Цикл уроків з теми "Іменник" у 3 класі чотирирічної початкової школи

Тип роботи:
Реферат
Предмет:
Різне


Дізнатися вартість нової

Детальна інформація про роботу

Витяг з роботи

ЦИКЛ УРОКІВ

з теми «ІМЕННИК» у 3 класі

чотирирічної початкової школи

О мово рідна! Їй гаряче

Віддав я серце недарма.

Без мови рідної, юначе,

Народу рідного нема.

В. Сосюра.

В хвилини глибокого одухотвореного сприймання краси природи, в хвилини відчаю чи радості, в хвилини розради чи горя ми звертаємося до рідного слова.

У системі навчання учнів в школі важливе місце посідає процес формування, пошани й любові до рідного слова. Глибоке вивчення мови можливе тільки тоді, коли людина усвідомлює її як найдорожчий скарб, в якому втілена національна самосвідомість, характер, історія народу.

Оскільки дитина приходить до школи з бажанням вчитися, то завдання вчителя — зробити навчання цікавим. Як допомогти дітям осягнути загальнолюдські цінності у ставленні до культурної спадщини свого народу, людини, оточуючої дійсності? На сьогоднішній день без інтересу подиву, радості неможливе успішне навчання у початкових класах.

Відомо, яку величезну роль в житті людини відіграє мова. Тому і уроки рідної мови мають суттєве значення для формування культури особистості та національної самосвідомості школярів. На таких уроках є багато можливостей побачити багатство рідного слова, відчути його красу. Особливий інтерес у дітей викликає народна творчість.

Дуже люблять учні скоромовки. Саме вони вимагають уважного вимовлення звуків, слів, певного темпу мовлення. Тому віршики-скоромовки я доречно використовую зі своїми першокласниками під час вивчення літер у букварний період.

Наприклад, під час виконання артикуляційно-слухових вправ можна дати дітям визначити на слух звуки, що найчастіше повторюються у таких скоромовках:

Сім дочок-сіроочок

Вишивають сім сорочок.

Ходить квочка коло кілочка,

Водить діточок коло квіточок.

Павло полов поле,

Піймав перепела у полі.

Також можна їх застосовувати на мовних «розминках «у 2−3 класах.

їх використовую і на уроках мови як пояснювальні диктанти, самодиктанти.

У підручниках дуже часто зустрічаються прислів «я, приказки та загадки.

Завдяки цьому виду народної творчості учні дістають уявлення про мислення, естетичні почуття, що в комплексі сприяє розвитку розумових здібностей дітей. Можна проводити різні форми роботи над прислів'ям.

Самостійний добір і заучування напам’ять прислів'я на задану тему.

Добір прислів'я до запропонованого тексту. На наступному уроці діти переказують текст близько до змісту і закінчують дібраним прислів'ям.

Проведення «Хвилини мудрості народної»:

а) Конкурс на кращого знавця прислів'я, приказок;

б) Гра «Хто запише тут кінець, той і буде молодець».

Робота над прислів'ям з використанням елементів тестування.

Наприклад, під час роботи над прислів'ям «Щасливо там жити, де вміють дружити», проводиться бесіда за його змістом. На дошці записані прислів'я:

Без вірного друга велика туга.

Людина без друзів — що дерево без коріння.

Дерево міцне корінням, людина — друзями.

Дружба та братство — дорожче багатства.

Дружба — як дзеркало: розіб'єш: не складеш.

Завдання: підняти сигнальні картки з номером прислів'я, в якому:

а) цінується дружба між людьми «1,2, 3;

б) визначається роль друга в житті людини № 4,5.

Найскладнішим видом роботи над прислів'ям є складання твору за прислів'ям. Такий вид роботи збагачує мовлення, підвищує грамотність, сприяє вихованню естетичних смаків.

Де пташки, там гинуть комашки.

Весела юрба дітей поверталася зі школи. І раптом усі затихли. Дітям здалося, що на снігу причаївся красивий метелик. Справжнісіньке диво! Коли діти підійшли ближче, їх здивування зникло. Це була звичайнісінька синичка. І тільки Маринка продовжувала милуватися цією красою природи. Їй було соромно за дітей. Їй хотілось, щоб всі діти знали, що синичка в період годування пташенят знищує комах, які за масою перевищують масу її тіла. Недарма в народі говорять: «Де пташки, там гинуть комашки».

При вивченні розділу «Усна народна творчість «формулюю в школярів елементи дослідництва, пізнання традицій, звичаїв українського народу.

Ознайомлюю учнів з тим, як користуватися довідковою літературою, збірниками усної народної творчості. Досить важливим є те, щоб діти вели записи фольклору з уст людей старшого покоління.

Найулюбленішими, найпопулярнішими творами для них є казки. Допомогти зрозуміти твір допомагають малюнки, тому велику увагу звертаю на зорову опору. Розмовні оповіді, діалоги дають можливість на уроках розігрувати маленькі п «єси. Народні порівняння, нісенітниці, скоромовки, лічилки, повір «я, внесені в зміст цих творів, збагачують мову дітей, сприяють її колоритності.

У процесі роботи над казкою проводжу ігри за змістом, ігри-жарти, пантоміми. Учнів націлюю на виразність мовлення, інтонування.

Не слід забувати і те, що з казки починається творчість дитини. Треба вчити дітей складати казки, адже, дитячі роки найсприятливіші до творчості. Те, що створено в початкових класах, учень ніколи не створить, ставши підлітком. Працюючи над казкою, учень оволодіває словом, бо він користується ним. Ми маємо можливість побачити внутрішній світ дитини, чим вона живе, що її хвилює, як вона сприймає навколишній світ. Для порівняння візьмемо дві казки, які учні писали за даним початком.

1. Джерельце в біді.

На лісовій галявині було джерельце. До нього приходили напитися смачної водиці лісові мешканці. Але одного разу вони побачили, що джерельце висихає.

Звірята вирішили допомогти джерельцю. Поскликали всіх звірят лісу і стали думати, як зарадити біді. Рішення знайшов мудрий Їжачок. Але виконати його доручили Зайчикові, не завжди йому ховатись у кущах.

Вибіг Зайчик на галявину і причаївся. Він чекав на людей. І ось Зайчик побачив гурт дітей. Як показати їм дорогу до джерельця? Набравшись сміливості, Зайчик підбіг до дітей. Зупинився і поманив лапкою. Діти зраділи запрошенню. Та побачивши джерельце, зразу зрозуміли, що звірятам загрожує небезпека. Без води вони загинуть!

Діти швидко побігли додому. Принесли лопати, відра, грабельки. Закипіла робота. Джерельце врятоване! Звірята дякували дітям і частували смачними дарами лісу.

Семотюк Г. 3-А клас.

ІІ. Лісове джерельце.

До нього приходили напитися смачної водиці лісові мешканці. Але одного разу вони побачили, що джерельце висихає.

Довго радились звірі. Чому так сталося? І тут вони побачили, що джерельце забруднене. Білочка запропонувала послати в ефір сигнал біди. Допомогти звірятам на космічному кораблі прилетіли слоник Кузя і бегемотик Пуф. За допомогою насоса вони викачали забруднену воду. Через деякий час вода у джерельці стала кришталево чистою. Усі звірі щиро дякували слонику Кузі і бегемотику Пуфу за допомогу.

Бісковська М. 3-А клас.

Дві казки з однаковим початком, але свої переживання, враження діти передали по-різному. У кожної з учениць є своє бачення у вирішенні складної проблеми.

А з першокласниками починаю з найпростішого — гри «Веселі рими «або чистомовки.

Би-би-би у лісі (гриби)

Бі-бі-бі грали на (трубі)

Ба-ба-ба виросла (верба)

Бе-бе-бе побачив (тебе)

У 3−4 класах пропоную скласти вірш за опорними словами або просто за темою.

Кожна людина, маленька чи доросла, має свій внутрішній світ. Хтось від природи дуже розумний, обдарований, хтось любить тварин, допомагає меншим і старшим. Все це допомагає людині у житті бути розумною, доброю, ввічливою, працьовитою. Ці якості складають внутрішній світ людини, який ми повинні постійно збагачувати, удосконалювати. Адже сьогодні, у час розквіту телебачення, комп «ютеризації у школярів знизилась зацікавленість друкованим словом, книгою. А це, в свою чергу, г плинуло на інтелектуальний рівень учнів, збіднило духовний світ суспільства. То як же знайти вихід?

Відповідь знайдемо у художніх творах, які вивчаються на уроках читання. Наше завдання залучити школярів до мистецтва слова.

Художня література впливає на учнів, виховує їх. Герої творів, події, явища викликають співпереживання, захоплюють. Докладаю максимум зусиль,

готуючись до уроку. Намагаюся пробудити думку, почуття, викликати обмін

враженнями, використовуючи такі запитання:

Які почуття передає автор?

Що вас вразило?

Чому ви переживаєте?

Що вас хвилювало?

Що розвеселило?

Над чим задумались?

Чому герой так вчинив?

Яким голосом треба читати частину про … ?

Чому поет написав цей вірш?

Які мові і засоби використовує поет?

Учні висловлюються, переконують, роблять висновки.

Вже стало традицією перед ознайомленням з новим твором проводити інформаційні хвилинки, які є засобом активізації пізнавальної діяльності учнів, підвищують інтерес до уроку та навчання.

Після прочитаного оповідання в класі розпочинається обмін думками. Навчаю поважати товаришів, доповнювати, переконувати, спрямовую пошук, дослідництво на розкриття проблем. Під час ознайомлення з твором серед учнів панує атмосфера вільного вираження емоцій.

Значно активізують роботу учнів уроки-змагання чи навіть елементи змагання, на яких учні працюють активно і охоче. Проводячи перевірку домашнього завдання за темою «Прислів «я, приказки, народні прикмети «я використовувала гру-змагання. Наприклад, виходять два учні, один говорить першу частину прислів «я, а другий закінчує його, а потім навпаки.

Або вчитель, скажімо, дає тему (дружба, знання, праця, розум), а учні кожного ряду по черзі називають відповідні прислів «я. Виграє той ряд, де діти знають більше прислів «їв.

Беру на озброєння слова К. Ушинського про те, що «мова входить в усі інші предмети і збирає в собі їх результати; завдання, яке бачиться нині - навчити дітей володіти усним і писемним мовленням у процесі спілкування, грамотно передавати власні думки, почуття, настрої, розвивати їхні творчі здібності.

На уроках мови учні збагачують, свій словниковий запас, працюючи над синонімами, антонімами, образними висловами, відповідями на запитання, правильною побудовою речень, дотриманням логічної послідовності у викладі думок. Наприклад, для роботи над синонімами використовую такі завдання: дібрати близькі за значенням слова, до даного: заметіль (завірюха, буря, хурделиця, хуртовина). При доборі слів використовую зразки, запитання, опори, які містяться на спеціально оформлених дошках.

Розвиваю усне і писемне мовлення дітей за допомогою методів і прийомів. Особливу роль відводжу переказам (усним і письмовим). Уміння їх писати тісно пов «язане з усним мовленням. Тому практикую вправи в дослівному переказуванні не лише прочитаного учнями, але й сприйнятого на слух. Це тексти подані вчителем у класі чи записані на магнітофонну плівку та прослухані під час уроку.

Навчаючи дітей переказувати, необхідно передбачити й лексичну роботу, бо учні не вживають нових слів.

На дошці записую нові та маловживані слова і образні вислови. Пояснюю перед слуханням тексту. Потім учні читають вголос (хором) записане на дошці і двічі прослуховують. Потім аналізують і переказують.

Для формування понять про мовлення як засіб впливу на поведінку людей використовую бесіди, створення ігрових ситуацій, складання зв «язних розповідей за малюнками

На початку уроку (починаючи з 2 класу) проводжу мовні хвилинки на теми з життя учнів класу і школи або черговий учень робить усний опис ранку. Для дітей дуже цікавим є спостереження за змінами в природі: за небом, за сонечком, за поведінкою пташок. Діти розказують про те, що бачили по дорозі в школу, що здивувало їх. Така робота дає свої результати. Якщо в 2 класі їхні описи були примітивними, то уже в 3 класі, це були художні твори. Якщо в 2 класі часто звучали словосполучення: небо блакитне, небо синє, небо чисте, то в 3 класі - це були красиві порівняння:

Небо синє, немов втомлена вода в ставку.

Небо чисте, не видно жодної пір'їнки.

Небо задумливе, бо згадує спів жайворонка.

Небо сумне, бо насуваються чорні хмари.

Небо гріється, вигрівається, бо незабаром прийде зима.

Діти своїм власним словом відкрили перед товаришами красу навколишнього світу. А краса -це один із струмочків, що живлять доброту, сердечність і любов. Це могутній засіб виховання чутливості душі, вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і відчуття прекрасного ніколи не побачиш.

Краса -ц е яскраве світло, що осяває світ. При цьому світлі відкривається те, чого людина раніше, можливо, і не бачила. Ось чому діти починають вслуховуватися у дзюрчання весняного струмочка, у тихий шелест дерев, зачаровуються сходом сонця і першою вечірньою зіркою.

Діти, які слухають опис ранку, не є пасивними слухачами, вони мають завдання: записати одне речення, яке їм сподобалось із розповіді товариша. Наступні завдання планують у відповідності до теми уроку. Наприклад:

Запиши речення. Підкресли іменники.

Випиши спочатку назву істот, а потім — назви неістот.

Випиши прикметник з іменником. Добери ще кілька прикметників до іменника.

Виписати дієслова. Визначити час дієслів.

Виписати дієслова і утворити інші за допомогою префіксів.

Цей вид роботи є джерелом мовленнєвої діяльності учнів, сприяє розвиткові уяви, мислення, усного зв’язного мовлення.

Дуже люблять діти заглядати через «Віконечко у природу».

Відкриваю віконечко, а там, наприклад, гілочка калини. Отже, розмова піде про кущ калини. Враження дітей від побаченого найрізноманітніші.

Вслухайтесь в тихий шепіт листочків. Про що вони розмовляють?

Надійшла золота осінь.

Красується калина в осінньому вбранні.

А мені листочки заспівали українську народну пісню «Ой є в лісі калина».

А мені згадалися слова вірша Т. Г. Шевченка «Пишається над водою червона калина».

Ви зачаровані красою калини. Які слова допоможуть описати її?

Калина запалала яскравими гронами.

Ягоди калини — то маленькі серденька.

Крона калини — наче зелений вінок дівчини.

Ягоди калини — немов мамине намисто.

Продовженням цього виду роботи є робота з картиною (колективна і індивідуальна). Перед дітьми ставиться питання:

Уважно роздивитись картину і записати кілька питальних речень.

Уважно роздивитись картину і записати 4 речення описового характеру.

Цікаво проходять на уроках української мови тематичні мовні п’ятихвилинки. Учні складають усні розповіді на різні теми: «Перший сніг», «Птахи взимку», «Зимова фантазія», «А вже весна, а вже красна» і інші. Поступово розрізнені фрази поєднуються у зв’язну послідовну розповідь. Діти вчаться виділяти суттєве серед другорядного, встановлювати між ними залежність, а також вчаться логічно, образно, грамотно передавати в усній мові і на письмі побачене, почуте або прочитане. Це завдання здійснюється за допомогою різних видів творчих вправ. Одним з них є твір. А він в свою чергу вимагає також тривалої підготовки.

Перед написанням твору практикую письмові тренувальні вправи: аналіз картини, складання оповідання за малюнком, відповіді на запитання вчителя, добір синонімів, антонімів, твори-мініатюри за прислів «ями, приказками, добір слів за завданням учителя. Наприклад, до теми «Осінній день «провела екскурсію в поле. Діти спостерігали за змінами в природі з приходом осені (стає прохолодніше вранці і ввечері, дерева одягаються в барвистий одяг, падають дощі, вранці бувають тумани, птахи готуються до відльоту, відцвітають квіти).

Разом із школярами обговорюємо побачене, записуємо прислів «я, приказки, загадки про осінь.

Осінь: золота, барвиста, пишнобарвна, казкова.

Хмари: легенькі, пухнасті, кучеряві, грізні, чорні.

Вітер: осінній, холодний, поривчастий.

Листя: жовте, золоте, багряне, яскраве, рівномірне, жовтогаряче.

Квіти: осінні, зів «ялі, сумні.

Повітря: чисте, свіже, прозоре.

Небо: чисте, спокійне, похмуре, голубе.

Сонце: золоте, ясне, тепле.

Учні колективно склали план й записали слова у словник.

Навчаю дітей граматично правильно будувати речення, зв «язно викладати свої думки, дотримуючись плану й користуючись словником.

Крім того, розвиваючи мовлення молодших школярів, необхідно враховувати вікові та індивідуальні особливості, інтереси дітей.

Але дослідження психологів свідчать, що під кінець навчання в початковій школі інтерес школярів до навчальної діяльності може дещо знижуватися порівняно з початком навчання (в 2 класах). Це особливо помітно в тих класах, коли вчителі дають учням знання переважно в готовому вигляді, коли діє настанова на запам’ятовування, коли активність вчителів має відтворювальний і наслідувальний характер. За спостереженнями видно, що учні третього і четвертого років навчання не люблять списувати з дошки текстів без творчих завдань, дослівно переказувати прочитане, вивчати напам’ять велику кількість правил і навіть віршів. І навпаки, інтерес до виконуваних завдань зростає, якщо вони мають творчий характер, цікаві дітям, дають можливість виявити власну ініціативу, творчість і самостійність.

Наприклад:

Визначте настрій твору:

Заперечте мені словами тексту.

Я вважаю, що вчинок заслуговує похвали, а як на вашу думку?

Чи змінився б кінець оповідання, якби герой повівся по-іншому.

Знайти слова, словосполучення, речення, які повторюються.

Ти — головний герой оповідання, як вчинив би ти?

Знайдіть прочитане речення, яке б могла прочитати ось ця людина:

Доповни речення.

Запитання вчителю.

Запитання із «Торбинки запитань», яка поповнюється протягом тижня.

Тестування. Цей вид роботи діти дуже люблять. Наведемо приклад:

Скільки батько мав синів?

а) одного, б) трьох, в) двох.

Де батько радив шукати скарб?

а) на городі, б) в саду, в) на винограднику.

або:

На дошці записані речення.

Завдання: визначте, яке речення взяте з тексту (+), яке ні (-).

1+ 3 —

2 — 4 +

Систематичне використання таких форм роботи на уроках мови допоможе розвинути в кожного учня гнучкість мислення, навчити кожну дитину логічно розмірковувати, нестандартно підходити до розв’язання проблем, думати, самостійно роботи висновки.

Тема. Іменник. Назви істот і неістот.

Мета. Активізувати і розширити знання дітей про лексичне значення іменників; розвивати аналітико-синтетичні можливості; виховувати культуру спілкування.

Хід уроку

I. Організація класу. Хвилина емоційної настроєності. Складання сенкану.

1. Зима.

2. Чарівна, морозяна.

3. Прилинула, засипала, скувала.

4. Я милуюся сніговими самоцвітами.

5. Чарівниця.

II. Ознайомлення з планом уроку.

1. Мовна розминка.

2. «Мозковий штурм» іменника.

3. Робота в парах.

4. Робота в групах.

5. Висновки.

III. Мовна розминка.

Прочитайте слова.

Вставте пропущені букви.

З. ма, бурул. ки, гі. я, зам. тіль.

На які питання відповідають слова?

Назвіть слово, у якому найменше звуків.

Поділіть для переносу слова гілля, бурульки.

Доберіть синоніми до слова заметіль.

Доберіть антоніми до слова зима.

— Складіть речення з одним із слів, живописно малюючи красу зимової природи.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Прочитайте вірш.

Ходила лісом … у білім кожушку,

І забіліла стежка від білого …

… заквітло інеєм і заіскрився …

Ходила … в білому — лишила білий …

Довідка: казка, сніжку, гілля, лід, слід.

— Яких слів на вистачає? Доберіть.

— Слова якої частини мови вам допомогли?

— Що спільного між цими іменниками?

«Мозковий штурм»

Іменник

Слова — назви

предметів Відповідає на

питання

хто? що?

2. Створення навчальної ситуації.

Прочитайте слова.

Стіл, повага, ліс, любов, вода, щедрість, горобець, доброта, іній, злість, папір, сум.

Випишіть слова, які вважаєте іменниками. Чому вирішили, що слова повага, любов, щедрість, доброта, злість, сум — іменники, адже це не назви конкретних предметів.

Що називають виділені іменники?

Висновок:

Іменники можуть називати конкретні предмети, явища, які людина пізнає з допомогою органів чуття (предмети, речі, люди, тварини).

У мові є ще й інші іменники. Вони називають абстрактні поняття, ті, які людина не фіксує органами чуття.

— Чим можемо доповнити схему іменник?

Іменник

Слова — назви рис почуттів

предметів характеру

3. Робота в парах.

— Як називаються іменники, що відповідають на питання хто? та іменники, що відповідають на питання що?

Робота з довідником. Вправа 360.

Самостійна робота на перфокартках.

Позначте назви істот, назви неістот.

голуб

Галя

віра

окунь

юність

Фізкультхвилинка.

V. Закріплення вивченого.

1. Групова робота.

Завдання 1. Прочитайте. Випишіть парами антоніми. Доброта, юність, багатство, тепло, здоров «я, злість, холод, хвороба, старість, бідність.

Складіть і запишіть різні спонукальні речення зі словом радість.

Завдання 2. Знайдіть і згрупуйте синоніми-іменники. Дніпро, тиша, робота, веселощі, праця, спокій, відвертість, щирість, радість, Оксана.

Складіть розповідні речення з двома словами.

Завдання 3. Прочитайте вірш. Однакові чи різні виділені іменники вживаються у вірші?

Косу дівчина плете,

На косі трава росте,

Пляж найкращий на косі,

Поки ще трава в росі.

Із косою йде на косу

Хлопець той, що сіно косить.

Поясніть значення слова коса, використовуючи словник. Зобразіть усі значення слова малюнками.

Завдання 4. Від іменників назв неістот утворіть іменники — назви істот.

Журнал — журналіст,

дружба

праця

читання — …

лікування — …

Складіть питальні речення з словами.

2. Представлення результатів роботи.

Висновок:

Серед іменників є слова з протилежним значенням — це антоніми, є слова з подібним значенням — синоніми, є іменники з однаковим звучанням, але різними значеннями — омоніми.

VI. Підсумок уроку.

— Що знали про іменники на початку уроку, а що дізналися нове?

— Чия думка була цікавою?

— Яку відчули допомогу?

VII. Домашнє завдання.

I, III група — Вправа 363.

I I, IV група — скласти 4−5 речень, в яких вжити іменники, що є назвами почуттів (можна використати довідник с. 9).

Де пташки,…

Соловей гарний голосом,…

Хто не працює,…

Книга вчить,…

а жито колосом.

той не їсть.

там гинуть комашки.

як на світі жити.

Зимою сонце…

Як не лютуй,…

Грудень рік кінчає,.

В холод…

а на весну брів не хмур.

а зиму починає.

кожен молод.

крізь сльози сміється.

Гостре словечко…

Де сила не візьме…

Слово чемне…

Яка головонька,…

там розум допоможе.

кожному приємне.

така й розмовонька.

коле сердечко.

Показати Згорнути
Заповнити форму поточною роботою