Конституційний контроль за виборами і референдумами

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Разное


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Національний Університет «Києво-Могилянська академія»

Реферат

з курсу

" Основи Конституційного

права України"

на тему:

Конституційний контроль за виборами

і референдумами.

Виконала:

студентка ФГСН-3

Волобуєва О.

Викладач:

Галиця М.

Київ-98

Вибори та референдуми є однiєю з форм волевиявлення народу як єдиного джерела влади i носiя суверенiтету держави. В них реалiзується право кожного на участь в управлiннi державою безпосередньо або через вiльнообраних представникiв. Гарантiєю цього права є забезпечення нормативного регулювання процесу виборiв i референдумiв. Встановлення в нормативних актах принципiв, органiзацiї та порядку проведення виборiв i референдумiв обмежує, хоча i не виключає повнiстю можливостi порушень виборчого права i законодавства щодо виборiв i референдумiв.

Нажаль, iсторично складалося так, що за радянських часiв, у першi роки незалежностi, та й зараз дотриманню конституцiйного права на участь в управлiннi державою в Українi не придiлялося належної уваги, що призводило і призводить до порушень виборчих прав окремих громадян та законодавства про вибори.

Порушення Закону «Про вибори народних депутатiв «вiд 18 листопада 1993 року при проведеннi виборiв народних депутатiв України в 1994 роцi було проаналiзовано Центральною виборчою комiсiєю по виборах народних депутатiв України i розглянуто нею на пiдсумковому засiданнi, а також видалено в аналiзi, проведеному особисто колишнiм кандидатом у народнi депутати України О. Барабашем, перелiк порушень при виборах народного депутата України О. I. Колiнько наведено в єдиному рiшеннi Верховного Суду України, прийнятому у справi за скаргою О. І. Колiнько на рiшення Центрвиборчкому про визнання виборiв недiйсними.

Прогалини у Законi України «Про вибори народних депутатiв України «та безвiдповiдальнiсть за невиконання чи неналежне виконання цього Закону, зокрема вiдсутнiсть за тривалий час фактiв застосування кримiнальної вiдповiдальностi за порушення виборчого законодавства, сприяли, на думку О. Барабаша, порушенням виборчого права.

Тiльки внаслiдок голосування i за дотримання вiдповiдних правил i принципiв проведення виборiв та визначення їх результатiв Президент держави, депутати парламенту, органiв мiсцевого самоврядування вважаються обраними. Через вибори вiдбувається делегування влади народа Президенту держави, представницьким органам державної влади та мiсцевого самоврядування. Саме за допомогою бюлетеня воля народу перетворюється на владу, яка служить народу, а не пригноблює його. Саме за допомогою виборiв отримуються i передаються владнi повноваження, здiйснюється звiтнiсть влади перед народом, полiтичнi суперечки спрямовуються у русло мирного вирiшення, стверджують С. Донсанто та Н. Стюарт. Порушення виборчого законодавства i процесу не лише спотворює iстинну волю громадян, а й пiдриває їх довiру до органiв державної влади. Ось чому великого значення набуває не лише дотримання виборчого законодавства, а й виключення будь-яких порушень процесу виборiв.

Одним iз способiв забезпечення законностi при проведеннi виборiв є контроль. Контроль за процесом виборiв здiйснюють уповноваженi на це органи й органiзацiї. Як уже зазначалося, в процесi виборiв вiдбувається формування конституцiйних органiв держави, якi за наслiдками голосування отримують повноваження на здiйснення влади вiд iменi народу. Тому особливої уваги заслуговує досвiд контролю щодо забезпечення конституцiйних прав i свобод громадянина в процесi виборiв, за формуванням органiв державної влади згiдно з вимогами Конституцiї та конституцiйних законiв держави, тобто конституцiйний контроль. Вiн може здiйснюватися Президентом держави, органами державної влади, полiтичними партiями, об «єднаннями громадян тощо в межах повноважень, встановлених Конституцiєю i вiдповiдними законами держави.

Здiйснення конституцiйного контролю уповноваженими на це органами державної влади, об «єднаннями громадян та iншими особами сприяє забезпеченню законностi у формуваннi конституцiйних органiв держави i належної передачi їм влади народу.

Конституцiйний контроль може бути частиною повноважень того чи iншого органу або вiн може бути вiднесений до компетенцiї одного органу чи системи органiв конституцiйної юрисдикцiї. Помiж органiв конституцiйної юрисдикцiї конституцiйний контроль може здiйснюватися всiма судами (Аргентина, Норвегiя, США, Японiя), тiльки верховними судами, якi є вищими судовими iнстанцiями (Канада, Швейцарiя), конституцiйними судами (Україна, ФРН), спецiальними органами — як, наприклад, Конституцiйна рада у Францiї.

Здiйснення конституцiйного контролю за виборами органами конституцiйної юрисдикцiї не виключає контролю або нагляду за виборчим процесом з боку iнших органiв, об «єднань громадян, посадових осiб тощо. Наприклад, у США контроль за дотриманням виборчого законодавства здiйснюють самi працiвники виборчих органiв, якi в межах своїх повноважень вирiшують окремi питання, що виникають у процесi виборiв i мають право порушувати позови до суду проти результатiв виборiв. Федеральний прокурор здiйснює нагляд у межах карних дiй проти виборчого законодавства. Суди, якi надiленi також функцiями конституцiйного контролю, здiйснюють його в процесi розгляду конкретних справ, пов «язаних iз порушенням виборчого законодавства.

Суди США розглянули значну кiлькiсть справ щодо порушень у сферi виборiв, зокрема, шахрайства у ходi виборiв, тобто порушення процедури отримання виборчих бюлетенiв та їх позначення, пiдрахунку та засвiдчення результатiв виборiв, реєстрацiї виборцiв, справ, пов «язаних iз патронажем, принципом якого є «переможець одержує здобич «або система «розподiлу здобичi «(«spoils system ») — надання посад та привiлеїв прихильникам партiї, що перемогла, за послуги у ходi виборiв, щодо порушення правил фiнансування виборчих кампанiй та порушення громадянських прав-позбавлення права голосу меншин.

Встановленi судами в процесi розгляду справ прецеденти з питань виборчого законодавства сприяли визначенню спiльно з Конгресом США таких конституцiйних принципiв виборiв: брати участь у виборах можуть усi громадяни, яким закон дає на це право; всi громадяни, яким закон дає право голосу, мають право i на те, щоб їхнi голоси були належним чином i справедливо врахованi; недiйснi бюлетенi зменшують вагу дiйсних бюлетенiв, а тому не повиннi враховуватися; кожен виборець має право приймати власнi i незалежнi рiшення щодо виборiв; виборцi можуть не брати участь у виборах; на вибори забороняється впливати за допомогою хабарiв чи шантажу. Скажiмо, Верховний Суд США у справi по обвинуваченню у пiдтасуваннi бюлетенiв у скриньках для голосування зазначив, що кожен виборець пiд час федеральних виборiв, незалежно вiд того. голосує вiн за кандидата з малими шансами перемогти чи за кандидата з малими шансами програти, за Конституцiєю має право на те, щоб його голос було справедливо враховано, й на те, щоб його не було спотворено незаконно вiдданими голосами (справа Андсрсон проти Сполучених Штатiв, 417 US 211, 1974).

У Францiї суддею у виборчому спорi з приводу президентських i парламентських виборiв є Конституцiйна рада. До її повноважень вiднесено нагляд за правильнiстю виборiв Президента держави. До виборiв вона контролює об «єднання спискiв i встановлює список кандидатiв у Президенти, який друкується в «Журналь оффисьель «. Вона розглядає пропозицiї та застереження стосовно того чи iншого кандидата, приймає у встановлених Конституцiєю випадках рiшення щодо перенесення дати проведення виборiв Президента. Зокрема, коли протягом 7 днiв, що передують датi закiнчення висунення кандидатур, стане вiдомо, що хтось з осiб, якi публiчно оголосили рiшення про висунення своєї кандидатури не менш нiж за 30 днiв до цiєї дати, помер або вiдсутнiй з поважних причин. Конституцiйна рада може прийняти рiшення про перенесення виборiв, а якщо один iз кандидатiв помер або не може бути присутнiй до першого туру виборiв,-повинна перенести вибори. У разi смертi або вимушеної вiдсутностi одного з двох кандидатiв, якi набрали найбiльшу кiлькiсть голосiв у першому турi, в перiод до дня можливого зняття кандидатур або з числа тих, що залишилися для проведення другого туру голосування. Конституцiйна рада робить заяву про необхiднiсть проведення заново всiх виборчих процедур. На виборах Президента Конституцiйна рада здiйснює нагляд за голосуванням, загальним пiдрахунком бюлетенiв, виправляє можливi помилки i проголошує результати обох турiв голосування. Вона розглядає скарги будь-якого кандидата на правильнiсть виборiв.

При проведеннi виборiв до парламенту Конституцiйна рада розглядає скарги, що виникають у процесi їхнього проведення. Всi кандидати i виборцi даного виборчого округу можуть звертатися до Конституцiйної ради впродовж 10 днiв пiсля завершення голосування. Вона застосовує санкцiї за порушення виборчого процесу, зокрема, за знищення протоколiв, вiдкриття виборчих скриньок у процесi голосування тощо. З 1958 року Конституцiйна рада визнала недiйсними мандати близько 20 парламентарiїв. У департаментах, до складу яких входять комуни з населенням понад 10 тисяч жителiв, створюються комiсiї, якi очолюють суддi. Завданням цих комiсiй є нагляд за правильним формуванням виборчих бюро, законнiстю виборчих процедур, пiдрахунком бюлетенiв i поданих голосiв, забезпеченням гарантiй для виборцiв безперешкодного здiйснення своїх прав кандидатами.

до протоколу виборчого бюро будь-яких зауважень щодо процедури голосування до i пiсля оголошення пiдсумкiв голосування. Комiсiя має право затребувати вiд мерiв та голiв виборчих бюро необхiднi вiдомостi i документи. Пiсля кожного туру виборiв комiсiя складає доповiдь, яка приєднується до протоколу про виборчi операцiї.

Конституцiйний Суд Албанiї приймає рiшення щодо законностi виборiв на посаду Президента Республiки та виборiв до парламенту, про пiдсумки референдумiв i оприлюднює остаточнi результати виборiв.

Конституцiйний Суд Болгарiї, крiм здiйснення цих повноважень, приймає також рiшення щодо законностi виборiв вiце-президента Республiки та про заборону висунення кандидатур на вибори членiв парламенту.

Конституцiйний Суд Словаччини розглядає скарги на рiшення, якi затверджують чи визнають недiйсними вибори ларламентарiїв, i питання вiдповiдностi виборiв у парламент i органи мiсцевого самоврядування Конституцiї та законам держави.

До повноважень Конституцiйного Суду Португалiї вiднесено здiйснення безпосередньої перевiрки виборiв Президента Республiки i депутатiв у Європейський парламент. При парламентських виборах, виборах у законодавчi асамблеї автономних районiв i мiсцевих виборах Конституцiйний Суд розглядає апеляцiї проти рiшень судiв i органiв мiсцевої адмiнiстрацiї щодо виборiв, тобто вiн в останнiй iнстанцiї вирiшує питання правильностi i дiйсностi актiв виборчої процедури.

В УКРАЇНI конституцiйний контроль та нагляд за дотриманням законiв про вибори i процесом виборiв здiйснюють у межах наданих повноважень Президент України, Верховна Рада України, iншi органи державної влади, полiтичнi партiї i виборчi блоки тощо.

Безпосереднiй контроль за виборами народних депутатiв України здiйснюють виборчi комiсiї всiх рiвнiв, хоча на них покладено всю органiзацiю проведення виборiв. Виходить так, що певною мiрою вони контролюють самих себе, що дає пiдстави для сумнiвiв щодо ефективностi такого контролю. Не випадково право нагляду за дотриманням Закону України «Про вибори народних депутатiв України «надано полiтичним партiям i виборчим блокам та їх уповноваженим особам, кандидатам у депутати та їх довiреним особам, а також виборцям. За названим Законом вони мають право оскаржувати рiшення, дiї або бездiяльнiсть виборчих комiсiй до виборчої комiсiї вищого рiвня або суду. Крiм цього, полiтичнi партiї i виборчi блоки можуть делегувати одного представника для участi в засiданнях Центральної виборчої комiсiї з правом дорадчого голосу.

Значно пiдвищено роль судiв загальної юрисдикцiї у здiйсненнi контролю за дотриманням виборчого законодавства. Цю функцiю вони виконують при розгляцi скарг на рiшення, дiї або бездiяльнiсть виборчих комiсiй усiх рiвнiв. На жаль, поки що порядок розгляду судами всiх скарг на рiшення, дiї або бездiяльнiсть виборчих комiсiй належним чином не врегульовано. Закон України «Про вибори народних депутатiв України «не встановлює процедури розгляду подiбних скарг, а мiстить застереження, що рiшення, дiї або бездiяльнiсть виборчих комiсiй оскаржуються до суду в установленому законом порядку. Порядок розгляду скарг на рiшення, дiї або бездiяльнiсть органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, посадових i службових осiб судами регулюється Цивiльним процесуальним кодексом України. Що стосується розгляду скарг з питань виборiв народних депутатiв України, то в ньому лише встановлено: порядок розгляду скарг щодо правильностi спискiв виборцiв та в списках громадян, якi мають право брати участь у референдумi (глава ЗО); заяв про скасування рiшення окружної виборчої комiсiї про реєстрацiю кандидата в народнi депутати України (глава ЗО-в); скарг на рiшення i дiї Центральної виборчої комiсiї (глава ЗО-г).

Окрiм неврегульованостi порядку розгляду скарг з iнших питань виборiв народних депутатiв України, Цивiльний процесуальний кодекс, а також Арбiтражний процесуальний кодекс взагалi не мiстять положень щодо розгляду скарг полiтичних партiй i виборчих блокiв не тiльки на рiшення, дiї або бездiяльнiсть виборчих комiсiй, а й їхнiх скарг на рiшення, дiї або бездiяльнiсть органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, посадових i службових осiб.

Пiдлягає уточненню положення глави ЗО-г Цивiльного процесуального кодексу України, оскiльки в нiй встановлено пiдсуднiсть Верховному Суду України справ тiльки за скаргами на рiшення Центральної виборчої комiсiї про визнання виборiв недiйсними, що не узгоджується з Конституцiєю. Не зовсiм узгоджується з Основним Законом положення Закону України «Про вибори народних депутатiв України «щодо оскарження рiшень, дiй або бездiяльностi виборчих комiсiй до виборчих комiсiй вищого рiвня. Зокрема, частина друга статтi 55 Конституцiї встановлює, що кожному гарантується право на оскарження в судi рiшень, дiй чи бездiяльностi органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, посадових i службових осiб.

У рiшеннi Конституцiйного Суду України вiд 25 листопада 1997 року у справi за конституцiйним зверненням Г. П. Дзюби щодо офiцiйного тлумачення частини другої статтi 55 Конституцiї України, яке є обов «язковим до виконання на територiї України, зазначено, що кожен громадянин України має гарантоване державне право оскаржити в судi загальної юрисдикцiї рiшення, дiї чи бездiяльнiсть будь-якого органу державної влади, органу мiсцевого самоврядування, посадових i службових осiб, якщо вiн вважає, що їхнi рiшення, дiї чи бездiяльнiсть порушують або ущемлюють його права i свободи чи перешкоджають їх здiйсненню, а тому потребують правового захисту в судi. Такi скарги пiдлягають безпосередньому розгляду в судах незалежно вiд того, що прийнятим ранiше законом мiг бути установлений iнший порядок їх розгляду, зокрема оскарження до органу, посадової особи вищого рiвня по вiдношенню до такого органу i посадової особи, що прийняли рiшення, вчинили дiї або допустили бездiяльнiсть.

Пiдлягають змiнi положення глав ЗО-б, ЗО-в, ЗО-г Цивiльно- процесуального кодексу України щодо визначення пiдсудностi справ за скаргами на рiшення i дiї Центральної та окружної виборчої комiсiй Верховному Суду України. Центральна виборча комiсiя може також приймати рiшення з питань дотримання виборчого законодавства на виборчих дiльницях, виборчих округах. Перевiрити правильнiсть подiбних рiшень можна лише при з «ясуваннi конкретних обставин, якi стали пiдставою для прийняття рiшення. Для цього необхiдно буде дослiдити виборчу документацiю, допитати свiдкiв, зiбрати iншi докази за мiсцем подiї, тому доцiльно, щоб усi скарги на рiшення, дiї або бездiяльнiсть дiльничних виборчих комiсiй, окружних виборчих комiсiй, в тому числi i рiшення Центральної виборчої комiсiї, прийнятi за скаргами на рiшення, дiї або бездiяльнiсть дiльничних виборчих комiсiй, розглядалися судами за мiсцем знаходження цих комiсiй.

Вiднесення до пiдсудностi районних, мiських судiв таких скарг забезпечить своєчаснiсть їхнього розгляду. Залишення пiдсудностi Верховному Суду України скарг на рiшення, дiї або бездiяльнiсть Центральної виборчої комiсiї та окружних виборчих комiсiй може ускладнити роботу його Цивiльної колегiї по розгляду справ у касацiйному i наглядовому порядку в разi надходження на розгляд значної кiлькостi подiбних скарг i невеликої чисельностi суддiв у її складi.

Зазначимо, що Конституцiйний Суд України не має повноважень на

здiйснення безпосереднього контролю за виборами. Вiн може розглядати питання щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйнiсть) законiв про вибори, а також давати тлумачення вiдповiдних норм Конституцiї України i законiв про вибори, референдуми. В даний час у провадженнi Конституцiйного Суду України знаходяться конституцiйнi подання народних депутатiв України щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйнiсть) окремих положень Закону «Про вибори народних депутатiв України », якi буде розглянуто у встановленому законом порядку.

ПОСИЛАННЯ:

1. Барабаш О. Л. Слово про процедури // Голос громадянина. — 1997. -

— ст. 14−27.

2. Кушниренко А. Г. Избирательное право й избирательная система в

Украине // Проблеми законности. — Харьков. — 1996. — № 31. — ст. 56.

3. Крейг С. Донсанто, Ненсi С. Стюарт. Федеральне переслiдування

порушень виборчого законодавства. — Вид. 6. — 1995. — ст. 5.

4. Тамже, с. 5−7, 10−11, 63.

5. Ислолнительная власть, судебная власть й учредительная власть во Франции. «Информационые й учебные материалы» № 8. 1993; ст. 106.

6. Конституционное (государственное) право зарубежннх стран. — М. :

БЕК. — 1996. — ст. 359.

7. Бюллетень Конституционной Юрисдикции. Специальний номер 94, Венецианская Комиссия. -С. 6, 19−20. 61,55.

Барабаш О. Л. «Слово про процедури» // Голос громадянина. — 1997р. — № 5. -С. 18−27.

Там же, стор.: 14−16

Кушниренко А. Г. «Избирательное право"// Проблеми законности. — Харьков. — 1996. — № 31. — С. 56

Крейг С. Донсанто, Ненсi С. Стюарт. Федеральне переслiдування- Вид. 6. — 1995. — С. 5

Федеральне переслiдування стор.: 5−7, 10−11, 63.

Ислолнительная власть, судебная власть й учредительная власть во Франции. «Информационые й учебные материалы» № 8. 1993; стор.: 106.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой