Судження

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Разное


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

КОЛОМИЙСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРАВА І БІЗНЕСУ

РЕФЕРАТ

на тему:

«СУДЖЕННЯ»

Виконала студентка групи Ю-22

Загрійчук Галина

Викладач: Ганущак М. В.

КОЛОМИЯ'99

ПЛАН

Загальна характеристика суджень.

Судження і речення.

Судження і висловлювання.

Прості судження. Їх структура: субєкт, предикат, звязка, квинторне слово.

Пізнаючи предмети і явища навколишнього світу, виділяючи в них певні ознаки, ми висловлюємо судження. Наприклад: «Злочин є діяння суспільно небезпечне»; «Крадіжка здійснюється тільки навмисне» і т. д.

Судженням називається думка, в якій утверджується або заперечується що-небудь про предмети та явища обєктивної діяльності.

Судження відображає наявність або відсутність у предметів певних властивостей, ознак, звязків і відношень. У судженні виражається наше знання про саме існування предметів і явищ та про всі різноманітні звязки і відношення між предметами, явищами та їхніми властивостями. За допомогою суджень ми охоплюєми предмет у найрізноманітніших його проявах. Так, висловлюючи судження: «Право є сукупність правил поведінки», «Право не існує без держави»…, ми виявляємо найрізноманітніші сторони права і його звязок із іншими явищами.

Таким чином, судження — це не просто звязок понять чи уявлень, за якими немає ніякої реальності, як твердить ідеалістична логіка, а відображення дійсно існуючих суттєвих звязків і відношень між предметами.

Судження може бути або істинним, або хибним.

Істинним називається таке судження, котре правильно відображає дійсність, не відповідає тому, що єнасправді.

Хибним є судження, яке неправильно відображає дійсність, не відповідає тому, що є насправді.

Так, судження: «Суд — орган правосуддя» — є істинним, воно відповідає дійсності, правильно відображає її. А таке судження, як «Харків є більшим від Києва», «Крадіжка не є злочин» — хибні, оскільки те, що висловлюється, не відповідає дійсності.

Питання про те, яким є конкретне судження — істинним чи хибним, розвязується практикою.

Кожне судження завжди виражається у формі граматичного речення. Судження не може існувати поза реченням. Речення є безпосередньою дійсністю судження, його матеріальною оболонкою. Проте не всяке речення виражає судження.

Характерні особливості судження полягають у ствердженні або запереченні чого не-будь про що-небудь. Тому якщо у реченні що-небудь стверджується або заперечується, то воно виражає судження, якщо ж у реченні відсутнє ствердження або заперечення

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой