висновок

У результаті проведення аудиту встановлено, що протягом перевіреного періоду підприємством були допущені такі порушення:

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

____________________________________________________Більш детально зазначені факти розглянуто в _____________________________________

__________________________________________________________________

(назви документів)

Ці порушення суттєво перекручують реальний стан справ в цілому (в основному).

Прийнята система бухгалтерського обліку не відповідає законодавчим й нормативним вимогам (в чому саме).

Цифровий матеріал, викладений у звітності суб «єкта перевірки, не відповідає обліковим даним (в чому саме).

Отже, дані бухгалтерського обліку та звітності не дають достовірного уявлення про дійсне фінансове становище суб «єкта перевірки на «__ «_____199_ р.

17. Варіант 5. Відмова від видання висновку

У зв «язку із неможливістю перевірки фактів, що стосуються

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________ ______________через ______________________________________________ аудитор не може висловити свою думку щодо зазначених моментів.

Перелічені моменти суттєво впливають на дійсний стан суб «єкта перевірки в цілому (в основному).

У зв «язку із відсутністю достатніх аудиторських доказів аудитор не може видати про «єктивний аудиторський висновок.

18. Допускається зміну окремих формулювань висновку порівняно із наведен ими, але й за умови збереження їхньої сутності.

Використана література

1. У. М. Пархоменко, П. П. Баранцев «Реформування бухгалтерського обліку в Україні».

2. Грабова М. М., Добровський У. М. «Бухгалтерський облік на виробничих й торгівельних підприємствах».

3. Грабова М. М., Кривоносов Ю. Г. «Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках».

4. Ткаченко М. М. «Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах». -----------------------

[1] (пункт 1 з змінами, внесеними згідно із наказом Мінфіну України від 26. 05. 2000 р. № 115 [2] (підпункт 11.7 пункту 11 в редакції наказу Мінфіну України від 26. 05. 2000р. № 115)

[3] (абзац другий підпункту 11. 10 пункту 11 з змінами, внесеними згідно із наказом Мінфіну України від 26. 05. 2000 р. № 115) [4] (підпункт «р» пункту 11. 10 з змінами, внесеними згідно із наказом Мінфіну України від 05. 12. 97 р. № 268) [5] (підпункт «е» підпункту 11. 10 пункту 11 з змінами, внесеними згідно із наказом Мінфіну України від 26. 05. 2000 р. № 115) [6] (пункт 12 з змінами, внесеними згідно із наказом Мінфіну України від 26. 05. 2000 р. № 115)

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой