Залучення іноземних інвестицій для розвитку та посилення ефективності діяльності суб " єктів господарювання

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Разное


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

РЕФЕРАТ

З дисципліни «економіка підприємства»

на тему:

«Залучення іноземних інвестицій

для розвитку та посилення ефективності

діяльності суб'єктів господарювання. «

План

1. Необхідність залучення, види, форми і структура іноземних інвестицій.

2. Державне регулювання та ефективність залучення іноземних інвестицій.

Розвиток і посилення ефективності господарювання виробничих підприємств України значною мірою залежить від загально державного інвестеційного потенціалу, який формується з рахунок різних фінансових джерел, у тім числі іноземних інвестицій. За кризового стану більшості вітчизняних підприємств та організацій, за браком власних інвистційних ресурсів та інтенсивною інтернаціоналізацією виборничо-господарських систем об'єктивно необхідним стає все ширше залучення іноземних інвестицій. Останні використовуються для фінансовоє підтримки вітчизняних товаровиробників та інших суб'єктів господарювання, запровадження нових технологій, нарощування експортного потенціалу, структурної перебудови економіки.

Іноземне інвестування може здійснюватися в різних формах залежно від типу інвестора, його мети та ступеня ризику, на який він готовий. Основними типами прямихь іноземних інвестицій зазвичай бувають: а) створення спільних підпиємств; б) започаткування діяльності дочірних підприємств; в) укладання ліцензійних угод з відчизняними фірмами; г) придбання неконтрольних паккетів акцій вітчизняних фірм-емітентів;

д) купівля контрольних пакетів акцій у підприємств, що їх випускають і релізують.

Спільні підприємства створюються та юправляються спільно іноземними інвестиціями й місцевими парламентами .У ролі останніх виступают найчастіше приватні фірми, але такими можуть інколи бути й державні підприємства. Кілька іноземних інвестицій з різних країн можуть створити спільне підприємство в третій країні з метою зменшення стартових інвестиційних витрат. Спільні підприємства дають змогу зарубіжним інвесторам мати більшу нішу на місцевому ринку з меншим підпиємницьким ризиком, ніж за прямої купівлі місцевої фірми на аукціоні або створення дочірнього підприємства.

Створення власних дочірніх підприємств як варіант вкладення капіталу є найбільш ризикованим і зв’язаним із найбільшими зобов’язаннямим з боку іноземного інвестора. Такий варіант, як право, застосовується в країні, на ринках котрої можна досягнути найбільшого потенціалу для отримання прибутку (до-ходу).

Ліцензійну угоду місцева фірма укладає здебільшого з відповідною транснаціональною компорацією.

Відповідно до ліцензійної угоди остання передає право на використання нової технології місцевій фірмі, яка стає відповідальною за маркетинг і виробництво певного товару. Така угода дає іноземному партнеру можливість виходити на ринок з мінімальним підприємницьким ризиком. Крім того, іноземні інвестори можуть придбати акції місцевої фірми, з якою укладено ліцінзійну угоду.

Придбання неконтрольних пакетів акцій місцевих фірм здійснюється іноземним інвестором через пряму купівлю на місцевому фондовому ринку. Оскільки іноземні партнери внаслідок придбання такої кількості акцій не набувають права контролювати діяльність місцевої фірми, то такі інвестиції заведено називати, як ми вже зазначали, портфельними (пасивними).

Таким способом інвестування використовується переважно в процесі приватизаці місцевих підприємств або обміну боргів приватних чи державних суб'єктів господарювання на їхні акції.

Контрольні пакети акцій місцевих фірм іноземні інвестори можуть придбати різними способами (прямою купівлею, у процесі приватизації, обміну боргів на акції тощо). Цей варіант інвестування вітчизняних фірм (підприємств, організацій) надає право контролювання їхньої діяльності. Водночас він передбачає більшість зобов’язань іноземного інвестора і триваліший час для одержання очікуваних прибутків. Проте така форма інвестування забезпечує значні вигоди місцевим підприємства: прискорює оновлення номенклатури продукції, що виробляється, допомагає покривати борги за комунальні послуги тощо.

,

4

8

x20AC

'

.

0

2

4

6

8

:

<

>

>

B

D

F

H

'

T

V

X

Z

^

«

b

d

f

h

j

l

n

p

r

t

v

x

z

|

|

~

x20AC

'

«

x02C6

x0160

ивості інвестування. До таких ознак належать:

1. характеристика місцевого ринку;

2. доступність ринку з погляду сприятливого законодавчого середовища;

3. наявність у достатній кількості кваліфікованої робочої сили, її реальна вартість і продуктивність;

4. ступінь валютного ризику;

5. можливість репатріації капіталу;

6. сртан захсту інтелектуальної власності (ця ознакає пріори-

тетною, особливо для динамічних галузей — виробництва комп’ютерів);

7. торгова політика, яка істотно впливає на вартість і масштаби експорту та імпорту певної продукції;

8. міра державного регулювання економіки, що є важливим для захисту інтересів виборників і споживачів, а також для сприяння припливу іноземних інвестицій;

9. наявність або можливість запровадження податкових та інших пільг, що стимолюють активне залучення іноземних інвестицій;

Види іноземних інвестицій:

1)Будь-які види цінних паперів, корпоративних прав у конверто- ваній валюті;

2)Будь-яке рухоме і нерухоме майно та майнові права;

3)Валюта України;

4)Іноземна валюта;

5)Грошові вимоги та вимоги виконання договірних зобов’язань, що гарантовані відповідними банками, у конвертованій валюті;

6)Права інтелектуальної власності, вартість яких у конверто ваній валюті відповідно підтверджено;

7)Право на здійснення господарської діяльності;

8)Інші цінності;

Форми іноземних інвестицій:

1)Придбання прав на використання природних ресурсів і на ко- ристування землею;

2)Придбання інших майнових прав;

3)Інші форми за договорами з вітчизняними підприємцями;

4)Придбання нерухомого чи рухомого майна, або окремих видів цінних паперів;

5)Створення підприємств, що повністю належать іноземним

інвесторам, або придбання у власність діючих підприємств

повністю;

6)Пайова участь у спільних підприємствах, або придбання

частки діючих підприємств;

10. Політична стабільність, яка в кінцевому підсумку є найваж- ливішою ознакою для прийняття рішення про доцінність інвес- тування, оскільки зарубіжні івестори просто небудуть резикува-ти своїми капіталами в нестабільному політичному середовищі;

11. Сприятливий економічний клімат, підтримування низького й передбачуваного рівня інфляції;

12. Достатній розвиток інфраструктури виробництва та рин- ку, наявність або можливість створення зон вільної торгівлі.

За останні кілька років помітно змінилася галузева структура іноземних інвестицій в Україну. Якщо 1994 р. їхня питома вага у виробничих галузях становила 92,9% загального обсягу, то 1999 р. — приблизно 80%. При цьому в промисловості України вана знизилась з 52,5 до 35%. У 3 рази скоротилися іноземні інвестиції в чорну та кольорову металургію (з 7,5 до 2,5%); у 2,5

раза — у легку промисловість (з 5,6 до 2,2%); в 1,7 раза — у маши- нобудування і металообробку (з 17,3 до 10,0%). Водночас обсяг

прямих іноземних інвестицій збільшився в торгівлю (з 22,2 до 34,8%), невиробничу сферу в цілому (з 7,1 до 20%), у тім числі в

охорону здоров’я — у понад 50 разі.

Законодавче регулювання іноземних інвестицій у національну

економіку здійснюється кількома законами України, ухваленими

протягом 1991−1996 рр. Верховною Радою, і декретом Кабінету

Міністрів України.

Закон України «Про захист іноземних інвестицій на Україні»

1991 р. передбачає, що:

а) інвестиції, прибутки, законні права та інтереси іноземних інвесторів захищаються законами України;

б) держава не може реквізувати іноземні інвестиції за вийнят- ком випадків стихійного лиха;

в) іноземним інвесторам гарантується можливість переказу за кордон їхніх прибутків та інших сум, отриманих на законних під- ставах.

Національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності щодо іноземних інвестицій встан6овлено Законом України «Про іноземні інвестиції» (1992 р.). Цим законом передбачено, що:

1) іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації;

2) іноземні інвестори мають гарантії на 10 р. на випадок змін за-

конодавства України про іноземні інвестиції;

3) встановлюється низка податковиг пільг для підприємств з іноземними інвестиціями.

Використана література:

1. С. Ф. Покропивний «Економіка підприємства»

Підручник Київ 2001

2. С. Ф. Покропивний В. М. Колот «Підприємство:

стратегія, організація, ефективність. «

Навчальний посібник — Київ, КМЕУ, 1997.

3. Т. О. Примак «Економіка підприємства»

Навчальний посібник, Київ 1999

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой