Необхідність та сутність і склад позабюджетних фондів України

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Разное


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Реферат

на тему:

Необхідність та сутність

і склад позабюджетних фондів України

Позабюджетний Національний фонд соціального захисту матерів і дітей «Україна-дітям «(далі - Фонд) створений у листопаді 1996 p. з метою поліпшення соціального захисту інтересів дітей, матерів та сім «ї, забезпечення гармонійного розвитку підростаючого покоління, підвищення ефективності заходів, передбачених національними програмами з питань материнства і дитинства та залучення для цього недержавних джерел

фінансування, тобто позабюджетних коштів.

Позабюджетний фонд створений Президентом України Л. Д. Кучмою на виконання Національної Програми «Діти України », яка є довгостроковим Державним документом, спрямованим на поліпшення всіх сторін життя дітей в нашій незалежній державі. У межах Національної програми «Діти України «введена в дію українська дитяча спеціалізована лікарня — унікальний заклад по наданню найвищого рівня спеціалізованої медичної допомоги, яка ще не надається в інших лікарнях нашої держави.

Мета створення фонду — поліпшення соціального

захисту інтересів дітей, матерів та сім «ї, забезпечення

гармонійного розвитку підростаючого покоління, підвищення ефективності заходів, передбачених національною програмою з питань материнства і дитинства.

Фонд створено для реалізації в Україні положень

Конвенції ООН про права дитини, в якій визначено

право на використання найбільш досконалих систем

охорони здоров «я, щоб жодна дитина в державі не була

позбавлена в разі потреби доступу до повноцінної медичної допомоги.

Фондом надається пріоритет дітям, що опинилися в

особливо тяжких умовах (діти-сироти, діти-інваліди, постраждалі від аварії на ЧАЕС), тобто єдиний критерій

його діяльності - пріоритет дітям.

Створення позабюджетного Фонду викликане значним дефіцитом коштів у бюджетах всіх рівнів, а тому

Фондом залучаються для розв «язання найнагальніших

проблем охорони материнства і дитинства позабюджетні

джерела фінансування, тобто підприємств, об «єднань і

організацій усіх форм власності та фізичних осіб.

Перехід до ринкових відносин викликав різку

зміну доходів бюджету і позабюджетних доходів.

Свідченням цього є утворення різних централізованих

позабюджетних фондів: пенсійного, зайнятості, соціального страхування, Чорнобильського тощо, які є споживачами коштів бюджету, їхня діяльність врегульована законодавством та іншими нормативними документами, але їхньою доходною базою є господарська діяльність підприємств та організацій усіх форм власності.

При дефіциті бюджету не обійтися без залучення

коштів підприємств для потреб міст і селищ. У зв «язку з

цим органи місцевого самоврядування формують позабюджетні і цільові фонди, які, поряд з іншими, залучають кошти фондів соціального розвитку підприємств, об «єднань, організацій та установ пропорційно кількості робітників і службовців, що постійно проживають умістах, селищах, селах, для розвитку їх житлово-

комунального господарства. На практиці формування

коштів породжує суперечності між підприємствами і ви-

конкомами з приводу обсягів відрахувань, оскільки ме-

ханізм розрахунків залишається невизначеним.

В умовах дефіциту бюджету органи влади і управлін-

ня залучають кошти підприємств для будівництва житла,

об «єктів соцкультпобуту тощо. На наш погляд, вирішен-

ня цієї проблеми залежить від: визначення суми коштів,

необхідних на ці цілі, — С; наявності бюджетних

коштів — Б; коштів, яких не вистачає, — Н; питомої

ваги робітників і службовців даного підприємства у за-

гальній кількості жителів міста, селища — У. Тоді визна-

чити суму коштів, необхідну для внесення до позабюд-

жетного фонду підприємством чи організацією, можна

за такою формулою:

При розробці програми, наприклад благоустрою

міста, без залучення бюджетних коштів формула матиме

вигляд:

В умовах кризових явищ підхід до формування позабюджетних коштів в рахунок дольової участі підприємства у благоустрої чи будівництві приміщень соціально-культурних установ або житла є

найперспективнішим. При стабілізації економіки формування позабюджетних коштів можна провадити і від чисельності робітників, що примусить підприємства вишукувати резерви підвищення рентабельності.

Практика роботи рад показує, що формування позабюджетних коштів провадиться за рахунок:

залучення коштів населення (будівництво водо-

провідних та газових мереж), добровільних внесків і по-

жертвувань;

доходів від місцевих позик, грошово-речових лоте-

рей та аукціонів;

плати за реєстрацію і перереєстрацію підприємств

усіх форм власності тощо;

штрафів за забруднення навколишнього середовища,

встановлюваних радами залежно від завданих збитків,

підприємствами усіх форм власності.

Цей захід спрямований, до того ж, на виховання у

трудових колективів відповідальності за збереження

природи, бо сплата штрафу сприяє розумінню того, що

забруднювати природу економічно невигідно. Нагро-

мадження коштів на позабюджетних фондах не тільки

розширює права рад усіх рівнів, а й дає необхідні засоби

для фінансування соціально-економічного розвитку районів, міст, областей.

Позабюджетні фонди формуються з використанням

таких методів: нормативного, коефіцієнтів, добровільних

інвестицій. Нормативний метод на практиці - це твердо

встановлені нормативи відрахувань у фонди — 88% від

сум соціального страхування до Пенсійного фонду і

12% - до фонду соцстраху, або ж, приміром, 3% від

фонду заробітної плати до фонду зайнятості. Нормативи

змінюються з плином часу, але вони завжди виступають

як твердо встановлені відрахування до того чи іншого

позабюджетного фонду. Норматив може встановлюватись не тільки у відсотках, що зовсім не обов «язково, а й

у твердих грошових сумах.

Метод коефіцієнтів, як ми вже згадували, сприйнятливіший при дольовій участі підприємств усіх форм

власності у благоустрої міст і селищ, будівництві житла

та об «єктів соцкультпобуту.

Метод добровільних інвестицій об «єднує добровільні

пожертвування фізичних і юридичних осіб, коштів до

позабюджетних фондів на проведення соціально-

культурних заходів або інші адресні цілі - будівництво

школи, лікарні, дитячого садка, допомога на лікування

конкретної дитини або на інші цільові заходи, — рішен-

ням органів влади чи управління. Такі централізовані

державні фонди, як соціального страхування, пенсійний,

Чорнобильський, в умовах економічної кризи мають

цільову спрямованість на послаблення негативних явищ,

пов «язаних із скороченням виробництва, зростанням

цін, насамперед у соціально-культурній сфері, і захистом

малозабезпечених громадян. Тому вони розрахункове

повинні входити до складу Державного бюджету.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой