Лексикографічне опрацювання жаргонної лексики в " Короткому словнику жаргонної лексики "

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Разное


Узнать стоимость новой

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Лексикографічне опрацювання жаргонної лексики в «Короткому словнику жаргонної лексики»

Проблематика соціальної діалектології найменш розроблена в сучасній українській лінгвістиці. Різноманітні аспекти соціально-мовної диференціації уснорозмовної, художньо-літературної, публіцистичної комунікації не так давно почали привертати увагу українських мовознавців, літераторів у той час, як славістиці вже вдалось успішно подолати існуюче в 30−60 рр. табу на вивчення «забороненого плоду арго, жаргонів сленгу». З-поміж актуальних проблем української жаргонології слід виділити три основні: 1) здійснити глибоке науково-теоретичне осмислення в синхронному та діахронному аспектах, соціальну диференціацію української мови в різних стилях, дослідити становлення й еволюцію субстандартної лексики від арготичних систем XIX-XX ст. до теперішніх жаргонних субмов, що формують соціальні, територіальні різновиди сленгу та просторічного вокабуляру національної мови; 2) по всій території України методом анкетування та включеного спостереження дослідити живомовну практику різних соціальних та вікових груп населення, орієнтованих різною мірою на жаргонізовані стилі спілкування; 3) укласти серію словників жаргонної лексики різних соціальних груп. Вирішення названих проблем невіддільне від інвентаризації жарґонної лексики, яка впродовж останніх 15 років посідає визначене місце в стилях художньої літератури, мові ЗМІ, друкованій газетно-журнальній періодиці та ін. Вокабуляр такого словника та семантична структура його лексичного наповнення віддзеркалюватиме специфіку сучасного українського жаргоновживання, соціально-семантичне наповнення лексем, національні особливості словотвірної та словозмінної модифікації інтернаціонального лексичного шару.

Необхідні лексикографічні позначки у структурі словникової статті будуть вказувати на власне граматичні характеристики жаргонізму та його соціальне маркування. Традиційні вказівки на морфологічні категорії дають уявлення про приналежність слова до певної частини мови, парадигму його відмінювання або дієвідмінювання; у деяких випадках для іменників наводиться форма множини. Видові пари дієслів доконаного й недоконаного виду (якщо такі пари дієслово утворює) подаються в різних статтях. Соціальне маркування у словнику співвіднесене з такими соціолектами: кримінальний жаргон — кримінальна (крим.) та тюремна лексика (тюрем.), а також лексика, що обслуговує діяльність наркоманів, повій та ін., жаргон (молод.), що включає як загальномолодіжний, так і спеціалізовані молодіжні жаргони (учнів, студентів, солдатів армійської служби), а також професійні жаргонізми, що виступають не тільки приналежністю вузького професійного кола, а в розширеному вжитку поповнюють розмовно-просторічний лексикон (з мови водіїв, музикантів, наприклад). У словнику фіксуються випадки образного слововживання жаргонної лексики у рамках того ЛСВ, на семантичній основі якого здійснюється образне переосмислення. Стилістичні маркування іронічності, згрубілості презирливості і т. п. теж знайдуть відображення у словниковій статті.

Ілюстративний матеріал словникових статей узято з друкованих джерел ЗМІ, художньої літератури; у роботі використано два україномовні словники: Пиркало С. «Перший словник українського молодіжного сленгу». — К., 1998; Поповченко О.І. Словник жаргону злочинців. — К., 1996.

Пропонований словник є першою спробою в українському мовознавстві укладання тлумачного словника, ілюстрованого писемними джерелами.

ЗРАЗКИ СЛОВНИКОВИХ СТАТЕЙ

АВТОРИТEТ, а, чол., маф., крим. Досвідчений злодій-рецидивіст, який користується авторитетом у своєму середовищі, може впливати на інших і здатний очолити злочинну групу. Убивця дозволив зайти в квартиру дружині «авторитета», сам швидко спустився з верхнього сходового майданчика і розстріляв «Китайця» пострілами в руку, голову та груди. (День, 26. 10. 1999).

АЛКАНAВТ, а, чол., жарт., ірон. Алкоголік, п’яниця. Не люблю пити сам. Сам на сам п’ють лише алканавти. (В. Канюс, «Сентиментальний блюз»).

АЛКОНAВТ, а, чол. Те саме, що АЛКАНАВТ. С е р ь о г а. Я думав, ти все життя був тихим алконавтом, аж ні! Ти ще й дітей наплодив позашлюбних. (У чеканні театру, 26).

АУСВAЙС, а, чол., молод. Посвідчення особи. (Пиркало, 4) // Обр. Це просто день, весь твій, мов «аусвайс» (С. Жадан).

БАЗЛAТИ, аю, ає, недок. 1. молод. Розмовляти. Бо ми голосували й голосувати будемо доти таким, як ти, доки таких умніків, які навіть в морзі много базлають — щоб їх взагалі на землі не було! (Б. Жолдак, «Бог буває»).

2. крим. Голосно кричати. — Ти чого базлаєш, — сердитим шепотом спитав він, — по соплях захотіла? (Омельченко М., «Свято біди»).

БІЛEНЬКА, у знач. імен., молод. Горілка. Час у спілкуванні спливає швидко, тим паче у шинку за гарною «біленькою» (Україна молода, 12. 12. 1999),

БОМЖ, а, і. чол. крим., молод. 1. Особа без певного місця проживання, бездомний. Гостро постало питання, на які кошти мити, лікувати і годувати бомжів (Голос України, 3. 02. 1999) // Обр. Цей марний день як бомж / липкими пальцями дощу/ за комір ліз / аби тіло знайти. (Ю. Ковалів: Смолоскипи, 1998, № 4).

2. перен. Бездомна тварина. Звісно, за рівнем комфорту той дім для чотириногих «бомжів» ще не може позмагатися з «пансіонатами» подібного типу в столиці. (Україна молода, 2. 12. 1999).

БОМЖИХА, и, жін. Жіноч. від БОМЖ. Стара птячка, що опустилася, бомжиха, вона так і не зрозуміла за все своє багатостраждальне життя, які ж такі страшні злочини скоїла, за котрі судді нарекли її рецидивісткою (Омельченко М., Свято біди). // Обр. Зима-бомжиха вступила в свої права (День, 26. 02. 1999).

ВЕНEРА, и, жін., крим., молод. Венеричне захворювання. Але Валя Слапіна казала, що у неї венера. (Р. Кухарук, «Любити хлопчика»).

ВСТAВИТИ, док., кому, безос., молод. 1. Про настання стану алкогольного сп’яніння. уф, кайф, здається, вставило, дайте хто цигарку. (О. Забужко, «Польові дослідження. «).

2. Про стан захоплення, захвату. Навіть повідомлення про те, що Юрко взявся за переклад «Гамлета» для київського Молодіжного театру якось «не вставляло». (Україна молода, 11. 03. 2000).

ВСТАВИТИ ПЕЙДЖЕРА- вилаяти когось за недоліки у навчанні, роботі. Як людина творча, емоційна, жорстка у роботі, він може розпекти (як кажуть студенти університету, «вставити пейджер») за недогляди (Муз. тиждень, 1999, № 7).

ГОЛКА, и, жін. ПОСАДИТИ НА ГОЛКУ, нарк. Насильно ввести наркотик. Серед неспеціалістів побутує думка, що песиків, які розшукують наркотики, садять «на голку». Це нісенітниця. (Хрещатик, 26. 11. 1999).

СІСТИ НА ГОЛКУ, нарк. Почати регулярно вводити собі наркотики внутрішньовенно. Здасть він свої позиції, зіп'ється чи сяде на голку — нам усім буде погано (Поступ, 5. 08. 1999).

ХТОСЬ НА ГОЛЦІ, нарк. 1) про людину, яка регулярно уводить наркотики. Страждання людей «на голці» були почуті тільки на п’ятому континенті (Поступ, 29. 07. 1999); 2) про людину, яка перебуває у стані наркотичного сп’яніння. Завжди так ходить. Ніколи не добереш, коли вкиряний чи на голці (О. Ульяненко, «Ірка»).

ГРУПОВУХА, и, жін. 1. крим. Злочин, вчинений групою осіб, який розглядається правосуддям як фактор, що збільшує провину. Наявність зброї, плюс «груповуха» не дають шансів на звільнення по амністії (Світ молоді, 19. 11. 1999).

2. молод. Груповий секс. В і к а. У кожного свої зальоти. Може, їх груповуха заводить. (Неда Неждана, «Той, що відчиняє двері»).

ДАХ, у, чол. 1. крим., маф. Зв’язки криміналітету у владних та правоохоронних органах. Банда орудує під таким «дахом», що й не повірити (Крим. огляд, 1998, № 38).

2. крим., маф. Зв’язки кримінальних структур з бізнесом, пов’язані із захистом останніх від рекету, мафії. Чоловік тримав «дах» у багатьох бізнесових структурах. (Поступ, 8. 07. 1999).

3. молод. Здоровий глузд. ДАХ (КРИША, СТРІХА) ЇДЕ, (ПОЇХАЛА, ВІДЛІТАЄ) у кого 1. У когось втрачена самокритика й самоконтроль. Дах їде (рубрика у газеті «Україна молода»). Прочитавши ту фразу, друкарка, мабуть, подумала, що в автора «поїхала криша» (А. Дімаров, «Прожити й розповісти»). В і к а. У тебе часом стріха не поїхала? (Неда Неждана, «Той, що відчиняє двері»). 2. У когось настало почуття екзальтації й екстазу. Просто, як кажуть, «дах» відлітає з півдня на північ (Муз. Тиждень, 1999, № 13).

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой